Рішення № 98851187, 09.08.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/2187/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС”», м.Харків про стягнення 56073,03 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ «АЛЕКС» про стягнення 56 073,03 грн., з яких:

- 43211,27 грн. основного боргу;

- 9474,38 грн. інфляційних втрат;

- 3387,38 грн. 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.06.2021 року відкрито провадження у справі №922/2187/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

28.07.2021 року відповідач надав до суду заяву про ознайомлення зі справою (вх.№17615), в якій зазначив, що з 24.04.2019 року після рейдерського захвату приміщення, за адресою: м.Харків, проїзд Садовий, б.9 "ТОВ "Алекс" не знаходилось та ніякими послугами не користувалось.

Надана заява долучена до матеріалів справи.

Керівник відповідача ознайомився з матеріалами справи 28.07.21, однак, ані відзиву на позов, ані доказів некористування спірним приміщенням до суду не надав.

Отже, спір розглядається за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

У позові зазначено, що Відповідач - ТОВ “Алекс” займає нежитлове приміщення житлового будинку за адресою: м.Харків, п-д Садовий, буд.9.

Відповідач у наданій до суду заяві зазначає, що не займає дане приміщення з 24.04.2019 року через рейдерський захват, але на підтвердження вказаного ніякі докази до суду не надано.

КП Харківські теплові мережі (позивач) та ТОВ “Алекс” (відповідач) уклали тимчасовий договір №4797 від 01.09.2004 року про постачання теплової енергії.

На підставі розпорядження про початок та кінець опалювального сезону 2015-2016, 2016-2017, 2017-2018, 2018-2019, 2019-2020, 2020-2021 та договору №4797 від 01.09.2004 року позивач здійснює постачання теплової енергії до будівлі за адресою: м.Харків, п-д Садовий, 9.

Відповідно до умов договору позивач (Енергопостачальна організація) зобов`язався постачати відповідачеві (Споживачеві) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах на потреби, перелік яких вказано в п.2.1.договору, а відповідач зобов`язується оплачувати одержану теплову за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

На підставі зазначеного відповідачу були направлені рахунки за спожиту теплову енергію. Відповідач не сплачує рахунки.

Зазначене стало підставою для звернення до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що відповідач перебуває в стані припинення (а.с.86,92), проте продовжує свою діяльність.

КП Харківські теплові мережі та Товариство з обмеженою відповідальністю “Алекс” уклали тимчасовий договір №4797 від 01.09.2004 року про постачання теплової енергії у нежитлове приміщення житлового будинку за адресою: м.Харків, п-д Садовий,буд.9.

На підставі розпорядження про початок та кінець опалювального сезону 2015-2016, 2016-2017, 2017-2018, 2018-2019, 2019-2020, 2020-2021 років та договору куплі- продажу теплової енергії в гарячій воді №4797 від 01.09.2004 року здійснює постачання теплової енергії до будівлі за адресою: м.Харків, п-д Садовий, 9

Відповідно до умов договору КП “Харківські теплові мережі“ (Енергопостачальна організація) зобов`язалася постачати відповідачеві (Споживачеві) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах на потреби, перелік яких вказано в п.2.1.договору, а відповідач зобов`язується оплачувати одержану теплову за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором, а саме розділом 6 договору. У відповідності до п. 6.3. споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації попередню оплату вартості, необхідного обсягу теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової, суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Відповідно до п.6.4. договору, якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку: при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлену та сплачену до початку розрахункового періоду при розрахунках за показниками приладів обліку, це перевищення сплачується споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця, подання звіту Енергопостачальній організації - не пізніше 28-го числа поточного місяця. При відсутності даних по витраті тепла в означений термін розрахунок буде виконано розрахунковим методом. При наданні Споживачем даних приладів обліку протягом наступного розрахункового періоду йому буде зроблено перерахунок за показниками приладу обліку.

Відповідно до п. 6.7. договору погашення боргу та відсотків за товарний кредит повинно бути здійснено протягом 5 днів після одержання рахунку безпосередньо від працівника підприємства або7 днів після відправлення поштою.

На підставі зазначеного відповідачу були направлені рахунки за спожиту теплову енергію. Відповідач не сплачує рахунки.

У зв`язку з тим, що адміністративна будівля, у якому розташовані нежитлові приміщення відповідача, оснащена приладом обліку теплової енергії, розрахунок вартості спожитої відповідачем теплової енергії на потреби опалення здійснювався відповідачем згідно показань приладу обліку, встановленого у будинку, з урахуванням максимального теплового навантаження на нежитлові приміщення відповідача, виконаного згідно з нормативним документом “Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні” КТМ 204 України 244-94

Станом на 01.06.2021 року заборгованість за неналежне виконання договірних зобов`язань складає 43211,27 грн., яка утворилася за період з жовтня 2015 року по квітень 2021 року.

Факт споживання відповідачем теплової енергії також, підтверджується актами на включення/відключення теплової енергії у приміщення відповідача.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Відповідно до ст.ст.525, 526, 625 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Ст.692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Для вирішення спору необхідно встановити чи займає ТОВ “Алекс” нежитлове приміщення житлового будинку за адресою: м.Харків, п-д Садовий,буд.9.

Факт знаходження споживача за вказаною адресою підтверджено рішеннями Господарського суду Харківської області: від 29.08.2012 року у справі №5023/3437/12, від 01.09.2015 року у справі №922/4494/15, які є в загальному доступі в ЄДР судових рішень.

Відповідач не спростував користування спірним приміщенням належними та допустимими доказами.

Позивач поставив відповідачу теплову енергію, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приймаючи до уваги те, що відповідач не вчинив необхідних дій, передбачених сторонами у договорі та не розрахувався за поставлену теплову енергію у визначений умовами договору строк, доказів протилежного суду не надав, суд дійшов висновку, що останній є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання за Договором на суму 43211,27 грн.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховані 9474,38 грн. інфляційних втрат та 3387,38 грн. 3% річних.

Перевіривши відповідні розрахунки за допомогою програми "Законодавство", суд приходить до висновку про їх арифметичну вірність та відповідність вимогам чинного законодавства України.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Підсумовуючи вищевикладене, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність заявлених позовних вимог, які відповідачем не спростовані, отже позов підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст.129 ГПК України, відповідно до яких, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, з вини якого виник спір.

Керуючись ст.ст.13, 73-74, 76-80, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247, 252 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС» (адреса: 61091, м.Харків, вул.Олімпійська, буд.11, кв.15; код ЄДРПОУ 23458948) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (адреса: 61037, м.Харків, вул.Мефодіївська, 11; р/р НОМЕР_1 , Банк: Філія ХОУ ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 351823; код ЄДРПОУ 31557119, ІПН 315571120396, Свід.№30008411) 56073,03 грн., з яких: 43211,27 грн. основного боргу; 9474,38 грн. інфляційних втрат; 3387,38 грн. 3% річних, крім того, 2270,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "09" серпня 2021 р.

Суддя К.В. Аріт