Ухвала суду № 9885140, 14.05.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про закриття провадження в справі

14 травня 2010 р. Справа № 2а-5671/10/0570

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул.50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шинкарьової І.В.

при секретарі Малої С.Ю.,

за участю :

представника позивача – Звездіної І.Б.,

представника відповідача – Дорохова О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український рітейл» до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі міста Донецьк про:

визнання дій щодо виключення зі складу податкового кредиту за грудень 2009 року сум сплаченого податку на додану вартість в розмірі 258,00 грн., підтвердженого податковими накладними від 28 січня 2008 року №000093, від 06 лютого 2008 року № 000132, від 06 лютого 2008 року № 000134 неправомірними;

визнання дій щодо виключення зі складу звітного податкового періоду сум сплаченого податку на додану вартість, підтвердженого податковими накладними, з підстав включення сум такого податку до податкового кредиту звітного періоду пізніше ніж дата складання податкової накладної, неправомірними;

зобов’язання відповідача утриматись від дій щодо виключення зі складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість, підтвердженого податковими накладними, з підстав включення сум такого податку до податкового кредиту звітного періоду пізніше ніж дата складання податкової накладної.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Український рітейл» звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі міста Донецьк про:

визнання дій щодо виключення зі складу податкового кредиту за грудень 2009 року сум сплаченого податку на додану вартість в розмірі 258,00 грн., підтвердженого податковими накладними від 28 січня 2008 року №000093, від 06 лютого 2008 року № 000132, від 06 лютого 2008 року № 000134 неправомірними;

визнання дій щодо виключення зі складу звітного податкового періоду сум сплаченого податку на додану вартість, підтвердженого податковими накладними, з підстав включення сум такого податку до податкового кредиту звітного періоду пізніше ніж дата складання податкової накладної, неправомірними;

зобов’язання відповідача утриматись від дій щодо виключення зі складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість, підтвердженого податковими накладними, з підстав включення сум такого податку до податкового кредиту звітного періоду пізніше ніж дата складання податкової накладної.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що у відношенні нього відповідачем, було складено акт про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки декларації з податку на додану вартість від 04 лютого 2010 року № 194/15-211/34604386. Позивач не погоджується з тим, що в акті перевірки зазначено, що розмір податку, зазначеного платником у податковій декларації з податку на додану вартість, є меншим, ніж визначено за результатами камеральної перевірки, оскільки при формуванні податкового кредиту у декларації за грудень платником податку не враховані норми Закону України «Про податок на додану вартість», щодо порядку включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, яка привела до завищення податкового кредиту на 258, 00 грн. Податковий кредит у декларації за грудень 2009 року сформовано за рахунок податкових накладних за січень 2008 року – 99,00 грн. – виписана раніше, та за лютий 2008 року – 159,00 грн. – виписана раніше, ніж у період за який подається декларація з ПДВ. В порушення підпункту 1.6, статті 1, підпункту 7.2.3 пункту 7.2, пункту 7.3, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та закону «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачем завищено від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту на 258,00 грн. При заповненні рядка 23 (залишок від’ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду) декларації з ПДВ за наступний звітний період підприємству рекомендовано врахувати вищезазначену суму, а саме значення рядка 23 зменшити на 258,00 грн. та відобразити по рядку 23.4 «зменшено/збільшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки податкового органу». Позивач вважає неправомірними дії відповідача, щодо виключення зі складу податкового кредиту сум сплаченого податку, підтвердженого податковими накладними, виписаними раніше звітного податкового періоду. Крім того, позивач зазначає, що відповідачем 25 лютого 2010 року було виписано другий акт про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки декларації з податку на додану вартість за січень 2010 року № 336/156-211/34604386. В цьому акті зазначено, що позивачем в податковій декларації за січень 2010 року, рядок 23.4 (зменшено/збільшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки податкового органу) задекларовано суму ПДВ у розмірі 0 грн., згідно акту перевірки від 04 лютого 2010 року №194/15-211/34604386 значення рядку 23.4 повинно дорівнювати 258,00 грн. Тому позивач вважає, що відповідач наполягає на зменшенні податкового кредиту на 258,00 грн. в податковій декларації за грудень 2009 року. Також зазначеним актом Відповідач встановив завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість на 26 918,00 грн. з аналогічних підстав.

У судовому засіданні представник позивача, позовні вимоги підтримав, та підтвердив, що оскаржуються дії відповідача, які виражені у складанні актів про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки декларації з податку на додану вартість, з висновками яких позивач не погоджується.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Ознакою неправомірності дій відповідача є настання негативних наслідків для позивача.

Оскільки підставою для визнання дій відповідача неправомірними позивачем обґрунтовується незгодою з висновками у актах про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки декларацій з податку на додану вартість, а Акти перевірки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору.

Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного та керуючись статтями 157 частини 1 пункту1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український рітейл» до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі міста Донецьк про:

визнання дій щодо виключення зі складу податкового кредиту за грудень 2009 року сум сплаченого податку на додану вартість в розмірі 258,00 грн., підтвердженого податковими накладними від 28 січня 2008 року №000093, від 06 лютого 2008 року № 000132, від 06 лютого 2008 року № 000134 неправомірними;

визнання дій щодо виключення зі складу звітного податкового періоду сум сплаченого податку на додану вартість, підтвердженого податковими накладними, з підстав включення сум такого податку до податкового кредиту звітного періоду пізніше ніж дата складання податкової накладної, неправомірними;

зобов’язання відповідача утриматись від дій щодо виключення зі складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість, підтвердженого податковими накладними, з підстав включення сум такого податку до податкового кредиту звітного періоду пізніше ніж дата складання податкової накладної.

Ухвала прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 14 травня 2010 року.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Заява про апеляційне оскарження ухвали суду може бути подана протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Шинкарьова І.В.