Ухвала суду № 98844432, 03.08.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

про залишення позову без руху

03.08.2021 Справа №607/13386/21

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбич В.Л., при вирішенні питання про прийняття позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Служба у справах дітей Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до відповідача ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною шляхом встановлення шляхом встановлення систематичних побачень з дитиною в будь-який час за домовленістю з матір`ю дитини без присутності останньої за місцем проживання позивача.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Однак подана позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак, позивач, як на підставу звільнення його від сплати судового збору, посилається на п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», оскільки сума доходу у вигляді пенсійних виплат за попередній календарний рік становить 25 292,52 грн., тому розмір судового збору, який становить 1 816 грн., перевищує 5 відсотків (1 264,63 грн.) розміру річного доходу.

Відповідно п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Як роз`яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 29 постанови № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Підставою для застосування ст. 136 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір» може бути, наприклад, видана в установленому законом порядку довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, непрацездатність особи за станом здоров`я, відсутності доходів тощо.

Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України», зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 6364 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день подання позову складає 908,00 грн.

Таким чином, позивачу слід сплатити судовий збір за одну вимоги немайнового характеру у розмірі 908,00 гривень та подати суду оригінал платіжного документа про сплату судового збору.

Вирішуючи клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору з урахуванням наданих ним доказів, суд не вбачає достатніх підстав для її задоволення, в зв`язку з тим, що позивачем не доведено підстав, які б поза розумним сумнівом вказували на неможливість сплати ним судового збору у встановленому законодавством порядку, оскільки розмір судового збору за подання цієї позовної заяви не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу ОСОБА_1 (1 264,63 грн.) за попередній (2020) календарний рік.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону, позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачам строк до десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків, зокрема: сплатити судовий збір в розмірі 908,00 грн. та подати суду оригінал платіжних документів про сплату судового збору.

Судовий збір сплатити за наступними реквізитами рахунку:

Отримувач: УК у м. Тернополі/м. Тернопіль/22030101;

Код отримувача: (код за ЄДРПОУ): 37977726;

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

Рахунок отримувача: UA968999980313101206000019751;

Код класифікації доходів бюджету: 22030101;

Судовий збір, за позовом, прізвище ініціали, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Служба у справах дітей Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У випадку невиконання вказаних вимог у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич