Рішення № 98851143, 22.07.2021, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________

46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 липня 2021 року м.Тернопіль Справа №921/221/21 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ОСОБА_1 , м. Збараж Тернопільської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧАРОДІЙКА», м.Збараж Тернопільської області

про визнання недійсними протоколів загальних зборів

за участю представників:

позивача: Свірський Т.В., адвокат, ордер №1016550 від 15.04.2021;

відповідача: Фльорків О.В., адвокат, ордер №1017324 від 30.04.2021.

В порядку ст.ст.8, 222 Господарського процесуального кодексу України судом здійснювалося повне фіксування судового процесу технічними засобами.

Зміст позовних вимог.

Фізична особа ОСОБА_1 , м.Збараж Тернопільської області звернулася 13.04.2021 (згідно відтиску штампу вхідної кореспонденції суду за вх.№253) до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧАРОДІЙКА», м.Збараж Тернопільської області, про визнання недійсними протоколів загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧАРОДІЙКА» №14 від 18.01.2020 та №17 від 26.03.2021.

В обґрунтування позову позивач посилається, що її не було повідомлено про проведення загальних зборів учасників ТОВ «Чародійка» 18.01.2020, у зв`язку з чим порушено її права на участь в управлінні товариством;

- товариству на праві власності належить нерухоме майно, а саме: 39/100 частини будинку перукарні « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (реєстраційний номер майна 22860757), загальною площею 268,9м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 04.07.2018 загальними зборами засновників (учасників) ТОВ «Чародійка» прийнято рішення про ліквідацію товариства, яке оформлено протоколом загальних зборів засновників (учасників) товариства №8, метою якого була передача майна товариства засновникам та його розподіл між засновниками пропорційно часткам в Статутному капіталі;

- 31.10.2019 загальними зборами прийнято рішення №12, зокрема про передачу позивачу та ще двом засновникам ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) в натуральній формі частини даного приміщення перукарні.

- 18.01.2020 зборами засновників товариства прийнято рішення про скасування рішення загальних зборів засновників (учасників) від 04.07.2018 про ліквідацію товариства (рішення оформлено протоколом загальних зборів №14).

Дане рішення заявник вважає таким, що прийнято з порушенням ч.ч.3, 4 ст.32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та пункту 6.12 Статуту товариства, оскільки про скликання загальних зборів засновників її не було повідомлено у встановленому законом порядку та строки (не менше, ніж за 30 днів до дня проведення зборів шляхом направлення повідомлення поштовим відправленням з описом вкладення).

Крім того, 26.03.2021 загальними зборами засновників ТОВ «Чародійка» (протокол зборів №17) прийнято рішення про продаж належного товариству приміщення перукарні «ІНФОРМАЦІЯ_1» в цілому. Дане рішення суперечить раніше прийнятому рішенню загальних зборів №12 від 31.10.2019 про розподіл майна перукарні між учасниками товариства та його передачу в натурі. Вказує, що даним оспорюваним рішенням порушується її право на виділення та отримання належної їй частки майна товариства в натурі. Про рішення зборів щодо продажу належного товариству майна - будівлі перукарні «ІНФОРМАЦІЯ_1», площею 268,9м2 позивачцісталовідомо з листа-повідомлення ТОВ «Чародійка» №16 від 27.03.2021.

Додатково про намір продати дану будівлю також свідчить Висновок про визначення оціночної вартості даного нежитлового приміщення від 17.02.2021.

Відтак, з метою захисту своїх корпоративних та майнових прав, позивач звернувся з даним позовом.

У додаткових поясненнях без номеру від 12.07.2021 (вх.№5768 від 12.07.2021) позивачка, посилаючись на судову практику Верховного Суду у справах №№916/375/17, 927/699/17, 904/9431/15, звертає увагу на те, що оскаржувані рішення загальних зборів не можуть суперечити попереднім рішенням загальних зборів, зокрема рішенню, оформленого протоколом №8, яке має обов`язковий характер, адже в протилежному випадку такі є протиправними та підлягають визнанню недійсними. Також зазначає, що учаснику товариства не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників (акціонерів, членів) рішень, оскільки вплив учасника на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.

Щодо заперечень відповідача, котрі ґрунтуються на невірному визначенні позивачем способу захисту порушених прав з посиланням на те, що в судовому порядку можуть бути визнані недійсними рішення загальних зборів, а не протоколи, якими вони оформлені, то за твердженням позивача учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд шляхом обрання такого способу захисту порушених прав, який буде найефективнішим у конкретному випадку. В цьому контексті позивачем зазначено, що саме з точки зору ефективності судового захисту слід розцінювати правильність формулювання предмету позовних вимог у даній справі, а не з формальної точки зору, яку використовує сторона відповідача, адже судове рішення про визнання недійсними протоколів загальних зборів учасників ТОВ «ЧАРОДІЙКА» чітко визначить правові наслідки ухвалення такого судового рішення для учасників спірних правовідносин та третіх осіб (додаткові пояснення без номеру від 20.07.2021 (вх.№6000 від 20.07.2021).

Щодо факту перебування позивачки на посаді голови ліквідаційної комісії товариства у період скликання загальних зборів 18 січня 2020 року, позивачем зазначено, що даний факт жодним чином не свідчить про те, що ОСОБА_1 було відомо про скликання зборів. Натомість відповідачем не подано доказів на підтвердження обізнаності позивача про скликання та проведення зборів. Наголошує на тому, що згідно з судовою практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 06.02.2020 у справі №906/307/19 та від 02.05.2018 у справі №910/807/17 у разі, якщо учасник товариства заперечує факт повідомлення його про проведення загальних зборів, обов`язок доказування обставин повідомлення про проведення загальних зборів покладається на товариство як особу, рішення органу управління якої оспорюється, відтак саме товариство несе відповідальність за неправомірність рішень його управлінських органів.

Одночасно з поданням позову позивачкою подано заяву без номеру від 13.04.2021 (вх.№3169 від 13.04.2021) про забезпечення позову шляхом:

1) накладення арешту на нерухоме майно, належне ТОВ «ЧАРОДІЙКА» (ідентифікаційний номер 14041913) - 39/100 частини будинку перукарні « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (реєстраційний номер майна - 22860757), площею 268,9м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

2) заборони усім державним реєстраторам та іншим уповноваженим органам та особам вчиняти будь які реєстраційні дії щодо належного товариству нерухомого майна - 39/100 частини будинку перукарні « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (реєстраційний номер майна - 22860757), площею 268,9м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Окрім того, 12.07.2021 позивачкою в межах підготовчого провадження заявлено клопотання без номеру від 12.07.2021 (вх.№5764 від 12.07.2021) про звільнення від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір».

21.07.2021 позивачкою подано заяву без номеру від 21.07.2021 (вх.№6027) про часткову відмову від позову, згідно якої просила: 1) визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧАРОДІЙКА», оформлене протоколом загальних зборів засновників (учасників) товариства №14 від 18.01.2020 про скасування рішення загальних зборів учасників ТОВ «ЧАРОДІЙКА» про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧАРОДІЙКА»; 2) визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧАРОДІЙКА» оформлене протоколом загальних зборів учасників товариства №17 від 26.03.2021 про продаж майна - 39/100 частини будинку перукарні « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». При цьому зазначено, що необхідними та такими, що спрямовані на реальний захист інтересів позивача, в даному випадку є саме позовні вимоги щодо визнання недійсними рішень загальних зборів учасників в частині скасування рішення про ліквідацію товариства (окремі положення протоколу №14 від 18.01.2020) та про продаж майна товариства (окремі положення протоколу №17 від 26.03.2021).

21.07.2021 позивачка звернулася до господарського суду із клопотанням без номеру від 21.07.2021 (вх.№6028 від 21.07.2021) про зменшення розміру судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову до 2150,00грн, що становить 5% від її річного доходу за 2020 рік.

Заперечення відповідача.

Відповідач, згідно поданого 05.05.2021 відзиву на позов від 05.05.2021 (вх.№3762) та його представник в судових засіданнях, позовні вимоги заперечив. Зокрема вважає, що позивачем не надано жодних доказів та не наведено достатніх обґрунтувань на підтвердження незаконності оспорюваних ним рішень загальних зборів учасників товариства та порушення такими рішеннями прав і законних інтересів позивача.

Щодо рішення загальних зборів товариства про ліквідацію ТОВ «ЧАРОДІЙКА» (протокол №8 від 04.07.2018) та передачу його майна засновникам (учасникам) зазначив, що передача майна юридичної особи (або його вартості) учасникам такої юридичної особи за наслідками завершення процедури ліквідації можлива згідно з рішенням ліквідаційної комісії, до якої перейшли повноваження на управління справами юридичної особи внаслідок прийняття учасниками рішення про ліквідацію юридичної особи, та лише після задоволення вимог всіх кредиторів, складення ліквідаційного балансу, який підлягає затвердженню загальними зборами та подання його податковому органу. Однак, рішення про передачу учасникам товариства майна в натурі після задоволення вимог кредиторів не приймалося, адже рішення про ліквідацію товариства скасовано 18.01.2020 (протокол загальних зборів №14), тому ліквідаційну процедуру товариства не було завершено. Таким чином, товариство перебувало в стані припинення до 04.07.2018 і жодних ліквідаційних дій, окрім створення ліквідаційної комісії вчинено не було. Вказує, що у зв`язку з цим позивач не набув права на отримання частини майна товариства в натурі, що спростовує його твердження про порушення товариством такого його права. При цьому, ОСОБА_1 у період з 04.07.2018 по 18.01.2020 була членом ліквідаційної комісії, а з 09.10.2019 по 18.01.2020 - головою ліквідаційної комісії товариства, а відтак, саме на неї і було покладено обов`язок належного повідомлення учасників товариства про скликання загальних зборів.

Щодо спірного рішення загальних зборів учасників ТОВ «ЧАРОДІЙКА» від 26 березня 2021 року, оформленого протоколом №17 відповідач вказує, що таке рішення прийнято учасниками товариства в межах повноважень, визначених Статутом, адже загальні збори скликані та проведені у встановленому законом порядку; на зборах були присутні учасники товариства, загальна номінальна вартість часток яких склала 7431,23грн, що становить 78,28% розміру статутного капіталу товариства; відтак учасники товариства були повноважні приймати рішення, зокрема про продаж 39/100 частини будівлі перукарні «ІНФОРМАЦІЯ_1». Відповідач вважає, що фактично позивач не погоджується із рішенням, прийнятим більшістю голосів учасників ТОВ «ЧАРОДІЙКА» щодо продажу майна товариства, втім така незгода не є підставою для визнання такого рішення загальних зборів учасників товариства недійним.

До закінчення судових дебатів представником відповідача подано докази на підтвердження розміру понесених ТОВ «Чародійка» судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000грн (клопотання без номеру від 22.07.2021 та без номеру від 25.05.2021), які відповідач просив відшкодувати за рахунок позивача.

Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою суду від 15.04.2021, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 12.07.2021, відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 без номеру від 13.04.2021 року (вх.№3169 від 13.04.2021) про забезпечення позову у даній справі за необґрунтованістю.

Ухвала суду мотивована тим, що заявник документально не підтвердила фактичних обставин, з якими пов`язується необхідність вжиття заходів забезпечення позову, про застосування яких просить ОСОБА_1 в контексті спірних правовідносин.

Ухвалою суду від 19.04.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 11.05.2021, котре у зв`язку з неявкою представника позивача та з метою надання можливості сторонам подати заяви по суті позову, відкладалося на 25.05.2021.

Водночас, ухвалою суду від 19.04.2021 про відкриття провадження у справі судом відмовлено у задоволенні клопотання позивача в частині звільнення її від сплати судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, та на підставі п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», задоволено клопотання в частині відстрочення сплати судового збору до дати ухвалення судового рішення у справі.

Ухвалою суду від 25.05.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 13.07.2021, в якому оголошувалася перерва до 22.07.2021.

Ухвалою суду від 13.07.2021 відмовлено у задоволенні клопотання позивачки без номеру від 12.07.2021 (вх.№5764 від 12.07.2021) про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 22.07.2021 заяву без номеру від 21.07.2021 (вх.№6027 від 21.07.2021) про часткову відмову від позову повернуто позивачці без розгляду на підставі ч.ч.2, 4 ст.170 ГПК України.

Ухвалою суду від 22.07.2021 задоволено клопотання позивачки без номеру від 21.07.2021 (вх.№6028 від 21.07.2021) та на підставі ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» зменшено розмір судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову до 5-ти відсотків сукупного доходу, отриманого ОСОБА_1 в 2020 році, а саме: до 2150,00грн.

В судовому засіданні представниками сторін підтримано доводи та заперечення, наведені у підготовчому засіданні.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.233 ГПК України, суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Рішення приймаються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу. Після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст.240 ГПК України, у судовому засіданні 22.07.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом на підставі наявних у справі доказів та зміст спірних правовідносин.

Матеріали справи свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЧАРОДІЙКА» зареєстроване як юридична особа 15.11.1995 до набрання чинності Законом України №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», а його державну реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснено 17.10.2005, про що в реєстрі вчинено запис за №16421200000000191.

Товариству з обмеженою відповідальністю «Чародійка» на праві приватної власності належить 39/100 частини приміщення будинку перукарні « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (реєстраційний номер нерухомого майна 22860757), площею 268,9м2, котре розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №248842301 від 18.03.2021 (а.с.28-29).

ТОВ «Чародійка» впродовж 2008-2021 років здійснювало господарську діяльність відповідно до Статуту, затвердженого рішенням зборів засновників №5 від 19.04.2008 (а.с.15-21).

Згідно з п.п.1.6, 5.4 Статуту (в редакції 2008 року) засновниками ТОВ «Чародійка» є фізичні особи:

- ОСОБА_4 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 22 лютого 1998 року Збаразьким РВ УМВС України в Тернопільській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_9) із часткою у статутному капіталі товариства 1245,80грн, що становить 13,12% статутного фонду товариства;

- ОСОБА_5 (паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 12 червня 1998 року Збаразьким РВ УМВС України в Тернопільській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , село Старий Збараж Збаразького району Тернопільської області) із часткою у статутному капіталі товариства 687,27грн, що становить 7,24% статутного фонду товариства;

- ОСОБА_6 (паспорт серії НОМЕР_5 , виданий 27 січня 1999 року Збаразьким РВ УМВС України в Тернопільській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , АДРЕСА_2 ) із часткою у статутному капіталі товариства 687,27грн, що становить 7,24% статутного фонду товариства;

- ОСОБА_7 (паспорт серії НОМЕР_7 , виданий 26 листопада 1997 року Збаразьким РВ УМВС України в Тернопільській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_8 , село Залужжя Збаразького району Тернопільської області) із часткою у статутному капіталі товариства 687,27грн, що становить 7,24% статутного фонду товариства;

- ОСОБА_8 (паспорт серії НОМЕР_9 , виданий 20 березня 1996 року Збаразьким РВ УМВС України в Тернопільській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_10 , АДРЕСА_1 ) із часткою у статутному капіталі товариства 687,27грн, що становить 7,24% статутного фонду товариства;

- ОСОБА_9 (паспорт серії НОМЕР_11 , виданий 03 квітня 1998 року Збаразьким РВ УМВС України в Тернопільській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_12 , село Базаринці Збаразького району Тернопільської області) із часткою у статутному капіталі товариства 687,27грн, що становить 7,24% статутного фонду товариства;

- ОСОБА_10 (паспорт серії НОМЕР_13 , виданий 12 березня 1996 року Збаразьким РВ УМВС України в Тернопільській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_14 , АДРЕСА_3 ) із часткою у статутному капіталі товариства 687,27грн, що становить 7,24% статутного фонду товариства;

- ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_15 , виданий 01 грудня 1999 року Збаразьким РВ УМВС України в Тернопільській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_16 , АДРЕСА_4 ) із часткою у статутному капіталі товариства 687,27грн, що становить 7,24% статутного фонду товариства;

- ОСОБА_11 (паспорт серії НОМЕР_17 , виданий 05 листопада 1998 року Збаразьким РВ УМВС України в Тернопільській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_18 , АДРЕСА_5 ) із часткою у статутному капіталі товариства 687,27грн, що становить 7,24% статутного фонду товариства. (на даний час корпоративні права ОСОБА_11 перейшли до ОСОБА_12 , АДРЕСА_5 (запис в Реєстрі №16421070014000191 від 03.02.2020);

- ОСОБА_13 (паспорт серії НОМЕР_19 , виданий 04 лютого 2000 року Збаразьким РВ УМВС України в Тернопільській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_20 , село Базаринці Збаразького району Тернопільської області) із часткою у статутному капіталі товариства 687,27грн, що становить 7,24% статутного фонду товариства;

- ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_21 , виданий 18 листопада 1998 року Збаразьким РВ УМВС України в Тернопільській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_22 , АДРЕСА_6 ) із часткою у статутному капіталі товариства 687,27грн, що становить 7,24% статутного фонду товариства;

- ОСОБА_14 (паспорт серії НОМЕР_23 , виданий 25 грудня 1997 року Збаразьким РВ УМВС України в Тернопільській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_24 , село Залужжя Збаразького району Тернопільської області) із часткою у статутному капіталі товариства 687,27грн, що становить 7,24% статутного фонду товариства;

- ОСОБА_15 (паспорт серії НОМЕР_25 , виданий 10 жовтня 2001 року Збаразьким РВ УМВС України в Тернопільській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_26 , АДРЕСА_7 ) із часткою у статутному капіталі товариства 687,27грн, що становить 7,24% статного фонду товариства.

Відповідач є правонаступником підприємства «Чародійка» - діє у формі товариства з обмеженою відповідальністю, створено шляхом об`єднання майна учасників для проведення підприємницької діяльності з метою одержання прибутку відповідно до чинного законодавства.

Товариство є юридичною особою відповідно до законодавства України, котре здійснює свою діяльність на основі повного госпрозрахунку, самоокупності і самофінансування, володіє власним майном і відповідає за своїми зобов`язаннями в межах майна, що йому належить (розділ І Статуту).

Товариство має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в банківських установах, в тому числі валютний, печатки і штампи із своїм найменуванням, товарний знак,

фірмові бланки та інші реквізити (п.3.2 статуту).

Для забезпечення статутної діяльності Товариства за рахунок внесків його учасників створено статутний фонд у розмірі 9493,04грн (п.5.4 Статуту).

Відповідно до п.4.1 Статуту, кожний з учасників Товариства має право: брати участь в управлінні справами Товариства в порядку, визначеному цим статутом; брати участь у розподілі прибутку та отримувати частину прибутку від діяльності Товариства; одержувати інформацію про діяльність Товариства, знайомитися з даними бухгалтерського обліку та звітності, протоколами зборів; вимагати розгляду на зборах учасників порушеного ним питання, якщо воно було поставлене не пізніше як за 30 днів до початку зборів; у першочерговому порядку користуватися послугами, що надаються Товариством; вийти з Товариства у визначеному цим Статутом порядку; приймати трудову участь в роботі Товариства.

Також учасники Товариства, зокрема зобов`язані додержуватися вимог установчих документів та виконувати рішення загальних зборів учасників; виконувати взяті на себе зобов`язання; надавати Товариству інформацію, необхідну для вирішення окремих питань щодо його діяльності; сприяти здійсненню Товариством своєї діяльності (п.4.2 Статуту).

Відповідно до п.п.5.1 -5.2 Статуту товариство є власником:

майна, переданого йому учасниками у власність;

продукції, виробленої Товариством в результаті господарської діяльності ;

одержаних доходів ;

іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Майно товариства складають основні фонди і оборотні засоби, а також інші цінності та фінансові ресурси. Майно Товариства відбивається на його самостійному балансі.

Джерелами формування майна Товариства є:

грошові та інші матеріальні внески засновників;

доходи, одержані від реалізації товарів, продукції, робіт (послуг), а також від інших видів господарської та комерційної діяльності;

кредити банків та інших кредиторів;

придбання майна інших юридичних та фізичних осіб;

безоплатні або благодійні внески, пожертвування підприємств, організацій та громадян;

іноземні інвестиції;

позичкові кошти;

капітальні вкладення та дотації з бюджетів;

інші джерела, не заборонені чинним законодавством України.

Згідно з п.6.1 Статуту вищим органом управління Товариством є збори учасників Товариства. Кількість голосів кожного учасника зборів визначається пропорційно розміру його частки у статутному фонді (п.6.2 Статуту).

Пунктом 6.3 визначено, що голова Товариства обирається зборами учасників строком на один рік.

Збори скликає голова Товариства. Позачергові збори теж скликаються та проводяться головою Товариства, крім випадку, якщо учасники Товариства, що володіють у сукупності не менш як 20% голосів, вимагають скликання позачергових зборів у будь-який час і з будь-якого приводу; якщо протягом 30 днів голова Товариства не виконав зазначеної вимоги, учасники вправі самі скликати збори учасників (п.п.6.4, 6.5 Статуту).

Відповідно до п.п.6.7, 6.8 Статуту збори можуть приймати рішення з будь-яких питань діяльності Товариства.

Виключною компетенцією зборів є: визначення основних напрямків діяльності Товариства, затвердження його планів та звітів про їх виконання; внесення змін і доповнень до статуту Товариства, зміна розміру його статутного капіталу; утворення, реорганізація і ліквідація філій та представництв, затвердження їх статутів та положень про них; прийняття рішення про ліквідацію Товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу; вирішення питання про придбання Товариством частки учасника; затвердження річних результатів діяльності Товариства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядку покриття збитків; прийняття та виключення учасника з Товариства; прийняття рішення про факт досягнення згоди між учасником та товариством щодо заміни виплати вартості частини майна товариства переданням майна в натурі при виході учасника з товариства, а також визначення переліку майна, що передається та його вартість тощо.

Збори учасників Товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності Товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів в частині вирішення питань щодо визначення основних напрямків діяльності Товариства, затвердження його планів та звітів про їх виконання та щодо внесення змін і доповнень до статуту Товариства, зміни розміру його статутного капіталу вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють в сукупності не менш як 51 % загальної кількості голосів учасників товариства. З решти питань рішення приймаються більшістю голосів (п. 6.8 Статуту).

Згідно з п.6.12 Статуту збори учасників Товариства скликаються не менш ніж 2 рази на рік. Про проведення зборів учасники попереджаються письмово не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення зборів. Збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Збори учасників Товариства вправі приймати рішення тільки щодо питань, включених до порядку денного. З останнім учасники повинні бути ознайомлені не пізніше ніж за 30 днів до початку зборів (п.6.13 Статут).

Пунктом 11.1 Статуту визначено, що припинення діяльності Товариства здійснюється у формі його реорганізації або ліквідації, яка відбувається за рішенням учасників або за рішенням суду чи господарського суду, а також на інших підставах, передбачених законодавчими актами України.

Згідно з п.11.2 Товариство ліквідується зокрема, за рішенням зборів учасників Товариства.

Відповідно до п.11.3 Статуту ліквідація Товариства проводиться ліквідаційною комісією в порядку, встановленому чинним законодавством.

Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно Товариства і розраховується з кредитора-ми, складає ліквідаційний баланс і подає його учасникам або органу, який призначив ліквідаційну комісію (п.11.6 Статуту).

Відповідно до п.п.11.7, 11.8 претензії кредиторів задовольняються за рахунок майна Товариства; претензії, незадоволені через брак майна вважаються погашеними.

На підставі п.11.10 Статуту майно, що залишається після задоволення потреб кредиторів, залишається у власності учасників.

24.01.2021 загальними зборами учасників ТОВ «Чародійка» затверджено нову редакцію Статуту товариства (рішення зборів оформлено протоколом №16) (далі - Статут в новій редакції) та 02.02.2021 здійснено його державну реєстрацію, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис за №1006421070015000191 (а.с.87, 92-98).

У розділі 4 Статуту в новій редакції визначено юридичний статус учасників товариства.

Так, учасниками Товариства можуть бути як фізичні так і юридичні особи. Кількість учасників Товариства не обмежується. (п.п.4.1, 4.2 Статуту).

Згідно з п.3.8 Статуту Товариство має відокремлене майно, самостійно здійснює володіння, користування своїм рухомим та нерухомим майном, а також має право використання відведеної йому землі в межах, встановлених законом.

Пунктом 4.3 Статуту в новій редакції передбачено, що учасники Товариства мають право, зокрема брати участь в управлінні Товариством у порядку, передбаченому законом та визначеному цим Статутом; здійснювати управління Товариством безпосередньо, при цьому безоплатно та без укладення трудового договору із Товариством; отримувати інформацію про господарську діяльність Товариства; брати участь у розподілі прибутку Товариства та одержувати його частину (дивіденди); вийти з Товариства та здійснювати відчуження часток у статутному капіталі Товариства в порядку, встановленому законом та цим Статутом; отримати у разі ліквідації Товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість; подавати пропозиції на розгляд Загальних зборів Учасників та інших органів Товариства.

Відповідно до п.5.2 Статуту вищим органом Товариства є загальні збори учасників, на яких має право бути присутнім кожен Учасник товариства та брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.

Кожен учасник Товариства на загальних зборах часників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі Товариства (п.5.4 Статуту).

Згідно з п.5.5 Статуту загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності Товариства.

До компетенції загальних зборів Учасників належать, зокрема: внесення змін до Статуту Товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності Товариством на підставі модельного статуту (пп.5.6.2 Статуту); зміна розміру статутного капіталу Товариства (пп.5.6.3 Статуту); затвердження результатів діяльності Товариства за рік або інший період (пп.5.6.11 Статуту); розподіл чистого прибутку Товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів (пп.5.6.12 Статуту); прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення Товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення Товариства, порядку перерозподілу між учасниками Товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу Товариства (пп.5.6.13 Статуту); прийняття рішень про виключення Учасників Товариства в порядку, передбаченому законом та Статутом (пп.5.6.18 Статуту); прийняття інших рішень, віднесених законом до компетенції загальних зборів учасників (пп.5.6.19 Статуту).

Також у пункті 5.9 Статуту визначено порядок скликання загальних зборів учасників товариства та їх періодичність скликання. При цьому, за положеннями пункту 5.19 Статуту загальні збори учасників можуть прийняти рішення з будь-якого питання без дотримання вимог, встановлених законом та Статутом Товариства щодо порядку скликання загальних зборів учасників та щодо повідомлень, якщо в таких загальних зборах учасників взяли участь всі учасники Товариства та всі вони надали згоду на розгляд таких питань.

Загальні збори учасників скликаються виконавчим органом Товариства (директором).

Виконавчий орган Товариства (директор) скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику Товариства. Таке повідомлення надсилається в будь-який із наступний способів: поштовим відправленням; електронною поштою; розміщенням повідомлення у друкованих засобах масової інформації (п.п.5.20, 5.21 Статуту).

Відповідно до п.п.5.29, 5.30, 5.31 Статуту загальні збори учасників проводяться в порядку, встановленому законом та Статутом Товариства. Учасники Товариства беруть участь у загальних зборах учасників особисто або через своїх представників.

27.09.2017 були проведені загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Чародійка», на яких учасники Товариства за результатом розгляду питань порядку денного та голосування по цим питанням прийняли рішення, оформлені протоколом № 6, а саме:

1) обрали голову та секретаря загальних зборів;

2) вирішили припинити діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Чародійка» шляхом ліквідації;

3) створили ліквідаційну комісію по ліквідації товариства у складі: ОСОБА_6 (голова комісії), ОСОБА_1 , ОСОБА_14 ;

4) встановили строк заявлення кредиторами своїх вимог - два місяці з дати публікації повідомлення про припинення ТОВ «Чародійка»;

5) надали повноваження голові ліквідаційної комісії ТОВ «Чародійка» подати необхідні документи для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи (а.с.77).

На зборах приймали участь учасники товариства, що сукупно володіють частками в статутному капіталі товариства в розмірі 65,1%. Рішення прийняті одностайно всіма учасниками Товариства.

29.09.2017 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державним реєстратором було внесено запис №16421100008000191 про припинення ТОВ «Чародійка» шляхом ліквідації.

25.04.2018 загальними зборами учасників ТОВ «Чародійка» прийнято рішення, оформлене протоколом №1 про припинення ліквідації ТОВ «Чародійка» та продовження господарської діяльності товариством (а.с.78). Державну реєстрацію цього рішення загальних зборів товариства здійснено 25.04.2018, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис за №16421320009000191.

В подальшому, 04.07.2018 загальними зборами учасників ТОВ «Чародійка» прийнято рішення про ліквідацію товариства; про створення ліквідаційної комісії у складі: ОСОБА_14 (голова комісії), ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 ; встановлено шестимісячний строк для ліквідації товариства; встановлено двохмісячний строк з дня публікування інформації про ліквідацію товариства у районному виданні «Народне Слово»; затверджено частки кожного з учасників товариства у статутному фонді. Дані рішення оформлені протоколом загальних зборів учасників товариства №8 (а.с.22).

05.07.2018 здійснено державну реєстрацію рішення учасників №8 від 04.07.2018 про ліквідацію товариства, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №16421100010000191 (з урахуванням виправлень державного реєстратора №16427770011000191 від 05.07.2018).

У зв`язку з здійсненням процедури ліквідації ТОВ «Чародійка», загальними зборами учасників, що відбулися 07.10.2019 (рішення оформлено протоколом №10), вирішено продати належне товариству приміщення перукарні та підвальне приміщення, що знаходиться у будинку АДРЕСА_8 ; з цією метою вирішено провести експертну оцінку вказаного об`єкту нерухомості (а.с.79-80).

09.10.2019 загальними зборами учасників ТОВ «Чародійка» прийнято рішення, оформлене протоколом №11 (а.с.81), яким змінено голову ліквідаційної комісії товариства з ОСОБА_14 на ОСОБА_1

07.11.2019 учасниками товариства прийнято рішення про продаж приміщення перукарні « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та підвального приміщення, що належить Товариству, за ціною, визначеною суб`єктом оціночної діяльності , у зв`язку з ліквідацією ТОВ «Чародійка». Окрім того, у зв`язку з виїздом за кордон на невизначений термін члена ліквідаційної комісії - ОСОБА_13 , прийнято рішення про затвердження нового складу ліквідаційної комісії, а саме: ОСОБА_1 (голова ліквідаційної комісії), ОСОБА_8 , ОСОБА_14 . Дані рішення оформлено протоколом загальних зборів учасників товариства №13 від 07.11.2019 (а.с.82).

31.10.2019 рішенням загальних зборів учасників товариства, оформленим протоколом №12 (а.с.24), на яких були присутні 11 учасників товариства, в тому числі позивач, розподілено майно товариства між учасниками пропорційно їх часток у статутному фонді наступним чином: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_16 - передати в натуральній формі приміщення перукарні «ІНФОРМАЦІЯ_1», а саме прим.1-10 (площею 22,5м2); приміщення перукарні «ІНФОРМАЦІЯ_1» 1-8, 1-9, 1-14, 1-13, 1-12, ІІ коридор, площею 69м2 та підвальне приміщення 1-1, 1-2, площею 11,2м2), загальною площею 80,2м2 - продати за ціною 466283,00грн без ПДВ, а кошти від продажу розподілити пропорційно часткам у статутному фонді товариства між решту учасниками - ОСОБА_14 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 та спадкоємцем ОСОБА_11

18.01.2020 відбулися загальні збори учасників ТОВ «Чародійка», на яких були присутні 9 учасників ( ОСОБА_14 (частка 7,24%), ОСОБА_4 (частка 13,12%), ОСОБА_6 (частка 7,24%), ОСОБА_5 (частка 7,24%), ОСОБА_17 (на підставі довіреності №1230 від 24.12.2019 мав право голосу за учасника товариства ОСОБА_13 із часткою 7,24%), ОСОБА_8 (частка 7,24%), ОСОБА_10 (частка 7,24%), ОСОБА_9 (частка 7,24%), ОСОБА_15 (частка 7,24%).

На цих зборах за результатом розгляду питань порядку денного та голосування по цих питаннях учасники Товариства прийняли рішення, оформлене протоколом №14 (а.с.25, 83), а саме:

1) обрали голову та секретаря загальних зборів;

2) скасували рішення загальних зборів учасників товариства від 04.07.2018 про ліквідацію ТОВ «Чародійка».

3) призначили та уповноважили ОСОБА_6 , представляти інтереси Товариства та здійснювати всі дії з питань державної реєстрації змін до відомостей про Товариство згідно з чинним законодавством.

Як вбачається із змісту протоколу №14 від 18.01.2020 підставою скасування попереднього рішення про ліквідацію товариства слугував факт надходження заяви від ОСОБА_12 , який є спадкоємцем померлої ОСОБА_11 про вступ до складу засновників (учасників) ТОВ «Чародійка». За дане рішення проголосували всі присутні на зборах учасники одноголосно, сукупний розмір часток яких у статутному фонді складав 71,04%.

21.10.2020 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державним реєстратором внесено запис за №16421320013000191 про відміну рішення щодо припинення юридичної особи - ТОВ «Чародійка».

Дане рішення загальних зборів оскаржує позивачка, вказує, що її не було повідомлено у встановленому порядку про скликання загальних зборів, не ознайомлено з питаннями порядку денного зборів, а відтак, вона була позбавлена можливості взяти участь в управлінні справами Товариства .

Доказів повідомлення учасників товариства про скликання загальних зборів матеріали справи не містять, відповідачем відповідних доказів не надано. З цього приводу товариство надало пояснення, в яких зазначило, що оскільки ОСОБА_1 була головою ліквідаційної комісії, то саме на неї були покладені повноваження щодо повідомлення учасників про скликання зборів 18.01.2020. Товариству доказів надіслання повідомлень від ОСОБА_1 не передано в подальшому, тому такі докази відповідач надати не може суду.

Згодом, 26.03.2021 відбулися загальні збори учасників ТОВ «Чародійка», на яких були присутні всі учасники товариства (від імені ОСОБА_13 , діяла ОСОБА_18 на підставі довіреності №1626 від 28.12.2020).

На даних загальних зборах учасників ТОВ «Чародійка» прийнято рішення, оформлене протоколом №17 від 26.03.2021 та вирішено питання щодо продажу належного ТОВ «Чародійка» нерухомого майна (39/100 частини будинку АДРЕСА_1 ) за ціною, не нижче 55000дол. США в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ на дату укладення договору купівлі-продажу. «За» дане рішення проголосувало 10 учасників товариства, а саме: ОСОБА_13 (частка 7,24%), ОСОБА_10 (частка 7,24%), ОСОБА_14 (частка 7,24%), ОСОБА_8 (частка 7,24%), ОСОБА_15 (частка 7,24%), ОСОБА_5 (частка 7,24%), ОСОБА_9 (частка 7,24%), ОСОБА_6 , ОСОБА_4 (частка 13,12%), ОСОБА_12 , частки яких у статутному фонді товариства в сукупності складають 78,28%. «Проти» даного рішення голосували три учасники товариства - ОСОБА_7 (частка 7,24%), ОСОБА_1 (частка 7,24%) та ОСОБА_2 (частка 7,24%), сукупний розмір часток яких в статутному фонді товариства становить 21,72%.

Відповідно до наявного у справі Висновку про визначення оціночної вартості нежитлового приміщення перукарні « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 263,9м2, що знаходиться в будинку АДРЕСА_1 , виконаного суб`єктом оціночної діяльності Кравчук О.О. , станом на 17.02.2021 року ринкова вартість приміщення, площею 263,9кв.м. становить 617526,00грн.(а.с.49).

Протокол № 14 від 18.01.2020 та протокол № 17 від 26.03.2021 позивач оскаржує в даному спорі, оскільки вважає, що він як учасник був позбавлений права на участь у таких зборах (18.01.2020) та вважає, що наступні рішення товариства повинні не суперечити попередньо прийнятим рішенням загальних зборів (рішення від 26.03.2021), у зв`язку з чим оспорювані рішення прийняті з порушенням чинного законодавства.

Мотиви та норми закону, з яких суд виходить при ухваленні рішення; оцінка аргументів сторін.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із положеннями частин 1 та 2 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Тобто підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову. (Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 у справі № 3-670гс15).

Підставою звернення позивача з позовом у даній справі є обставини порушення корпоративних прав ОСОБА_1 як учасника ТОВ «Чародійка».

Згідно із статтею 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

17.06.2018 набув чинності Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», який визначає правовий статус, зокрема товариств з обмеженою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників (частина 1 статті 1 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

Відповідно до ст.116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, зокрема, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом.

Аналогічні положення містить і ст. 5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

За змістом статей 97, 98 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на час проведення спірних загальних зборів) управління товариством здійснюють його органи, якими є загальні збори учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п`ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом.

Компетенція загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю визначена у статті 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Відповідно до зазначеної норми загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства. Питання, передбачені частиною другою цієї статті, та інші питання, віднесені законом до компетенції вищого органу товариства, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства, якщо інше не випливає з цього Закону. До виключної компетенції загальних зборів учасників статутом товариства також може бути віднесено вирішення інших питань.

При розгляді даного корпоративного спору суд враховує, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами ненормативного характеру, тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства можуть бути порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів учасника товариства рішенням загальних зборів.

Однак не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; відсутність протоколу загальних зборів.

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №916/495/19, від 22.01.2020 у справі №915/99/19.

Щодо правових підстав визнання недійсним протоколу загальних зборів ТОВ «Чародійка» №14 від 18.01.2020, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасники товариства, зокрема, мають право брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.

Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначено, що учасники юридичної особи мають бути до початку загальних зборів повідомлені про дату, місце, час проведення та порядок денний таких зборів.

Як зазначалося вище, підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Отже, у справах з позовною вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, заявленою з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів, на яких прийняті спірні рішення, суду при вирішенні питання щодо порушення прав учасника товариства спірним рішенням необхідно з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, яке є складовою скликання зборів, а також щодо відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства, оскільки своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів, що містить вичерпну інформацію щодо проведення зборів, є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Якщо учасник (або його представник) взяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов`язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16.

Необхідність дослідження обставин щодо дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства у подібних правовідносинах (про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів) при вирішенні питання про порушення прав позивача як учасника товариства на участь у загальних зборах та на участь в управлінні товариством підтверджена сталою судовою практикою, зокрема висновками Верховного Суду, що містяться у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №910/807/17 та від 27.11.2018 у справі №916/58/18.

Частиною 1 ст.31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено, що загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також: 1) з ініціативи виконавчого органу товариства; 2) на вимогу наглядової ради товариства; 3) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

За приписами ч.ч.1-5 ст.32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.

Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства.

Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення.

У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.

Відповідно до п.6.12 Статуту Товариства в редакції 2008 року (чинній на момент скликання зборів 18.01.2020) зазначено, що про проведення зборів учасники попереджаються письмово не пізніше, аніж за 30 днів до дати проведення зборів; збори вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, що володіють в сукупності більше 60-ти відсотками голосів.

Як вбачається з оскаржуваного протоколу №14 від 18.01.2020, на загальних зборах були присутні 9 учасників Товариства ( ОСОБА_14 (частка 7,24%), ОСОБА_4 (частка 13,12%), ОСОБА_6 (частка 7,24%), ОСОБА_5 (частка 7,24%), ОСОБА_17 (на підставі довіреності №1230 від 24.12.2019 мав право голосу за учасника товариства ОСОБА_13 із часткою 7,24%), ОСОБА_8 (частка 7,24%), ОСОБА_10 (частка 7,24%), ОСОБА_9 (частка 7,24%), ОСОБА_15 (частка 7,24%), частка яких сукупно складала 71,04% статутного капіталу Товариства.

ОСОБА_1 із часткою у статутному капіталі Товариства 7,24% не брала участі в загальних зборах та не була присутньою на них, що також не заперечується відповідачем у справі та вбачається з оскаржуваного протоколу загальних зборів учасників товариства №14.

Досліджуючи обставини повідомлення позивача про проведення загальних зборів ТОВ «Чародійка» господарським судом встановлено, що матеріалами справи жодними доказами не підтверджується факт повідомлення ОСОБА_1 про скликання на 18.01.2020 загальних зборів учасників ТОВ «Чародійка» та їх порядок денний, що свідчить про порушення вимог статті 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та п.6.12 Статуту ТОВ «Чародійка» та порушення прав позивача на участь в загальних зборах, управління справами Товариства.

Натомість матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 дізналася про зміст прийнятих на загальних зборах 18.01.2020 рішень з листа-повідомлення Товариства №15 від 12.03.2021, отриманого на запит адвоката Свірського Т.В. (а.с.31).

Перебування позивачки на посаді голови ліквідаційної комісії не спростовує факту та не звільняє Товариство від обов`язку повідомити усіх учасників товариства про скликання загальних зборів учасників у спосіб, визначений законом та Статутом, тобто письмово.

За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність доказів повідомлення позивача як учасника Товариства, про скликання загальних зборів учасників ТОВ «Чародійка».

Порушення вимог Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та Статуту ТОВ «Чародійка», порушення прав позивача на участь в загальних зборах та управління справами товариства, внаслідок неповідомлення ОСОБА_1 про проведення 18.01.2020 загальних зборів учасників ТОВ «Чародійка» є підставами для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників даного Товариства від 18.01.2020, оформленого протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Чародійка» № 14 від 18.01.2020.

Своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні.

Водночас, відповідач вважає, що спірне рішення прийнято з дотриманням кворуму (71,04% голосів), а тому безпосередня участь позивача не вплинула б на результат рішення загальних зборів з огляду на наступне.

З цього приводу слід відзначити, що відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.01.2020 у справі №924/641/17, позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників (акціонерів, членів) рішень, оскільки вплив учасника (акціонера, члена) на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.

У загальних зборах мають право брати участь всі учасники товариства незалежно від розміру частки в статутному капіталі товариства, якою володіє учасник.

Вагомою гарантією, що забезпечує реалізацію корпоративних прав учасника господарського товариства є встановлене законодавством право брати участь в управлінні справами товариства.

Зокрема, право учасника на управління господарським товариством, незалежно від розміру частки учасника в статутному капіталі, зводиться до права учасника брати участь в порядку, передбаченому чинним законодавством, у прийнятті спільно з іншими учасниками рішень з усіх питань діяльності товариства, віднесених до їх компетенції, що спричиняють настання певних юридичних наслідків для господарського товариства та його учасників.

А тому доводи відповідача у цій частині також є необґрунтованими та відхиляються судом.

Щодо правових підстав визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників (засновників) ТОВ «Чародійка» №17 від 26.03.2021, суд зазначає наступне.

За загальним правилом процесуального закону на позивача покладено обов`язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються прийнятими рішеннями загальних зборів юридичної особи, а тому потребують захисту.

Визнанню недійсними рішень загальних зборів має передувати встановлення судом наявності порушення прав та інтересів позивача, і у випадку відсутності такого порушення в позові має бути відмовлено.

Суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронюваного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. Так само кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, що прямо передбачено у ч.2 ст.15 ЦК України.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004, поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Поняття «охоронюваний законом інтерес» що вживається в законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Гарантоване ст.55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права.

При цьому необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст.76 ГПК України доказами, певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача; порушення (невизнання або оспорювання) означеного права/інтересу відповідачем; належність обраного способу судового захисту (з точки зору адекватності порушення і спроможності його усунути та поновити (захистити) право або інтерес та закріплення положеннями діючого законодавства).

Тобто вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду. Відсутність порушеного права встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Спір по справі стосується визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, оформленого протоколом №17 від 26.03.2021, який виник між позивачем та товариством.

Суд враховує, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства - позивача у справі.

Відносини між товариством і його учасниками (акціонерами) щодо виконання ними своїх обов`язків врегульовані насамперед ЦК України, ГК України, Законами України «Про господарські товариства», «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» і внутрішніми (корпоративними) локальними нормами статутів конкретних товариств. Таке врегулювання створює в цих відносинах правовий порядок, який вимагає від їх суб`єктів певної правової поведінки.

У даному випадку, позивачем обґрунтовано вимоги про скасування протоколу загальних зборів Товариства №17 від 26.03.2021 з посиланням на порушення прав ОСОБА_1 , оскільки рішення, прийняте загальними зборами 26.03.2021, суперечить попереднім рішенням загальних зборів Товариства та перешкоджає виділенню ОСОБА_1 як учаснику товариства майна Товариства в натурі у зв`язку з його ліквідацією.

Тобто, фактично ОСОБА_1 оскаржує факт прийняття загальними зборами учасників Товариства рішення про продаж приміщення перукарні «ІНФОРМАЦІЯ_1» з подальшим розподілом грошових коштів, отриманих від реалізації майна між всіма учасниками товариства, пропорційно частці кожного учасника, що належить в Статутному капіталі.

За твердженням позивачки, прийняте рішення 26.03.2021 суперечить прийнятому загальними зборами рішенню 31.10.2019 року, котре оформлено протоколом № 12 товариства.

За приписами ст.30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» питання про прийняття рішення про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства, прийняття інших рішень, відноситься до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства.

Аналогічні правові норми закріплені в ст.145 Цивільного кодексу України.

Згідно положень статуту ТОВ «Чародійка в редакції 2021 року:

- Вищим органом Товариства є загальні збори Учасників;

- Товариство у своїй господарській діяльності може набувати майнових та особистих немайнових прав і нести обов`язки, виступати позивачем, відповідачем та третьою особою в суді; Товариство має відокремлене майно, самостійно здійснює володіння, користування та розпорядження своїм рухомим та нерухомим майном, а також має право використання відведеної йому землі в межах, встановлених законом;

- Товариство є власником свого майна, в тому числі й того, що передано Учасниками.

Отже, згідно діючого законодавства України ТОВ «Чародійка» володіє, користується та розпоряджається власним майном, зокрема, приміщенням перукарні, загальною площею 268,9м2, котре розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Загальні збори учасників є Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю, до компетенції яких віднесено вирішення питань, що стосуються внутрішньої діяльності товариства, в тому числі щодо продажу належного товариству майна.

Відповідно до статті 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

Згідно зі статтею 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

З наведених норм права вбачається, що право відчуження майна надано вищому органу управління Товариства, відтак, у разі укладення правочину товариством про відчуження майна, права та обов`язки за ним набуває товариство як сторона договору. При цьому, правовий стан (сукупність прав та обов`язків) безпосередньо учасників цього товариства жодним чином не змінюється. В даному випадку учасники отримають виплату компенсації грошовими коштами відповідно до їх часток в статутному капіталі.

На думку суду, відчуження майна з дотриманням встановленої законом та Статутом процедури не є прямим порушенням прав позивача на участь у товаристві та управлінні ним, а є наслідком господарської діяльності товариства та результатом розпорядження юридичною особою власним майном.

Судом встановлено, що 26.03.2021 відбулися загальні збори учасників, на яких були присутні всі учасники товариства. Позивачка брала участь у голосуванні на загальних зборах 26.03.2021; зборами прийнято рішення про продаж належного Товариству на праві власності нерухомого майна - 39/100 частини будинку перукарні « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться по АДРЕСА_1 ; «за» продаж майна проголосували 10 учасників Товариства, що сукупно володіють 78,28% голосів, «проти» даного рішення проголосували 3 учасники, тобто рішення прийнято більшістю голосів.

У матеріалах справи відсутні докази, і судом не встановлено обставин, які б давали підстави стверджувати про наявність безумовних підстав для визнання протоколу №17 від 26.063.2021 недійсним. З даного протоколу загальних зборів учасників № 17 не вбачається, що відповідне рішення про відчуження майна прийнято учасниками товариства у зв`язку з ліквідацією юридичної особи. Фактично, оскарження протоколу загальних зборів №17від 26.03.2021 зводиться до незгоди учасника ТОВ «Чародійка» з прийнятим рішенням про продаж об`єкта нерухомості, що належить Товариству.

Однак, незгода акціонера (учасника, члена) юридичної особи з прийнятими рішеннями загальних зборів цієї юридичної особи не може бути підставою для визнання таких рішень загальних зборів недійсними (правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №923/567/17, від 24.10.2018 у справі №925/973/17).

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Крім того, розглядаючи справи у спорах, що виникли між господарським товариством та одним із його учасників, суди мають враховувати, що інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства також не завжди збігаються (даний висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17 та від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16). Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства, надавати оцінку добросовісності інших учасників, права яких в разі задоволення позовних вимог можуть бути порушені.

Щодо обраного позивачем способу захисту.

Позивачем сформульовано позовні вимоги як визнання недійсними протоколів №14 від 18.01.2020 та №17 від 26.03.2021 загальних зборів учасників (засновників) ТОВ «Чародійка».

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Отже, наведена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Згідно з частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

З урахуванням наведених законодавчих норм завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів.

Так, у судовому порядку недійсним може бути визнано рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи, а не протокол загальних зборів. Протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами, і не є актом за змістом статті 20 ГК України.

Разом з тим, як визначено у статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

У рішенні Конституційного Суду України №15-рп/2004 від 02.11.2004 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 у справі № 914/1425/17 констатував, що встановивши наявність порушеного права позивача, суд повинен при прийнятті рішення враховувати мету звернення позивача до суду та забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Рішення суду має бути ефективним інструментом поновлення порушених прав.

Суд враховує, що з даним позовом ОСОБА_1 звернулася з метою захисту своїх прав, порушених рішеннями, прийнятими загальними зборами учасників ТОВ «Чародійка», котрі оформлені протоколами №14 від 18.01.2020 та №17 від 26.03.2021, тому суд, керуючись завданнями господарського судочинства, враховуючи розумні очікування позивача при зверненні з даним позовом до суду, вважає за необхідне здійснити ефективний захист порушених прав позивача у спосіб шляхом визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Чародійка», оформленого протоколом загальних зборів учасників (засновників) №14 від 18.01.2020.

Зазначена правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №914/921/18.

Висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясування усіх питань, винесених на його розгляд.

Зважаючи що матеріалами справи підтверджуються доводи позивачки про те, що її не було повідомлено про дату, час, місце проведення загальних зборів учасників товариства, призначених на 18.01.2020, та не було ознайомлено з порядком денним зборів, чим позбавлено права на участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства - загальних зборах, суд дійшов висновку, що рішення, прийняті на цих зборах, порушують корпоративні права позивача, а відтак і про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання недійсним протоколу загальних зборів ТОВ «Чародійка» №14 від 18.01.2020 (рішень, прийнятих загальними зборами).

Водночас, оскільки незгода учасника Товариства з рішенням, прийнятим на загальних зборах учасників у відповідності до правил, встановлених законом та Статутом, за участю такого учасника, не може бути підставою для скасування такого рішення, позовні вимоги в частині скасування протоколу загальних зборів Товариства №17 від 26.03.2020, задоволенню не підлягають.

Аналогічна правова позиція щодо наявності підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів за відсутності повідомлення учасника про їх проведення викладена у постановах Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №916/495/19, від 22.01.2020 у справі №915/99/19, від 04.02.2020 у справі №915/540/16, від 07.05.2018 у справі №911/190/17.

Інші пояснення, заперечення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

Щодо судових витрат.

Згідно з ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви справляється судовий збір. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлена ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»).

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір»).

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2021 встановлено в сумі 2270грн.

Відповідно до абз.2 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Предметом заявлених позовних вимог є: 1) визнання недійсним протоколу загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧАРОДІЙКА» №14 від 18.01.2020; 2) визнання недійсним протоколу загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧАРОДІЙКА» №17 від 26.03.2021. Також, ОСОБА_1 подано заяву без номеру від 13.04.2021 (вх.№3169) про забезпечення даного позову.

Відповідно, за подання до господарського суду даного позову підлягає до сплати судовий збір в розмірі 4540,00грн, а за подання заяви про забезпечення позову - 1135,00грн; всього 5675,00грн.

Разом з тим, ухвалою суду від 22.07.2021 задоволено клопотання позивачки без номеру від 21.07.2021 (вх.№6028 від 21.07.2021); на підставі ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» зменшено їй розмір судового збору до 2150,00грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом позов ОСОБА_1 задоволено частково, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, зокрема на відповідача 860,00грн.

Водночас, оскільки позивачем не подано доказів сплати судового збору у розмірі 2150,00грн відповідно до ухвали суду від 22.07.2021, тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід Державного бюджету України несплачений судовий збір пропорційно сумі задоволених вимог, а саме: 1290,00грн.(одна позовна вимога в розмірі 860 грн. та заява про забезпечення позову в розмірі 430 грн).

Крім того, відповідач у справі просив суд відшкодувати з позивача понесені витрати на правову допомогу, надану адвокатом Товариству з обмеженою відповідальністю «Чародійка» в загальному розмірі 10000грн.

Розглядаючи дане клопотання суд враховує таке.

Частиною 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч. 2 ст. 124 ГПК України).

Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на викладене, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі ст.16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

У рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

До відзиву на позов відповідачем долучено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат (додаток №12 до відзиву), в якому зазначено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які він поніс і які очікує понести становить 10000грн.

Як докази витрат на професійну правничу допомогу відповідач надав: копію договору про надання правничої (правової допомоги) від 26.04.2021; додаток №1 до договору від 26.04.2021; Акти обсягу наданої правничої допомоги №1 від 21.05.2021 та №2 від 22.07.2021; Виписки з банківського рахунку відповідача за 21.05.2021 та 19.07.2021 про сплату Адвокатському об`єднанню коштів за надання правової допомоги в загальній сумі 10000грн.

З наданих представником відповідача документів вбачається, що правова допомога Товариству з обмеженою відповідальністю «Чародійка» надається Адвокатським об`єднанням «СИЛА ПРАВА» на підставі договору від 26.04.2021 з призначенням адвокатів Башуцького Ігора Ярославовича, Фльорківа Олександра Володимировича (п.п.1.1, 1.2 договору).

Згідно з п.4.2 договору правова допомога, що надається Адвокатським об`єднанням, оплачується товариством в гривнях шляхом переказу коштів на рахунок Адвокатського об`єднання.

Товариство протягом трьох днів з дати укладення договору оплачує гонорар в розмірі, визначеному сторонами в додатку до договору (п.4.3 договору).

Відповідно до п.4.5договору за результатами надання правової допомоги складається акт, який підписується представниками сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським об`єднанням правової допомоги і її вартість.

Оплата за цим Договором є гонораром Адвокатського об`єднання за надання правової допомоги та поверненню не підлягає (п.4.6 договору). При цьому, Товариство оплачує фактичні витрати Адвокатського об`єднання, необхідні для виконання договору.

У додатку №1 до договору від 26.04.2021 Товариством та Адвокатським об`єднанням визначено види правової допомоги: 1) попередня (досудова) калькуляція, вивчення документів, судової практики та аналіз законодавства щодо предмета спору; 2) збір доказів, складання адвокатських запитів (в разі необхідності); 3) формування правової позиції а підготовку відзиву на позовну заяву, заперечення; 4) участь у судових засіданнях; 5) ознайомлення з матеріалами справи; 6) підготовка заяв з процесуальних питань; 7) інша допомога, пов`язана із справою (п.1 додатку №1). У пункті 2 додатку №1 встановлено, що за одну годину представництва в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану із справою, включаючи підготовку та її розгляд, збір доказів тощо, Товариство сплачує Адвокатському об`єднанню гонорар у розмірі 1000грн. Загальний розмір гонорару залежить від кількості затрачених адвокатом Адвокатського об`єднання годин по даній справі, але в будь якому випадку не може бути меншим 10000грн (п.3 додатку №1).

Відповідно до складеного та підписаного Акту №1 від 21.05.2021 Адвокатським об`єднанням надано Товариству наступні види послуг та робіт з визначенням витраченого на них часу та їх вартість: 1) попередня (досудова)консультація, вивчення документів, судової практики та наліз законодавства щодо предмета спору в справі №921/221/21. Витрачено 1год., вартість послуги склала 1000грн; 2) формування правової позиції та підготовка відзиву на позовну заяву, складання додатків до відзиву на позов, копіювання документів; витрачено 4год., вартість послуг визначено в сумі 4000грн. Всього вартість наданих послуг по Акту №1склала 5000грн.

На підставі Акту №2 від 22.07.2021 Адвокатським об`єднанням надано, а Товариством прийнято послуги з надання правової допомоги, а саме: 1) участь у підготовчому засіданні у даній справі, тривалістю 1год., вартість якої визначено в сумі 1000грн; участь у судовому засіданні у даній справі, загальною тривалістю 4год., вартістю 4000грн. Всього вартість адвокатських послуг (робіт) склала 5000грн.

Відповідачем також надано докази оплати послуг (робіт), наданих згідно Актів №1 від 21.05.2021 та №2 від 22.07.2021, в загальній сумі 10000грн.

Таким чином, розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу, який підтверджений належними письмовими доказами, становить 10000грн.

Враховуючи, що позивачем не висловлено заперечень з приводу розміру понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу; позов у справі судом задоволено частково, тому заявлені відповідачем до стягнення витрати на професійну правничу допомогу адвоката покладаються на позивача пропорційно розміру задоволених вимог, в сумі 5000грн.

Керуючись ст.ст.5, 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 126, 129, 219, 220, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним рішення загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧАРОДІЙКА» (вул.Грушевського, 1, м.Збараж Тернопільської області, ідентифікаційний код 14041913), оформлене протоколом загальних зборів засновників (учасників) №14 від 18.01.2020.

2. В частині позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧАРОДІЙКА» (вул.Грушевського, 1, м.Збараж Тернопільської області, ідентифікаційний код 14041913), оформленого протоколом загальних зборів засновників (учасників) №17 від 26.03.2021, - відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧАРОДІЙКА» (вул.Грушевського, 1, м.Збараж Тернопільської області, ідентифікаційний код 14041913) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів ГУК у Терн.обл./тг м.Терноп./22030101, код отримувача 37977599, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA668999980313131206083019751, код класифікації доходів бюджету 22030101) - 860грн судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 (м.Збараж Тернопільської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_16 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів ГУК у Терн.обл./тг м.Терноп./22030101, код отримувача 37977599, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA668999980313131206083019751, код класифікації доходів бюджету 22030101) - 1290 грн судового збору.

5. Стягнути з ОСОБА_1 (м.Збараж Тернопільської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_16 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ) - 5000 грн витрат на професійну правничу допомогу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧАРОДІЙКА» (вул.Грушевського, 1, м.Збараж Тернопільської області, ідентифікаційний код 14041913).

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Судове рішення складено та підписано 09.08.2021.

Суддя Н.О. Андрусик