Рішення № 98841391, 02.08.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/31552/21-ц

Категорія 82

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2021 року Печерський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді - Остапчук Т.В. при секретарі судового засідання - Процко М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської прокуратури, третя особа: Головне управління Національної поліції у місті Києві, ОСОБА_2 про зняття арешту з нерухомого майна, -

В С Т А Н О В И В :

10.06.2021 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Київської міської прокуратури, за участю третіх осіб Головного управління Національної поліції у м. Києві, ОСОБА_2 в якому просить суд зняти арешт накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 09.08.2013 року в рамках кримінального провадження № 12013110060002989, на об`єкт нерухомого майна: нежитловий будинок (літ.А) - заклад громадського харчування, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 93664780000, загальною площею 3504.4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначає, що він являється власником нежитлового будинку (літ.А) - заклад громадського харчування, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 93664780000, загальною площею 3504.4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , але не може належним чином розпоряджатись своїм майном, у зв`язку із наявністю в реєстрі речових прав на нерухоме майно арешту на нежитловому будинку (літ.А) - заклад громадського харчування, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 93664780000, загальною площею 3504.4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , накладеного ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 09.08.2013 року в рамках кримінального провадження № 12013110060002989 від 02.04.2013 року.

Позивач подав до суду заяви, в яких просив позов задовольнити та розглянути справу без його участі.

Відповідачі про час, дату, місце судового розгляду повідомлявся належним чином за адресою реєстрації, що відповідає приписам частини десятої статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, причини неявки свого представника суду невідомі, відзив та інші заяви з процесуальних питань від відповідача до суду не надходили.

Треті особи в судове засідання не з`явились, про час, дату, місце судового розгляду повідомлялись належним чином, пояснень по суті позову не надали. Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності заперечень відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення по справі рішення.

Відповідно до ст.16 ЦК Україна кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Конституцією України (ст.41) та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97 відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Судовим розглядом встановлено, що 09.08.2013 року Ухвалою Печерського районного суду міста Києва по справі № 757/17328/13-к, клопотання слідчого СВ Печерського РУ ГУ МВС України в місті Києві Ігнатченка І.М., погоджене старшим прокурором прокуратури Печерського району міста Києва Козловим П.Б., про накладення арешту на майно задоволено та накладено арешт на об`єкт нерухомого майна: нежитловий будинок (літ.А) - заклад громадського харчування, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 93664780000, загальною площею 3504.4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Дане клопотання слідчого СВ Печерського РУ ГУ МВС України в місті Києві Ігнатченка І.М. погоджене старшим прокурором прокуратури Печерського району м. Києва Козловим П.Б., про накладення арешту на майно, було подано в рамках кримінального провадження № 12013110060002989 від 02.04.2013 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.4 ст.358 Кримінального кодексу України.

06.08.2013 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва кримінальне провадження № 12013110060002989 від 02.04.2013 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.4 ст.358 Кримінального кодексу України закрито.

ОСОБА_1 є власником нежитлового будинку (літ.А) - заклад громадського харчування, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 93664780000, загальною площею 3504.4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , що вбачається з наданої позивачем інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.04.2021 року.

Згідно із частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).

Відповідно до частин першої та другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з вимогами статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Як зазначалось вище порядок скасування арешту майна, що накладений в межах кримінального провадження, встановлено статтею 174 КПК України, і відповідно підлягає розгляду за правилами кримінального судочинства.

Виходячи з вищевикладеного, на час звернення з заявою до суду за наявності арешту (обтяження) накладеного на майно порушується право приватної власності позивача та третіх осіб, враховуючи, що 06.08.2013 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва кримінальне провадження № 12013110060002989 від 02.04.2013 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.4 ст.358 Кримінального кодексу України закрито

У статтті 1 Протоколу №1 вказано, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, що одночасно закріплено і в ст. 41 Конституції України.

Відповідно до ч.1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно з нормами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 78 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на зазначене, суд оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність заявлених вимог позивачем, у зв`язку з чим позови слід задовольнити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 280, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Київської міської прокуратури, за участю третіх осіб , які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору: Головного управління Національної поліції у м. Києві, ОСОБА_2 , про зняття арешту з майна - задовольнити.

Зняти арешт накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 09.08.2013 року по справі № 757/17328/13-к, в рамках кримінального провадження № 12013110060002989 від 02.04.2013 року, на нерухоме майно: нежитловий будинок (літ.А) - заклад громадського харчування, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 93664780000, загальною площею 3504.4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Апеляційні скарги подаються учасниками справи Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва.

Дата складання повного тексту рішення 06.08.2021 року.

Суддя Остапчук Т.В.