Рішення № 98837137, 05.08.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

05 серпня 2021 р. справа № 520/9146/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємеця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління Укртрансбезпеки у Харківській області в складі Державної служби з безпеки на транспорті (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під.,м. Харків,61022) про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- Визнати протиправною та скасувати постанову № 279197 від 11.05.2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу.

- Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця (РНОКПІІ: НОМЕР_1 ) судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з питань безпеки на транспорті (ідентифікаційний код: 39816845) у розмірі 908. 00 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

В обґрунтування позову вказано, що до нього могла бути застосована відповідальність у вигляді плати за проїзд, шляхом складання розрахунку за проїзд у розмірі 88,29 євро. Зазначає, що 21.05.2021 року позивачем була сплачена плата за проїзд у розмірі 2888,85 грн., а тому, вважає, що відповідач безпідставно наклав на нього адміністративно-господарський штраф на підставі постанови №279197 від 11.05.2021 року.

Відповідачем надано відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивач, не зважаючи на заборону, встановлену п. 22.5 Правил дорожнього руху, здійснював перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень, для перевезення якого у відповідності до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» повинен бути наявний відповідний дозвіл.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у період з 29.03.2021 по 04.04.2021, графіку роботи стаціонарного пункту габаритно-вагового контролю на березень 2021 року та направлення на рейдову перевірку від 26.03.2021 № 009181, 31.03.2021 співробітниками Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проводилась рейдова перевірка в Рівненській області на 434 км а/д М-06 «Київ - Чоп».

Посадовими особами Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки , був зупинений транспортний засіб марки SCANIA, модель G 410, номерний знак НОМЕР_2 , з причепом марки ВURG, модель ВРМ-0018ТСSXX-ВХ, номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 .

Водій транспортного засобу ОСОБА_2 надав для перевірки посадовим особам Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки наступні документи: посвідчення водія відповідної категорії; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки SCANIA, модель G 410, номерний знак НОМЕР_2 , який є контейнеровозом; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (причіп) марки з причепом марки ВURG, модель ВРМ-0018ТСSXX-ВХ, номерний знак НОМЕР_3 ; товаро-транспортну накладну № ТТН-00043 від 31.03.202 року.

Відповідно до наданих документів посадовими особами Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було встановлено, щотранспортні засоби належать та використовуються Фізичною-особою ОСОБА_1 .

За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки SCANIA, модель G 410, номерний знак НОМЕР_2 , з причепом марки ВURG, модель ВРМ-0018ТСSXX-ВХ, номерний знак НОМЕР_3 , було встановлено, що загальна маса транспортного засобу разом з причепом та вантажем становила 26,95 т при нормі 44 т; навантаження на першу одиночну вісь становить 6,91 т при нормі 11 т; навантаження на другу одиночну вісь становить 13,10 т при нормі 11т; навантаження на здвоєну вісь з причепа становить 6,94 т нормі 18 т.

Про вказані вище дані результатів габаритно-вагового контролю свідчить талон про зважування від 31.05.2021 о 15 год. 44 хв.

На підставі талону про зважування від 31.05.2021 о 15 год. 44 хв., контролюючими особами Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було складено довідку про здійснення габаритно-вагового контролю № 0051297 від 31.03.2021.

У зв`язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, контролюючими особами Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0050060 від 31.03.2021 року.

Також, співробітниками Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було складено розрахунок № 0050060 від 31.03.2021 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно акту від 31.03.2021 № 0050060.

Водій ОСОБА_2 скориставсь своїм правом та на місці здійснення габаритно-вагового контролю привів вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами.

Також, судом встановлено, що у зв`язку з відсутністю у позивача дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України транспортним засобом з перевищенням вагових параметрів, виданий компетентними уповноваженими органами, посадовими особами було складено акт № 259821 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 31.03.2021.

Водія ОСОБА_2 було ознайомлено із вищевказаними актами, про що свідчить його підпис на примірниках актів, наданих до суду відповідачем.

Вказані вище обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та учасниками справи не заперечуються.

У зв`язку з тим , що позивач зареєстрований у Харківській області, акт №259821 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 31.03.2021 р. разом із супровідним листом № 33159/22.4/18-21 від 08.04.202 було направлено на розгляд до Управління Укртрансбезпеки у Харківській області.

Повідомленням № 33636/28.1 /24-21 від 07.05.2021, направленим поштою 07.05.2021 відповідно до списку № 5626 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих поданих до відділення поштового зв`язку № 22 АТ «УКРПОПІТА», позивача було викликано на 11.05.2021. Повідомлення було отримано Позивачем 08.05.2021, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Позивач чи його представник 11.05.2021 року не прибули та не надали письмових пояснень.

Слобожанським міжрегіональним управління Укртрансбезпеки було розглянуто справу та прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №279197 від 11.05.2021 року в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 грн .

Копію постанови було отримано позивачем 15.05.2021, про що свідчить Повідомлення про вручення поштового відправлення

Не погоджуючись з постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №279197 від 11.05.2021 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується такими приписами норм чинного законодавства.

Частиною другою статті 19Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Підпунктами 2, 15, 27, 54, 58, 62 пункту 5 даного Положення передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю; проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється; здійснює інші повноваження, визначені законом.

Згідно з пунктом 8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, (далі - Порядок № 1567) органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Отже, з огляду на викладене, відповідач під час здійснення своїх повноважень діє як суб`єкт владних повноважень, якому надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт.

Згідно з пунктом 14 Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, серед іншого: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Пунктом 16 Порядку №1567 передбачено, зокрема, що під час проведення рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно з частиною першою статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Частиною четвертою статті 48 Закону № 2344-III визначено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила № 30) передбачено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями, та залізничними переїздами, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила № 30).

Пунктом 4 Правил № 30 визначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Стаття 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», зазначає про те, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних, обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, За спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, — 3,75 м), за висотою від поверхні дороги — 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах — 4,35 м), за довжиною — 22 м (для маршрутних транспортних засобів — 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів — понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах — до 46 т), навантаження на одиночну вісь — 11 т (для автобусів, тролейбусів — 11,5 т), здвоєні осі — 16 т, строєні — 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь — 11 т, здвоєні осі — 18 т, строєні — 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі — понад 16 т, строєні осі — понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів — навантаження на одиночну вісь — понад 11 т, здвоєні осі — понад 18 т, строєні осі — понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах — понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879.

Підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 879 визначено, що габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Відповідно до пункту 6 вказаного Порядку габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Відповідно до пункту 16 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

Відповідно до пункту 23 Порядку № 879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Як вже встановлено судом, посадовими особами Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було проведено рейдову перевірку транспортного засобу, який використовує у своїй діяльності позивач.

Проведення вказаної рейдової перевірки відповідає наведеним вище положенням чинного законодавства, відповідачем правомірно при здійсненні габаритно-вагового контролю у спірному випадку перевірялась у водіїв великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів наявність дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформлених та виданих в установленому законодавством порядку.

Як зазначалось вище, статтею 48 Закону № 2344-III передбачено обов`язковість у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень отримання дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або наявність документу про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів

Відповідно до абзацу 15 частини першої статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до позивача оскаржуваною постановою застосовано адміністративно-господарський штраф, зокрема перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суть порушення, встановленого рейдовою перевіркою при здійсненні документального габаритно-вагового контролю у спірному випадку, полягає у перевищенні вагових параметрів транспортного засобу нормативно допустимих вагових обмежень більш ніж на 2 %, що дало підстави вважати цей транспортний засіб великоваговим, для руху якого, за правилами частини четвертої статті 48 Закону № 2344-ІІІ, повинен бути відповідний дозвіл або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів.

Проте, позивачем не було надано такого дозволу ані під час проведення перевірки ані під час судового розгляду, а отже за описаних обставин суд приходить до висновку про те, відповідач мав достатні підстави для накладення штрафу відповідно до статті 60 Закону № 2344-ІІІ.

Вищевказана правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 24.07.2019 по справі № 803/1540/16.

З приводу тверджень позивача, що ним було сплачено плату за проїзд у 2 888,85 грн., суд зазначає, що плата за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів передбачена ст. статтею 48 Закону № 2344-III, повинна бути внесена ще до здійснення початку руху великовагового (великогабаритного) транспортного засобу.

Враховуючи встановлені обставини, підтвердження факту перевищення транспортним засобом позивача встановлених законодавством габаритно-вагових норм за відсутності відповідного дозволу та документу про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, суд вважає, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" (Заява N 4909/04, 10 лютого 2010 року) Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

З огляду на таке суд вважає інші аргументи учасників справи такими, що не вимагають детального аналізу, оскільки вони не спростовують висновків суду, зроблених у цій справі.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Фізичної особи - підприємеця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління Укртрансбезпеки у Харківській області в складі Державної служби з безпеки на транспорті (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під., м. Харків,61022) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано 05 серпня 2021 року.

Суддя Бідонько А.В