Ухвала суду № 98838028, 05.08.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

05 серпня 2021 року м. Київ № 826/18587/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши заяву Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про роз`яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2021 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства доходів та зборів України №2158-о від 28 жовтня 2014 року «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Визнано протиправним та скасовано накази Головного управління Міндоходів у м. Києві №754-о від 29 жовтня 2014 року «По особовому складу податкової міліції» та №770-о від 11 листопада 2014 року «По особовому складу» щодо звільнення ОСОБА_1 з посади та податкової міліції та зміни дати звільнення.

Зобов`язано Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника оперативного управління Головного управління Міндоходів у м. Києві або на рівнозначній посаді з 02 листопада 2014 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02 листопада 2014 року по 14 травня 2021 року у розмірі 723 340,73 грн (сімсот двадцять три тисячі триста сорок грн 73 коп.).

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України та Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на користь ОСОБА_1 по 2 500,00 грн з кожного у відшкодування моральної шкоди.

Зобов`язано Державну податкову службу України надати до Міністерства юстиції України відомості про відсутність підстав для застосування до ОСОБА_1 заборон, визначених частиною третьою статті 1 Закону України «Про очищення влади».

В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника оперативного управління Головного управління Міндоходів у м. Києві або на рівнозначній посаді та присудження виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.

29 липня 2021 року відповідачем подано до суду заяву, в якій просить роз`яснити рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2021 року у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника оперативного управління Головного управління Міндоходів у м. Києві або на рівнозначній посаді.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

В даному випадку, суд вважає за необхідне вирішити питання про роз`яснення рішення суду від 14.05.2021 року за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику).

Розглянувши подану заяву про роз`яснення рішення та матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Порядок роз`яснення судового рішення визначений статтею 254 КАС України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 вищезазначеної статті КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Так, суд приходить до висновку, що роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без його виправлення.

Разом з тим, відповідно до норм чинного законодавства роз`ясненню підлягають ті судові рішення, які є незрозумілими, містять суперечливі доводи.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2015 року у справі №К/800/14105/15, від 30 червня 2015 року у справі №К/9991/63961/11.

При цьому, конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, однак зі змісту норми слідує, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Роз`яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз`яснення її тяжко буде виконати, оскільки є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

За загальними нормами права роз`яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Суд зазначає, що підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність.

Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 02 травня 2019 року у справі №9901/162/19.

Проте, ознайомившись із заявою Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві, суд приходить до висновку, що заявник просить не роз`яснити судове рішення з посиланням на його нечіткість, неясність чи невизначеність, а просить роз`яснити та оцінити належність способу і порядку його виконання, що виходить за межі ст. 254 КАС України.

Таким чином, у суду відсутні правові підстави для задоволення заяви Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про роз`яснення рішення суду від 14.05.2021 року у цій праві, яка є зрозумілою за змістом і не викликає неоднозначного тлумачення, а тому роз`яснення не потребує.

Керуючись статтями 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про роз`яснення рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2021 року у справі №826/18587/14.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда