Вирок № 98847932, 09.08.2021, Зміївський районний суд Харківської області

Справа № 621/1408/21

Пр. № 1-кп/621/175/21

Вирок

Іменем України

09 серпня 2021 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Шахової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Девятерикової А.Р.,

за участю сторін кримінального провадження з боку обвинувачення:

прокурора - Колот Н.М.,

потерпілих - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

з боку захисту:

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

захисника - Аскреткова А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Змієві Харківської області кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лиман Зміївського району, Харківської області, громадянина України, не працюючого, одруженого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із неповною середньою освітою, раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125; ч. 2 ст.15, ч.1 ст. 115 КК України, -

в с т а н о в и в :

27.03.2021 о 21 годині 00 хвилин ОСОБА_3 прийшов на територію домоволодіння своєї дружини ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_2 , де через вікно побачив, що у житловому будинку, знаходяться його дружина ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , які розпивали спиртні напої. Побачивши вищевикладене в той же день та час 27.03.2021 ОСОБА_3 почав стукати у вікно кімнати будинку, де мали місце події та після того як ОСОБА_2 , який знаходився всередині будинку зробив спробу закрити вікно із середини, ОСОБА_3 діючи умисно, протиправно із метою завдання тілесних ушкоджень, витяг із кишені куртки в яку був вдягнений, металеве саморобне шило, яке мав із собою, та наніс ним не менше трьох ударів у область рук та плеча ОСОБА_2 , чим завдав останньому відповідно до висновку судово - медичної експертизи № 12-14/ 60-Зм/21 від 19 квітня 2021 року садна на розгинальній поверхні лівого передпліччя, непроникаючу колоту рану на розгинальній поверхні лівого передпліччя та на долонній поверхні правої кисті. По ступеню тяжкості садна на розгинальній поверхні лівого передпліччя, як в сукупності, так і кожне окремо відносяться до легких тілесних ушкоджень. По ступеню тяжкості непроникаюча колота рана на розгинальній поверхні лівого передпліччя та на долонній поверхні правої кисті, як в сукупності так і кожне окремо відноситься до легких тілесних ушкоджень що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я.

Крім того 27.03.2021 о 21 годині 05 хвилин у ОСОБА_3 , який перебував на території домоволодіння своєї дружини ОСОБА_4 , яке розміщене за адресою: АДРЕСА_2 , де у цей час у житловому будинку, знаходилися його дружина ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , які розпивали спиртні напої, виник умисел на заподіяння смерті іншій людині, а саме ОСОБА_1 .

Реалізуючи свій умисел направлений на вбивство, тобто протиправне заподіяння смерті іншій людині в той же день та час, 27.03.2021 близько 21 год. 05 хв. ОСОБА_3 забіг до будівлі житлового будинку, розміщеного на території вищевказаного домоволодіння та, схопивши зі столу, який стояв в кухні, ніж, розуміючи небезпечність своїх дій, навмисно наніс зазначеним ножом не менше трьох ударів в область грудної клітини та живота ОСОБА_1 , спричинивши останньому відповідно до висновку судово-медичної експертизи №12-14/204-А/21 від 16 квітня 2021 року три різаних поранення лобної ділянки, різане поранення правої виличної та біля вушної ділянки справа, непроникаюче колото-різане поранення грудної клітини зліва, а також проникаюче колото-різане поранення грудної клітини у сьомому міжреберному проміжку по заднє-пахвовій лінії зліва, що ускладнилося лівобічним гемопневматораксом (скупченням крові та повітря у лівій плевральній порожнині) та проникаюче колото-різане поранення живота в епігастральній області із ушкодженням великого сальника та п`ятого сегменту печінки, яке ускладнилося внутрішньочеревним крововиливом.

За ступенем тяжкості непроникаюче поранення грудної клітини зліва, 3 (три) різаних поранення правої виличної та біля вушної ділянки справа, як у сукупності так і поодинці належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6-ти днів але не більше 3-х тижнів ( 21 дня).

За ступенем тяжкості проникаюче колото-різане поранення грудної клітини в сьомому міжреберному проміжку по заднє-пахвовій лінії зліва, що ускладнилося лівобічним гемапневмотораксом та проникаюче колото-різане поранення живота в епегастральній області із ушкодженням великого сальника та п`ятого сегменту печінки, яке ускладнилося внутрішньочеревним крововиливом належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя.

Виконавши всі необхідні дії, направлені на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, ОСОБА_3 не довів свій злочинний умисел до кінця, з причин, які не залежали його волі, так як ОСОБА_1 втік із будинку.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав частково. Визнав вину повністю за ч.2 ст.125 КК України. За ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України вину не визнав та пояснив наступне.

27.03.2021 року він знаходився у тверезому стані та пішов миритись з дружиною, яка проживає за адресою АДРЕСА_2 . Коли він підійшов до будинку, то побачив, що хвіртка прикрита, двері у будинку були закриті та гучно грала музика. Він підійшов до вікна та побачив, що в будинку знаходився ОСОБА_2 , його полуроздягнена дружина та інший чоловік, які розпивали спиртні напої. Також у будинку знаходився неповнолітній син ОСОБА_4 . ОСОБА_3 почав стукати у вікно. У нього в кишені знаходилось шило, яким він намагався розбити скло у вікні. ОСОБА_2 відкрив вікно та він ( ОСОБА_3 ), почав наносити йому тілесні ушкодження шилом по руках, плечах, скільки разів не пам`ятає. Коли він зайшов до будинку, ОСОБА_2 вже вистрибнув у вікно. За час розмови з дружиною до нього вибіг ОСОБА_1 та схопивши ножа зі столу накинувся на нього, а він злякався за життя дружини і дитини та вихопив у ОСОБА_1 ніж з рук. Потім між ними почалась бійка. Яким чином наносив удари ОСОБА_1 та кількість ударів він не пам`ятає. ОСОБА_1 потім втік з будинку, а він пішов його шукати, однак на подвір`ї його вже не було. Потім він побачив кров та сказав дружині, щоб вона викликала швидку допомогу, а сам пішов до дому. Вдома він випив горілку. Пояснив, що умислу на вбивство ОСОБА_1 у нього не було, він знаходився у стані сильного душевного хвилювання через ревнощі. Вранці наступного дня він самостійно звернувся до правоохоронних органів.

Суд критично ставиться до зазначених вище пояснень обвинуваченого ОСОБА_3 в частині не визнання вини за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, оцінюючи їх як бажання уникнути встановленої законом відповідальності за вчинення злочинного діяння, так як винність останнього як за ч.2 ст.125 КК України, так і за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні наступних доказів.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що 27.03.2021 року він разом зі своїм знайомим ОСОБА_1 вживав спиртні напої. Увечері того ж дня вони пішли в гості до ОСОБА_5 , яка проживає у с.Лиман, Зміївського району, Харківської області. Перебуваючи в гостях у ОСОБА_4 вони також вживали спиртні напої. ОСОБА_1 спав на дивані, оскільки був у стані алкогольного сп`яніння, а він наливав спиртні напої. Потім він почув стук у вікно та побачив ОСОБА_3 . Він підійшов до вікна та відкрив його, а ОСОБА_3 почав нецензурно виражатись у його бік та наносити йому шилом удари по руці, плечах, тому він закрив вікно. ОСОБА_3 зайшов у будинок через двері, які йому хтось відкрив, а він побачивши ОСОБА_3 злякався за своє життя, оскільки останній кричав, що вб`є його, тому вистрибнув у вікно та побіг до дому та викликав поліцію. Чи був обвинувачений у нетверезому стані він не знає. Претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_3 він не має. При призначенні покарання покладався на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні показав, що 27.03.2021 року він разом зі своїм знайомим ОСОБА_2 знаходився у с.Лиман, Зміївського району, Харківської області, де вони вживали спиртні напої. Потім вони пішли в гості до ОСОБА_6 , де також вживали спиртні напої. Він приліг на ліжко та заснув. Потім почув якийсь шум, крики та побачив біля себе незнайомого йому чоловіка, який дивився на нього. У руках цього чоловіка знаходився ніж з світлою рукояткою. Між ними сталася бійка, під час бійки він впав на підлогу, а цей чоловік сів на нього зверху та почав наносити удари ножем два рази у живіт та два рази під пахвою. Під час нанесення йому ударів він один раз втратив свідомість, але коли прийшов до тями зміг вихватити у нападаючого ніж, який він зігнув та викинув, після чого, втік з будинку. На обочині коло дороги він втратив знову свідомість та коли прийшов до тями побачив біля себе робітників поліції. Його відвезли до лікарні до м. Харкова, де робили операцію. Усі витрати за лікування взяла на себе сестра обвинуваченого. У судовому засіданні він впізнав обвинуваченого ОСОБА_3 та вказав, що саме цей чоловік наносив йому тілесні ушкодження. Зазначив, що причиною нападу ОСОБА_3 на нього є ревнощі до дружини. При призначенні покарання ОСОБА_3 просив строго його не карати.

У судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_4 , яка пояснила, що 27.03.2021 року вона посварилась з чоловіком ОСОБА_3 . В той же день до неї в гості прийшли ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які були у нетверезому стані. ОСОБА_2 включив музику та почав танцювати, а ОСОБА_1 ліг спати. У будинку також знаходився її неповнолітній син, який побачив у вікні ОСОБА_3 . Вона намагалась відкрити вікно, але ОСОБА_2 її відштовхнув та говорив, що не потрібно відкривати вікно, але вона пішла відкривати двері, щоб ОСОБА_3 зайшов у будинок. Коли у будинок зайшов ОСОБА_3 , останній кричав. ОСОБА_1 в цей час схопив ніж зі столу та намагався напасти на ОСОБА_3 . Вона хотіла їх розборонити, але ОСОБА_3 її відштовхнув, тому вона сиділа під столом та не бачила як та скільки ударів ножем наносив ОСОБА_3 . Коли ОСОБА_1 втік з будинку вона викликала поліцію. Вважає, що її чоловік злякався за її життя та життя дитини, коли ОСОБА_1 пішов на нього з ножем, тому був змушений захищати їх.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що він сусід ОСОБА_4 . Знаходячись у себе вдома він почув, що залаяла собака та закричала дитина ОСОБА_4 . Також він почув, що у будинку ОСОБА_4 відбувається скандал, тому він викликав поліцію.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснила, що вона сестра ОСОБА_3 27.03.2021 року вона знаходилась вдома. Ввечері цього ж дня їй зателефонувала мати та повідомила, що де неї приходив ОСОБА_3 та сказав, що він когось прирізав. Пізніше ОСОБА_3 приходив до неї, але вона не відкрила йому двері. Він їй зателефонував та повідомив про те, що він вчинив і сказав, що вранці піде до дільничного та все розповість. Охарактеризувала ОСОБА_3 як дуже працьовиту людину.

Свідок ОСОБА_9 пояснила, що вона мати ОСОБА_3 27.03.2021 року вона знаходилась вдома. Ввечері прийшов ОСОБА_3 та почав просити пробачення за те, що він когось убив. Також говорив, що вранці піде до дільничного та зізнається у всьому. Охарактеризувала ОСОБА_3 як працьовиту людину.

Від допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_10 прокурор відмовилась. При цьому інші учасники судового провадження, в тому числі сторона захисту, не наполягали на виклику його в судове засідання.

Протокол огляду місця події від 27.03.2021 з фото таблицею, відповідно до якого місцем огляду є територія домоволодіння, що розташована за адресою АДРЕСА_2 . Під час огляду виявлено плями бурого кольору схожі на кров, при вході до спальної кімнати; кухонний ніж з пошкодженою рукояткою та деформованим лезом на поверхні якого виявлено речовину бурого кольору, мобільні телефони «Самсунг» з речовиною бурого кольору, металевий предмет із зігнутою частиною у вигляді рукоятки та намотаною ізолентою та на іншому кінці загострений зі слідами речовини бурого кольору; сліди речовини бурого кольору на підлозі у вітальні; фрагмент розбитого корпусу скляного бокалу з речовиною бурого кольору; розкладачка з речовиною бурого кольору.

Довідку, видану Зміївською ЦРЛ від 28.03.2021 року на ім`я ОСОБА_2 , згідно якої останній звернувся до приймального відділення Зміївської ЦРЛ з травмою у вигляді колотої рани в ділянці лівого передпліччя.

Постанову про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 29.03.2021 року, відповідно якої речовими доказами визнано фрагмент лінолеуму з речовиною бурого кольору, схожу на кров, об`єкт № 2: кухонний ніж з пошкодженою пластиковою рукояткою коричневого кольору та деформованим лезом, на поверхні якого виявлено речовину бурого кольору, схожу на кров; Об`єкт № 4 металевий предмет, який з одного кінця зігнутий у формі рукоятки та обмотаний ізоляційною стрічкою синього кольору та з другого кінця загострений, на поверхні якого виявлено речовину бурого кольору, схожу на кров; об`єкт № 5 фрагмент лінолеуму з речовиною бурого кольору, схожу на кров, виявлену у вітальні житлового будинку при вході у спальну кімнату; об`єкт № 6 фрагмент основи розбитого скляного бокалу з речовиною бурого кольору, схожу на кров; чоловічі штани синього кольору із нашаруванням на поверхні плям із речовиною бурого кольору; чоловічі туфлі 43-го розміру, які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області.

Також визнано речовими доказами: об`єкт № 3 мобільний телефон марки Samsung сенсорний, з пошкодженим склом екрану, на поверхні якого виявлено речовину бурого кольору, схожу на кров, який передано на зберігання потерпілому ОСОБА_2 ; об`єкт № 7 мобільний телефон марки Samsung рожевого кольору у вигляді «розкладушки», на поверхні якого виявлено речовину бурого кольору, схожу на кров, який передано на зберігання потерпілому ОСОБА_1 .

Висновок судово-психіатричного експерта №207 від 26.04.2021 року, відповідно якого ОСОБА_3 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_3 перебував у стані вищевказаного хронічного психічного захворювання, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_3 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Висновок експерта №12-14/204-А/21 від 16 квітня 2021 року, відповідно якого з урахуванням даних медичної документації у ОСОБА_1 має місце три різаних поранення лобної ділянки. Різане поранення правої виличної та біля вушної ділянки справа, непроникаюче колото-різане поранення грудної клітини зліва, а також проникаюче колото-різане поранення грудної клітини в сьомому міжреберному проміжку по заднє-пахвовій лінії зліва, що ускладнилось лівобічним гемо пневмотораксом (скупчення крові та повітря у лівій плевральній порожнині) та проникаюче колото-різане поранення живота в епігастральній області із ушкодженням великого сальника та п`ятого сегменту печінки, яке ускладнилось внутрішньочеревним крововиливом.

За механізмом вищевказані тілесні ушкодження утворились в єдиний проміжок часу, від не менш восьми-разової травматичної дії колюче-ріжучого предмета, можливо клинка ножа, індивідуальні особливості якого в ушкодженнях не відобразились, тому судити про конкретне знаряддя травми не є можливим. При цьому характер ушкоджень не виключає можливості утворення їх у строк 27.03.2021 року. Колото-різані поранення проникаючого та непроникаючого характеру, які мали місце у ОСОБА_1 потребували оперативного втручання, які були проведені у вигляді ПХО ран голови та тулубу із накладенням швів, а також тораканцентезу дренуванням лівої плевральної порожнини по Бюлау та лапаротомії, ревізії, вшивання пораненого великого сальника, санації та дренування черевної порожнини. За ступенем тяжкості непроникаюче колото-різане поранення грудної клітини зліва, три різаних поранення лобної ділянки, різане поранення правої виличної та біля вушної ділянки справа як у сукупності так і поодинці належать до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х тижнів (21 дня), відповідно до п.2.3.2 «а» п.2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень».

Проникаюче колото-різане поранення грудної клітини в сьомому міжреберному проміжку по заднє-пахвовій лінії зліва, що ускладнилось лівобічним гемо пневмотораксом та проникаюче колото-різане поранення живота в епігастральній області із ушкодженням великого сальника та п`ятого сегменту печінки, яке ускладнилось внутрішньочеревним крововиливом, належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя, відповідно до п.2.1.1»а», п.2.1.2, п.2.1.3 «й», «к» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень». Група крові ОСОБА_1 - 0АВ(1). При дослідженні крові ОСОБА_1 на момент госпіталізації у лікувальний заклад виявлений етиловий спирт у кількості 1,565 %, що згідно з методичними рекомендаціями «судово-медична діагностика смертельних отруєнь етиловим алкоголем» може відповідати вмісту його до алкогольного сп`яніння середнього ступеня.

Висновок експерта №14/220-С/21 від 07 травня 2021 року, відповідно якого на фрагменті лінолеуму (об`єкт№1) знайдена кров людини, в якій виявлені антиген Н і ізогемоглютинином анти-А. Таким чином, можна вважати, що кров в цьому об`єкті належить до групи О з ізогемоглютининами анти-А і анти-В, походження якої від потерпілого ОСОБА_1 не виключається, оскільки група крові ОСОБА_1 - О (1).

Висновок експерта за № 14/219-С/21від 07 травня 2021 року, відповідно якого на фрагменті лінолеуму (об`єкт№1), вилученому в ході огляду місця події на підлозі у кімнаті-вітальні житлового будинку домоволодіння АДРЕСА_2 (об`єкт№5), знайдена кров людини, в якій виявлені антиген Н і ізогемоглютинином анти-А. Таким чином, можна вважати, що кров в цьому об`єкті належить до групи О з ізогемоглютининами анти-А і анти-В, походження якої від потерпілого ОСОБА_1 не виключається, оскільки група крові ОСОБА_1 - О (1).

Висновок експерта №14/218-С/21 від 05 травня 2021 року, відповідно якого кров потерпілого ОСОБА_2 належить до групи В з ізогемоглютинином анти-А. Крім того, в його крові виявлений супутній антиген-Н.

Висновок експерта за №14/222-с/21від 08 травня 2021 року, відповідно якого на куртці (об`єкти №№1,2) ОСОБА_3 знайдені незначні сліди крові людини, в якій виявлений антиген Н. Таким чином, можна вважати, що кров на цих об`єктах належить до групи О з ізогемоглютининами анти-А і анти-В походження якої від потерпілого ОСОБА_1 не виключається, оскільки група крові ОСОБА_1 - О (1). На цій же куртці , в об`єктах №№3,4 наявність крові не встановлена.

Висновок експерта №14/221-С/21 від 11 травня 2021 року, відповідно якого на брюках (об`єкти №№1-12) ОСОБА_3 знайдена кров людини, в якій виявлені антиген Н. Таким чином, можна вважати, що кров на цих об`єктах належить до групи О з ізогемоглютининами анти-А і анти-В походження якої від потерпілого ОСОБА_1 не виключається, оскільки група крові ОСОБА_1 - О (1).

Висновок експерта за №15-12№307-С/2021 від 05 травня 2021 року, відповідно якого кров потерпілого ОСОБА_2 належить до групи В з ізогемоглютиноном анти-А. Крім того в його крові виявлений супутній антиген-Н. Група крові ОСОБА_1 О (1) Rh+.

При проведенні судово-медичної експертизи металевого пруту (об`єкти №№1,2), вилученого в ході огляду місця події від 27.03.2021 за адресою АДРЕСА_2 виявлені сліди крові людини. При серологічному дослідженні в крові виявлені антиген В і Н, ізогемоглютинини не виявлені. Таким чином, враховуючи отримані результати, можна припустити, що дані сліди крові походить від будь-якої людини з груповою належністю крові В (ІІІ) з ізогемоглютином анти-А, в крові якої мітиться супутній антиген Н, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_2 . Проте антиген Н властивий групі крові потерпілого ОСОБА_1 і враховуючи конкретні обставини справи, неможливо виключити домішок крові від нього.

Висновок експерта за №15-12№308-С/2021 від 06 травня 2021 року, відповідно якого при проведенні судово-медичної експертизи пари чоловічих туфель (об`єкти 1-14) на правій туфлі виявлені сліди крові людини. При серологічному дослідженні в крові виявлені антигени В і Н. Таким чином, враховуючи отримані результати, можна припустити, що дані сліди крові походять від будь-якої людини з груповою приналежністю крові В (ІІІ) з ізогемоглютинином анти-А, в крові якої міститься супутній антиген Н в тому числі і від потерпілого ОСОБА_2 .. Проте антиген Н властивий групі крові потерпілого ОСОБА_1 . І враховуючи конкретні обставини справи можливо виключити домішок крові від нього. В об`єктах №№3,4 (права туфля) та в об`єкті №9 (ліва туфля), виявлені сліди крові людини. При серологічному дослідженні в крові виявлений тільки антиген Н. Антиген Н властивий групі крові О (І) з ізогемоглютинином антии А, анти-В. Таким чином, враховуючи результати досліджень і груп крові осіб, що проходять по справі можна припустити, що дані сліди крові походять від будь-якої людини з груповою приналежністю крові О(І) з ізогемоглютинином анти-А, анти-В, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_1 . Дані про домішок крові від потерпілого ОСОБА_2 не отримані.

Висновок експерта №12-14/69-ЗМ/21 від 28.04.2021 року, відповідно якого свідчення ОСОБА_3 в ході проведення слідчого експерименту в цілому не суперечать судово-медичним даним, як в механізмі нанесення тілесних ушкоджень, так і в способі їх спричинення потерпілому ОСОБА_1 і відповідають об`єктивним судово-медичним даним, отриманим в ході судово-медичної експертизи, в частині нанесення тілесних ушкоджень в область грудної клітки та живота, але суперечать судово-медичним даним в частині нанесення тілесних ушкоджень в лобну ділянку, в праву виличну та праву білявушну ділянки, і не відповідають об`єктивним судово-медичним даним, отриманим в ході судово-медичної експертизи, і даним, які надані ним в ході проведення слідчого експерименту.

Висновок експерта за №12-14/60-ЗМ/21 від 27.03.2021 року, відповідно якої у потерпілого ОСОБА_2 мали місце садна на розгинальній поверхні лівого передпліччя, непроникаюча колота рана на розгинальній поверхні лівого передпліччя та на долонній поверхні правої кисті. Вказані тілесні ушкодження (садна) утворились по механізму тертя-ковзання, індивідуальні особливості яких своїй травмуючій поверхні не відобразилися, а вищевказані колоті рани утворились в наслідок дії предмета, що має колюче-ріжучі властивості, можливо внаслідок нанесення ударів шилом нападаючого, і могли бути отримані в строк та при обставинах, вказаних в постанові. По ступеню тяжкості садна на розгинальній поверхні лівого передпліччя, як в сукупності так і кожне окремо відносяться до легких тілесних ушкоджень (згідно п.2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень»). По ступеню тяжкості непроникаюча колота рана на розгинальній поверхні лівого передпліччя та на долонній поверхні правої кисті, як в сукупності, так і кожне окремо відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я (згідно п.2.3.35 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень»)

Протокол проведення слідчого експерименту від 05.04.2021 року за участю ОСОБА_3 з відеозаписом до нього. Так, в ході цього слідчого експерименту ОСОБА_3 показав яким чином та куди він 27.03.2021 наносив тілесні ушкодження ОСОБА_2 , а також показав механізм нанесення ударів ножем ОСОБА_1 ;

