Рішення № 98836869, 27.07.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 липня 2021 року м. Рівне №460/6587/21Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Головатчик А.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: ОСОБА_1 , представник: Щур А.А., відповідача: представник не прибув, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доДепартаменту розвитку адміністративних послуг, соціальної, молодіжної політики та спорту Рівненської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною, -

В С Т А Н О В И В:

04.06.2021 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Департаменту розвитку адміністративних послуг, соціальної, молодіжної політики та спорту Рівненської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності, яка полягає у нездійсненні розгляду заяви про направлення на альтернативну (невійськову) службу від 8 лютого 2021 року у його присутності та неприйнятті передбаченого законом рішення за результатами її розгляду, а також про зобов`язання прийняти рішення про направлення на альтернативну (невійськову) службу.

Ухвалою суду від 08.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі №460/6587/2021; розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 01.07.2021.

Ухвалою від 01.07.2021 закрито підготовче провадження у справі; розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 27.07.2021.

Відповідач в судове засідання 27.07.2021 участі представника не забезпечив, у відзиві просив про розгляд справи без його участі.

З врахуванням вимог статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив про розгляд справи за відсутності сторони відповідача.

27.07.2021 позивачем подано заяву про часткову відмову від позовних вимог, в якій він з покликанням на те, що відповідно до розпорядження голови Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області №371 від 21.07.2021 з додатком, ОСОБА_1 направлено на альтернативну (невійськову) службу, тобто суб`єктом владних повноважень вже ухвалено рішення, спонукання до прийняття якого було частиною позовних вимог у даній справі, відмовився від вимог зобов`язального характеру. Що стосується решти позовних вимог, то позивач залишив їх незмінними, позаяк бездіяльність відповідача, яка є предметом позову, може спричинити кримінальне переслідування позивача за ухилення від призову на строкову військову службу.

Ухвалою від 27.07.2021, що постановлена без виходу до нарадчої кімнати, заяву ОСОБА_1 про часткову відмову від позовних вимог прийнято судом.

В судовому засіданні 27.07.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Згідно з позовною заявою, відповідями на відзив, усними поясненнями позивача та його представника в судовому засіданні, вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на тому, що 07.07.2018 позивач після ретельного вивчення Біблії прийняв рішення стати членом Релігійного об`єднання Свідків Єгови в Україні та прийняв водне хрещення. Після свого хрещення і до цього часу позивач щомісяця бере участь у проповідуванні доброї новини про Царство Бога разом з місцевою релігійною громадою Свідків Єгови. 01.12.2019 Керівний Комітет Релігійної організації «Релігійний Центр Свідків Єгови в Україні» призначив його на посаду священнослужителя - повночасним проповідником (сталим піонером). Відповідно до особистих релігійних переконань ОСОБА_1 , його навчене по Біблії сумління не дозволяє йому користуватися зброєю та виконувати військовий обов`язок. З огляду на це, позивач бажаючи реалізувати своє право на альтернативну службу, замість військової, 08.02.2021 звернувся до відповідача із відповідною письмовою заявою. У заяві вказував на те, що пропустив термін її подачі, через поглиблене виконання завдання на екзамен у Рівненському професійному ліцеї. Таку заяву направив поштою, з докладанням копії паспорту, атестату та довідки про те, що він є Свідком Єгови. 10.03.2021 відповідач листом повідомив позивача про те, що він розглянув заяву про направлення на альтернативну (невійськову) службу та відмовив у її прийнятті, посилаючись на те, що заяву не було подано особисто, заяву подано несвоєчасно та що до неї нібито не прикріплено копії паспорта. Такі дії відповідача позивач вважає протиправними. При цьому покликається в першу чергу на те, що обов`язок розглянути заяву про направлення на альтернативну службу лежить саме на відповідачеві, який і повинен був викликати позивача на розгляд, а не вказувати на те, що позивач мав подати відповідну заяву особисто. Також стороною позивача зауважено, що на підставі заяви ОСОБА_1 відповідач міг прийняте одне із двох альтернативних рішень: про відмову в направленні на альтернативну (невійськову) службу або про направлення на альтернативну (невійськову) службу. Натомість відповідач не наділений законодавчими повноваженнями на прийняття такого рішення як «відмова у прийнятті заяви про направлення на альтернативну службу». Також сторона позивача покликається та те, що відповідачем не надано жодного доказу, який би підтвердив його твердження про те, що до заяви ОСОБА_2 не була прикладена копія паспорта. В обґрунтування своєї позиції покликається також на абзац другий пункту 143 Інструкції з діловодства в апараті Рівненської обласної державної адміністрації, затвердженої Розпорядженням голови Рівненської ОДА №377 від 06.06.2018, за яким: «У разі виявлення відсутності додатків, зазначених у документі, або окремих аркушів, а також помилок в оформленні документа, що унеможливлює його виконання (відсутність підпису, відбитку печатки, грифу затвердження тощо), документ не реєструється і відправникові надсилається письмовий запит або йому повідомляється про це телефоном. При цьому на документі робиться відповідна відмітка із зазначенням дати запиту (розмови телефоном), посади та прізвища особи, якій зроблено запит, підпису, ініціалів (ініціалу імені) та прізвища особи, що здійснила запит». Разом з тим, з копії примірника заяви позивача від 08.02.2021, який знаходить в розпорядженні відповідача видно, що вона була зареєстрована і на ній відсутні будь-які відмітки про відсутність вказаних у заяві додатків. За сукупності наведеного, сторона позивача задовільнити позовні вимоги у відповідній частині, не зважаючи на те, наразі ОСОБА_1 вже видано направлення на альтернативну (невійськову) службу, для убезпечення позивача від кримінального переслідування за ухилення від призову на строкову військову службу.

Згідно з відзивом на позов, сторона відповідача позовні вимоги не визнає. На обґрунтування заперечень покликається на те, що 11.02.2021 на адресу Департаменту надійшов лист від громадянина ОСОБА_1 , в якому знаходилася заява про направлення на альтернативну службу від 08.02.2021 з додатками (а саме, довідкою релігійної організації «Релігійний центр свідків Єгови в Україні» №289 від 05.02.2021 та копією свідоцтва про базову середню освіту). Копії паспорту, зазначеного, як додаток до заяви, не було. Разом з тим, відсутність паспорта є підставою для відмови у прийняті заяви відповідно до пункту 6 Положення про порядок проходження громадянами альтернативної (невійськової) служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №2066 від 10.11.1999. З огляду на вищевикладене громадянину ОСОБА_1 , було відмовлено у розгляді заяви. Сторона відповідача вказувала, що Департамент не мав законних підстав для прийняття заяви у встановленому законодавством порядку, а відповідно і розглядати її. Разом з тим, громадянина письмово було повідомлено про причини не розгляду заяви, а також про можливість повторно скористуватися його конституційними правами та прийти особисто подати заяву про направлення його на альтернативну службу в липні 2021 року відповідно до чинного законодавства.

Дослідженням поданих суду письмових доказів судом встановлено наступне.

Як вбачається з довідки Релігійної організації «Релігійний Центр Свідків Єгови в Україні» №289 від 05.02.2021 ОСОБА_1 є присвяченим охрещеним служителем Релігійного об`єднання Свідків Єгови в Україні (а.с.7).

08.02.2021 позивач підписав письмову заяву, адресовану відповідачу, в якій пояснив свої релігійні переконання та просив направити його для проходження альтернативної (невійськової) служби. Додатками до заяви зазначив: довідку про те, що він є ОСОБА_3 , копію паспорту та копію атестату (а.с.8).

Зазначена заява була направлена на адресу відповідача рекомендованим листом 08.02.2021 (а.с.9).

Вказаний лист одержаний адресатом 10.02.2021, а зареєстрований 11.02.2021. При цьому на примірнику зави, який знаходиться у відповідача є резолюція: «Т.Кульчицькій - прошу розглянути 11.02.2021». Також при цьому примірнику є додатки: довідка №289 від 05.02.2021 та копія атестата ОСОБА_1 про базову загальну середню освіту. (а.с.47-50).

10.03.2021 Департамент розвитку адміністративних послуг, соціальної, молодіжної політики та спорту Рівненської обласної державної адміністрації за вихідним номером №12-С-59 направив ОСОБА_1 лист, в якому вказав, що його заява стосовно направлення на альтернативну цивільну службу розглянута. При цьому, Департаментом вказано на порушення вимог статей 4 та 9 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» та пункту 6 Положення про порядок проходження громадянами альтернативної (невійськової) служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №2066 від 10.11.1999 в частинах: «особистого подання заяви; несвоєчасного подання заяви (законодавством період призову у 2021 році встановлено на квітень-червень, отже заява повинна була бути подана до 31.01.2021 включно); відсутність паспорта (копії паспорта) прикріпленого до зави». За наведеного Департаментом відмовлено у прийнятті заяви ОСОБА_1 про направлення на альтернативну службу. Також проінформовано про те, що законодавством не заборонено звернутися особисто із паспортом та відповідними документами щодо зазначеного питання в липні 2021 року (а.с.10-11).

Після звернення ОСОБА_1 до суду, розпорядженням голови Рівненської районної державної адміністрації №371 від 21.07.2021, ОСОБА_1 направлено на альтернативну (невійськову) службу (а.с.102-103).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Статтею 65 Конституції України передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України.

В той же час, частиною четвертою статті 35 Конституції України передбачено, що у разі, якщо виконання військового обов`язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов`язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.

Організаційно-правові засади альтернативної (невійськової) служби, якою відповідно до Конституції України має бути замінене виконання військового обов`язку, якщо його виконання суперечить релігійним переконанням громадянина врегульовані Законом України «Про альтернативну (невійськову) службу» .

Так, за статтею 1 вказаного Закону, альтернативна служба є службою, яка запроваджується замість проходження строкової військової служби і має на меті виконання обов`язку перед суспільством.

В силу вимог статті 2 цього ж Закону, право на альтернативну службу мають громадяни України, якщо виконання військового обов`язку суперечить їхнім релігійним переконанням і ці громадяни належать до діючих згідно з законодавством України релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю.

За правилами статті 9 Закону, для вирішення питання про направлення на альтернативну службу громадяни, зазначені у статті 2 цього Закону, після взяття на військовий облік, але не пізніше ніж за два календарні місяці до початку встановленого законодавством періоду проведення призову на строкову військову службу, особисто подають до відповідного структурного підрозділу місцевої державної адміністрації за місцем проживання мотивовану письмову заяву.

В силу вимог статей 10, 11 Закону, відповідний структурний підрозділ місцевої державної адміністрації зобов`язаний прийняти заяву про направлення на альтернативну службу або про звільнення від призову на військові збори та у письмовій формі повідомити громадянина про дату його явки на засідання відповідного структурного підрозділу місцевої державної адміністрації. Заява про направлення на альтернативну службу розглядається відповідним структурним підрозділом місцевої державної адміністрації протягом календарного місяця після її надходження в присутності громадянина. Для явки за викликом до відповідного структурного підрозділу місцевої державної адміністрації громадянин звільняється від навчання, а також від роботи із збереженням середньомісячного заробітку. Підставою для відмови громадянину в направленні на альтернативну службу або звільненні від призову на військові збори є: 1) несвоєчасне подання заяви про направлення на альтернативну службу або звільнення від призову на військові збори; 2) відсутність підтверджень щодо істинності релігійних переконань; 3) неявка громадянина без поважних причин за викликом до місцевої державної адміністрації для розгляду його заяви про направлення на альтернативну службу або звільнення від призову на військові збори. Відмова у направленні на альтернативну службу або звільненні від призову на військові збори з інших підстав, ніж передбачені у частині третій цієї статті, забороняється. Про відмову у направленні на альтернативну службу або звільненні від призову на військові збори відповідний структурний підрозділ місцевої державної адміністрації сповіщає громадянина у письмовій формі.

За вимогами статті 12 цього Закону, рішення про направлення громадянина на альтернативну службу або звільнення від призову на військові збори приймається місцевою державною адміністрацією у разі встановлення істинності релігійних переконань і видається заявникові.

Системний аналіз вказаних правових норм безумовно свідчить на користь відсутності законодавчої заборони щодо направлення особою, яка належать до діючих згідно з законодавством України релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю, письмової заяви про направлення на альтернативну службу засобами поштового зв`язку.

Навпаки обов`язок про розгляд заяви про направлення на альтернативну службу в присутності громадянина кореспондує з обов`язком відповідного структурного підрозділу місцевої державної адміністрації викликати такого громадянина належним чином і мати відповідне підтвердження того, що особа завчасно і у встановленому порядку проінформована про дату, час і місце розгляду зазначеного питання.

Відповідно до цього, доводи сторони відповідача про те, що заява позивача не була подана ним особисто, з огляду на що не могла бути розглянута належним чином, не заслуговують на увагу, як і доводи щодо несвоєчасного подання позивачем такої заяви.

Так, відповідно до частини шостої статті 5 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», строки проведення призову (призовів) громадян України на строкову військову службу визначаються Указом Президента України, який публікується в засобах масової інформації не пізніш як за місяць до закінчення року, що передує року призову (призовів) громадян України на строкову військову службу, а в особливий період - не пізніш як за місяць до початку проведення призову (призовів) громадян.

Таким чином, обов`язок особи, яка бажає пройти альтеративну службу, «своєчасно», тобто до спливу встановленого терміну, подати відповідну заяву виникає лише після того, коли цей термін стає визначеним відповідним Указом Президента України.

Застосовуючи вищевикладене до обставин цієї справи, слід наголосити, що пункт 1 статті 3 Указу Президента України від 24 лютого 2021 року № 71/2021 «Про звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2021 році», період проведення чергового призову громадян України на строкову військову службу, під який підпадав позивач, був визначений на квітень-червень 2021 року. Відповідно, і термін подання заяви на альтернативну службу визначався - за 2 місяці до початку квітня 2021 року, тобто до 31 січня 2021 року.

Але разом з тим, вищевказаний Указ Президента України був опублікований (доведений до відома населення) лише 24 лютого 2021 року, датою його підписання.

Таким чином, станом на 31 січня 2021 року ніхто не міг знати про те, що ця дата є останнім днем терміну для подання заяви про направлення на альтернативну службу.

Відповідно, заява про направлення на альтернативну (невійськову) службу не могла бути подана позивачем своєчасно з причин, які не залежали від його волі, а тому пропуск ним цього строку не міг братись в основу для відмови позивачу у направленні на таку службу.

Окремо слід зауважити на тому, що за змістом відповіді Департаменту розвитку адміністративних послуг, соціальної, молодіжної політики та спорту Рівненської обласної державної адміністрації №12-С-59 від 10.03.2021 ОСОБА_1 фактично не відмовлено у направленні на альтернативну службу, натомість відмовлено у прийнятті самої заяви про направлення на альтернативну службу.

В той же час, наведені вище правові норми беззаперечно доводять, що відповідач не наділений повноваженнями щодо прийняття рішення про відмову у прийнятті заяви про направлення на альтернативну службу.

Відповідно до цього, Департамент розвитку адміністративних послуг, соціальної, молодіжної політики та спорту Рівненської обласної державної адміністрації вийшов за межі своєї компетенції і прийняв таке рішення, яке не лише порушує гарантовані права громадян на альтернативну службу, а й не передбачене законодавством.

І насамкінець слід вказати на голослівність доводів відповідача про те, що до заяви ОСОБА_1 не було долучено копії його паспорта.

Як вбачається з тексу відповідної заяви позивача, копія паспорта зазначена ним в якості додатку до заяви.

Відповідач, одержавши такою заяву засобами поштового зв`язку не складав акта про відсутність документа у поштовій кореспонденції, і не зробив на заяві відмітки про те, що заявникові направлено письмовий запит або усне повідомлення про відсутність зазначеного в додатках документа, як це передбачено в Інструкції з діловодства в апараті Рівненської обласної державної адміністрації, затвердженої Розпорядженням голови Рівненської ОДА №377 від 06.06.2018. Натомість заява ОСОБА_1 була зареєстрована по вхідній кореспонденції і прийнята в роботу з накладенням відповідної резолюції виконавцю.

Інші доводи та аргументи, наведені стороною позивача, судом не оцінюються, позаяк не мають вирішального значення для вирішення судового спору по суті з урахуванням відмови ОСОБА_1 від частини позовних вимог внаслідок того, що суб`єктом владних повноважень вже ухвалено рішення, спонукання до прийняття якого було частиною позовних вимог у даній справі.

За сукупністю усього наведеного, суд прийшов до висновку, що відповідач у спірних правовідносинах діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, визначений законодавством України. Його дії не відповідають визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям правомірності, обґрунтова-ності, добросовісності та розсудливості, порушують права та законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту в обраний ним спосіб.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкти владних повноважень в ході розгляду справи не довів правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах.

Натомість, доводи та аргументи сторони позивача, якими остання обґрунтовувала позовні вимоги, знайшли повне підтвердження за наслідками розгляду справи по суті, а тому позовну заяву належить задовольнити повністю.

Враховуючи положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Департаменту розвитку адміністративних послуг, соціальної, молодіжної політики та спорту Рівненської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 43724944, вул. Словацького, 1, м.Рівне, 33028) задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту розвитку адміністративних послуг, соціальної, молодіжної політики та спорту Рівненської обласної державної адміністрації, яка полягає у нездійсненні розгляду заяви ОСОБА_1 про направлення на альтернативну (невійськову) службу від 8 лютого 2021 року у його присутності та неприйнятті передбаченого законом рішення за результатами її розгляду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Департаменту розвитку адміністративних послуг, соціальної, молодіжної політики та спорту Рівненської обласної державної адміністрації.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 30 липня 2021 року

Суддя Н.В. Друзенко