Рішення № 98836726, 05.08.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/7033/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /далі - позивач, ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області /далі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області/ про:

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 25 травня 2021 року №36 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту "б" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ОСОБА_1 ;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до загального страхового стажу для призначення пенсії за вислугу років всі періоди роботи ОСОБА_1 згідно з трудовою книжкою та призначити йому пенсію за вислугу років відповідно до пункту "б" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 12 серпня 2019 року /а.с. 37-47/.

Позов обґрунтований тим, що позивач набув право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "б" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". 12 серпня 2019 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за вислугу років та надав всі необхідні документи. На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року у справі №440/4424/20 відповідачем повторно розглянуто його заяву, однак рішенням №36 від 25 травня 2021 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, підтвердженого в установленому законодавством порядку. З вказаним рішенням позивач не погоджується, оскільки вважає, що відповідачем протиправно не враховано правові висновки, викладені у вказаному рішенні суду, внаслідок чого до його страхового стажу не враховано всі періоди його роботи.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 липня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с.53-55/ зазначив, що рішенням Відділу призначення пенсій (Лубенський район) Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №36 від 25 травня 2021 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту "б" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки аналіз наданих позивачем документів показав, що позивач має страховий стаж 25 років 06 місяців 13 днів, що є недостатнім для призначення такої пенсії (при необхідному страховому стажі 27 років 6 місяців для чоловіків).

У відповіді на відзив /а.с. 166-171/ позивач зазначив про безпідставність доводів відповідача та наявність у нього права на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "б" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

12 серпня 2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 15/, звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за вислугу років /а.с. 57-59/.

Рішенням відділу з питань перерахунків пенсій № 13 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 13 від 07 листопада 2019 року /а.с. 162-163/ ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за вислугою років згідно пункту "б" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи, підтвердженого у встановленому законодавством порядку. В обґрунтування підстави відмови у призначенні пенсії за вислугою років у вказаному рішенні зазначено, що відповідно до наданих документів страховий стаж позивача становить 25 років 06 місяців 13 днів замість необхідного для чоловіків - 27 років 06 місяців.

Не погодившись з вказаним рішенням ГУ ПФУ в Полтавській області про відмову у призначенні пенсії за вислугу років згідно пункту "б" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", позивач звернувся до суду з позовом.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року у справі №440/4424/20, що набрало законної сили 16 березня 2021 року /а.с. 25-29/, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення відділу з питань перерахунків пенсій №13 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 07 листопада 2019 року №13 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугою років від 12 серпня 2019 року з урахуванням висновків суду; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішенням відділу перерахунків пенсій № 2 (смт. Нові Санжари) управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 36 від 25 травня 2021 року /а.с. 60-61/ ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років згідно пункту "б" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи, підтвердженого у встановленому законодавством порядку. В обґрунтування підстави відмови у призначенні пенсії за вислугу років у вказаному рішенні зазначено, що аналіз наданих позивачем документів показав, що позивач має страховий стаж 25 років 06 місяць 13 днів, в тому числі за вислугу років як працівник експедиції, безпосередньо зайнятий на польових геологорозвідувальних, пошукових і розвідувальних роботах – 04 роки 01 місяць 26 днів, що є недостатнім для призначення такої пенсії (при необхідному страховому стажі 27 років 6 місяців для чоловіків), а резолютивна частина рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року у справі №440/4424/20 не містить зобов`язань щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років.

Не погодившись з рішенням відповідача №36 від 25 травня 2021 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пунктом 6 частини частини статті 92 Конституції України визначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Статтею 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII /далі – Закон № 1788-XII/ передбачено, що за цим Законом призначаються трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Відповідно до статті 51 Закону № 1788-XII пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Згідно зі статтею 52 Закону № 1788-XII право на пенсію за вислугу років мають: зокрема працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах.

Відповідно до положень пункту "б" статті 55 Закону № 1788-XII право на пенсію за вислугу років мають працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах, - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі; для жінок - не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацами другим - третім цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року право на пенсію за вислугу років надається за наявності стажу роботи, встановленого абзацами п`ятнадцятим - двадцять третім пункту "б" частини першої статті 13 цього Закону.

При цьому період роботи безпосередньо в польових умовах протягом півроку або більше півроку зараховується за рік роботи, менше півроку - за фактичною тривалістю, а на сезонних роботах - відповідно до статті 61 цього Закону.

Згідно із абзацами чотирнадцятим та дев`ятнадцятим пункту "б" частини першої статті 13 Закону № 1788-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) за відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи, зокрема, з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок.

Таким чином, для призначення пенсії за вислугу років з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року на підставі пункту "б" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах, повинні досягти 55 років, а також мати стаж роботи: для чоловіків - не менше 27 років 6 місяців, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.

Матеріалами справи підтверджено, що на час звернення до відповідача із заявою від 12 серпня 2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 15/, досяг віку - 56 років.

В обґрунтування оскаржуваного рішення відповідачем зазначено про недостатність страхового стажу позивача, який становить 25 років 6 місяців 13 днів, в тому числі за вислугу років як працівник експедиції, безпосередньо зайнятий на польових геологорозвідувальних, пошукових і розвідувальних роботах – 04 роки 01 місяць 26 днів.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року у справі №440/4424/20, що набрало законної сили 16 березня 2021 року, встановлені наступні обставини справи, які не підлягають доказуванню у цій справі відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, а також які підтверджені наявними у матеріалах справи документами /а.с. 63-127/.

Так, відповідно до письмових пояснень ГУ ПФУ в Полтавській області згідно трудової книжки та наданих підтверджуючих довідок загальний стаж роботи гр. ОСОБА_1 становить 25 років 6 місяців 13 днів, у тому числі: 01.09.1980 - 23.07.1981 - навчання; 27.07.1981 - 01.10.1981 - Полтавський будівельний комбінат; 13.11.1981 - 15.12.1983 - військова служба; 07.02.1984 - 19.06.1984 - Новосанжарський консервний завод; 26.06.1984 - 31.12.1991 (сп. №2) - ДП Полтаванафтогазгеологія; 01.01.1992 - 22.01.1996 - геолог ДП Полтаванафтогазгеологія; 23.01.1996 - 31.01.1996 - ДП Полтаванафтогазгеологія; 01.02.1996 - 17.02.1996 - геолог ДП Полтаванафтогазгеологія; 18.02.1996 - 28.02.1996 - ДП Полтаванафтогазгеологія; 01.03.1996 - 15.03.1996 - геолог ДП Полтаванафтогазгеологія; 16.03.1996 - 31.03.1996 - ДП Полтаванафтогазгеологія; 01.04.1996 - 02.04.1996 - геолог ДП Полтаванафтогазгеологія; 03.04.1996 - 28.05.1996 - ДП Полтаванафтогазгеологія; 01.06.1996 - 01.02.2001 - ЦРЛ №49; 28.09.2001 - 28.02.2002 - ОО Інтренафтогазсервіс; 01.03.2002 - 31.12.2003 - СС "КНГ - СЕРВІС" (Росія).

Згідно діючого законодавства наступні періоди враховані згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу (на основі страхових внесків): 05.01.2008 - 30.04.2008, 04.07.2008 - 21.07.2008, 05.06.2009 - 28.08.2009, 01.09.2012 - 30.09.2012, 01.12.2014 - 30.04.2015, 01.05.2015 - 11.05.2015, 01.07.2016 - 15.08.2016, 16.08.2016 - 11.11.2016 (сп. №2) ТОВ "Бурова компанія Укрбудсервіс", 12.11.2016 - 22.11.2016, 16.09.2017 - 30.09.2017, 01.10.2017 - 14.02.2018, 15.02.2018 - 11.09.2018 (сп. №2) ТОВ "Спецмехсервіс", 12.09.2018 - 30.09.2018, 20.12.2018 - 14.07.2019.

