Рішення № 98836324, 05.08.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2411/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, місто Одеса, вулиця Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 43142370), Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, 8 код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 01.12.2020року №2190650/2885603292, № 2190649/2885603292, № 2190648/2885603292 про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; визнати протиправними та скасувати рішення Державної Податкової служби України за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 67607/2885603292/2 від 11.12.2020 р., № 67676/2885603292/2 від 11.12.2020 р., № 67675/2885603292/2 від 11.12.2020 р.; зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 4 від 13.11.2020 р. на загальну суму 376 379 грн.. 82 коп., в т.ч. ПДВ 62 729 грн. 97 коп., № 6 від 14.11.2020 р. на загальну суму 184 991 грн.. 90 коп., в т.ч. ПДВ 30 831 грн. 98 коп., № 8 від 17.11.2020 р. на загальну суму 175 643 грн. 92 коп., в т.ч. ПДВ 29 279 грн. 99 коп., що подані Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), датою їх фактичного отримання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання п. 201.1 ст. 201 ПК України позивачем через Автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів ДПС України було направлено на реєстрацію Податкові накладні за № 4 від 13.11.2020 р., № 6 вiд 14.11.2020 р. та № 8 від 17.11.2020 р. Реєстрація вищезазначених податкових накладних була зупинена на підставі п. 201.16 ст. 201 ПК України із причини відсутності кодів УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1001 в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, що підтверджується надісланими ДПС України квитанціями від 19.11.2020 р., 20.11.2020 p. та 24.11.2020р., вiдповiдно. Окрім того, було запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для питання прийняття рішення про реєстрацію відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач наголошує на тому, для розгляду контролюючим органом не зазначено конкретного переліку документів, необхідних для прийняття останнім рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, Позивачем було надіслано Повідомлення № 3 від 23.11.2020 р. про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. За результатами розгляду якого Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області були прийняті Рішення про реєстрацію/відмову реєстрації в реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування Єдиному податкових накладних № 2190650/2885603292, № 2190649/2885603292 та № 2190648/2885603292 від 01.12.2020 р., якими позивачу було відмовлено в реєстрації Податкових накладних. Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, керуючись п. 56.23 ст. 56 ПК України, Позивачем 02.12.2020 р. було подано скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. За результатом розгляду яких були прийняті рішення № 67607/2885603292/2, № 67676/2885603292/2 та №67675/2885603292/2 від 11.12.2020 р. про залишення скарг на рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкових накладних без задоволення; залишення рішень комiсiї регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. Позивач вважає прийняті ГУ ДПС в Одеській області Рішення № 2190650/2885603292, №2190649/885603292 та № 2190648/2885603292 від 01.12.2020 р та Рішення ДПС України №67607/2885603292/2, №67676/2885603292/2 та № 67675/2885603292/2 від 11.12.2020 p., протиправними, та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідачі – Державна податкова служба України, Головне управління ДПС в Одеській області з доводами позивача не погоджуються, з підстав, викладених у письмовому відзиві на адміністративний позов (від 15.03.2021р. вхід.№12759/20), зазначаючи, що позивачем під час направлення документів для реєстрації податкових накладних не було надано документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсiв, актів приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, а отже не виконано вимоги пункту 5 Порядку № 520. Також, відповідач стверджує що з огляду на результат проведеного моніторингу реєстрації ПН/РК, витягів з ЄРПН та не надання позивачем разом із повідомленням, всіх необхідних документів, ГУ ДПС в Одеській області прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних № 4 від 13.11.2020, № 6 від 14.11.2020, № 8 вiд 17.11.2020. Отже, рішення від 01.12.2020 року №2190650/2885603292, від 01.12.2020 року №2190649/2885603292, від 01.12.2020 року №2190648/2885603292, на думку відповідача, є повністю обґрунтованими.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23.02.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №420/2411/21 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання України вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 22.04.2020р. подальший розгляд справи №420/2411/21 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання України вчинити певні дії, вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17.06.2021 р., з урахуванням приписів п.3 ч.2 ст. 183 КАС України, закрито підготовче провадження, та призначено справу №420/2411/21 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання України вчинити певні дії, до судового розгляду по суті.

14.06.2021р. до суду від повноважного представника позивача надійшла заява (вхід.№30919/21) про розгляд справи без його участі.

Таким чином, враховуючи наявність передбачених приписами ч.9 ст.205 КАС України, підстав, та зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, розгляд даної адміністративної справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи письмових доказів, між ФОП ОСОБА_1 (Постачальник) та ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» (Покупець) були укладені договори, а саме: - Договір поставки № ОДЕ21-13928 від 12.11.2020 р., із реалізації пшениці 2 класу, врожаю 2020 р. у кількості 110,00 т. на загальну вартість 901 999,56 грн (в т.ч. ПДВ 150 333,26 грн); -Договір поставки № ОДЕ21-14038 від 13.11.2020 р., із реалізації пшениці 2 класу, врожаю 2020 р. у кількості 23,00 т. на загальну вартість 188 599,91 грн (в т.ч. ПДВ 31 433,32 грн); -Договір поставки № ОДЕ21-14316 від 17.11.2020 р., із реалізації пшениці 2 класу, врожаю 2020 р. у кількості 22,00 т. на загальну вартість 180 399,91 грн (в т.ч. ПДВ 30 066,65 грн). Відповідно до п. 4.1 вказаних Договорів, оплата товару здійснюється покупцем після (за умови) отримання від Постачальника документів та здійснення дій, зазначених у п. 2.4 та п. 5.5 Договору, а саме - після надання Покупцю оригіналу видаткової накладної, яка виписується датою поставки Товару.

Пунктом 2.1 Договорів передбачено здійснення поставки Товару автомобільним транспортом на умовах DAT (місце поставки: ТОВ «ТIС-Зерно», розташований за адресою: Україна, Одеська область, Лиманський район, с. Визирка, вулиця Чапаєва, 60) за вибором Покупця, розвантажений з транспортного засобу Постачальника, згідно з «Інкотермс-2010».

На підтвердження факту поставки товару надано: видаткові накладні № 3П21-31094 від 13.11.2020 р., № 3П21-31089 від 14.11.2020 p., № 3П21-31648 вiд 17.11.2020 p.; товарно-транспортні накладні № 29 від 13.11.2020 р. (згідно якої поставлено 39,86 т.), № 40 від 14.11.2020 р. (згідно якої поставлено 39,34 т.), № 43 від 14.11.2020 р. (згідно якої поставлено 37,98 т.).

Відповідно до положень п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 складено податкові накладні: № 4 від 13.11.2020 р. на загальну суму 376 379 грн.. 82 коп., в т.ч. ПДВ 62 729 грн. 97 коп., № 6 від 14.11.2020 р. на загальну суму 184 991 грн.. 90 коп., в т.ч. ПДВ 30 831 грн. 98 коп., № 8 від 17.11.2020 р. на загальну суму 175 643 грн. 92 коп., в т.ч. ПДВ 29 279 грн. 99 коп.

Згідно отриманої квитанції від 19.11.2020 р. Державної податкової служби України податкову накладну №4 від 13.11.2020 р. - прийнято, реєстрацію зупинено; від 20.11.2020 р. податкову накладну №6 від 14.11.2019 р. - прийнято, реєстрацію зупинено; від 24.11.2020 р. податкову накладну №8 від 17.11.2020 р. - прийнято, реєстрацію зупинено.

Державною податковою службою України у відповідних квитанціях зазначено наступне: - “Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1001, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.»

Судом встановлено, що 23.11.2021 року ФОП ОСОБА_1 на адресу податкового органу надіслано повідомлення №3 про надання пояснень з копіями первинних документів, що підтверджують господарські операції, а саме: договір поставки №ОДЕ21-13928 від 12.11.2020р., договір поставки №ОДЕ21-14038 від 13.11.2020р., додаткова угода №ОДЕ21-13928 від 12.11.2020р., додаткова угода №ОДЕ21-14038 від 13.11.2020р., видаткова накладна №ЗП21-31094 від 13.11.2020р., видаткова накладна №ЗП21-31089 від 14.11.2020р., видаткова накладна №ЗП21-31094 від 13.11.2020р., товарно-транспортна накладна №40 від 14.11.2020р., товарно-транспортна накладна №28 від 13.11.2020р., товарно-транспортна накладна №26 від 12.11.2020р., товарно-транспортна накладна №29 від 13.11.2020р., товарно-транспортна накладна №43 від 14.11.2020р., товарно-транспортна накладна №25 від 12.11.2020р., свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 від 26.08.2018р., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 06.05.2018р., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 26.06.2018р., виписка з банку б/н від 23.11.2020р., пояснення б/н від 24.11.2020р., яке отримане комісією 24.11.2020 року, про що свідчить квитанція №2.

Проте, 01.12.2020року комісією ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення № 2190649/2885603292, №2190650/2885603292, № 2190648/2885603292 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку із ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм галузевої специфіки, накладні.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вказані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2190649/2885603292, №2190650/2885603292, №2190648/2885603292 від 01.12.2020 були оскаржені до Державної податкової служби України. Рішеннями Комісії ДПС України від 11.12.2020 року №67607/2885603292/2, №67675/2885603292/2, №67676/2885603292/2, за результатами розгляду скарг щодо рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, скарги були залишені без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня, без змін, з підстав не надання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси.

Відмова Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних Податкових накладних: №4 від 13.11.2020р., №6 від 14.11.2020р. та №8 від 17.11.2020р., послугувала підставою для звернення ФОП ОСОБА_1 до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.

Так, на думку суду, позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішень Головного управління ДПС в Одеській області № 2190650/2885603292 від 01.12.2020 р., № 2190649/2885603292від 01.12.2020 р., № 2190648/2885603292 від 01.12.2020 р. про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; визнання протиправними та скасування рішень Державної Податкової служби України за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 67607/2885603292/2 від 11.12.2020 р., № 67676/2885603292/2 від 11.12.2020 р., № 67675/2885603292/2 від 11.12.2020 р.; зобов`язання Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: № 4 від 13.11.2020 р. на загальну суму 376 379 грн.. 82 коп., в т.ч. ПДВ 62 729 грн. 97 коп., № 6 від 14.11.2020 р. на загальну суму 184 991 грн.. 90 коп., в т.ч. ПДВ 30 831 грн. 98 коп., № 8 від 17.11.2020 р. на загальну суму 175 643 грн. 92 коп., в т.ч. ПДВ 29 279 грн. 99 коп., подані Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), датою їх фактичного отримання, є такими, що підлягають частковому задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Так, відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У силу вимог п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Поряд з цим, нормами п. 192.1 ст. 192 ПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Складені платником податку розрахунки коригування до податкових накладних, складених до 1 лютого 2015 року, розрахунки коригування до податкових накладних, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) - платнику податку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником (продавцем). Зазначене не поширюється на розрахунки коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (зменшення податкового зобов`язання постачальника та податкового кредиту отримувача), складені після 1 липня 2015 року до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року на отримувача (покупця) - платника податку, які підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем) товарів/послуг.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

В силу положень пп. 201.1.16 п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної та розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246), визначено, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) - електронний документ, який складається платником податку до податкової накладної відповідно до вимог Кодексу в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до п. 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з п. 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Також, починаючи з 01 лютого 2020 року набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Порядок №1165), яким визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно виконуються такі умови:

загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;

значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою:

D= S/T,

де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами;

T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування;

значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою:

P = Pм х 1,4,

де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування;

Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.

Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку;

4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/ розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється.

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/ розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно додатку №1 до Порядку №1165 зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН затверджено критерії ризиковості платника податку на додану вартість, а саме :

1. Платника податку на додану вартість зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 року за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Податкового Кодексу України.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 11 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 13 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Стосовно позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 2190650/2885603292 від 01.12.2020 р., № 2190649/2885603292від 01.12.2020 р., № 2190648/2885603292 від 01.12.2020 р., суд зазначає наступне.

Оскільки, згідно п.4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі

Відповідно до п.5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати, зокрема, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні.

Згідно п.6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Пунктом 7 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.п. 9-13 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі у разі, зокрема, ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку.

Зокрема, як з`ясовано судом, в оскаржуваному рішенні контролюючим органом як не зазначено які саме документи надані платником складені з порушенням законодавства, з яких підстав документи платника не є достатніми для прийняття комісією ДПС рішення про реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування, так і не конкретизовано які, зокрема, документи платник податків має надати для обґрунтованого рішення щодо реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування.

Суд акцентує, що спірне рішення містить лише загальне твердження: - «ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/ придбання товарів/ послуг, зберігання та транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних», проте, як наголошено судом вище, не окреслено, які саме документи не подані при реєстрації податкових накладних за № 4 від 13.11.2020 р., № 6 вiд 14.11.2020 р. та № 8 від 17.11.2020 р., та яких документів не вистачало для прийняття рішень про їх реєстрацію.

При вирішенні справи суд також враховує, що оскаржуване рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області є актом індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків лише чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому (яким) він адресований.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Натомість, оскаржуване рішення фіскального органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії та відповідно породжує його неоднозначне трактування, що у свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд акцентує, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Судом, при цьому, враховується, що після зупинення реєстрації податкових накладних 23.11.2021 року ФОП ОСОБА_1 на адресу податкового органу надіслано повідомлення №3 про надання пояснень з копіями первинних документів, що підтверджують господарські операції, а саме: договір поставки №ОДЕ21-13928 від 12.11.2020р., договір поставки №ОДЕ21-14038 від 13.11.2020р., додаткова угода №ОДЕ21-13928 від 12.11.2020р., додаткова угода №ОДЕ21-14038 від 13.11.2020р., видаткова накладна №ЗП21-31094 від 13.11.2020р., видаткова накладна №ЗП21-31089 від 14.11.2020р., видаткова накладна №ЗП21-31094 від 13.11.2020р., товарно-транспортна накладна №40 від 14.11.2020р., товарно-транспортна накладна №28 від 13.11.2020р., товарно-транспортна накладна №26 від 12.11.2020р., товарно-транспортна накладна №29 від 13.11.2020р., товарно-транспортна накладна №43 від 14.11.2020р., товарно-транспортна накладна №25 від 12.11.2020р., свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 від 26.08.2018р., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 06.05.2018р., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 26.06.2018р., виписка з банку б/н від 23.11.2020р., пояснення б/н від 24.11.2020р., яке отримане комісією 24.11.2020 року, про що свідчить квитанція №2.

При цьому, як з`ясовано судом, матеріали справи не містять належних, достатніх доказів спростування відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, тверджень позивача, наведення відповідних мотивів прийняття спірних рішень, та підстав не врахування наданих позивачем Комісії, документів, та як наслідок підтвердження правомірності винесення податковим органом оскаржуваних рішень.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

У рішенні від 13 грудня 2001 року у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії», заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року; «Тошкуце та інші проти Румунії», заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків («Лелас проти Хорватії», п. 74).

У Пункті 110 рішення від 23 липня 2002року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Європейським судом з прав людини визначено, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що на виконання вимог ч.2 ст.77 КАС України, суб`єктами владних повноважень не доведено правомірність винесення спірних Рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, адже як слідує із системного аналізу змісту такої відмови податковим органом здійснено її суто формально.

Відтак, беручи до уваги вищеокреслене, з урахуванням дослідження наданих ФОП « ОСОБА_1 , та наявних у матеріалах справи первинних документів, суд дійшов висновку щодо наявності законодавчо передбачених підстав для визнання протиправними та скасування Рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 01.12.2020року №2190650/2885603292, № 2190649/2885603292, № 2190648/2885603292.

Згідно з частиною 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Аналізуючи наведені положення, суд дійшов висновку, що податковий орган реєструє податкову накладну, у тому числі, на підставі рішення суду датою набрання ним законної сили або іншою датою, вказаною у рішенні.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, та не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданим податковим накладним/розрахункам коригування. Документи складені з дотриманням вимог законодавства, та були достатніми для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява №28924/04), зазначив, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Отже, зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що ефективним та реальним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 4 від 13.11.2020 р. на загальну суму 376 379грн.. 82 коп., в т.ч. ПДВ 62 729 грн.. 97 коп., № 6 від 14.11.2020 р. на загальну суму 184 991 грн.. 90 коп., в т.ч. ПДВ 30 831 грн 98 коп., № 8 від 17.11.2020 р. на загальну суму 175 643 грн 92 коп., в т.ч. ПДВ 29 279 грн 99 коп., подані Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), датою їх фактичного отримання.

Між тим, не є обґрунтованою, на думку суду, та відповідно не підлягає задоволенню позовна вимога ФОП ОСОБА_1 щодо визнання протиправними та скасування рішень комісії Державної податкової служби України за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 67607/2885603292/2 від 11.12.2020 р., № 67676/2885603292/2 від 11.12.2020 р., № 67675/2885603292/2 від 11.12.2020 р., оскільки означені рішення податкового органу не є актом реалізації контролюючим органом повноважень у сфері управлінської діяльності та не мають самостійного юридичного значення, так як не містять обов`язкового для суб`єкта господарювання припису. Вказані рішення самі по собі не породжують у платника будь-якого додаткового обов`язку, не перешкоджають реалізації його права, та, як наслідок, скасуванню не підлягають. Окрім того, суд акцентує, що означена вимога є неналежним способом захисту порушеного права позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що за подання до суду даного адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 13620,00 гривень, згідно квитанцій №ПН1378, №ПН1347, №ПН1410, №ПН1404, №ПН1450, №ПН1418 від 17 лютого 2021 року, який підлягає відшкодуванню.

Також, 09 лютого 2021 року між ФОП ОСОБА_1 та адвокатським обєднанням «ІНТЕЛЛЕКС» укладено Договір № 1906 про надання правової(правничої) допомоги, відповідно до п. 5.1 якого клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню плату (вартість наданих послуг) у сумі 5000 грн.

На підтвердження факту оплати надано квитанцію №ПН6618 про сплату за надання правової (правничої допомоги) у розмірі 4950, 00 грн.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” №5076-VI від 05.07.2012.

Згідно п. 1, 2, 6 ч. 1, 2 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №5076-VI інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Частиною 3 статті 30 Закону №5076-VI встановлено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд зазначає, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Без сумніву, суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до частин 4 та 5 статті 134 КАС України, законодавцем запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Так розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1)чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (частина 3 статті 141).

Таким чином, у Кодексі адміністративного судочинства закладені критерії оцінки, як співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу тощо), так і критеріїв пов`язаності цих витрат із веденням справи взагалі (пов`язаності конкретних послуг адвоката із веденням саме цієї судової справи, а не іншої справи).

При цьому, суд звертає увагу, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та покладається на сторону, яка подає таке клопотання.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Між тим, аналізуючи вказане, суд акцентує, що при визначенні суми відшкодування слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі ж критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “East/West Alliance Limited” проти України”, заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії”, зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує, наявність відповідних заперечень щодо заявленого розміру витрат на правничу допомогу з боку відповідача, а також те, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, має бути співмірним з ціною позову, складністю справи, мати розумний розмір, а тому суд доходить висновку щодо необхідності обмеження, заявленої повноважним представником позивача, суми судових витрат на правничу допомогу, виходячи, у тому числі, із критеріїв об`єктивного її визначення у контексті даної адміністративної справи.

Таким чином, зважаючи на викладене, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, суд дійшов висновку щодо необхідності стягнення з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь ФОП ОСОБА_1 суми витрат на правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн., а також суми витрат по сплаті судового збору у розмірі 13620,00грн., з кожного пропорційно.

Керуючись ст.ст.72-77, 139, ч.9 ст.205, ст.ст.241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, місто Одеса, вулиця Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 43142370), Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, 8 код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 01.12.2020 р. № 2190650/2885603292, №2190649/2885603292, № 2190648/2885603292 про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3.Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 13.11.2020 р. на загальну суму 376 379 (триста сімдесят шість тисяч триста сімдесят дев`ять) грн 82 коп., в т.ч. ПДВ 62 729 (шістдесят дві тисячі сімсот двадцять дев`ять) грн 97 коп., податкову накладну № 6 від 14.11.2020 р. на загальну суму 184 991 (сто вісімдесят чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто одна) грн 90 коп., в т.ч. ПДВ 30 831 (тридцять тисяч вісімсот тридцять одна) грн 98 коп.,податкову накладну № 8 від 17.11.2020 р. на загальну суму 175 643 (сто сімдесят п`ять тисяч шістсот сорок три) грн 92 коп., в т.ч. ПДВ 29 279 (двадцять дев`ять тисяч двісті сімдесят дев`ять) грн 99 коп., що подані Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), датою їх фактичного отримання.

4. В Іншій частині позовних вимог – відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська,5, код ЄДРПОУ 43142370) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 6810 (шість тисяч вісімсот десять)грн.; витрати на правничу допомогу у розмірі 1000(одна тисяча) грн.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 41327464) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 6810 (шість тисяч вісімсот десять)грн.; витрати на правничу допомогу у розмірі 1000(одна тисяча) грн.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.