Рішення № 98841274, 24.05.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/852/21-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2021 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Хайнацького Є.С.,,

при секретарі судових засідань - Шимченко В.Р.,,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_4,

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗЕТКА.УА» про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗЕТКА.УА» (далі - відповідач, ТОВ «РОЗЕТКА.УА»), в якому просить стягнути з відповідача на свою користь 42 896,00 грн. помилково перерахованих коштів, суму судового збору в розмірі 840,80 грн. та 5 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що 12.11.2020 року невстановлена особа через сайт ОLX Доставка шахрайським шляхом отримала інформацію про платіжну кредитну картку, видану позивачу Акціонерним товариством «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк»), та заволоділа її грошовими коштами.

За вказаним фактом 01.12.2020 року Голосіївським УП ГУ НП у м. Києві внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомості за № 1202010501001322 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

Згідно квитанції АТ «Універсал Банк» від 13.11.2020 року платник ОСОБА_1 здійснила операцію, за якою перераховано 42 896,00 грн. одержувачу ROZETKA.UA.

Відповідно до листів ТОВ «РОЗЕТКА.УА» від 20.11.2020 року, 25.11.2020 року та 14.12.2020 року, на сайті https://rozetka.com.ua/ було придбано товари, вартість яких у розмірі 42 896,00 грн. оплачено шляхом списання вказаних грошових коштів з платіжної кредитної картки НОМЕР_1 , виданої позивачу АТ «Універсал Банк». Зазначені товари отримані у магазині за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 20-22 громадянином, який представився як ОСОБА_2 .

Договорів, які б передбачали обов`язок позивача здійснити перерахунок коштів у розмірі 42 896,00 грн. відповідачу, сторони не укладали.

Посилаючись на те, що 12.11.2020 року вона не здійснювала покупок на сайті https://rozetka.com.ua/, з громадянином ОСОБА_2 не знайома, жодних осіб не уповноважувала розпоряджатись своїм картковим банківським рахунком, відповідних товарів не отримувала, позивач просить стягнути з відповідача 42 896,00 грн. помилково перерахованих коштів та судові витрати.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.01.2021 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «РОЗЕТКА.УА» про стягнення грошових коштів та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 18.02.2021 року.

15.02.2021 року представником відповідача подано відзив, в якому останній просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відзив обґрунтований тим, що вимоги позивача про стягнення помилково перерахованих коштів є безпідставними, оскільки з урахуванням норм Цивільного кодексу України, Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», постанови Національного банку України «Про здійснення операцій з використання електронних платіжних засобів» від 05.11.2014 року № 705 тільки клієнт може ініціювати списання коштів, а банк зобов`язаний ідентифікувати його особу; встановлення факту, що власник рахунка та ініціатор списання коштів є однією особою - запорука належного виконання банком умов договору; у разі допущення працівником банку халатності, внаслідок чого незаконно списуються грошові кошти з рахунку клієнта, фінансова установа повинна нести відповідальність. Крім функцій розрахунково-касового обслуговування клієнта банк також виконує й функцію зберігання його грошових коштів, які перебували на поточному рахунку, і несе відповідальність за безпеку власної платіжної системи, а відтак і грошових коштів. Крім того, саме дії чи бездіяльність позивача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції. З моменту зарахування коштів на рахунок отримувача - відповідача останній стає власником цього майна та не може бути позбавлений свого права власності або обмежений у його здійсненні інакше, ніж у випадках і в порядку, встановлених законом. Крім зазначеного, відповідач вважає, що він є неналежним відповідачем у справі, оскільки позовні вимоги слід пред`являти особі (шахраю), яка незаконно використала грошові кошти позивача, встановити яку повинні правоохоронні органи в рамках кримінального провадження.

18.02.2021 року представником позивача подано відповідь на відзив, в якому остання зазначає, що відповідачем у справі є саме ТОВ «РОЗЕТКА.УА», оскільки на його розрахунковий рахунок було помилково перераховано кошти позивачем, яка в момент підтвердження платіжних операцій перебувала під впливом обману та вважала, що здійснює дії, спрямовані на захист від шахраїв, не маючи на меті здійснення покупок на сайті https://rozetka.com.ua/. Крім того, відповідач не набув права власності на грошові кошти в момент зарахування їх на розрахунковий рахунок, оскільки ці кошти перераховані відповідачу помилково під впливом обману, а юридичних відносин, за якими позивач зобов`язалась перерахувати грошові кошти відповідачу, між сторонами не існує.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18.02.2021 року за клопотанням представника відповідача відкладено розгляд справи на 22.03.2021 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22.03.2021 року за клопотанням представника позивача відкладено розгляд справи на 20.04.2021 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.04.2021 року за клопотанням представника позивача відкладено розгляд справи на 24.05.2021 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, та на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що згідно квитанції АТ «Універсал Банк» від 13.11.2020 року платник ОСОБА_1 12.11.2020 року здійснила операцію, за якою з рахунку платника НОМЕР_1 перераховано 42 896, грн. одержувачу ROZETKA.UA.

Відповідно до витягу з ЄРДР від 03.12.2020 року Голосіївським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві 01.12.2020 року зареєстровано кримінальне провадження № 12020105010001322 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Згідно листів ТОВ «РОЗЕТКА.УА» від 20.11.2020 року, 25.11.2020 року та 14.12.2020 року на сайті https://rozetka.com.ua/ було придбано товари, вартість яких у розмірі 42 896, грн.. оплачено шляхом списання вказаних грошових коштів з платіжної кредитної картки НОМЕР_1 , виданої позивачу АТ «Універсал Банк». Зазначені товари отримані у магазині за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 20-22 громадянином, який представився як ОСОБА_2 . Записи камер спостереження відсутні. Згідно з видатковою накладною від 12.11.2020 року покупець ОСОБА_2 отримав від постачальника ТОВ «РОЗЕТКА.УА» товари вартістю 42 896,00 грн.

Позивач просила стягнути з ТОВ «РОЗЕТКА.УА» на свою користь 42 896,00 грн. помилково перерахованих коштів.

Згідно ч. 1 ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

Як визначено у ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як визначено у ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Позивач зазначає, що 12.11.2020 року невстановлена особа через сайт ОLX Доставка шахрайським шляхом отримала інформацію про платіжну кредитну картку, видану позивачу АТ «Універсал Банк», та заволоділа її грошовими коштами.

При цьому, згідно квитанції АТ «Універсал Банк» від 13.11.2020 року позивач перерахувала 42 896,00 грн. відповідачу.

Статтею 1071 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Відповідно до ст. 1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», платіжною карткою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного електронного платіжного засобу.

Неналежним переказом за положеннями цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі. Помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб`єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.

Відповідно до п. 14.12 ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.

За положеннями п. 39.1 ст. 39 ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», суб`єкти переказу зобов`язані виконувати встановлені законодавством України та правилами платіжних систем вимоги щодо захисту інформації, яка обробляється за допомогою цих платіжних систем.

Підпунктами 32.3.2. пункту 32.3 статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що у разі переказу з рахунка платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку.

Позивач просить стягнути з відповідача помилково переказану суму коштів на підставі ст. 1212 ЦК України.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення Глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені ч. 2 ст. 11 ЦК України.

Таким чином, у випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.10.2019 року у справі № 910/7123/18.

Частиною 4 статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Заявляючи позовні вимоги про стягнення безпідставно одержаних коштів відповідно до ст. 1212 ЦК України, позивач разом з тим зазначає у відповіді на відзив, що ці кошти були помилково перераховані нею, коли вона в момент підтвердження платіжних операцій перебувала під впливом обману та вважала, що здійснює дії, спрямовані на захист від шахраїв, не маючи на меті здійснення покупок на відповідному сайті.

Отже, позивач самостійно здійснила перерахування грошових коштів на рахунок відповідача. За таких обставин поведінка позивача (яка за приписами ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» зобов`язана використовувати платіжну картку відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень) утворила правову підставу для набуття (збереження) грошових коштів відповідачем.

Таким чином, не можна вважати, що кошти, які 12.11.2020 року позивач перерахувала з свого карткового банківського рахунку відповідачу згідно з квитанцією АТ «Універсал Банк» від 13.11.2020 року, були списані без законних на те підстав.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Внесення 01.12.2020 року до ЄРДР відомостей за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, за обставинами заволодіння 12.11.2020 року невстановленою особою шахрайським шляхом грошовими коштами позивача та оформлення кредитного договору на її ім`я не може вважатись доказом неправомірності набуття відповідачем спірних грошових коштів, оскільки в межах даного кримінального провадження на час розгляду вказаної цивільної справи відсутнє передбачене ч. 6 ст. 82 ЦПК України остаточне судове рішення.

З огляду на зазначене суд вважає, що заявлені в межах позову вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати, а саме, судовий збір та витрати на правничу допомогу.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Згідно ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови в позові - на позивача.

За таких обставин суд вважає, що судові витрати стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354, 355, пп. 15.5 п. 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗЕТКА.УА» про стягнення грошових коштів - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, (а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду), а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 01.06.2021 року.

Суддя Є.С. Хайнацький