Рішення № 98844160, 30.07.2021, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№336/1270/21

пр.№2/336/2021/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

30 липня 2021 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запорожжя у складі головуючої судді Жупанової І.Б., за участю секретаря судового засідання Палубінської К.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

15.02.2021 року до суду звернувся представник, адвокат Данилова Т.А. в інтересах ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» з позовом до ОСОБА_1 , про відшкодування страхового відшкодування в порядку регресу.

Позов вмотивований 01.11.2017 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК-7894816, згідно якого ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов`язання відшкодувати шкоду, заподіяну третім особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди внаслідок експлуатації транспортного засобу «ВАЗ 2111», державний № НОМЕР_1 .

14.01.2018 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ВАЗ 2111», державний № НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу «Opel Astra», д/н НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 . Дана ДТП сталася в результаті порушення ПДР відповідачем.

У зв`язку з названою подією, згідно Висновку автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку № 23/01 від 23.01.2018 року, наданого ФОП « ОСОБА_5 » та додаткового висновку експертної автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріального збитку № 03/04 від 04.04.2018 року ФОП « ОСОБА_5 » вартість відновлювального ремонту склала 29 579 грн. 88 коп..

У зв`язку з викладеним і відповідно до умов полісу № АК-7894816, розрахунку суми страхового відшкодування від 12.04.2018 року. Позивач відшкодував витрати потерпілій стороні в ДТП в сумі 29579 грн. 88 коп.

Відповідно до п.38.1. ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що «Страховик після виплати страхового відшкодування мас право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди».

Факт залишення ДТП відповідача встановлений постановою Шевченківського районного суд міста Запоріжжя від 23.03.2018 року по справі №336/471/18.

У зв`язку з запровадженням на території України карантину постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» звернулося до суду з пропущенням строку позовної давності.

У зв`язку з чим прохали поновити строки позовної давності та визнати причини пропуску строку позовної давності поважними та стягнути з відповідача відшкодування витрат заподіяних позивачеві, у розмірі 29579, 88 грн. і судові витрати.

Ухвалою Шевченківського районного суду м Запоріжжя від 09.03.2021 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, сторонам встановлений строк для надання заяв по суті справи.

Відповідачу копію ухвали суду про відкриття провадження по справі з матеріалами позовної заяви та додатками до неї було направлено на адресу зареєстрованого місця проживання. До суду повернулось поштове повідомлення з відміткою про отримання. Про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, але у судове засідання не з`явилась.

Відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк відповідач не подала. Заяви та клопотання до матеріалів справи до початку її розгляду від відповідача не надходили.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи у відсутність відповідача, суд виходить з такого.

Частина 1 ст. 223 ЦПК України визначає, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а частиною четвертою цієї статті передбачається право суду на постановлення заочного рішення (на підставі наявних у справі даних та доказів) у разі повторної неявки відповідача, повідомленого належним чином.

В зв`язку з повторною неявкою відповідача, що повідомлений належним чином про час і місце слухання справи, суд вирішує справу на підставі наявних в ній даних і доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлена, суд постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримують в повному обсязі, проти заочного рішення не заперечує.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв`язку із розглядом справи за відсутності учасників справи, не здійснюється згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Суд дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23.03.2018 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 та ст.122-4 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.. З даної постанови встановлено, що 14.01.2018 року о 17-15 год. ОСОБА_1 керуючи автомобілем «ВАЗ 21114», д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Мокрянська, 73 в м. Запоріжжі заднім ходом не впевнилась в безпеці маневру та скоїла наїзд на автомобіль «Опель Астра», д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 , після чого залишила місце дорожньо-транспортної пригоди, чим порушила п.п. 10.9 2.10 (а) Правил дорожнього руху. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі пошкоджено (а.с.11).

Постанова набрала законної сили 03.04.2018.

Згідно ч.4 ст.82 ЦПК, обставини, встановлені рішенням суду у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що 01.11.2017 між ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/7894816, згідно якого позивач взяв на себе зобов`язання відшкодувати шкоду, заподіяну третім особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди внаслідок експлуатації транспортного засобу «ВАЗ 2111», державний № НОМЕР_1 . Дія договору до 31.10.2018.

Із заявою про виплати страхового відшкодування ОСОБА_3 звернувся до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» (а.с14).

На підставі страхового акту №109.00043718-1 власнику автомобіля марки «Опель Астра», д.н.з. НОМЕР_3 - ОСОБА_3 , згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження з визначенням вартості матеріального збитку №23/01 від 23.01.2018 та додаткового висновку експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріального збитку №03/04 від 04.04.2018 ФОП ОСОБА_5 , страховиком «СК «Арсенал страхування», було виплачено страхове відшкодування у зв`язку з пошкодженням автомобіля «Опель Астра», д.н.з. НОМЕР_3 , в розмірі 29579,88 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 991196 від 13.042018 (а.с.44-45,46).

Відповідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до Преамбули Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» цей Закон регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до п. 1 ст. 1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (права власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Як вказано у п. 1 ст. 9 Закону страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Згідно із абзацом 1 пункту 22.1. статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до частини шістнадцятої статті 9 Закону України "Про страхування" страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (частина перша статті 25 Закону України "Про страхування").

Відповідно до частин першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою.

Відповідно до пп. 38.1.1 (а) п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Водночас регресом (з лат. "regressus" - зворотній рух) є право особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду. При регресі основне (деліктне) зобов`язання припиняється та виникає нове (регресне) зобов`язання, в межах якого у кредитора (третьої особи, що виконала обов`язок замість винної особи перед потерпілим) виникає право регресної вимоги до такої винної особи. Це виходить із змісту статей 559 та 1191 ЦК України, згідно яких зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином; особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Зважаючи на зміст наведених норм ЦК України, право зворотної вимоги (регресу) не переходить від однієї особи до іншої, як у випадку заміни сторони (кредитора) у вже існуючому зобов`язанні (при суброгації у страхових відносинах). При регресі право регресної вимоги виникає, тобто є новим правом кредитора за новим в даному випадку регресним зобов`язанням, що виникло внаслідок припинення основного (деліктного) зобов`язання шляхом виконання обов`язку боржника (винної особи) у такому деліктному зобов`язанні третьою особою (див. пункти 44-46 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 910/2603/17).

Під час регресу право вимоги (регресу) виникає у третьої особи після виконання такою особою обов`язку боржника та, відповідно, припинення основного (деліктного) зобов`язання та виникнення нового (регресного) зобов`язання.

Позивачем доведено факт завдання шкоди саме з вини відповідача, протиправність дій відповідача, причинний зв`язок між ними, а відповідачем відповідно до вимог статей 12, 81 ЦПК України цей факт не спростовано.

У відповідності до п. 3 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18.06.2020 під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Отже, позовна давність є строком для пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

Крім того, варто враховувати, що моментом початку позовної давності для регресної вимоги з огляду на положення частини шостої статті 261 ЦК України страховика є день виконання основного зобов`язання і фактично день припинення цього зобов`язання належним виконанням - день проведення страховиком виплати страхового відшкодування третій особі (потерпілому в деліктному зобов`язанні) (висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05.04.2017 у справі № 6-2806цс16).

З врахуванням висновку Верховного Суду України, суд доходить до висновку, що позивачем не пропущено строк позовної давності, а відтак поновленню строків позовної давності не підлягає, оскільки днем проведення виплати страхового відшкодування є 13.04.2018 року, що підтверджується копією платіжного доручення №991196 від 13.04.2018.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, ч. 8 цієї статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Тому з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2270,00 грн..

Керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 76-84, 141, 259, 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» ( м. Київ, вул. Борщагівська, 154, АТ «ОТР БАНК», ЄДРПОУ33908322 IBAN НОМЕР_5 ) відшкодування витрат в розмірі 29579,88 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» ( м. Київ, вул. Борщагівська, 154, АТ «ОТР БАНК», ЄДРПОУ33908322 IBAN НОМЕР_5 ) понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2270,00 грн..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: І.Б. Жупанова