Ухвала суду № 98845710, 06.08.2021, Оболонський районний суд міста Києва

06.08.2021 Справа № 756/11709/21

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_______________

Унікальний №756/11709/21

Провадження №2/756/5689/21

УХВАЛА

06 серпня 2021року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Диба О.В.,

розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Тандем» про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, однак, в порушення вимог ст.175 ЦПК України позивач не виконав вимог, що ставляться до позовної заяви при зверненні до суду, які унеможливлюють відкриття провадження по справі, а саме:

- позивачем не в повному обсязі вказано ціну позову та не зазначено сум, що стягуються;

У пункті 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

До ціни позову позивач включає невиплачену заробітну плату та компенсацію за невикористану відпустку, які підлягають стягнення, зазначаючи загальну ціну позову - 220 120,63 грн.

Проте як убачається із матеріалів позовної заяви, позивачем заявлено також вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Разом з тим, у прохальній частині позову позивачем не визначено конкретних сум, що підлягають стягненню на його користь як середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на день звернення до суду. Вказані суми відповідно не включені до ціни позову

Таким чином, позивачу необхідно надати позовну заяву у новій редакції, у якій зазначити повну ціну позову, а також визначитись із вимогоюпро стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні шляхом конкретизації суми, що підлягає стягненню.

- позивачем не сплачено судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру;

Як убачається з матеріалів справи, позивач вважає, що він звільнений від сплати судового збору в порядкуст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Так, у п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Таким чином, позивач звільнений від сплати судового збору за вимогу про стягнення невиплаченої заробітної плати у розмірі 176 208,19 грн. та за вимогу про стягнення компенсації за невикористану відпустку у розмірі 37 109,50 грн.

Проте, як зазначається у Постанові Великої Палати Верховного Суду №910/4518/16 від 30.01.2019, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у чинній редакції визначено, що за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Належним доказом про сплату судового збору є оригінал квитанції про його сплату.

Як убачається з матеріалів позовної заяви, ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку, за пред`явлення якої підлягає судовий збір у розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, позивачу, як зазначалось, слід визначити розмір середнього заробітку, який він просить стягнути з відповідача на день звернення до суду, та надати доказ сплати ним (оригінал квитанції) судового збору в розмірі, який визначений нормами чинного законодавства України.

Згідно ст.185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Додатково суд роз`яснює, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Враховуючи наведене, вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Приватного підприємства «Тандем» (03040, м. Київ, вул. Деміївська, 43-А, а/с 126, код ЄДРПОУ 30302479) про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні- залишити без руху;

Надати позивачу строк для усунення недоліків - протягом 5 днів з дня вручення копії ухвали;

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: О.В. Диба