Головним управлінням ПФУ в Полтавській області не враховано періоди роботи з 01.01.2004-30.06.2004 та 05.02.2009 по 27.04.2011 в ОО СС "КНГ - СЕРВІС" (Росія) - у зв`язку з відсутністю даних про сплату страхових внесків до відповідних фондів Держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, на території яких проводилась трудова діяльність та вказано, що з урахуванням цих періодів роботи стаж роботи становив би 28 років 0 місяців 11 днів.

Суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09 липня 2003 року /далі - Закон №1058-IV/ страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

В розумінні статті 1 Закону №1058-IV під поняттям пенсія розуміється щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

За змістом частини другої статті 4 Закону №1058-IV якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Відповідно до статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно зі статтею 19 Закону України «Про міжнародні договори України» від 29 червня 2004 року №1906-IV чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, яка підписана в тому числі Україною та Російською Федерацією, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 5 вказаної Угоди встановлено, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.

Статтею 6 Угоди передбачено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою. Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.

Статтею 11 цієї ж Угоди встановлено, необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.

Статтею 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, яка підписана та набрала чинності 14 січня 1993 року, передбачено, що працівники Сторони виїзду, які працюють на території Сторони працевлаштування, користуються правами та виконують обов`язки, що встановлені трудовим законодавством Сторони працевлаштування (включаючи питання трудових відносин, колективних договорів, оплати праці, режиму робочого часу та часу відпочинку, охорони та умов праці та інші). Трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтво та інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.

Статтею 7 даної Угоди встановлено, що питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року та двосторонніми угодами в цій галузі.

Отже, при призначенні пенсії за законодавством України враховується набутий стаж, що підтверджується виданими в належному порядку документами.

Довід відповідача стосовно непідтвердження позивачем сплати страхових внесків за період роботи на території Російської Федерації з 01.01.2004 по 30.06.2004 та з 05.02.2009 по 27.04.2011, суд відхиляє як юридично неспроможний, оскільки Верховним Судом неодноразово, зокрема у постановах від 17 липня 2019 року у справі № 144/669/17 та від 20 березня 2019 року у справі № 688/947/17, висловлювалася правова позиція, згідно якої несплата страхувальником страхових внесків не може бути підставою для незарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи на такому підприємстві, адже працівник не несе відповідальності за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку сплати страхових внесків.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також згідно зі статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, пунктом 1 якого передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості про видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 Порядку №637).

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, відомості якої підлягають врахуванню при визначенні стажу роботи особи.

Дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості про видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи, приймаються лише у випадку відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.

Відповідно до пункту 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Також слід зазначити, що відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про трудові книжки працівників" від 27 квітня 1993 року №301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

Згідно з трудовою книжкою ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , копія якої наявна в матеріалах справи /а.с.16-20/ з 01.03.2002 по 30.06.2004 позивач працював слюсарем по обслуговуванню бурових експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту і газ по четвертому розряду в ООО "КНГ-СЕРВІС" /а.с. 19-зворот/, а з 05.02.2009 по 27.04.2011 - слюсарем по обслуговуванню бурових по п`ятому розряду в бурінні в ООО "КНГ-СЕРВІС" /а.с. 20/.

Отже, трудовою книжкою підтверджено періоди роботи ОСОБА_1 з 01.01.2004 по 30.06.2004 та з 05.02.2009 по 27.04.2011 у ООО "КНГ-СЕРВІС" на посадах слюсаря по обслуговуванню бурових експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту і газ по четвертому розряду та слюсаря по обслуговуванню бурових по п`ятому розряду в бурінні.

Вказані записи виконано без перекреслень, виправлень, у чіткій послідовності та відповідності дати, завірені підписом та печаткою роботодавця.

В постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі №687/975/17 зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку обіймав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Доказів визнання недостовірними записів в трудовій книжці (неправильними чи неточними) щодо даних періодів роботи відповідачем суду не надано.

Отже, наявність у ОСОБА_1 загального страхового стажу - 28 років 00 місяців 11 днів, який є однією з умов для призначення йому пенсії на підставі пункту "б" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (не менше 27 років 6 місяців у чоловіків), підтверджено записами його трудової книжки.

Таким чином, пенсійним органом не доведено неможливості врахування до страхового стажу спірних періодів, з урахуванням яких страховий стаж ОСОБА_1 становить 28 років 00 місяців 11 днів.

Зважаючи на вищевикладене, суд доходить висновку, що рішення відділу перерахунків пенсій №2 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №36 від 25 травня 2021 року про відмову гр. ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років згідно пункту "б" частини першої статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", прийняте відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, а тому вказане рішення є протиправним.

Враховуючи положення частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд погоджується із правильністю обраного позивачем способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах та вважає за можливе визнати протиправним та скасувати рішення відділу перерахунків пенсій №2 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №36 від 25 травня 2021 року.

Разом з тим, уповноваженим органом для призначення пенсії є Пенсійний фонд, до компетенції якого входить розгляд документів. Адміністративний суд не може підміняти уповноважений орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань по суті, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Так, під час розгляду заяви позивача від 12 серпня 2019 року про призначення пенсії за вислугу років відповідачем не вирішувалася питання про наявність у позивача з урахуванням періоду його роботи з 01.01.2004 по 30.06.2004 та з 05.02.2009 по 27.04.2011 у ООО "КНГ-СЕРВІС" стажу роботи як працівника експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайнятого на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах не менше 12 років 6 місяців.

За таких обставин вимога позивача про зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за вислугу років з огляду на втручання в дискреційні повноваження відповідача є такою, що виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягає.

Обираючи належний спосіб відновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати позивачу до загального страхового стажу для призначення пенсії за вислугу років періоди його роботи з 01.01.2004 по 30.06.2004 та з 05.02.2009 по 27.04.2011 у ООО "КНГ-СЕРВІС" на посадах слюсаря по обслуговуванню бурових експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту і газ по четвертому розряду та слюсаря по обслуговуванню бурових по п`ятому розряду в бурінні відповідно та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років від 12 серпня 2019 року з урахуванням висновків суду.

При прийнятті рішення за результатами повторного розгляду заяви позивача про призначення пенсії від 12 серпня 2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повинно встановити з урахуванням стажу роботи позивача з 01.01.2004 по 30.06.2004 та з 05.02.2009 по 27.04.2011 в ООО "КНГ-СЕРВІС" наявність у нього як у працівника експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайнятого на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах стажу роботи не менше 12 років 6 місяців, необхідного для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "б" частини першої статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Суд також звертає увагу, що відповідно до пункту «а» частини першої статті 83 Закону № 1788-XII пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку: пенсії за віком та по інвалідності призначаються з дня досягнення пенсійного віку або відповідно встановлення інвалідності органами медико-соціальної експертизи, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку або встановлення інвалідності.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За подання позову до суду позивач поніс витрати у вигляді сплати судового збору в сумі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією АТ «Ощадбанк» №77791 від 25 червня 2021 року /а.с.12/. Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.

Враховуючи висновок суду про часткове задоволення позову, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає сума в 454,00 грн.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області ( вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення відділу перерахунків пенсій №2 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №36 від 25 травня 2021 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до загального страхового стажу для призначення пенсії за вислугу років періоди його роботи з 01.01.2004 по 30.06.2004 та з 05.02.2009 по 27.04.2011 в ООО "КНГ-СЕРВІС" на посадах слюсаря по обслуговуванню бурових експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту і газ по четвертому розряду та слюсаря по обслуговуванню бурових по п`ятому розряду в бурінні відповідно.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років від 12 серпня 2019 року з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк