Рішення № 98837569, 06.08.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2021 року справа № 580/3654/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Тимошенко В.П.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

07 червня 2021 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , далі - позивач) з позовом до Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 57, далі - відповідач 1), Міністерства внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10, далі - відповідач 2), в якому просить:

1) визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 віз 21 жовтня 2015 року;

2) зобов`язати ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області повторно надіслати до Міністерства внутрішніх справ України висновок та документи для призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року;

3) зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення II групи інвалідності 17.09.2019 року, відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року та здійснити її виплату.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач 2 протиправно відмовив позивачу у нарахуванні і виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки Закон України від 20.12.1990 №565-XII "Про міліцію" (далі - Закон №565-XII), Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 (далі - Порядок №850), містять виключний перелік підстав для відмови у виплаті одноразової грошової допомоги, наявності яких у позивача не встановлено. Тому, на думку позивача він має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону №565-XII.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 14.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач 1 позов не визнав, надіслав до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що повторний огляд, за наслідками якого позивачу було встановлено ІІ групу інвалідності, відбувся 17.09.2019, а первинно йому встановлено ІІІ групу інвалідності 07.06.2005 році, тобто між цими подіями пройшло понад два роки, що виключає призначення йому одноразової грошової допомоги.

Відповідач 2 позов не визнав, надіслав до суду письмовий відзив на позов, в якому просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з 04.09.1986 по 28.02.2005.

У відповідності із довідкою до акту огляду МСЕК серія 4ЧК № 045987 позивачу 07.06.2005 було встановлено третю групу інвалідності.

В подальшому в зв`язку погіршенням стану здоров`я у відповідності із довідкою до акту огляду МСЕК серія 12ААБ № 466159 від 17.09.2019 позивачу встановлено другу групу інвалідності, причина інвалідності - травма пов`язана з виконанням службових обов`язків.

У зв`язку з цим, позивач звернувся до Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області із заявою (вх. від 17.03.2020 № 1/Ш-154) про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності.

До заяви додав: копію свідоцтва про хворобу, довідку про результати визначення ступеня втрати працездатності серії 12ААА №033531, копію виписки з акту огляду МСЕК серії 12ААБ №466159 від 17.09.2019, копії довідок МСЕК, копію акта про нещасний випадок, копію висновку, копію паспорту та ідентифікаційного коду, копію посвідчення інваліда війни, довідку НА СК "Оранта", довідку за реквізитами, індивідуальну програму реабілітації інваліда.

Листом від 03.04.2020 № Ш-77 відповідач 1 повідомив, що додана до заяви копія акту про нещасний випадок (поранення) від 08.02.2005 №8 не завірена належним чином. В заяві на виплату одноразової грошової допомоги позивачем зазначено причини інвалідності - захворювання пов`язане з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, натомість в копії виписки з акту огляду медико-соціальної експертною комісією зазначено причину інвалідності - травма пов`язана з виконанням службових обов`язків. Тому наявність вказаних недоліків унеможливлює подальший розгляд наданих матеріалів відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року.

Отримавши вказаний лист, позивач повторно звернувся до відповідача 1 із заявою від 13.04.2020.

До заяви додав: копію свідоцтва про хворобу, довідку про результати визначення ступеня втрати працездатності серії 12ААА №033531, копію виписки з акту огляду МСЕК серії 12ААБ №466159 від 17.09.2019, копії довідок МСЕК, копію акта про нещасний випадок, копію висновку, копію паспорту та ідентифікаційного коду, копію посвідчення інваліда війни, довідку НА СК "Оранта", довідку за реквізитами, індивідуальну програму реабілітації інваліда.

Листом від 22.04.2020 № Ш-98 відповідач 1 повідомив, що додана до заяви копія акту про нещасний випадок (поранення) від 08.02.2005 №8 не завірена належним чином. Тому наявність вказаного недоліку унеможливлює подальший розгляд наданих матеріалів відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 у справі №580/1514/20 зобов`язано Ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 57, код ЄДРПОУ 08592537) розглянути надані ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) матеріали, скласти висновок про призначення одноразової грошової допомоги в разі інвалідності працівників міліції, відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року виходячи із розрахунку 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб та направити вказаний висновок разом з іншими матеріалами в 15-денний строк з дня реєстрації до Міністерства внутрішніх справ України.

На виконання рішення суду у справі №580/1514/20 від 14.09.2020 відповідачем 1 підготовлено висновок про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про міліцію» та нараховано одноразову грошову допомогу в розмірі 401400,00 грн.

Департаментом фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України 16.04.2021 затверджено та надіслано висновок від 28.09.2020 про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки друга група інвалідності встановлена в період понад два роки від дати первинного огляду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

На підставі ч. 6 ст. 23 Закону №565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

02 липня 2015 року прийнято Закон України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) згідно з пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень якого право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

На виконання пункту 2 розділу II "Прикінцевих положень" Закону України від 13.02.2015 № 208-VIII "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції", Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок №850, що набрав чинності з 31.10.2015.

Пунктом 1 Порядку №850 встановлено, що даний порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Згідно з п. 2 Порядку №850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Пунктом 3 Порядку №850 визначені окремі підстави, які надають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, однією із яких є установлення працівникові міліції інвалідності, внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ. При цьому розмір такої допомоги залежить від встановленої групи інвалідності (250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи).

Разом з цим, відповідно до п. 4 Порядку №850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Суд зазначає, що Верховний Суд розглядав справу з подібними правовідносинами (№711/1837/18), висновки у якій обов`язкові для врахування судом відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.

Зокрема, у постанові від 22.10.2020 у справі №711/1837/18 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшов такого висновку щодо застосування положень ст.23 Закону №565-XII та п.4 Порядку №850 у подібних правовідносинах (п. 41):

1) із втратою чинності з 07.11.2015 Законом № 565-XII право на отримання одноразової грошові допомоги за працівниками міліції збереглось відповідно до пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VII і здійснюється в порядку та на умовах, визначених Порядком № 850;

2) Закон №565-XII, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VII, так само як і Закон №580-VII не містять положень щодо можливості отримання відповідною категорією осіб одноразової грошової допомоги у більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми;

3) положення щодо отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв`язку із встановленням працівникові міліції під час повторного огляду вищої групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності (виплату різниці у розмірах одноразової грошової допомоги) визначається за законодавством, що діє на день повторного огляду та міститься виключно у пункті 4 Порядку № 850;

4) передбачені пунктом 4 Порядку №850 обмеження права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі дворічним строком після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності застосовуються починаючи з 31.10.2015 - з дня набрання чинності вказаним Порядком;

5) зазначений дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності незалежно від дати, коли їх встановлено вперше до 31.10.2015 чи після.

Застосовуючи цей висновок до обставин справи, Верховний Суд у вказаній справі звернув увагу на те, що оскільки між первинним встановленням інвалідності та повторним оглядом, за наслідками якого встановлено вищу групу інвалідності минуло понад два роки, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.

Як встановлено судом, у відповідності із довідкою до акту огляду МСЕК серія 4ЧК № 045987 позивачу 07.06.2005 було встановлено третю групу інвалідності.

В подальшому в зв`язку погіршенням стану здоров`я у відповідності із довідкою до акту огляду МСЕК серія 12ААБ № 466159 від 17.09.2019 позивачу встановлено другу групу інвалідності, причина інвалідності - травма пов`язана з виконанням службових обов`язків.

Оскільки повторний огляд, за наслідками якого позивачу встановлено ІІ групу інвалідності, відбувся 17.09.2019, а первинно йому встановлено ІІІ групу інвалідності 07.06.2005, тобто між цими подіями минуло понад два роки, суд дійшов висновку, що позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Оскільки судом встановлено відсутність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з установленням ІІ групи інвалідності, аргументи сторін щодо проведення МСЕК щодо позивача з порушенням п.10 Положення №1317 суд не оцінював, як такі, що не впливають на вирішення цього спору.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Керуючись статтями 6, 9, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання рішення, з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 06.08.2021.

Суддя В.П. Тимошенко