Рішення № 98837199, 05.08.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

05 серпня 2021 р. Справа № 520/6676/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шляхової О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 16.03.2021 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги та пенсії в разі втрати годувальника, відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 року за №135/13402;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу та пенсію в разі втрати годувальника за померлого чоловіка - ОСОБА_2 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 недоотримані суми пенсії в разі втрати годувальника починаючи з дати первісного звернення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 16.03.2021 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги та пенсії в разі втрати годувальника, у зв`язку з відсутністю в наданих документах свідоцтва про смерть чоловіка. Позивач не погоджується з вказаним рішенням відповідача, оскільки позивачем подано всі необхідні документи, передбачені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402, в тому числі, довідку про смерть чоловіка, видану уповноваженим органом іноземних держав у встановленій формі.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду по справі відкрито спрощене позовне провадження та запропоновано відповідачу подати відзив на позов.

Представником відповідача через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, у якому останній не погодився з позовними вимогами, просив відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області в спірних правовідносинах діяло згідно чинного законодавства. У зв`язку з ненаданням позивачем свідоцтва про смерть чоловіка у пенсійного органу відсутні законні підстави для призначення позивачу одноразової грошової допомоги та пенсії в разі втрати годувальника.

Представником позивача надано відповідь на відзив, у якій останній наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 в травні 2020 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення одноразової грошової допомоги та призначення пенсії в разі втрати годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2 .

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 13.05.2020 позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги та пенсії в разі втрати годувальника, відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402, у зв`язку з відсутністю в наданих документах свідоцтва про смерть ОСОБА_2 .

Вважаючи, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 13.05.2020 є протиправним, незаконним та таким, що суперечить нормам чинного законодавства та Конституції України, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав з адміністративним позовом.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 по справі №520/8700/2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення про призначення одноразової грошової допомоги та пенсії в разі втрати годувальника, передбаченої Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 13.05.2020 року управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (адреса: пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та пенсії в разі втрати годувальника, за померлого чоловіка ОСОБА_2 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги та призначення пенсії в разі втрати годувальника, за померлого чоловіка ОСОБА_2 .

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 по справі №520/8700/2020 набрало законної сили.

Вказаним судовим рішенням встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб №2172 від 05 липня 1976 року.

ОСОБА_2 працював за контрактом на території Естонії та отримував пенсію згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2017 № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за № 135/13402.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, про що свідчить довідка про смерть №1-11-2020/824/1 від 23.01.2020, зареєстрована в Естонській установі Реєстрації актів цивільного стану.

Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

04.03.2021 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про виконання рішення суду, в якій просила повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги та пенсії в разі втрати годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2 , яка була подана в травні 2020 року.

На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 по справі №520/8700/2020 та за заявою позивача, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області розглянуло повторно заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги та пенсії в разі втрати годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2 та прийняло рішення від 16.03.2021 про відмову у призначенні такої допомоги та пенсії.

Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 16.03.2021 про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги та пенсії в разі втрати годувальника, передбаченої Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", вмотивоване тим, що в наданих позивачем документах відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402, відсутнє свідоцтво про смерть ОСОБА_2 .

Непогоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком, пенсія по інвалідності, пенсія у зв`язку із втратою годувальника.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі - Закон №2262-ХІІ).

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за № 135/13402, одним з необхідних документів є копія свідоцтва про смерть годувальника.

В Інструкції про порядок реєстрації актів громадянського стану в дипломатичних представництвах та консульських установах України, затвердженій Наказом Міністерства юстиції України, Міністерства закордонних справ України № 90/5/191 від 25.08.2004 вказано, що реєстрація смерті громадян України, померлих за кордоном, провадиться консулом за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті, виявлення тіла померлого або за місцем поховання. Свідоцтво про смерть видається близьким родичам померлого, або надсилається разом з паспортним документом померлого до Міністерства закордонних справ України для передачі зазначеним вище особам.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Згідно зі статтею 13 Договору між Україною та Естонською республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах, що був ратифікований Законом України № 450/95-ВР від 22.11.1995, документи, що були складені або засвідчені відповідною установою однієї з Договірних Сторін, скріплені печаткою та засвідчені підписом компетентної особи, мають силу документа на території другої Договірної Сторони без будь-якого іншого засвідчення. Це стосується також копій та перекладів, що засвідчені відповідним органом. Документи, що на території однієї з Договірних Сторін визнаються офіційними, вважаються такими ж й на території другої Договірної Сторони.

Таким чином між Україною та Естонською республікою укладено договір, який скасовує будь-яке додаткове засвідчення офіційних документів, а тому для використання на території України офіційного документа, виданого компетентним органом Естонської республіки, додаткової легалізації не потрібно.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що позивачем надано всі необхідні документи, передбачені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за № 135/13402, в тому числі і довідку про смерть чоловіка ОСОБА_2 , що з огляду на вищевказані правові акти є офіційним документом і на території України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позовних вимог в частині скасування Рішення про призначення одноразової грошової допомоги та пенсії в разі втрати годувальника, передбаченої Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 16.03.2021 року Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги та пенсії в разі втрати годувальника, за померлого чоловіка ОСОБА_2 .

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплатити з з дати первісного звернення ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу та пенсію в разі втрати годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2 , суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Стаття 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (у редакції протоколів № 11 та № 14 (04 листопада 1950 року) визначає, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі І цієї Конвенції.

Отже, право особи на отримання пенсії, як складова частина права на соціальний захист, є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право на виплати у сфері соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі "Міллер проти Австрії", де Суд встановив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні "Гайгузус проти Австрії" від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Тому суд вважає за необхідне для захисту прав позивача зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити їй одноразову грошову допомогу та пенсію у зв`язку з втратою годувальника, відповідно до положень статті 36, п. 3 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з дати первісного звернення з урахуванням проведених виплат.

Відповідно до п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Частиною 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 143, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Скасувати Рішення про призначення одноразової грошової допомоги та пенсії в разі втрати годувальника, передбаченої Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 16.03.2021 року Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги та пенсії в разі втрати годувальника, за померлого чоловіка ОСОБА_2 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу та пенсію по втраті годувальника, за померлого чоловіка ОСОБА_2 , починаючи з дати первісного звернення, виплативши недоотримані суми пенсії.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Шляхова