Рішення № 98849247, 04.08.2021, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/625/21

2/683/917/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2021 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Лугового О.М.

секретаря Градомської Д.Р.

представника позивача Шахрай Н.В. ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглядаючи у відкритому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинів цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Альянс» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2021 року кредитна спілка «Альянс» звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором №3858, який укладено 22 березня 2016 року між КС «Альянс» та ОСОБА_2 в сумі 16 657 грн. 07 коп., з яких: сума заборгованості по сумі кредиту 4606 грн. 27 коп., сума заборгованості по процентах - 12 050 грн. 80 коп.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що ОСОБА_2 , яка отримала кредит у розмірі 5000 грн. строком на 12 місяців з платою за користування в розмірі - 66 відсотків річних, а також її поручитель ОСОБА_4 не виконують належним чином зобов`язання з повернення грошових коштів, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Ухвалою суду від 23 червня 2021 року заочне рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 23 квітня 2021 року за позовом Кредитної спілки «Альянс» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, скасовано і справу призначено до розгляду в спрощеному порядку.

В судове засідання представник КС «Альянс» позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечила про наявність заборгованості за кредитним договором, однак просила застосувати до вимог позивача строк позовної давності.

В судовому засіданні представник відповідача заявила клопотання про застосування строків позовної давності по справі.

Відповідач ОСОБА_4 , який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, до суду не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подавав.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши надані суду документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22 березня 2016 року між КС «Альянс» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №3858, за умовами якого спілка надала ОСОБА_2 кредит в розмірі 5000 грн. строком на 12 місяців. За умовами договору ОСОБА_2 взяла на себе зобов`язання згідно встановленого графіка, що є додатком до договору кредиту, повернути у визначений строк отримані грошові кошти та проценти за користування ними в розмірі 66% річних /п.3.1 договору/.

Сторони також передбачили, що процентна ставка, визначена п.3.1 договору збільшується вдвічі при порушенні позичальником строків та розмірів погашення кредиту та виплати процентів, передбачених графіком розрахунку, та застосовується протягом фактичної кількості днів прострочення платежу /п.3.2 договору/.

Того ж дня в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 за кредитним договором №3858 від 22 березня 2016 року, між кредитною спілкою «Альянс» та ОСОБА_4 було укладено договір поруки №, за умовами якого, у разі несплати грошових коштів, він, як поручитель, зобов`язується нести разом із боржником солідарну відповідальність перед кредитором з повернення кредиту, сплати відсотків за користування ним, неустойки, відшкодування збитків тощо.

ОСОБА_2 належним чином не виконує взятих на себе зобов`язань з повернення кредиту, оскільки починаючи з першого платежу порушила взяті на себе зобов`язання та сплатила в неповному обсязі. На неодноразові пропозиції Позивача, щодо погашення заборгованості, Відповідач не звертав уваги. Позивач, змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених і охоронюваних законом інтересів.

Внаслідок порушення ОСОБА_2 зобов`язання з повернення кредиту станом згідно розрахунку заборгованості виникла заборгованість по основному кредиту в сумі 16 657 грн. 07 коп., з яких: сума заборгованості по сумі кредиту 4 606 грн. 27 коп., сума заборгованості по процентах - 12 050 грн. 80 коп.

Ці обставини підтверджуються: кредитним договором №3858 від 22 березня 2016 року; договором поруки № від 22 березня 2016 року, укладеним між кредитною спілкою «Альянс» та ОСОБА_4 ; паспортом споживчого кредиту; розрахунок сум заборгованості ОСОБА_2 за Кредитним договором №3858 від 22.03.2016 року; заявою ОСОБА_2 від 22 березня 2016 року №3858 на відкриття кредиту; листами-вимогами від 15 вересня 2020 року, які направлялись на адресу відповідачів, щодо необхідності погашення заборгованості та попередження про можливість стягнення кредитної заборгованості по кредиту в судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч.1 ст.1048 цього Кодексу, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 не виконує належним чином зобов`язання з повернення грошових коштів КС «Альянс».

У відповідності до ст.553 ч.1 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

В силу ст.554 ч.ч.1, 2 цього Кодексу у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, з врахуванням позовних вимог, умов договорів поруки та в силу ст.533 ЦК України ОСОБА_4 та несе перед КС «Альянс» таку ж відповідальність, як і сам боржник - ОСОБА_2 ..

Вирішуючи питання щодо клопотання відповідача та її представника про застосування у справі строків позовної давності, суд враховує наступне.

Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною четвертою ст.267 ЦК України, передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, ч.2 ст.258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно зі ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Таким чином аналізуючи вказані положення законодавства суд доходить до висновку, що у разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Саме такі висновки містяться у постановах Верховного Суду України від 22 жовтня 2014 року у справі №6-127цс14, від 01 жовтня 2014 року у справі №6-133цс14 та від 01 жовтня 2014 року у справі №6-134цс14, від 30 вересня 2015 року №6-154цс15, мають враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні відповідних норм права.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи та досліджених судом доказів, а саме договору кредиту № 3858 від 22 березня 2016 року, кредит надається на 12 місяців, тобто з 22 березня 2016 р. по 22 березня 2017 р. з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 22 березня 2017 року/ п.2.1 договору кредиту.

При цьому згідно додатку до договору кредиту № 3858 ОСОБА_2 зобов`язана була здійснювати щомісячне погашення заборгованості за кредитним договором до 22 числа кожного місяця. Отже, не здійснивши погашення частини заборгованості за кредитним договором шляхом сплати чергового щомісячного платежу до 22 березня 2017 року відповідач ОСОБА_2 порушила свої зобов`язання за кредитним договором.

Викладене свідчить, що з моменту порушення відповідачем своїх зобов`язань за вказаним вище кредитним договором, розпочався перебіг визначеного законодавством трирічного строку позовної давності. У вказаний період відповідач жодних дій, які б свідчили про визнання ним своїх зобов`язань не вчиняв, позов про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором позивачем не пред`являвся.

У даному випадку, в ході розгляду даної справи, судом встановлено, що початок спливу строків позовної давності пов`язано з кінцевим терміном погашення кредиту зазначеного в договорі кредиту 22 березня 2017 року, а тому строк позовної давності сплинув 22 березня 2020 року

Межами позовної давності для стягнення суми заборгованості в даному спорі слід рахувати з 22 березня 2017 року (строк кінцевого виконання договору) по 22 березня 2020 року (загальний строк позовної давності).

Однак, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості 12 березня 2021 року, тобто після спливу загального строку позовної давності.

Викладене свідчить, що з моменту порушення відповідачем своїх зобов`язань за вказаним вище кредитним договором, розпочався перебіг визначеного законодавством трирічного строку позовної давності. У вказаний період відповідачі жодних дій, які б свідчили про визнання ним своїх зобов`язань не вчиняли, позов про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором позивачем не пред`являвся.

При цьому суд враховує відсутність будь-яких належних доказів того, що сторони погоджували більший, ніж визначено законодавством, строк позовної давності.

Крім того, за загальним правилом, визначеним у ст. 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набранням ними чинності, і не мають зворотної дії у часі. Сплив строків до набрання чинності, і не мають зворотної дії у часі. Сплив строків до набранням Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-ІV від 30.03.2020, який набрав чинності 02.04.2020, разом із відсутністю норми про зворотню дію цього закону у часі дають підстави стверджувати, що строки, які сплинули у період із 12.03.2020 по 02.04.2020, не є продовженими.

За таких обставин, суд, беручи до уваги відповідне клопотання відповідача ОСОБА_2 та її представника, приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову, у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судовий збір з відповідачів стягненню не підлягає.

Враховуючи викладене, та керуючись ст.ст. 12, 81, 229, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні позову Кредитної спілки «Альянс» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Кредитна спілка «Альянс», місцезнаходження: вул. Попова,15 м. Старокостянтинів Хмельницької області, 31100, код ЄДРПОУ 26217027.

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Старокостянтинівським РВ УМВС України в Хмельницькій області від 11.11.1999 року, РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Старокостянтинівським РВ УМВС України в Хмельницькій області від 16.08.2005 року, РНОКПП НОМЕР_4 .

Повний текст рішення складено 09 серпня 2021 року.

Суддя: