
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 серпня 2021 року Чернігів Справа № 620/5350/21
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради, в якому просить:
- визнати протиправною відмову відповідача від 30.03.2021 № 18/4774 у призначенні позивачу державної допомоги, як матері одиначці на малолітню дитину ОСОБА_2 ;
- зобов`язати Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради призначити позивачу державну допомогу, як матері одиначці на малолітню дитину ОСОБА_2 з моменту подання заяви про призначення такої допомоги.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що листом від 30.03.2021 № 18/4774 було відмовлено у призначенні державної допомоги, як матері одиначці на малолітню дитину, посилаючись на те, що 28.12.2020 вона перетнула державний кордон з Україною, тому відповідач не мав можливості здійснити перевірку за місцем проживання, а також зазначив, що жінки, які проживають та ведуть спільне господарство із батьком дитини, але не перебувають в зареєстрованому шлюбі, права на одержання допомоги не мають. Позивач вважає вказану відмову протиправною, оскільки підстави для такої відмови не передбачені пунктом 35-2 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1751.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.06.2021 відповідачу встановлено 15-денний строк, з дня вручення її копії для подання відзиву разом з доказами.
Вказана ухвала суду була отримана відповідачем 22.06.2021, що підтверджується розпискою. Однак у встановлений судом строк відповідач відзиву не подав, про причини не подання відзиву суд не повідомив, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є матір`ю малолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 28.08.2020 серії НОМЕР_1 (а.с. 5).
Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження № 000277576222 від 28.08.2020 відомості про батька ОСОБА_4 , малолітньої дитини ОСОБА_3 , записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (а.с. 7).
Як слідує з матеріалів справи, у грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про призначення допомоги як одинокій матері на дитину ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Листом від 30.03.2021 за вих. № 18/4774 Управління соціального захисту населення Новозаводського району Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради повідомило позивача, що для призначення допомоги одиноким матерям на дитину ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 немає законних підстав.
Відмова мотивована тим, що за даними Державної прикордонної служби України громадянка ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 перетнула державний кордон через пункт пропуску Чорноморський морський порт 28.12.2020. Крім того, вказано, що Чернігівський міський центр соціальних служб повідомив, що здійснити оцінку потреб сім`ї із підтвердженням факту спільного проживання дитини з матір`ю неможливо. Під час відвідування двері будинку ніхто не відчинив, номер абонента відключено, на смс повідомлення ніхто не відповідає. У поштовій скриньці залишено візитівку центру, однак на зв`язок із соціальними працівниками позивач не вийшла (а.с. 20).
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Згідно частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги встановлює Закон України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», який спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім`ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених Законом та іншими законами України.
Частиною першою статті 18-1 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» визначено, що право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.
Положеннями статті 18-2 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» визначено, що допомога на дітей одиноким матерям призначається за наявності витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідки про народження, виданої виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради, із зазначенням підстави внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, або документа про народження, виданого компетентним органом іноземної держави, в якому відсутні відомості про батька, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку.
Допомога на дітей одиноким матерям призначається незалежно від одержання на дітей інших видів допомоги, передбачених цим Законом.
Для призначення, виплати та припинення виплати допомоги на дітей одиноким матерям додатково застосовуються умови призначення, виплати та підстави для припинення виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України
В силу вимог частин першої, другої, п`ятої статті 6 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» документи, необхідні для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, самостійно. За наявності письмової заяви особи, яка претендує на призначення допомоги, але за станом здоров`я або з інших поважних причин не може самостійно зібрати необхідні документи, збір зазначених документів покладається на органи, що призначають допомогу.
Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, розглядаються органом, що призначає та здійснює виплату державної допомоги, протягом 10 днів з дня звернення.
Про призначення державної допомоги чи про відмову в її наданні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і здійснює виплату державної допомоги сім`ям з дітьми, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 27.12.2001 № 1751, якою затверджений Порядок призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, який зокрема, визначає перелік документів необхідних для призначення допомоги на дітей одиноким матерям, а також підстави для відмови у призначенні вказаної допомоги.
Так, пунктами 43-45 вказаного Порядку встановлено, що документи, необхідні для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, розглядаються органом, що призначає і виплачує державну допомогу, протягом десяти днів з дня подання заяви.
Про призначення державної допомоги сім`ям з дітьми чи про відмову в її призначенні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і виплачує зазначену допомогу, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом п`яти днів після прийняття відповідного рішення.
У разі коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган соціального захисту населення повідомляє заявника, які документи мають бути подані додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше ніж протягом одного місяця з дня одержання зазначеного повідомлення, днем (місяцем) звернення за призначенням допомоги вважається день (місяць) прийняття або відправлення заяви.
Орган, що призначає і виплачує державну допомогу сім`ям з дітьми, повинен давати роз`яснення з питань її призначення і виплати та надавати заявнику допомогу в одержанні необхідних документів.
Тобто, орган, який призначає і виплачує державну допомогу сім`ям з дітьми, повинен давати роз`яснення з питань її призначення і виплати і повідомити заявника про подання необхідних документів. Окрім того, про призначення державної допомоги сім`ям з дітьми чи про відмову в її призначенні із зазначенням причини відмови орган соціального захисту приймає рішення, та надсилає заявникові повідомлення про прийняття такого (рішення), де вказує порядок його оскарження.
Проте, надісланий відповідачем лист від 30.03.2021 вих. № 18/4774 не містить посилань на прийняте рішення з зазначенням дати, номеру, правових підстав та порядку його оскарження. При цьому, слід зауважити, що сам лист не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми».
Суд зазначає, що від правильного функціонування адміністративно-правових механізмів реалізації прав громадян, від чіткого й ефективного реагування влади на їхні звернення залежить здатність держави забезпечувати належний захист законних інтересів громадян.
Бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це завжди пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.
Відтак, беручи до уваги, що відповідачем не було прийняте рішення за наслідками розгляду заяви позивача про призначення допомоги на дітей одиноким матерям чи про відмову в її призначенні із зазначенням причини відмови, суд доходить висновку, що відповідачем не вчинено відповідних дій визначених законодавством, а отже допущено протиправну бездіяльність при розгляді заяви позивача.
Позовна вимога про зобов`язання відповідача призначити позивачу вказану допомогу задоволенню не підлягає, оскільки, як зазначено вище, виплаті допомоги передує встановлення наявності всіх підстав для призначення або не призначення допомоги та прийняття рішення, при цьому відповідачем не досліджено всі обставини для призначення допомоги та не прийнято відповідне рішення.
Разом з тим, частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Пунктами 3, 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Відтак, суд вважає необхідним зобов`язати суб`єкта владних повноважень повторно розглянути заяву позивача та прийняти рішення про призначення допомоги на дітей одиноким матерям чи про відмову в її призначенні із зазначенням причини відмови.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений нею при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 454,00 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради (вул. Івана Мазепи, буд. 19, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 43649464) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 про призначення допомоги на дітей одиноким матерям чи про відмову в її призначенні із зазначенням причини відмови.
Зобов`язати Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та прийняти рішення про призначення допомоги на дітей одиноким матерям чи про відмову в її призначенні із зазначенням причини відмови.
В решті позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 06.08.2021.
Суддя В.О. Непочатих
Судове рішення № 98837767, Чернігівський окружний адміністративний суд було прийнято 06.08.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 620/5350/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: