Постанова № 9885028, 25.05.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2010 р. справа № 2а-7025/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Галатіної О.О.

при секретаріМичак О.С.

за участю представника позивача - Калюжної Т.В.

представника відповідача - Ваховської Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТФ Елегант» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсними рішень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсними рішень, мотивуючи вимоги тим, що 25.01.2010 року ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька було проведено перевірка позивача, щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари(послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів ліцензій (акт перевірки № 0029/05/62/23/24644446 від 26.01.2010 року). Перевіркою були встановлені порушення п. 1, 6, 9, 10 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п. 1 ст. 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», р. 4 п. 4.4, 4.6 Наказу ДПА України від 01.12.2000 № 614 «Порядку реєстрації, опломбування застосування РРО за товари та послуги». На підставі зазначеного акту перевірки податковим повідомленням-рішенням № 0000742344 від 18 лютого 2010 року за порушення Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» до позивача були застосовані штрафні санкції у сумі 320,00 гривень. Податковим повідомленням-рішенням № 0000732344 від 18 лютого 2010 року до позивача за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до позивача було застосовано штраф у розмірі 6530, 00 грн. Позивач не згоден з зазначеними рішеннями податкового органу, вважає, що до нього безпідставно було застосовано штраф. Просить суд визнати недійсними податкові повідомлення-рішення № 0000732344 та № 0000742344 від 18 лютого 2010 року. Крім того, позивач вважає, що при проведенні перевірки відповідачем було порушено порядок встановлений чинним законодавством, щодо проведення перевірок, у звязку з чим просить суд визнати дії відповідача за період з 14.01.2010 року по 30.01.2010 року протиправними.

В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги. Просив визнати недійсним і скасувати рішення про застосування штрафних санкцій ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька від 18.02.2010 року № 0000742344 у сумі 320 грн., визнати недійсним і скасувати рішення про застосування штрафних санкцій ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька від 18.02.2010 року № 0000732344 у сумі 6530 грн., визнати дії ДПІ у Ворошиловському раойні м. Донецька в період з 14.01.2010 року по 30.01.2010 року протиправними. Просив суд задовольнити позовні вимоги з урахуванням зазначених уточнень.

Відповідач в судовому засідання заперечував проти позовних вимог. Вважає при проведенні перевірки позивача, відповідач діяв в межах вимог наданих йому Законом України «Про державну податкову службу в України», усі встановлені порушення були виявлені при проведені перевірки. Просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що у відповідності до ст. 2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Таким чином, позивач Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.

Відповідач ТОВ «ТФ Елегант» - є юридичною особою, та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька, як платник податків.

25.01.2010 року ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька було проведено перевірку позивача, щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів ліцензій (акт перевірки № 0029/05/62/23/24644446). ). Перевіркою були встановлені порушення п. 1, 6, 9, 10 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п. 1 ст. 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

На підставі акту перевірки № 0029/05/62/23/24644446 від 26.01.2010 року відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення № 0000732344 від 18 лютого 2010 року, до позивача за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» було застосовано штраф у розмірі 6530, 00 грн. На підставі цього ж акту податковим повідомленням-рішенням № 0000742344 від 18 лютого 2010 року за порушення Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» до позивача були застосовані штрафні санкції у сумі 320,00 гривень.

Стосовно порушень, встановлених податковим органом під час проведення перевірки позивача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, перевіркою встановлені порушення п. 9 ст. 3 Закону України № 265, а саме: невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків, Z-звіти № 1293 за 21.02.2009 року роздруковано 22.02.2009 року; № 1380 за 04.06.2009 року роздруковано 05.06.2009 року; № 1382 за 08.06.2009 року роздруковано 09.06.2009 року; № 1398 за 29.06.2009 року роздруковано 30.06.2009 року; № 1460 за 11.09.2009 року роздруковано 12.09.2009 року.

Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України № 265, субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, Z-звіт № 1293 за 21.02.2009 року був роздрукований 22.02.2009 року, № 1380 за 04.06.2009 року був роздрукований 05.06.2009 року, № 1382 за 08.06.2009 року був роздрукований 09.06.2009 року, № 1398 за 29.06.2009 року був роздрукований 30.06.2009 року, № 1460 за 11.09.2009 року був роздрукований 12.09.2009 року, оскільки 21.02.2009 року, 04.06.2009 року, 08.06.2009 року, 29.06.2009 року магазин не працював. Відповідно до розпоряджень про зміну графіка роботи магазину № 02/02 від 01.02.2009 року, № 03/06 від 03.06.2009 року, № 05/06 від 05.06.2009 року, № 26/06 від 26.06.2009 року зазначені дні встановлені неробочими днями. Працівникам підприємства в ці дні була надана відпустка без збереження заробітної плати, що підтверджується заявами працівників та наказами про надання відпусток.

Крім того, листом ДПА України від 07.11.2002 року № 7501/6/23-2119 було надано розяснення стосовно цього питання, а саме повідомлено, що відповідно до Закону України від 01.06.2000 № 1776-ІІІ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлена норма, щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій ( за виключенням автоматів по продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки та забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій». Ця норма враховує особливості роботи реєстраторів розрахункових операцій, які повинні забезпечувати друкування таких звітів не пізніше ніж через 24 години після початку роботи. Якщо підприємство не здійснює підприємницьку діяльність в конкретні дні (вихідні, святкові), що підтверджується відповідними наказами по підприємству, та такі дні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються, тому відповідні звітні чеки не роздруковуються.

Що стосується Z-звіту № 1460 за 11.09.2009 року, який роздруковано 12.09.2009 року, судом встановлено, що його роздрукування 11.09.2009 року не було здійснено з причин перебою світла в торгівельному приміщені, що підтверджується поясненням продавця.

Крім цього, перевіркою також було встановлено порушення п. 1 ст. 3 Закону України № 265, а саме: не проведення розрахункової операції через РРО на суму 864 грн. Згідно касової книги за 20.01.2010 року (лист 6) позивачем були отримані грошові кошти у розмірі 864,00 грн. за орендну плату від СПД фізичної особи ОСОБА_3 та виписано прибутковий ордер від 20.01.2010 року № 6-7.

Згідно ст. 1 Закону України № 265, реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Стаття 9 цього ж закону передбачає що, реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Судом встановлено, що відповідно до прибутковий ордеру від 20.01.2010 року № 6-7 позивачем було отримано грошові кошти у розмірі 864,00 грн. за орендну плату від СПД фізичної особи ОСОБА_3

Відповідно до статті 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживча річ) (стаття 760 ЦК України).

Разом з тим, відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Проаналізувавши зазначені норми, суд приходить до висновку, що предметом договору про надання послуг та договору найму є різні обєкти цивільних прав. Таким чином договір найму (оренди) не може бути віднесений до договору про надання послуг, а тому позивачем правомірно не були проведені через РРО грошові кошти за орендну плату в розмірі 864,00 грн.

Крім того, перевіркою встановлено, порушення п. 10 ст. 3 Закону України № 265, а саме: незабезпечення зберігання контрольних стрічок протягом встановленого терміну.

Згідно п. 10 ст. 3 цього закону, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.

В судове засідання, на підтвердження обставин, щодо зберігання ТОВ «ТФ Елегант» контрольних стрічок, вони були надані у повному обсязі.

Крім того, перевіркою встановлено, порушення п. 6 ст. 3 Закону України № 265, а саме: незабезпечення зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом встановленого строку.

Згідно п. 6 ст. 3 цього закону, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані) забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення;

В судовому засіданні встановлено наявність зберігання позивачем використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок після їх закінчення за перевіряє мий період.

Що стосується порушень з боку позивача п. 1 ст. 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», які були встановлені податковим органом при проведенні перевірки, слід зазначити наступне.

Пункт 1 статті 7 цього закону передбачає, торговий патент повинен бути розміщений: на фронтальній вітрині магазину, а у разі її відсутності - біля касового апарату;на фронтальній вітрині малої архітектурної форми; на табличці - для автомагазинів, розвозок та інших видів пересувної торговельної мережі, а також для лотків, прилавків та інших видів торгових точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності. Торговий патент має бути відкритим та доступним для огляду.

Судом встановлено, що торговий патент у залі магазину ТОВ «ТФ Елегант» був розміщений біля касового апарату в куточку споживача, він був відкритим та доступним для огляду, що підтверджується фотознімками, які надавалися позивачем для огляду у судовому засіданні.

Отже, оскільки в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження порушення, які були встановлені податковим органом при проведенні перевірки позивача 25.01.2010 року, суд приходить до висновку, що оспорювані податкові повідомлення-рішення безпідставно були винесені ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька. Виходячи з цього, суд приходить до висновку про обґрунтованість частини позовних вимог, яка стосується визнання недійсним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька від 18.02.2010 року № 0000742344 у сумі 320 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька від 18.02.2010 року № 0000732344 у сумі 6530 грн.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в частині позовних вимог, яка стосується визнання дії ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька в період з 14.01.2010 року по 30.01.2010 року протиправними, виходячи з наступного.

На підставі ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

В судовому засіданні було встановлено, що перевірка позивача передбачена планом графіком перевірок, затвердженим відповідачем.

Крім того, посадові особи відповідача предявили позивачу направлення на перевірку.

Отже, суд не бере до уваги посилання позивача про порушення порядку проведення перевірки, оскільки позивач допустив посадових осіб відповідача до проведення перевірки, не скориставшись передбаченим законом правом недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Відповідно до п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні відповідачем не була доведена правомірність прийняття оспорюваних рішень.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТФ Елегант» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсними рішень задовольнити частково.

Визнати недійсним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька від 18.02.2010 року № 0000742344 у сумі 320,00 грн.

Визнати недійсним і скасувати рішення про застосування штрафних санкцій ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька від 18.02.2010 року № 0000732344 у сумі 6530,00 грн.

В решті частини позовних вимог позивачу відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 25.05.2010 року.

Повний текст постанови складений 30.05.2010 року.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Галатіна О.О.