Висновок експерта №12-14/59-Зм/21, відповідно якого у ОСОБА_3 мали місце множинні садна в проекції правого та лівого колінного суглоба. Вказані вище тілесні ушкодження утворились по механізму тертя-ковзання, індивідуальні особливості яких своїй травмуючої поверхні не відобразились, і могли бути отримання в строк та при обставинах, вказаних в постанові. По ступеню тяжкості ці тілесні ушкодження як в сукупності так і кожне окремо відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Аналіз кожного доказу окремо та в їх сукупності, які не суперечать один одному, а навпаки доповнюють, дає підстави суду дійти висновку, що обвинувачений ОСОБА_3 , на ґрунті виниклих неприязних відносин, діючи умисно, протиправно із метою завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , наніс останньому саморобним шилом у область рук та плеча не менше трьох ударів спричинивши садна та непроникаючу колоту рану. Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 , на ґрунті виниклих неприязних відносин, внаслідок чого у нього виник умисел, спрямований на позбавлення життя ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, спричинив ОСОБА_1 ножем три різаних поранення лобної ділянки, різане поранення правої виличної та білявушної ділянки справа, непроникаюче колото-різане поранення грудної клітини зліва, а також проникаюче колото-різане поранення грудної клітини у сьомому міжреберному проміжку по заднє-пахвовій лінії зліва, що ускладнилося лівобічним гемопневматораксом (скупченням крові та повітря у лівій плевральній порожнині) та проникаюче колото-різане поранення живота в епігастральній області із ушкодженням великого сальника та п`ятого сегменту печінки, яке ускладнилося внутрішньочеревним крововиливом. При цьому, виконавши всі необхідні дії, направлені на умисне вбивство, ОСОБА_3 не довів свій злочинний умисел до кінця, з причин, які не залежали його волі, так як ОСОБА_1 втік із будинку.

З огляду на вказані обставини кримінального провадження, характер, послідовність і динамічність дій обвинуваченого, спрямованих на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 та спрямованих на позбавлення життя ОСОБА_1 і не доведення по відношенню до останнього свого умислу до кінця з незалежних від його волі причин, поведінку під час і після вчинення кримінальних правопорушень, локалізацію тілесних ушкоджень у потерпілих та механізм їх спричинення, знаряддя (саморобне шило та ніж), зокрема нанесення ударів ОСОБА_1 ножем у життєво-важливі органи грудної клітини та живота, свідчать про те, що обвинувачений у даному випадку діяв з прямим умислом на позбавлення життя потерпілого ОСОБА_1 та вчинив для цього усі необхідні дії, проте з причин незалежних від його волі не довів свій умисел до кінця та з прямим умислом на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 .

Аналізуючи вищевказане суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 повністю доведена.

Висновок експерта за №СЕ-19/121-21/8404, суд визнає неналежним доказом, оскільки він не підтверджує та не спростовує встановлені фактичні обставини кримінальних правопорушень.

Захисник в судовому засіданні просив дії ОСОБА_3 перекваліфікувати з ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України на ст.123 КК України або ч.1 ст.121 КК України. Вважав, що умислу на вбивство ОСОБА_1 в діях ОСОБА_3 не було, оскільки він мав можливість вбити потерпілого у той момент, коли ОСОБА_1 втратив свідомість, але цього не зробив. Крім того, захисник зазначив, що ОСОБА_3 перебував у стані сильного душевного хвилювання, оскільки він побачив у будинку полуроздягнену дружину та двох чоловіків, які розпивали спиртні напої, тому в наслідок цього, він намагався вигнати ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Суд оцінює критично версію захисту, щодо відсутності умислу у ОСОБА_3 на вбивство ОСОБА_1 , оскільки вона спростовується показаннями потерпілого, даними висновку експерта 12-14/204-А/21 від 16 квітня 2021 року, згідно якого у потерпілого ОСОБА_1 , мали місце різані поранення, непроникаюче колото-різане поранення грудної клітини зліва, а також проникаючі колото-різані поранення грудної клітини та живота, з цього вбачається, що ОСОБА_3 були нанесені удари ножем у важливі життєві органи, що свідчить про умисел на вбивство.

Питання про умисел обвинуваченого ОСОБА_3 судом з`ясовано, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховано спосіб та знаряддя злочину, кількість ударів, локалізацію поранень в область життєво важливих органів - грудної клітини, живота, динамічність дій, поведінку винного і потерпілого ОСОБА_1 , яка передувала події, а саме раптово виниклі особисті неприязні відносини.

ОСОБА_3 повинен був усвідомити, що наносячи удари потерпілому ножем з прикладенням сили в область життєво важливих органів, він може заподіяти потерпілому смерть, а тому його намір був направлений на позбавлення життя потерпілого ОСОБА_1 , однак він не довів свій умисел до кінця у наслідок активних дій потерпілого.

Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_3 виконав усі дії передбачені диспозицією ч.1 ст.115 КК України недоведення свого наміру до кінця сталося через активний спротив потерпілого, зважаючи на характер дій обвинуваченого, інтенсивність, динаміку цих дій, що вказує на вольовий характер цілеспрямованого нанесення небезпечних ударів в життєво-важливі органи потерпілого, а саме грудну клітину, живіт, свідчить про направленість умислу де обвинувачений не тільки усвідомлював характер своїх протиправних дій, але й передбачав протиправні наслідки та бажав їх настання. Однак, прямий умисел обвинуваченого на доведення задуманого до кінця був перерваний активними діями потерпілого направленими на самозахист, в наслідок якого він вихватив ніж у ОСОБА_3 зігнув його та викинув, і тільки після цих дій ОСОБА_3 припинив свої протиправні дії. Ця стадія перерваного умислу правильно кваліфікована органами досудового розслідування як закінчений замах за ч.2 ст.15 КК України.

Таким чином, оцінюючи у сукупності всі зібрані та досліджені у судовому засіданні докази, а саме: вибір ОСОБА_3 знаряддя злочину (ніж), спосіб заподіяння тілесного ушкодження (удари у життєво-важливі органи - грудна клітина, живіт), умисне завдання ударів ножем з силою, характер тілесних ушкоджень і всі ці дії обвинуваченого свідчать про те, що вони носили усвідомлений, послідовний, цілеспрямований характер, були об`єднані єдиним умислом та спрямовані саме на вбивство потерпілого ОСОБА_1 . Зазначене повністю спростовує доводи сторони захисту щодо відсутності у обвинуваченого умислу на протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Щодо позиції обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що потерпілий ОСОБА_1 першим накинувся на нього із ножом, спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_1 , який був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, у судовому засіданні пояснив, що він знаходився у стані алкогольного сп`яніння та спав. Почувши крики, він проснувся та побачив перед собою чоловіка з ножем в руках, при цьому він відчув загрозу для свого життя. Цей чоловік агресивно поводився, тому в них зав`язалась бійка в ході якої, він отримав ножові поранення. І тільки внаслідок того, що він зміг вихопити ніж у нападаючого та зігнути його, а потім викинути, дії ОСОБА_3 були припинені, а він зміг втекти з будинку.

У судовому засіданні також було досліджено висновок експерта №12-14/59-Зм/21, відповідно якого у ОСОБА_3 мали місце множинні садна в проекції правого та лівого колінного суглоба. Вказані вище тілесні ушкодження утворились по механізму тертя-ковзання, індивідуальні особливості яких своїй травмуючої поверхні не відобразились, і могли бути отриманні 27.03.2021 року. По ступеню тяжкості ці тілесні ушкодження як в сукупності так і кожне окремо відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Отже, з зазначеного висновку вбачається, що у ОСОБА_3 інших тілесних ушкоджень не було, крім саден правого та лівого колінного суглобів, які утворились по механізму тертя-ковзання, тобто зазначені тілесні ушкодження були утворені в момент коли ОСОБА_3 знаходився зверху потерпілого ОСОБА_1 .

Свідчення свідка ОСОБА_4 в частині того, що ОСОБА_1 першим напав з ножем на ОСОБА_3 , а ОСОБА_3 був змушений оборонятись, оскільки він злякався за її життя та її дитини, суд сприймає критично, оскільки ОСОБА_4 є дружиною ОСОБА_3 тому є заінтересованою особою.

Таким чином, версія обвинуваченого про уявну оборону за тих фактичних обставин не знайшла свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки у ОСОБА_3 по-перше, не виявлено тілесних ушкоджень, притаманних для особи, яка захищається, по-друге обвинувачений не звертався до поліції з приводу погроз його життю, життю дружини та її дитини з боку ОСОБА_1 .

Отже, оцінюючи у сукупності всі зібрані та досліджені у судовому засіданні докази, а саме: вибір ОСОБА_3 знаряддя злочину, спосіб заподіяння тілесного ушкодження, умисне завдання ударів з силою, характер тілесних ушкоджень та наступні дії щодо не надання невідкладної допомоги шляхом виклику швидкої невідкладної допомоги, і всі ці дії обвинуваченого свідчать про те, що вони носили усвідомлений, послідовний, цілеспрямований характер, були об`єднані єдиним умислом та спрямовані саме на вбивство потерпілого ОСОБА_1 .

Крім того, суд вважає не спроможною та відхиляє позицію захисту щодо наявності підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за ст. 123 КК України, оскільки встановлені фактичні обставини та наявні докази не свідчать про знаходження обвинуваченого у стані сильного душевного хвилювання, викликаного саме жорстоким поводженням, або таким, що принижує його честь і гідність.

Аналізуючи вищевказане суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 повністю доведена.

Дії ОСОБА_3 по відношенню до потерпілого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.2 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, та по відношенню до потерпілого ОСОБА_1 за ч.2 ст.15, ч. 1 ст.115 КК України, як закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

При вирішенні питання про вид і міру покарання ОСОБА_3 суд враховує відсутність відповідно до ст. 66, 67 КК України обставин, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Згідно ст.12 КК України, кримінальні правопорушення, вчинені ОСОБА_3 відносяться до кримінального проступку та особливо тяжкого злочину.

Вивченням особи ОСОБА_3 судом встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, має постійне місце мешкання, одружений, не працює, проходив військову службу за контрактом, має батьків пенсіонерів.

При призначенні покарання ОСОБА_3 , суд відповідно до вимог ст.ст. 65 -67, 68 КК України враховує, що ним скоєно кримінальний проступок та особливо тяжкий злочин, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєних кримінальних правопорушень, їх наслідки, дані про особу обвинуваченого, відсутність обставин, які обтяжують та пом`якшують покарання, ступінь здійснення кримінально протиправного наміру та причини, внаслідок яких кримінальне правопорушення не було доведено до кінця.

Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про необхідність і достатність призначення ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі в межах санкцій ч.2 ст.125 КК України, та позбавлення волі у межах санкції ч.1 ст.115 КК України враховуючи положення ч.3 ст.68 КК України.

Призначаючи остаточне покарання ОСОБА_3 , суд керується правилами призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, передбаченими ч.ч.1, 2 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, дійшовши висновку про необхідність і достатність призначення ОСОБА_3 остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі у межах санкції ч.1 ст.115 КК України враховуючи положення ч.3 ст.68 КК України..

На думку суду, призначене покарання відповідає характеру та ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, а також є достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання щодо обрання міри запобіжного заходу ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили, суд враховує те, що ОСОБА_3 засуджується до покарання у виді позбавлення волі реально, тому, враховуючи, що жоден інший запобіжний захід не забезпечить запобігання спробам ОСОБА_3 переховуватись від суду, суд застосовує до останнього до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Як вбачається з матеріалів провадження ОСОБА_3 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України - 28.03.2021року.

За правилами ч.5 ст.72 КК України ОСОБА_3 в строк відбування покарання підлягає зарахуванню строк попереднього ув`язнення із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Питання про речові докази слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 174 КПК України, накладений ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 30.03.2021 арешт на майно, після набрання вироком законної сили слід скасувати.

Згідно ч.2 ст. 124 КПК України, суд стягує з ОСОБА_3 процесуальні витрати за проведення судової-дактилоскопічної експертизи за цим кримінальним провадженням.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.125, ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України та призначити йому покарання:

за ч.2 ст.125 КК України у виді 1(один) року обмеження волі;

за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.

На підставі ч.ч.1,2 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.

Початком відбування покарання вважати 28.03.2021 року, тобто з моменту його фактичного затримання.

Зарахувати ОСОБА_3 в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з 28.03.2021 до набрання цим вироком законної сили.

Запобіжний захід ОСОБА_3 , залишити без змін - тримання під вартою у ДУ «Харківській слідчий ізолятор», продовживши дію такого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 30.03.2021, після набрання вироком законної сили - скасувати.

Речові докази: фрагмент лінолеуму з речовиною бурого кольору, схожу на кров, об`єкт № 2: кухонний ніж з пошкодженою пластиковою рукояткою коричневого кольору та деформованим лезом, на поверхні якого виявлено речовину бурого кольору, схожу на кров; Об`єкт № 4 металевий предмет, який з одного кінця зігнутий у формі рукоятки та обмотаний ізоляційною стрічкою синього кольору та з другого кінця загострений, на поверхні якого виявлено речовину бурого кольору, схожу на кров; об`єкт № 5 фрагмент лінолеуму з речовиною бурого кольору, схожу на кров, виявлену у вітальні житлового будинку при вході у спальну кімнату; об`єкт № 6 фрагмент основи розбитого скляного бокалу з речовиною бурого кольору, схожу на кров; чоловічі штани синього кольору із нашаруванням на поверхні плям із речовиною бурого кольору; чоловічі туфлі 43-го розміру, які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області -знищити.

речові докази: об`єкт № 3 мобільний телефон марки Samsung сенсорний, з пошкодженим склом екрану, на поверхні якого виявлено речовину бурого кольору, схожу на кров, який передано на зберігання потерпілому ОСОБА_2 ; об`єкт № 7 мобільний телефон марки Samsung рожевого кольору у вигляді «розкладушки», на поверхні якого виявлено речовину бурого кольору, схожу на кров, який передано на зберігання потерпілому ОСОБА_1 , вважати повернутими їх володільцям.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово-дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/121-21/8404-Д від 27.04.2021 в сумі 1634 грн. (одна тисяча шістсот тридцять чотири) 50 коп.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий