Ухвала суду № 98850583, 09.08.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

м. Київ

09.08.2021Справа № 922/2798/21

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський Хлібзавод № 4"

про забезпечення позову

у справі

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський Хлібзавод № 4" (65078, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, буд. 14, каб. № 1)

до Корпорації "Агропостач-Україна", (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2Б)

про зобов`язання поставити товар та стягнення штрафу

Суддя Бондаренко-Легких Г.П.

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеський Хлібзавод № 4", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Корпорації "Агропостач-Україна", про зобов`язання відповідача виконати зобов`язання з поставки позивачу машини тістомісильної для крутого тіста спец.замовлення типу Т2М-63 (V 275 літрів) без температурної сорочки (нерж. виконання) та про стягнення штрафу у розмірі 42 360,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані обставинами порушення з боку відповідача його зобов`язань за договором поставки обладнання № 68 від 09.10.2020, в частині поставки замовленого обладнання.

Позивачем разом з позовною заявою також подано, в порядку статті 136 Господарського процесуального кодексу України, заяву про забезпечення позову (вх. № 2798/21 від 14.07.2021), в якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на машину тістомісильну для крутого тіста спец.замовлення типу Т2М-63 (V 275 літрів) без температурної сорочки (нерж. виконання).

Заява про забезпечення позову обґрунтована наявністю ризику продажу відповідачем обладнання третім особам і невиконанням відповідачем умов договору щодо поставки позивачеві обладнання.

Дослідивши заяву позивача про забезпечення позову суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Забезпечення позову застосовується господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред`являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Як зазначає заявник, необхідність вжиття заходів забезпечення позову викликана ризиком продажу відповідачем обладнання третім особам та невиконанням відповідачем умов договору. На підтвердження вказаних обставин позивач надав копію договору поставки та докази часткової (70 %) сплати ним вартості обладнання. Інших доказів, зокрема доказів, які б підтверджували вчинення відповідачем підготовчих дій щодо продажу обладнання третім особам, чи то доказів із яких би вбачалося, що обладнання було виготовлено відповідачем (доказів наявності обладнання у відповідача), позивач до заяви про забезпечення позову не додав.

Більше того, заявником не надано суду жодних доказів того, що боржник має намір ухилитися від виконання рішення суду.

Тобто, в обґрунтування своїх вимог щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на обладнання заявник посилається лише на неналежне виконання відповідачем його зобов`язань по поставці обладнання, обумовленого договором.

Однак, саме лише посилання на неналежне виконання зобов`язанням не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що у поданій заяві про забезпечення позову Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеський Хлібзавод № 4" не наведено достатніх належних та допустимих, у розумінні вищенаведених положень Господарського процесуального кодексу України, доказів наявності обставин, які б могли призвести до ускладнення виконання судового рішення по справі, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення заяви.

Таким чином, заява про вжиття заходів забезпечення позову є такою, що не підлягає задоволенню, оскільки заявником не наведені достатньо обґрунтовані підстави того, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 136, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський Хлібзавод № 4" у справі № 922/2798/21 - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Г.П. Бондаренко - Легких