Ухвала суду № 98843586, 09.08.2021, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа 237/3351/20

Номер провадження 1-кп/237/508/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2021 рокум. Курахове Донецької області

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Сметаняка О.Я.,

за участю:

секретаря судового засідання Бурховецької К.В.,

прокурора Шинкаренко Є.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Демченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за № 22020050000000134 від 13.07.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 260, ч. 2 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Суть питання, що вирішується ухвалою і за чиєю ініціативою воно розглядається

В провадженні Мар`їнського районного суду Донецької області перебуває вищезазначене кримінальне провадження.

Прокурором у судовому засіданні заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , уродженцю міста Донецьк Донецької області, громадянину України, не одруженому, який на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Строк тримання обвинуваченого під вартою спливає 02.09.2021 року.

Обвинувачений отримав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в час та строки, встановлені ч. 2 ст. 184 КПК України.

При цьому прокурор послався на наявність регламентованих ст. 177 КПК України ризиків, зокрема на те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачен их ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 260, ч. 2 ст. 263 КК України, у зв`язку із чим він, перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень та реальність покарання, може вдатися до втечі та переховуватися від суду, перебуваючи на волі, може впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. На думку прокурора, ці ризики на даний час є дійсними і продовжують існувати, у той час, як інші, більш м`які запобіжні заходи не будуть спроможні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Позиції інших учасників провадження

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання з підстав зазначених у ньому.

Обвинувачений та його захисник заперечили щодо задоволення клопотання прокурора, вважаючи його таким, що не відповідає вимогам КПК України, ґрунтується на припущеннях, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України такими, що нічим не підтвердженні.

На підставі викладеного, сторона захисту просила відмовити у задоволені клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладанням обов`язків, визначених ч. ст. 194 КПК України, а також альтернативного запобіжного заходу із визначенням застави.

Мотиви, із яких виходив суд при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався у ракурсі установлених обставин із даного питання

Суд, перевіривши доводи і обґрунтованість внесеного прокурором клопотання, обговоривши доцільність продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження на даний час, як тримання під вартою, обговоривши можливість/неможливість зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов`язання, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, зробив такі висновки.

За змістом ст. 331 КПК України під час судового розгляду вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

А підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України). Суд повинен розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали. Розгляд клопотання про продовження строку тримання під вартою здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 199 КПК України)

З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110 КК України, тобто в умисних діях, вчинених з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України за попередньою змовою групою осіб; ч. 2 ст. 260 КК України в участі у діяльності не передбачених законом збройних формувань; ч. 2 ст. 263 КК України у носінні іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

Перелік доказів, які зазначені у реєстрі матеріалів досудового розслідування, доданому до обвинувального акту, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Обставини кримінальних правопорушень, особистість обвинуваченого і його зв`язки із державою, в якій він зазнає судового переслідування, а також те, що судове провадження не закінчено, дають суду об`єктивні підстави вважати, що існують високі реальні ризики, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, того, що обвинувачений ОСОБА_1 , не маючи постійного місця проживання на території підконтрольній України та перебуваючи на волі ймовірніше за все може вдатися до втечі та переховуватися від суду чим перешкоджатиме встановленню істини у справі (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Перебуваючи на волі, знаючи про місце проживання свідків вказаного кримінального правопорушення виходячи з наявних у нього матеріалів кримінального провадження, його поведінка не виключає об`єктивної можливості впливу на свідків у кримінальному провадженні з метою зміни своїх показів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Перебуваючи на волі, маючи досвід військових дій та навики користування зброєю поведінка ОСОБА_1 не виключає можливості вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) так як діяльність не передбачених законодавством України збройних формувань окупаційної адміністрації РФ на тимчасово окупованих територіях Донецької області не припинена.

Доводи сторони захисту про відсутність існування вищевказаних ризиків на переконання суду є помилковими, адже при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу чи його продовженні дається оцінка сукупності обставин, які можуть свідчити про існування чи відсутність саме ризиків (можливості) вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а не конкретного факту їх вчинення обвинуваченим, на що фактично акцентує увагу захисник та обвинувачений. Отже, судом надана оцінка сукупності обставин, які вказують на існування заявлених ризиків.

Таким чином, прокурором доведено, що заявлені ним в клопотанні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились, є дійсними і за своїм характером триваючими, і на цьому етапі судового розгляду вони не втратили своєї актуальності, зважаючи також і на ті обставини, що закінчити судовий розгляд кримінального провадження з огляду на наявність об`єктивних передумов неможливо, натомість стороною захисту даних, які б свідчили про відсутність цих ризиків, суду не надано, тому суд вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу, у зв`язку з чим клопотання підлягає задоволенню.

Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою судом встановлено наявність обставин, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а саме - особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, у зв`язку з чим клопотання підлягає задоволенню.

Поряд із цим, дослідивши доводи сторони захисту на користь зміни запобіжного заходу, суд вважає що дані, визначені п. п. 1-3 ч. 3 ст. 132 КПК України є дійсними, так як було установлено наявність передумов регламентованих п. 3 ч. 1 ст. 194 того ж Кодексу, а тому відповідне клопотання захисту не підлягає задоволенню, оскільки на цей час суд визнає недостатньою дію більш м`яких, не пов`язаних із утриманням під вартою, запобіжних заходів, оскільки їх застосування не буде гарантувати виконанню обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків на цій стадії судового провадження.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, судом на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів надана оцінка у сукупності всім обставинам, в тому числі вагомості наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; віку та стану здоров`я обвинуваченого (задовільний); міцності його соціальних зв`язків в місті його постійного проживання (має матір у місті Донецьку), зареєстрований та проживав до затримання на тимчасово непідконтрольній території України, а саме у місті Донецьку, відсутності у обвинуваченого постійного місця роботи на території підконтрольній Україні; репутації обвинуваченого (позитивно характеризується); майнового стану обвинуваченого; його вміння користуватись зброєю та вагомості наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.

За вищенаведених обставин, суд не приймає доводів сторони захисту про можливість зміни запобіжного заходу, оскільки у світлі факторів пов`язаних з характером вказаної особи, її моральністю, місцем проживання, тобто відсутності будь-якого місця проживання на території підконтрольній Україні, окрім як на тимчасово непідконтрольній території України, а саме у місті Донецьку, родом занять, майновим станом, відсутністю міцних сімейних зв`язків, вважає, достатнім дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у цей період провадження. Пояснення сторони захисту жодним чином вказані висновки не спростовують.

Будь-яких інших даних, які б безумовно свідчили про те, що тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено і стороною захисту беззаперечно не доведено.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 слід продовжити на шістдесят днів в порядку ст. 197 КПК України, а саме до 07.10.2021 року включно.

Разом з тим, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування/продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбаченим цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання, обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

На переконання суду, враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, його майновий стан, обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно визначити заставу в розмірі в розмірі 157650 гривень, такий розмір застави не буде завідомо непомірним для обвинуваченого та достатньою мірою гарантуватиме виконання ним покладених на нього обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 205, 206, 331, 369-372, 532 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за № 22020050000000134 від 13.07.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 260, ст. 263 КК України - задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державній установі «Маріупольський слідчий ізолятор» на 60 днів, а саме до 07.10.2021 року включно.

Визначити ОСОБА_1 , заставу в розмірі в розмірі 157650 гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі внесення застави на ОСОБА_1 , будуть покладені наступні обов`язки:

- прибувати на виклики суду із встановленою періодичністю;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених судом;

- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Якщо ОСОБА_1 не виконає покладені на нього обов`язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 07.10.2021 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

У задоволенні клопотання захисника Демченко О.О. підтриманого обвинуваченим ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов`язання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення чи з дня отримання її копії, якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, а для особи, яка перебуває під вартою, - з моменту вручення копії ухвали.

Суддя О.Я. Сметаняк