Рішення № 98851034, 04.08.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" серпня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1519/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Пелехатій А.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні: заяву ЖБК «ПАРК ФОНТАНІВ» (вх. ГСОО №2-918/21 від 22.07.2021 року) в порядку ст. 244 ГПК України по справі №916/1519/21:

за позовом: Житлово-будівельного кооперативу «Парк Фонтанів» (67571, Одеська обл., Лиманський район, с. Фонтанка, вул. Чехова, буд. 2);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопричіп» (65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, буд. 54/1);

про стягнення 124 028,31 грн.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 31.05.2021 року позивач – Житлово-будівельний кооператив “Парк Фонтанів” звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою вх.ГСОО №1575/21 до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Автопричіп”, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Автопричіп” на користь Житлово-будівельного кооперативу “Парк Фонтанів” грошових коштів за договором на виготовлення та монтаж металоконструкцій № 01/08/18-К від 01.08.2018 року в сумі 124028,31 грн., які складаються з 117029,16 грн. основної заборгованості за договором, 5594,80 грн. інфляційного збільшення боргу та 1 404,35 грн. трьох процентів річних, судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.07.2021 року по справі №916/1519/21 позов було задоволено, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОПРИЧІП» (код ЄДРПОУ 321 78834) на користь житлово-будівельного кооперативу «ПАРК ФОНТАНІВ» (код ЄДРПОУ 40982188) 117029 грн. 16 коп. - основної заборгованості, 5594 грн. 80 коп. - інфляційних, 1404 грн. 35 коп. - три відсотки річних та 2270 грн судового збору.

22.07.2021 року до суду від позивача надійшла заява про розподіл судових витрат у справі (вх. ГСОО №2-918/21 від 22.07.2021 року) по справі №916/1519/21, в якій позивач просить ухвалити по справі № 916/1519/21 додаткове рішення, яким стягнути з Відповідача -

ТОВ «Автопричіп» (код ЄДРПОУ 32178834) судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн. та 105,20 грн. витрат на послуги АТ «УКРПОШТА».

Вказана заява обґрунтована тим, що правнича допомога позивачу надавалась адвокатом Григоренко О.В. відповідно до договір про надання правової допомоги №27.3 від 13.05.2021 року з урахуванням додаткової угоди від 21.07.2021 року. Гонорар адвоката визначений сторонами договору у фіксованому розмірі -15'000,00 (п`ятнадцять тисяч) гривень (додатковою угодою від 21.07.2021 року гонорар зменшено із очікуваного розміру 17500,00 грн. до 15000,00 грн.).

Враховуючи, що представником позивача в прохальній частині позовної заяви зазначено, що докази понесення ЖБК «Парк Фонтанів» судових витрат та їх остаточний розмір будуть подані до суду протягом 5 днів після ухвалення рішення, ухвалою суду від 26.07.2021 року призначено судове засідання для розгляду заяви про розподіл судових витрат (вх. ГСОО №2-918/21 від 22.07.2021 року) по справі №916/1519/21 на 04.08.2021 року о 14:00 год.

У судовому засіданні від 04.08.2021 року представник позивача не з`явився, проте в заяві про розподіл судових просив розгляд даної заяви здійснювати за його відсутності. Представник відповідача не з`явився.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.2-4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У судовому засіданні від 04.08.2021 року судом було підписано вступну та резолютивну частини додаткового рішення, повний текст якого буде складено 09.08.2021 року.

Проаналізувавши надані позивачем докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно зі статтею 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст.124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Заявами по суті спору є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, у позовній заяві позивачем зазначені відомості про понесені витрати на професійну правову допомогу та складено попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 20 020,00 грн. (п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України).

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правову допомогу надано договір про надання правової допомоги №27.3 від 13.05.2021 року, укладений між адвокатом Григоренком Олександром Валерійовичем та Житлово-будівельним кооперативом «ПАРК ФОНТАНІВ» (Клієнт), відповідно до п.1.1 якого, предметом даного договору є надання Адвокатом правової допомоги Клієнту у здійсненні в його інтересах претензійно-судової роботи щодо стягнення з ТОВ «АВТОПРИЧІП» дебіторської заборгованості у розмірі 117 029,16 гривень (сума основного боргу), яка виникла в результаті неналежного виконання боржником умов Договору на виготовлення та монтаж металоконструкцій № 01/08/18-К від 01.08.2018 року. Змістом правової допомоги Клієнту є збір матеріалів, які можуть бути використані як докази в суді, здійснення розрахунку підсумкової заборгованості, підготовка позовної заяви та її подача до місцевого суду згідно правил предметної та територіальної юрисдикції, підготовка інших процесуальних документів (за необхідності і на розсуд Адвоката) і представництво інтересів Клієнта в суді першої інстанції.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що правова допомога полягає у наданні Адвокатом консультацій з питань господарського і господарського процесуального законодавства; формуванні правової позиції у справі, складанні проектів відповідних документів, організації ведення претензійно-позовної роботи по матеріалам, що підготовлені Клієнтом; наданні Клієнту правової допомогу щодо захисту прав та інтересів останнього в судах, органах державної влади, органах місцевого самоврядування, в підприємствах, в установах, організаціях, здійсненні збору відомостей про факти, що можуть бути використані як докази, в тому числі шляхом направлення адвокатських запитів відповідним особам, представленні інтересів Клієнта та здійсненні його захисту в правоохоронних та контролюючих органах (за необхідності), а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених Договором.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 Договору, гонорар - винагорода Адвоката за здійснення захисту, представництва інтересів Клієнта та надання йому інших видів правової допомоги на умовах і в порядку, що визначені Договором. 4.2. За домовленістю Сторін Гонорар визначається у розмірі 17 500 (сімнадцять тисяч п ’ятсот) гривень 00 копійок і підлягає сплаті не пізніше 90-та календарних днів з моменту укладання даного Договору одним або декількома платежами. Розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення позитивного результату, якого бажає Клієнт, атак само і наявності можливості фактичного виконання судового рішення. В залежності від фактичного обсягу наданої правової допомоги і витраченого Адвокатом часу Сторони за взаємної згоди в послідуючому можуть змінити розмір Гонорару, однак не більше ніж на 50%.

Згідно п. 4.5 Договору, Факт наданих послуг підтверджується актом наданих послуг, зразок якого є Додатком 2 до цього Договору. Підставою для сплати гонорару є рахунок, зразок якого є Додатком 3 до цього Договору. Отримання готівкових коштів підтверджується довідкою про отримання таких коштів.

Пунктами 7.1, 7.2 Договору встановлено, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до його повного виконання Сторонами. Зміни у цей Договір можуть бути внесені тільки за домовленістю Сторін, яка оформлюється додатковою письмовою угодою до цього Договору. Зміни до цього Договору набирають чинності з моменту належного оформлення Сторонами відповідної додаткової угоди до цього Договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому Договорі або у чинному законодавстві України.

26.07.2021 року між адвокатом Григоренком Олександром Валерійовичем та Житлово-будівельним кооперативом «ПАРК ФОНТАНІВ» (Клієнт) укладено додаткову угоду до договору про надання правової допомоги №27.3 від 13.05.2021 року, якою сторони погодили нижченаведене:

1. Конкретизувати предмет Договору про надання правової допомоги № 27.3 від « 13» травня 2021 року, виклавши другий абзац пункту 1.1. Договору в редакції наступного змісту:

«Предметом даного договору є надання Адвокатом комплексної правової допомоги Клієнту у справі № 916/1519/21. яка розглядається Господарським судом Одеської області за позовом ЖБК«ПАРК ФОНТАНІВ» до ТОВ «АВТОПРИЧІП» про стягнення заборгованості у розмірі 124 028,31 гривень.

Предметом договору є надання комплексної правової допомоги Клієнту в межах розгляду справи в Господарському суді Одеської області (судом 1-ї інстанції).»

2. У зв`язку із зменшенням планового обсягу надання правової допомоги - зменшити розмір Гонорару Адвоката за надання правової допомоги Клієнту в суді першої інстанції (зокрема через відсутність необхідності підготовки відповіді на відзив, участі третьому та послідуючих судових засіданнях).

Гонорар Адвоката визначити за погодженням Сторін у фіксованому розмірі - 15’ 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок. Гонорар підлягає оплаті не пізніше 45-ти календарних днів з моменту ухвалення судом рішення у справі і не залежить від його фактичного виконання. Розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення позитивного результату, якого бажає Клієнт.

3. Додаткова угода є підставою для проведення взаємних розрахунків і платежів між Адвокатом і Клієнтом без додаткового виставлення і обміну рахунками.

4. Додаткова угода складена при повному розумінні Сторонами її умов та термінології українською мовою, зміст якої повністю відповідає вільній волі Сторін, у двох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу, - по одному для кожної із Сторін.»

Відповідно до ч.4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тобто критерії, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені ч. 5 ст. 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 27.07.2021 по справі № 920/26/21.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються тільки витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю, водночас, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04).

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічних висновків дійшов також Європейський суд з прав людини, рішення якого, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», можуть бути використані судом в якості джерела права.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р. заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При цьому суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 ГПК України).

Дану позицію підтримує Верховний Суд відповідно до Постанови Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду у справі № 922/445/19 від 03.10.2019 року.

Суд встановив, що витрати позивача на професійну правничу (правову) допомогу підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача. Розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу. Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат в суді першої інстанції, а саме представником позивача складені та підписані наступні документи: позовна заява з додатками, розрахунок заборгованості (додаток №14 до позовної заяви), попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи в суді (додаток №15 до позовної заяви), заява про забезпечення позову, всі копії документів завірені представником відповідача з дотриманням положень статті 91 ГПК України.

Суд з огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи складання і підписання адвокатом всіх процесуальних документів від імені і в інтересах позивача, дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу в сумі 15105,20 грн. є реальними, підтвердженими матеріалами справи.

Щодо відсутності детального опису робіт на виконання положень ч.3 статті 126 ГПК України, суд звертає увагу на зміст цієї норми, яка запроваджена "для визначення розміру витрат", в той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним. Заперечень відповідача щодо неспівмірності витрат на правову допомогу судом не отримано.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19.

Щодо витрат на послуги поштового зв`язку, заявлені позивачем, суд зазначає, що п.4 ч.3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Так, на підтвердження вказаних витрат, позивачем надано копії фіскальних чеків, виданих АТ «УКРПОШТА» на загальну суму 105,20 грн., два з яких стосуються відправки рекомендованих повідомлень із зазначенням номерів поштового відправлення, які збігаються із номерами поштових відправлень, які містяться у матеріалах справи як докази надіслання відповідачу копії позовної заяви та заяви про забезпечення позову та третій фіскальний чек на оплату поштових марок.

Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів..

Враховуючи вищезазначене, оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку про відшкодування витрат ЖБК «Парк Фонтанів» на професійну правничу допомогу у розмірі 15 105,20 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву ЖБК «ПАРК ФОНТАНІВ» (вх. ГСОО №2-918/21 від 22.07.2021 року) – задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопричіп» (65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, буд. 54/1, код ЄДРПОУ 32178834) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Парк Фонтанів» (67571, Одеська обл., Лиманський район, с. Фонтанка, вул. Чехова, буд. 2, код ЄДРПОУ 40982188) витрати на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 15105/п`ятнадцять тисяч сто п`ять/ грн. 20 коп.

Повне додаткове рішення складено 09.08.2021 року

Суддя Ю.М. Невінгловська