Рішення № 98837334, 05.08.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/2448/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонської обласної державної адміністрації, Управління освіти і науки Херсонської обласної державної адміністрації про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Херсонської обласної державної адміністрації (далі - відповідач-1, ХОДА), Управління освіти і науки Херсонської обласної державної адміністрації (далі - відповідач-2, Управління), у якому просить стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року по справі № 540/3776/20 про негайне поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління освіти і науки Херсонської обласної державної адміністрації з 29 жовтня 2020 року, до моменту прийняття розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації від 21.05.2021 року за № 46-ос, а саме за період з 01 березня 2021 року по 21 травня 2021 року, який складає 67 833,92 грн.

Позов обґрунтований тим, що рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 позов ОСОБА_1 задоволено, суд визнав протиправним та скасував розпорядження Херсонської обласної державної адміністрації від 22.10.2020 №117-ос "Про звільнення ОСОБА_1 ", поновив ОСОБА_1 на посаді начальника управління освіти і науки Херсонської обласної державної адміністрації з 29.10.2020 року. Стягнув з Управління освіти і науки Херсонської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 07.11.2020 по 28.02.2021 у розмірі 93271,64 грн.

02.03.2021р. Херсонським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №393 про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління освіти і науки Херсонської обласної державної адміністрації з 29 жовтня 2020 року.

Однак, лише розпорядженням голови ХОДА від 21.05.2021 № 46-ос скасовано розпорядження ХОДА від 22.10.2020 №117-ос "Про звільнення ОСОБА_1 " та поновлено її на посаді начальника управління освіти і науки Херсонської обласної державної адміністрації.

Вважаючи, що відповідачами порушено її права, посилаючись на вимоги статті 236 КЗпП України, позивачка просить позов задовольнити та стягнути з відповідачів на її користь середній заробіток за час затримки виконання рішення.

Ухвалою суду від 07.06.2021 провадження у справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

29.06.2021 до суду від ХОДА надійшов відзив на позов, згідно якого остання позов не визнає, вказує на те, що ХОДА була позбавлена можливості негайного виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 , оскільки не була зазначена стороною у виконавчому провадженні, боржником було зазначено Управління освіти і науки Херсонської ОДА.

Вважає, що позивачка не надала належних та допустимих доказів, які б свідчили про відмову ХОДА виконувати рішення суду від 01.03.2021 у справі № 540/3776/20 та умислу, спрямованого на такі дії чи бездіяльність.

Порушень вимог статті 236 КЗпП України в своїх діях не вбачає, тому вважає, що відсутні підстави для задоволення позову.

Також зазначає, що відповідно до Положення про Управління освіти і науки Херсонської ОДА, Управління освіти і науки Херсонської ОДА є окремою юридичною особою публічного права та має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України.

Відповідач-2 своїм правом на надання відзиву не скористався.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відзив відповідача, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 позов ОСОБА_1 задоволено, суд визнав протиправним та скасував розпорядження Херсонської обласної державної адміністрації від 22.10.2020 №117-ос "Про звільнення ОСОБА_1 ", поновив ОСОБА_1 на посаді начальника управління освіти і науки Херсонської обласної державної адміністрації з 29.10.2020 року. Стягнув з Управління освіти і науки Херсонської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 07.11.2020 по 28.02.2021 у розмірі 93271,64 грн та допустив до негайного виконання судове рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління освіти і науки Херсонської обласної державної адміністрації з 29 жовтня 2020 року, а також в частині стягнення заробітної плату у межах стягнення за один місяць.

02.03.2021 року Херсонським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист.

10.03.2021 року відкрито виконавче провадження.

26.03.2021 року Херсонським окружним адміністративним судом по справі №540/3776/20 винесено ухвалу про внесення виправлення у виконавчий лист № 393 2021р., виданий Херсонським окружним адміністративним судом 02.03.2021 по справі №540/3776/20, а саме:

- найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) боржника: Херсонська обласна державна адміністрація;

- місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб) боржника: АДРЕСА_1 ;

- ідентифікаційний код, банківські реквізити суб`єкта господарської діяльності боржника (для юридичних осіб): код ЄДРПОУ 00022645;

- інші відомості, якщо вони відомі суду, які ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб) місцезнаходження майна боржника тощо: e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел./факс: НОМЕР_1 ).

Після внесення виправлень у виконавчому листі № 393 2021р., зазначений виконавчий лист позивачкою направлено за підвідомчістю до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції У країни.

08.04.2021 відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче, постанову про відкриття виконавчого провадження направлено на адресу боржника, надано строк на добровільне виконання.

У зв`язку з невиконанням у визначений строк рішення суду, на ХОДА накладено штраф, надано додатково триденний строк на виконання.

21.05.2021 розпорядженням голови Херсонської обласної державної адміністрації №46-ос скасовано розпорядження Херсонської обласної державної адміністрації від 22.10.2020 року № 117-ос/ "Про звільнення ОСОБА_1 ", поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Управління освіти і науки Херсонської обласної державної адміністрації.

Таким чином, рішення суду в частині негайного поновлення позивачки на посаді не було виконано з 01.03.2021 по 21.05.2021, що, на думку позивачки, свідчить про порушення боржником законодавчих норм щодо виконання обов`язкового судового рішення та істотно порушує її права.

Середній заробіток за час затримки виконання рішення позивачкою визначений в розмірі 67 833,92 грн, як її середній заробіток за період невиконання судового рішення, згідно довідки № 02-14-1887/0/21/323-09 від 31.05.2021 року (а.с. 27).

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з частиною 3 статті 14 КАС України, невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Пунктом 3 частини 1 статті 371 КАС України встановлено, що рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

На час незаконного звільнення позивачка була державним службовцем, правовий статус якого урегульовано Законом України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу".

Статтею 5 вказаного Закону встановлено, що правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Відносини щодо поновлення на роботі незаконно звільненого державного службовця, компенсації за вимушений прогул та за затримку виконання рішення про поновлення на роботі нормами Закону України "Про державну службу" безпосередньо не врегульовані.

Отже, застосуванню до спірних правовідносин підлягають норми Кодексу Законів про працю України (далі – КЗПП України).

Згідно з частинами першою, п`ятою статті 235 КЗПП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.

Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником наказу про це, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків (пункт 34 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів").

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Цей обов`язок полягає в тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде це рішення суду оскаржуватися.

Відповідно до статті 236 КЗПП України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Положення статті 236 КЗПП України встановлюють відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі працівника з метою компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування.

Отже, відповідальність за затримку власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, встановлена статтею 236 КЗПП України, згідно якої проводиться виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі незалежно від вини роботодавця в цій затримці.

Середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якого виникла у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин. Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що наявність вини відповідача у затримці виконання судового рішення не є обов`язковою для задоволення заявлених вимог, в даній справі наявність цієї вини випливає із норм Конституції України, згідно яких судові рішення, які набрали законної сили, повинні виконуватись державними органами добровільно, без відкриття виконавчого провадження.

Для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 КЗПП України суду належить встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення, у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного для після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.

Така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16 лютого 2018 року у справі №807/2713/13-а, від 21 березня 2018 року у справі № 243/2748/16-ц, від 27 червня 2019 року у справі №821/1678/16, від 17 липня 2019 року у справі №825/1281/16, від 25 липня 2019 року у справі №2а-3138/10/0370, від 27 листопада 2019 року у справі №802/1183/16-а.

Статтею 27 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та зі змінами, унесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1213; далі - Порядок №100), обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.

У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Згідно з пунктом 3 Порядку №100, при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно з законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

Суми нарахованої заробітної плати враховуються у тому місяці, за який вони нараховані та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Премії та інші виплати, які виплачуються за два місяці або більш тривалий період, при обчисленні середньої заробітної плати включаються шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду частини, що відповідає кількості відпрацьованих робочих днів періоду (місяців), за які такі премії та інші виплати нараховані. Така частина визначається діленням суми нарахованих премій та інших виплат на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів кожного місяця, що відноситься до розрахункового періоду для обчислення середньої заробітної плати.

При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час відпусток або компенсації за невикористані відпустки, крім зазначених вище виплат, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов`язків, службового відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Пунктом 4 Порядку №100 визначені конкретні види виплат, які не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, а також установлено, що при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу. Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору. Якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.

Згідно з приписами пунктів 5, 8 Порядку №100, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Нарахування виплат, що обчислюються з середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Суд зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1213 виключено пункт 10 Порядку №100, яким передбачалось коригування заробітної плати, виплат за періоди, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток на коефіцієнт підвищення тарифних ставок і посадових окладів у разі їх підвищення як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток.

Розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 був встановлений судами у справі №540/3776/20, і складає згідно з судовими рішеннями, які набрали законної сили, 1211,32 грн.

Відповідна обставина згідно положень ч.4 ст. 78 КАС України не підлягає доказуванню при розгляді цієї справи.

Тому при розрахунку середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі суд виходить із середньоденної заробітної плати в розмірі 1211,32 грн.

Період затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі становить 55 робочих днів з 01.03.2021 по 20.05.2021 (позивачкою помилково зазначений період з 01.03.2021 по 21.05.2021).

Таким чином, стягненню на користь позивачки підлягає середній заробіток в розмірі 66622,60 грн. (55 х 1211,32), а не 67833,92, як визначено позивачкою, тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Суд підкреслює, що для висновку про затримку виконання рішення суду про поновлення на роботі та про наявність підстав для стягнення середнього заробітку за час такої затримки правове значення має виключно факт того, чи виконане рішення суду, чи ні. Причини невиконання судового рішення про поновлення на роботі у відносинах публічної служби жодного правового значення не мають. Наведеним спростовуються доводи відповідача-1 проти задоволення позову.

Щодо аргументів Херсонської обласної державної адміністрації про те, що вона не виконувала рішення суду через те, що боржником за виконавчим листом, виданим на підставі вказаного рішення, зазначено Управління освіти і науки Херсонської обласної державної адміністрації суд вказує таке.

Згідно із статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частинами першою, другою, четвертою статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” визначено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно з приписами ст.14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З аналізу наведеного вбачається, що за результатами судового розгляду виконується не виконавчий документ, а судове рішення. Виконавчий лист є лише підставою для ініціювання примусового виконання рішення суду. Підставою ж для добровільного виконання судового рішення є саме рішення. Таким чином, будучи обізнаним з наслідками судового розгляду Херсонська обласна державна адміністрація мала передбачений ст.129-1 Конституції України, ст.14 КАС України обов`язок виконати його, що ним зроблено не було.

Також врахуванню підлягає висновок Верховного Суду, наведений в постанові від 23.06.2021 року по справі №540/1642/19, згідно якого відповідальність за затримку виконання рішення про поновлення на роботі покладається на роботодавця (суб`єкта призначення у відносинах публічної служби).

В даному випадку з розпорядження голови обласної державної адміністрації від 21.05.2021 року №46-ОС, яким позивачку поновлено на посаді вбачається, що суб`єктом призначення є Херсонська обласна державна адміністрація.

А тому, відповідальність за невиконання рішення суду від 01.03.2021 року в справі №540/3776/20 має бути в повній мірі покладена на Херсонську обласну державну адміністрацію.

Вимоги ж щодо стягнення середнього заробітку з Управління освіти і науки Херсонської обласної державної адміністрації задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Приписами ч.1 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином сплачений позивачем судовий збір в розмірі 908,00 грн підлягає стягненню з Херсонської обласної державної адміністрації за рахунок її бюджетних асигнувань в повному розмірі, оскільки спір вирішено на користь позивача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Адміністративним позов задовольнити частково.

Стягнути з Херсонської обласної державної адміністрації (73000, м. Херсон, пл. Свободи, 1, ЄДРПОУ 00022645) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ) середній заробіток за час затримки виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 року по справі №540/3776/20 в частині щодо негайного поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління освіти і науки Херсонської обласної державної адміністрації за період з 01.03.2021 року по 20.05.2021 року в розмірі 66 622 (шістдесят шість тисяч шістьсот двадцять дві) грн 60 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Ковбій

кат. 106030000