Ухвала суду № 98842415, 09.08.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/12245/21

Провадження № 2/643/4614/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про передачу справи на розгляд іншому суду

09.08.2021 м. Харків

Суддя Московського районного суду м. Харкова Семенова Я.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», третя особа – Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», про стягнення суми невиплаченого страхового відшкодування,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Страхова компанія «Уніка», третя особа – АТ КБ «ПриватБанк», в якому просить визнати подію, що була виявлена ОСОБА_2 , в результаті якої було пошкоджено припаркований біля будинку 68 по вул. Героїв Праці у м. Харкові автомобіль Toyota Highland, 2020 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , страховим випадком у відповідності до вимог договору про добровільне страхування наземного транспорту КАСКО – Поліс № НАG7CPS-20927R6 з періодом дії з 03.10.2020 року по 02.10.2021 рік. Також просить суд визнати незаконною відмову ПАТ «Страхова компанія «УНІКА» у виплаті страхового відшкодування за страховим випадком від 14.01.2021 року за договором про добровільне страхування наземного транспорту КАСКО – Поліс № НАG7CPS-20927R6 та зобов`язати ПАТ КБ «ПриватБанк» виплатити АТ КБ «ПриватБанк» суму страхового відшкодування в розмірі 197 542 грн. 50 коп. за договором страхування. Також просить стягнути з ПАТ «Страхова компанія «УНІКА» на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі.

За правилами ст. 27 ЦПК України позови до юридичної особи пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Як убачається з матеріалів позовної заяви, позивачем зазначено місцезнаходження відповідача ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА», як: м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 6-В.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, місцезнаходження ПрАТ «Страхова Компанія «УНІКА» зареєстровано за адресою: м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 6-В.

Виходячи з наведеного, адреса місцезнаходження відповідача ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» відноситься до Шевченківського району м. Києва, а відтак, на адресу місцезнаходження відповідача поширюється юрисдикція Шевченківського районного суду м. Києва.

Водночас, як убачається з пред`явленої позивачем позовної заяви, обґрунтовуючи підсудність справи, він посилається на вимоги ч. 5 ст. 28 ЦПК України, згідно з якими позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору. Посилаючись на вимоги п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», вважав, що, оскільки транспортний засіб ним придбавався для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника, на виниклі з відповідачем відносини поширюється законодавство про захист прав споживачів, а тому, на думку позивача, вказана справа підлягає розгляду Московським районним судом м. Харкова.

Згідно з отриманою Московським районним судом м. Харкова інформацією з Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в Харківській області, адресою зареєстрованого місця проживання позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є адреса: АДРЕСА_1 , яка відноситься до Московського району м. Харкова.

Водночас, суд не погоджується з умовиводами позивача щодо підсудності даної цивільної справи Московському районному суду м. Харкова через таке.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками та продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулюються Законом від 12 травня 1991 р. № 1023-XII «Про захист прав споживачів». Цим Законом установлено права споживачів, а також визначено механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно з п.22 ч.1 ст.1 Закону № 1023-ХІІ споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Із пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості, зокрема, про те, яке право споживача, передбачене Законом України «Про захист прав споживача», порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов.

Пунктом 2 вказаної вище Постанови передбачено, що до відносин, які регулюються Законом України «Про захист прав споживача», належать, зокрема, ті, що виникають із договорів страхування.

З урахуванням висновків, викладених у Рішенні Конституційного Суду України від 10.11.2011 у справі № 1-26/2011 Верховний Суд України в Узагальненнях судової практики з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів висловив позицію про те, що, оскільки діяльність страховика підпадає під визначення послуги і виконавця, що містяться в ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», то у разі, якщо договір страхування спрямований на задоволення особистих потреб застрахованої фізичної особи, такі правовідносини регулюються Законом «Про захист прав споживачів» в частині, не врегульованій спеціальним законом.

Цей висновок стосується й договорів майнового страхування, де страхувальниками є фізичні особи, а відносини спрямовані на захист особистих майнових інтересів страхувальника або іншої особи, що визначена у договорі, шляхом задоволення майнової потреби страхувальника, яка виникає або може виникнути після настання певних подій.

Крім того, під час розгляду цивільної справи № 212/1101/18 (постанова від 17.04.2019) Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що положення щодо відповідальності страховика, закріплені в Законі України «Про страхування» та главі 67 ЦК України, є спеціальними нормами права, а в Законі України «Про захист прав споживачів» - загальними.

Як убачається з вказаного вище позову, підставою звернення позивача з даним позовом не є порушення відповідачем Закону України «Про захист прав споживачів» (позов не містить жодного посилання на порушення прав та способи їх захисту, передбачених цим Законом), а є стягнення суми страхового відшкодування внаслідок страхового випадку, який не визнає відповідач, тобто саме виконання зобов`язань за договором страхування від 28.07.2014. При цьому, участь у справі бере третя особа – АТ КБ «ПриватБанк», який є вигодонабувачем за даним договором страхування, на правовідносини з яким взагалі не поширюються вимоги про Закон України «Про захист прав споживачів».

А відтак, на правовідносини, що виникли між сторонами за вказаним вище позовом не розповсюджуються правила Закону України «Про захист прав споживачів».

Отже, місцезнаходження відповідача знаходиться на території, на яку не поширюється юрисдикція Московського районного суду м. Харкова, що, відповідно до вимог ч. 9 ст. 187 ЦПК України, є підставою для надіслання справи за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Водночас, не дивлячись на те, що позивач не посилається у пред`явленому позові на підсудність справи за місцем заподіяння шкоди, суд звертає увагу на таке.

Так, як убачається з суті першої позовної вимоги, заявленої ОСОБА_1 , він просить суд визнати подію, що була виявлена ОСОБА_2 , в результаті якої було пошкоджено припаркований біля будинку № 68 по вул. Героїв Праці в м. Харкові автомобіль Toyota Highland, 2020 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , страхованим випадком.

Поряд з цим, як убачається з відповіді ПАТ «Страхова компанія «УНІКА» № 306 від 03.02.2021, адресованої ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , «1. З причин, наведених у дослідницькій частині, немає підстав технічного характеру стверджувати, що весь комплекс пошкоджень транспортного засобу, заявленого до Страховика від 14.01.2021 утворився під час пригоди, що мала ознаки страхового випадку, яка відбулася в м. Харкові на вул. Героїв Праці, 68, за участі автомобіля Toyota Highland, 2020 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в місці і при обставинах, викладених в поясненнях водія автомобіля Toyota Highland, 2020 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 від 16.01.2021, наданих працівникам ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» щодо обставин і механізму отримання пошкоджень автомобілем Toyota Highland, 2020 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 . 2. Автомобіль Toyota Highland, 2020 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , весь комплекс наявних пошкоджень отримав в іншому місці, перебуваючи у рухомому стані в результаті контактування з предметом, що мав обмежену жорстку поверхню контактування і гострий ріжучий край (наприклад, огорожа, паркан тощо), а в транспортних засобів таких виступаючих елементів немає – виступаючи елементи у транспортних засобів мають заокруглену (овальну) поверхню контактування», що суперечить поясненням водія автомобіля Toyota Highland, 2020 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 від 16.01.2021, наданим працівникам ПрАТ СК «УНІКА» щодо обставин і механізму отримання пошкоджень автомобілем Toyota Highland, 2020 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Загалом пошкодження, отримані автомобілем Toyota Highland, 2020 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не характерні для зіткнення транспортних засобів. Таким чином, факти, викладені у поясненнях не підтверджуються наявними пошкодженнями, отриманими автомобілем за заявленими обставинами. Пунктом 5.1.3 умов Договору та п. 3 ст. 26 Закону України «Про страхування» передбачено, що Страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо Страхувальник надав неправдиві відомості про факт настання страхового випадку. Враховуючи наведене, керуючись умовами Договору, Правил страхування, ЗУ «Про страхування» та нормами чинного законодавства, ПрАТ СК «УНІКА» прийняло рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування за вищезгадвною подією».

Таким чином, відповідачем фактично відмовлено у виплаті страхового відшкодування через непогодження з посиланнями позивача на те, що місцем спричинення шкоди була саме адреса: АДРЕСА_2 , а перша позовна вимога позивача містить вимоги щодо визнання події, в результаті якої було пошкоджено наведений вище транспортний засіб, саме за адресою: АДРЕСА_2 , а відтак, якщо суд дійде висновку щодо підсудності даної справи Московському районному суду м. Харкова, виходячи з положень, визначених ч. 6 ст. 28 ЦПК України, згідно з якими, позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди, фактично вирішить по суті першу позовну вимогу, заявлену позивачем та встановить факт, що місцем заподіяння шкоди є вказана вище адреса, що є неприпустимим на стадії відкриття провадження у справі.

З огляду на викладене, беручи до уваги предмет позову, враховуючи відомості про місцезнаходження відповідача, суд вважає за необхідне передати цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», третя особа – Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», про стягнення суми невиплаченого страхового відшкодування, за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва, до територіальної юрисдикції якого вона належить.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 31 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», третя особа – Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», про стягнення суми невиплаченого страхового відшкодування, передати на розгляд Шевченківському районному суду м. Києва.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою Цивільним процесуальним кодексом України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги – не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Московський районний суд м. Харкова.

Суддя: Я.Ю. Семенова