Рішення № 98836235, 06.08.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2021 р. № 400/2718/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот", вул. Електриків, 8,Київ 71,04071, до відповідача:Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20,Миколаїв,54001, треті особи:Державне підприємство Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто" імені Ю.М. Білоконя, бульвар Лесі Українки, 26,Київ 133,01133, Державна служба України з питань геодезії,картографії та кадастру, вул. Народного ополчення, 3,Мсп 680,Південна Частина Києва, Київ,03680, про:визнання протиправним та недійсним рішення від 10.07.2019 № 52/18,ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (далі – Позивач; Товариство) звернулося з позовом до Миколаївської міської ради (далі – Відповідач, ММР) , за участю третьої особи державного підприємства Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто" імені Ю.М. Білоконя (далі – ДП НДІПМ"Діпромісто" ), про визнання протиправним та недійсним рішення від 10.07.2019 р. № 52/18 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Миколаєва".

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що підприємство здійснює свою господарську діяльність на власних та орендованих земельних ділянках у м. Миколаєві. Рішенням № 52/18 від 10.07.2019 р. відповідач затвердив технічну документацію з нормативно-грошової оцінки земель міста Миколаєва (далі – Тех.документація НГОЗ), що стало наслідком зміни розміру плати за землю. Оскаржуване рішення позивач вважає протиправним, оскільки сама Тех.документація НГОЗ має низку недоліків (не застосовані локальні коефенцієнти; не враховані зовнішні межі водоохоронних зон, рекреаційних зон, зон прибережної захисної смуги, оскільки розробником не використовувався Проект визначення водоохоронних зон у місті Миколаєві; не усунуті розробником недоліки Тех.документації на які вказував висновок державної експертизи; відсутні докази належного доопрацювання Тех.документації, що була повернута на доопрацювання виконавцю) Окрім того, Позивач зазначає, що Відповідачем порушена процедура прийняття оскаржуваного рішення- НПА регуляторного характеру (а саме: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект рішення не був належним чином оприлюднений.; розробник Технічної документації не опрацював належним чином дані про структуру земель, значення таких досліджень суттєво впливають на результат визначення середнього значення нормативної грошової оцінки земель міста.). Щодо невідповідності у застосуванні локальних коефіцієнтів позивач зазначає: по-перше - відповідно до таблиці "Локальні фактори" (група "Інженерно-інфраструктурні фактори"), наведеній по тексту Додатку 7 до Порядку № 489 виділено два окремих фактори: а) не забезпечена централізованим теплопостачанням й б) забезпечена централізованим теплопостачанням, але по тексту Технічної документації взагалі не зазначено про застосування цих локальних факторів, що є грубим порушенням чинного законодавства та прав платників плати за землю, оскільки приводить до невірного визначення плати за землю. По-друге, відповідно до ч. 4 ст. 87 Водного кодексу України (далі – ВК України) зовнішні межі водоохоронних зон визначаються за спеціально розробленими проектами. У той же час, з тексту Технічної документації вбачається, що Тех. Документація НГОЗ затверджена без відповідного розробленого і затвердженого проекту визначення водоохоронних зон, а лише на підставі ст. 88 ВК України. Зважаючи на невідповідність окремих частин Технічної документації вимогам законів та інших нормативно-правових актів України, Відповідач повинен був, в межах наданих законом йому повноважень та з метою недопущення порушення прав та інтересів землекористувачів, відмовити у затвердженні цієї Технічної документації НГОЗ. До того ж, у висновку державної експертизи землевпорядної документації від 04.12.2018 р. № 3209-18, який на думку Миколаївської МР є позитивним, також зазначено, що Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Миколаєва не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, а тому повертається на доопрацювання. Й не зважаючи на те, що ця Тех.документація НГОЗ не доопрацьована, не отримала позитивного висновку, Відповідач, протиправно приймає рішення про її затвердження. Позивач просить суд визнати оскаржуване рішення протиправним та не дійсним.

13.07.2020 року Ухвалою суду відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання на 19.08.2021 р.-10:00 год.

24.09.2020 р. Третя особа ДП НДІПМ" Діпромісто" подала письмові пояснення (т. 1 а. с. 177-178), де зазначила, що Інститут є розробником Технічної документації, яка пройшла обов`язково державну експертизу. Дійсно, Держгеокадастром було надано безліч зауважень, після усунення яких (що підтверджується печаткою і підписом відповідального працівника на обкладенці документації), Технічна документація НГОЗ разом із висновком експертизи передана замовнику – Миколаївській МР. Третя особа зазначила, що необхідність застосування окремих локальних факторів визначається розробником технічної документації в кожному конкретному населеному пункті та не регулюється жодним законодавчим актом. А відтак, така вимога, як застосування локальних факторів є не обов`язковою, не застосування розробником деяких, локальних факторів не є порушенням при розробленні Тех. Документації НГОЗ. У зв`язку з тим, що централізоване опалення в м. Миколаєві здійснюється лише для об`єктів соціальної сфери, локальний фактор забезпеченості/незабезпеченості міста централізованим теплопостачанням не застосовувався. Стосовно встановлення меж водоохоронних зон ДП НДІПМ "Діпромісто" зазначило, що оскільки постановою Одеського апеляційного адміністративного суду по справі № 814/3187/13-а скасовано рішення ММР № 17/4, від 31.05.2012 р. яким були встановлені водоохоронні зони, то на сьогодні в місті відсутній затверджений проект землеустрою щодо встановлення меж водоохоронних зон, а від так за відсутності такого проекту, Інститут враховував нормативний розмір прибережної захисної смури Бузького лиману, відповідно до абз. 9 ст. 88 ВК України та ст. 60 Земельного кодексу України (далі – ЗК України), та у відповідності до Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 р. № 486, та згідно з рекомендаціями Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру. Третя особа вважає, що відсутні порушенням при розробці Тех.документації НГОЗ з боку розробника.

28.10.2020 р. позивач подав свої заперечення на пояснення третьої особи (т. 1 а. с. 181-187), в яких загострив увагу суду, що висновок державної експертизи землевпорядної документації від 04.12.2018 р. № 3209-18 не є позитивним. На титульній сторінці документації висновку міститься відмітка про «врахування» розробником зауважень та пропозицій- "Держгеокадастр. Зауваження враховано" з підписом невизначеної особи та відтиском печатки "Для довідок". Легітимність вказаної відмітки викликає у позивача сумнів. Що саме враховано (які зауваження враховані), ким враховано, чи внесені зміни та які саме зміни та ким внесені ці зміни? Окрім того, Позивач наполягає на тому, що існують й істотні недоліки оформлення висновку державної експертизи (відсутність дати затвердження, дати усунення виявлених державною експертизою недоліків, відсутні будь які відомості щодо перевірки факту усунення недоліків, відсутність ідентифікаційних ознак особи, що проводила перевірку, тощо), такі неузгодженості з законом Тех.документації НГОЗ вже самі по собі є підставою для визнання оскаржуваного рішення Відповідача не чинним, оскільки це рішення є регуляторним актом, однак відповідач проігнорував необхідність дотримання процедур, передбачених Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

28.10.2020 р. Відповідачем подано відзив на позовну заяву (т. 1 а. с. 230-236), де Відповідач зазначив, позов не визнає, вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення повністю дотримався процедури. Відповідач зазначає, що відповідно до Порядку проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 р. № 489 (далі – Порядок № 489), не встановлено імперативного припису необхідності врахування в Тех.документації НГОЗ всіх локальних факторів, оскільки вони встановлюються індивідуально. Тому незастосування в Технічній документації інженерно-інфраструктурних факторів не є порушенням вимог Порядку № 489. З урахуванням доопрацювання зауважень, висновок державної експертизи від 04.12.2018 р є Позитивний, що свідчить про відповідність Технічної документації вимогам чинних законодавства. Відповідач вважає позицію позивача хибною, щодо визначення водоохоронних зон за відсутності відповідного затвердженого проекту. Існування прибережних захисних смуг (водоохоронних зон) визначеної ширини передбачено Законом - нормами ЗК України та ВК України. Відтак, відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом. Отже, встановлення у передбачених законами розмірах у Технічній документації санітарно-гігієнічного фактору "у водоохоронній зоні" за відсутності землевпорядної документації щодо визначення меж водоохоронних зон м. Миколаєва не суперечить вимогам законодавства. Методикою проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженою наказом Державного комітету України по земельним ресурсам від 03.12.2004 р. № 391 (далі – Методика), передбачено, що в разі направлення технічної документації на доопрацювання новий висновок не готується, а лише проставляється відповідна відмітка на висновку про повернення технічної документації на доопрацювання. Натомість негативна оцінка передбачає повторну експертизу на загальних підставах. На висновку експертизи від 04.12.2018 р. відповідна відмітка про врахування зауважень є у наявності.

Ухвалою від 29.10.2020 р. суд залучив до участі у справі в якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі по тесту ДСУ з питань геодезії, картографії та кадастру)

01.12.2020 р. Третя Особа 2 подала письмові пояснення (т. 2 а. с. 9-11), де зазначила, що висновок державної експертизи землевпорядної документації від 04.12.2018 р. не є негативним висновком. Розробник Технічної документації у січні 2019 року усунув зауваження, про що свідчить відповідний запис на висновку "Держгеокадастр. Зауваження враховано", посвідчений печаткою Держгеокадастру та підписом керівника експертного підрозділу Ольги Лахматової. Після усунення зауважень та врахування пропозицій до землевпорядної документації Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Миколаєва вважається такою, що позитивно оцінена і погоджена, а відтак, висновок від 04.12.2018 р. є законною підставою для прийняття Радою оскаржуваного рішення. Висновок від 04.12.2018 р. не скасований Держгеокадастром чи судом і є чинним.

01.12.2020 р. позивач подав відповідь на відзив (т. 2 а. с. 22-29), де зазначив, що при формуванні Технічної документації локальний фактор «наявність теплопостачання» значно впливав на визначення середньої вартості 1 м2 землі, а рішення щодо незастосування коефіцієнтів є порушенням прав та законних інтересів землекористувачів, оскільки рішення про затвердження НГОЗ є регулятивним Актом, в результаті чого для різних земельних ділянок в тому числі й тих де є теплопостачання змінюється орендна плата. Викладена у відзиві позиція відповідача щодо санітарно-захисного фактору не ґрунтується на положеннях чинного законодавства. Позивач зауважує , що Відповідач посилається на судову практику, предметом розгляду якої є визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування щодо передання прав на окремі земельні ділянки, така судова практика ні яким чином не може впливати на предмет спору справи що розглядається, оскільки тут мова йде про регулятивний Акт, дія якого розповсюджується на всі земельні ділянки м. Миколаєва.

На Тех. документації НГОЗ повинна стояти відмітка про «усунення недоліків», такої відмітки взагалі ні хто не ставив – така відмітка відсутня. На Тех.документації НГОЗ стоїть відмітка «враховано» за підписом особи без назви (зазначення) її посади, без ініціалів і прізвища. Всі ці недоліки Тех.документації є суттєвими, Відповідачем проігноровані та прийнято протиправно оскаржуване рішення про затвердження НГОЗ.

16.12.2020 р. відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (т. 2 а. с. 49-52), яке аналогічні відзиву.

12.01.2021 р. позивач подав письмові пояснення на заперечення відповідача (т. 2 а. с. 70-72).

12.01.2021 р. позивач також подав заяву про зміну підставі позову (т. 2 а. с. 73-78), яку в подальшому просив вважати заявою про доповнення підстав позову (т. 2 а. с. 86). В заяві позивач посилається на порушення відповідачем процедури прийняття оскаржуваного рішення, а саме: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект рішення не був оприлюднений. Розробник Технічної документації не опрацював належним чином дані про структуру земель, значення яких значно впливають на результат визначення середнього значення нормативної грошової оцінки земель міста. Затвердження рішенням від 10.07.2019 р. № 52/18 Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Миколаєва не є тотожним та не підміняє обов`язку Ради щодо затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки.

17.03.2021 р. відповідач подав пояснення на заву про зміну підстав позову (т. 2 а. с. 105-113), зазначивши, що затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Миколаєва було включено до плану діяльності з підготовки актів Ради на 2019 рік (рішення від 20.12.2018 р. № 49/9). Аналіз регуляторного впливу проекту рішення здійснено та підписано розробником регуляторного акта – Управлінням земельних ресурсів Ради. На офіційному веб-сайті Ради 20.03.2019 р. здійснено повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акту з аналізом регуляторного впливу. Протягом місяця з дня оприлюднення публікації жодних зауважень чи пропозицій не надійшло. Рішення від 10.04.2019 р. № 52/18 оприлюднено в газеті "Южная Правда" від 11.07.2019 р. випуск № 52 та додатково на веб-сайті Ради. Позитивний висновок державної експертизи від 04.12.2018 р. свідчить про відповідність Технічної документації вимогам чинного законодавства та спростовує твердження позивача про порушення законодавства. Відповідність п. 2 рішення від 10.07.2019 р. № 52/18 вимогам законодавства підтверджена рішенням суду по справі № 400/4199/19.

08.04.2021 р. позивач подав заперечення на пояснення відповідача на заву про зміну підстав позову (т. 2 а. с. 152-155), згідно з якими план діяльності з підготовки актів ММРади на 2019 рік затверджено з порушенням терміну встановленого законом – не до 15 грудня, а 20 грудня. Відповідачем не надано доказів оприлюднення рішення від 20.12.2018 р. № 49/9, яким затверджено план діяльності з підготовки актів Ради на 2019 рік. Тому не можна вважати доведеним факт дотримання відповідачем вимоги щодо включення оскаржуваного рішення до плану діяльності з підготовки актів Ради на 2019 рік. Відповідачем не оприлюднено проект оскаржуваного рішення, а лише повідомлення про оприлюднення регуляторного акту.

26.04.2021 р. відповідач подав заперечення на пояснення позивача (т. 2 а. с. 167-171).

За клопотанням представників сторін та третіх осіб справу розглянуто в письмовому провадженні.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Позивач здійснює господарську діяльність на власних та орендованих земельних ділянках у м. Миколаєві (т. 1 а. с. 11-36).

10.07.2019 р. Миколаївська Міська Рада прийняла рішення № 52/18 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Миколаєва" (т. 1 а. с. 47-96).

Технічна документація розроблена ДП НДІПМ "Діпромісто" на замовлення Управління земельних ресурсів ММР, що не заперечується сторонами та підтверджується договором на закупівлю послуг, що є в наявності в матеріалах справи. (т. 1 а.с.100-104). До договору надається календарний план комплексних інженерних послуг щодо розроблення технічної документації НГОЗ м. Миколаєва (а.с. 105).

Згідно з висновком державної експертизи землевпорядної документації ДСУ з питань геодезії, картографії та кадастру від 04.12.2018 р. № 3209-18 Технічна документація не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, повертається на доопрацювання (т. 1 а. с. 107-108). Водночас, остання сторінка висновку містить відмітку "Держгеокадастр. Зауваження враховано", відбиток печатки "Для довідок" та підпис без зазначення посади та прізвища підписанта. (т. 1 а.с.108)

25.03.2019 року на офіційному веб-сайті ММР в розділі «проекти регулятивних актів» розміщено низка оголошень, серед яких : «Ознайомтесь з Проектом «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Миколаєва»; Аналізом регуляторного впливу до проекту рішення виконавчого комітету Миколаївської міської Ради

«Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Миколаєва» (т.2 а.с. 172 зворотній бік сторінки)

Також на офіційному веб-сайті ММР з 29.12.2018 року міститься запис про наявність плану діяльності з підготовки актів регуляторного впливу на 2019 рік (т.2 а.с.173 зворотній бік сторінки )

Відповідачем наданий до суду текст Плану діяльності з підготовки актів регуляторного впливу на 2019 рік, який затверджено Рішення міської Ради № 49\3 від 20,12.2018 року, де серед іншого п. 6 включено до Плану питання Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель м. Миколаєва на 2019 рік (т. 2 а.с.175-177)

Оскільки Позивачем серед інших підстав в позові, зазначено те що Відповідачем спірне рішення прийнято з порушенням саме процедури прийняття подібних рішень (НПА регулятивного впливу), суд вважає за необхідне, з урахуванням положень до ч. 2 ст. 2 КАС України зазначити наступне:

Згідно статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцева рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

За правилами статті 1 Закону України "Про оцінку земель" (далі – Закон № 1378) нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до частини 5 статті 5 Закону № 1378 нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Окрім зазначеного, нормативна грошова оцінка земель використовується для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Враховуючи викладене, рішення від 10.07.2019 р. № 52/18 є нормативно-правовим регуляторним актом, оскільки прийняте уповноваженим органом суб`єкта владних повноважень, змінює норми права, поширюється на невизначене коло осіб (серед інших - на платників податку з плати за землю, орендарів земельних ділянок державної та комунальної власності, коло яких не є конкретно визначеним) та спрямоване на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб`єктами господарювання, також оскаржене рішення розраховано на довгострокове та неодноразове застосування.

Відповідно до пункту 271.1.1 статті 271 Податкового кодексу України (далі – ПК України) нормативна грошова оцінка є базою оподаткування земельним податком.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Отже, рішення від 10.07.2019 р. № 52/18 визначає базову величину, яка має безпосередній вплив на формування вартості оренди (податку) земельних ділянок, котрі знаходяться у користуванні позивача з огляду на те, що останній є платником земельного податку.

Відповідно до частини 2 статті 264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають, в тому числі особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Відтак, позивач, як особа, яка фактично використовує земельні ділянки на території міста Миколаєва, є суб`єктом правовідносин, в яких буде застосовано рішення від 10.07.2019 р. № 52/18 та, відповідно, має право на його оскарження до суду.

Оскільки оскаржуване рішення є нормативно-правовим регуляторним актом, тому воно підлягає правовій оцінці на предмет дотримання процедури його прийняття, що визначена Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі – Закон № 1160).

Статтею 4 Закону № 1160 передбачено, що одним із принципів державної регуляторної політики є прозорість та врахування громадської думки - відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов`язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями, обов`язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону № 1160 громадяни, суб`єкти господарювання, їх об`єднання та наукові установи, а також консультативно-дорадчі органи, що створені при органах державної влади та органах місцевого самоврядування і представляють інтереси громадян та суб`єктів господарювання, мають право: подавати до регуляторних органів пропозиції про необхідність підготовки проектів регуляторних актів, а також про необхідність їх перегляду; у випадках, передбачених законодавством, брати участь у розробці проектів регуляторних актів; подавати зауваження та пропозиції щодо оприлюднених проектів регуляторних актів, брати участь у відкритих обговореннях питань, пов`язаних з регуляторною діяльністю; бути залученими регуляторними органами до підготовки аналізів регуляторного впливу, експертних висновків щодо регуляторного впливу та виконання заходів з відстеження результативності регуляторних актів; самостійно готувати аналіз регуляторного впливу проектів регуляторних актів, розроблених регуляторними органами, відстежувати результативність регуляторних актів, подавати за наслідками цієї діяльності зауваження та пропозиції регуляторним органам або органам, які відповідно до цього Закону на підставі аналізу звітів про відстеження результативності регуляторних актів приймають рішення про необхідність їх перегляду; одержувати від регуляторних органів у відповідь на звернення, подані у встановленому законом порядку, інформацію щодо їх регуляторної діяльності.

За змістом частин 1-4 статті 7 Закону № 1160 регуляторні органи затверджують плани діяльності з підготовки ними проектів регуляторних актів на наступний календарний рік не пізніше 15 грудня поточного року, якщо інше не встановлено законом. План діяльності з підготовки проектів регуляторних актів повинен містити визначення видів і назв проектів, цілей їх прийняття, строків підготовки проектів, найменування органів та підрозділів, відповідальних за розроблення проектів регуляторних актів. Затверджені плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, а також зміни до них оприлюднюються у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніш як у десятиденний строк після їх затвердження. Якщо регуляторний орган готує або розглядає проект регуляторного акта, який не внесений до затвердженого цим регуляторним органом плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, цей орган повинен внести відповідні зміни до плану не пізніше десяти робочих днів з дня початку підготовки цього проекту або з дня внесення проекту на розгляд до цього регуляторного органу, але не пізніше дня оприлюднення цього проекту.

На підставі частин 1, 2 статті 8 Закону № 1160 стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу. Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій.

За правилами частин 1-4 статті 9 Закону № 1160 кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань. Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону. У випадках, встановлених цим Законом, може здійснюватися повторне оприлюднення проекту регуляторного акту. Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п`яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.

Згідно з частиною 5 статті 9 Закону № 1160 повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта повинно містити: стислий виклад змісту проекту; поштову та електронну, за її наявності, адресу розробника проекту та інших органів, до яких відповідно до цього Закону або за ініціативою розробника надсилаються зауваження та пропозиції; інформацію про спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу (назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений частиною п`ятою статті 13 цього Закону); інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань; інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями зауважень та пропозицій.

Відповідно до частин 6-8 статті 9 Закону № 1160 строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу. Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє. Оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій не може бути перешкодою для проведення громадських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень цього проекту регуляторного акта.

За змістом частини 5 статті 12 Закону № 1160 передбачено, що регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

На підставі частин 2, 5 статті 13 Закону № 1160 повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет. Якщо в межах адміністративно-територіальної одиниці чи в населеному пункті не розповсюджуються друковані засоби масової інформації, а місцеві органи виконавчої влади, територіальні органи центральних органів виконавчої влади, органи та посадові особи місцевого самоврядування не мають своїх офіційних сторінок у мережі Інтернет, документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті, можуть оприлюднюватися у будь-який інший спосіб, який гарантує доведення інформації до мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці чи до відповідної територіальної громади.

Отже, проект регуляторного акту, який орган готує або розглядає має бути внесений до плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, затвердженого цим регуляторним органом. Аналіз регуляторного впливу та проект регуляторного акту, в подальшому і сам регуляторний акт мають бути в установленому порядку оприлюднені.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у справі № 803/417/18 від 06.03.2019 р.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем під час здійснення процедури яка передувала прийняттю оскаржуваного Рішення були здійсненні наступні дії :

-Рішенням ММР № 49\9 від 20.12.2018 року затверджений План діяльності з підготовки актів Миколаївської МР на 2019 рік, серед яких включено до цього плану й питання затвердження тех. документації НГОЗ м. Миколаєва;

-Відповідачем розроблений Аналіз регуляторного впливу Рішення ММР про затвердження тех. документації НГОЗ м. Миколаєва;

-20.03.2019 року ММР на офіційному веб сайті було оприлюднено проект регуляторного Акту з аналізом регулятивного впливу;

-11.07.2019 року в газеті «Южная правда» (випуск № 52) було надруковано проект рішення про затвердження Тех. документації НГОЗ.

Окрім того, слід зауважити, що порядок прийняття регуляторного Акту - Рішення ММР № 52/18 від 10.07.2019 року «Про затвердження НГОЗ» був предметом дослідження під час розгляду справи у суді, та судами надана права оцінка відповідності проведення процедури прийняття оскаржуваного рішення Відповідачем, що викладено у Постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду по справі №400/4199/19, рішення набрало законної сили та станом на час розгляду справи є чинним.

З огляду на положення п. 4 ст.78 КАС України, факт дотримання Відповідачем процедури прийняття оскаржуваного рішення не потребує доказуванню.

А від так, суд приходить висновку, що посилання Позивач на порушення Відповідачем процедури прийняття оскаржуваного рішення № 52\18 від 10.07.2018 року, спростовується висновками суду викладеними у постанові №400/4199/19 від 21.02.2021 року ( т. 2 а.с. 133-138) та наданими Відповідачем письмовими доказами (т. 2 а.с.114-132).

Щодо посилання Позивача на не відповідність Тех.документації НГОЗ нормативно правовим актам: не отримання позитивного висновку державної експертизи Тех.документації НГОЗ; не застосування розробником окремих локальних факторів та відповідних коефіцієнтів при розробці Тех.документації НГОЗ; не застосування розробником при розробці Тех.документації НГОЗ Плану встановлення водоохоронних зон м. Миколаєва - суд вважає за необхідне зазначити наступне :

Так, за правилами статті 33 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" (далі – Закон – № 1808) процедура проведення державної експертизи передбачає експертне дослідження, перевірку, аналіз і оцінку об`єкта державної експертизи та підготовку обґрунтованого та об`єктивного експертного висновку, що відноситься до заключної стадії, в яку входить узагальнення окремих експертних досліджень, одержаної інформації, підготовку висновку державної експертизи та видачу його замовникам об`єктів державної експертизи.

На підставі підпункту 3.5.1. пункту 3.5. Методики на заключній стадії проведення державної експертизи узагальнюються результати експертних досліджень, готується висновок державної експертизи щодо доцільності затвердження землевпорядної документації.

Стаття 35 Закону № 1808 встановлює, що висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об`єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки.

Якщо об`єкт державної експертизи підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, то він позитивно оцінюється та погоджується. У разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок.

За змістом підпункту 3.5.3 пункту 3.5 глави 3 Методики, підготовлені висновки державної експертизи повинні зводитись до трьох можливих варіантів:

землевпорядна документація в цілому відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється позитивно та погоджується (у разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок);

землевпорядна документація не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, повертається на доопрацювання;

землевпорядна документація, яка не відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується.

Згідно з підпункту 3.5.3 пункту 3.5 глави 3 Методики оцінка землевпорядної документації у висновках державної експертизи (за одним із вказаних варіантів) є обов`язковою. При цьому, негативна оцінка об`єкта експертизи повинна бути всебічно обґрунтована положеннями відповідних нормативно-правових актів.

Отже на заключній стадії державної експертизи, орган, що її проводить, зобов`язаний прийняти одне з наведених в підпункті 3.5.3 пункту 3.5 глави 3 Методики рішення.

З висновку державної експертизи землевпорядної документації від 04.12.2018 р. № 3209-18 вбачається, що технічна документації з нормативної грошової оцінки земель міста Миколаєва визнана такою, що не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам та повертається на доопрацювання. Сторонами цекй факт не заперечується.

Об`єкт експертизи, який повернуто на доопрацювання, оцінюється позитивно та погоджується після внесення змін і доповнень до нього в порядку, передбаченому цією Методикою, з урахуванням зауважень та пропозицій, зазначених у висновку державної експертизи (підпункт 3.5.3 пункту 3.5 глави 3).

Відповідно до підпунктів 3.5.8-3.5.9 пункту 3.5 глави 3 Методики передбачено, що усунення зауважень та внесення виправлень, виявлених в результаті державної експертизи, здійснюють розробники землевпорядної документації та інші суб`єкти, що допустили порушення вимог чинного законодавства України, встановлених норм і правил при підготовці об`єкта державної експертизи або його окремих складових частин.

Контроль за усуненням зауважень державної експертизи здійснюють виконавці експертизи (експерти) чи, за їх дорученням, керівники територіальних органів Держгеокадастру. Факт внесення виправлень, врахування зазначених у висновку зауважень та пропозицій посвідчується відповідним записом на висновку експертизи керівника експертного підрозділу або керівника територіального органу Держгеокадастру, на якого покладено контроль за усуненням зауважень державної експертизи.

Також, Методикою передбачено те, що в разі направлення технічної документації на доопрацювання з підстав, якщо вона визнана такою, що не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, новий висновок державної експертизи не готується, а лише проставляється відповідна відмітка на висновку про повернення технічної документації на доопрацювання.

Однак, враховуючи спрощений порядок визнання та усунення недоліків технічної документації, усунутими та з огляду на принцип відповідальності за достовірність і повноту аналізу, обґрунтованість висновків державної експертизи, передбаченого статтею 5 Закону № 1808, принциповим є дотримання вимог зазначеної відмітки про виправлення недоліків.

Так, згідно наведеного вище, факт внесення виправлень, врахування та виправлення (внесення коректив )зазначених у висновку зауважень та пропозицій посвідчується відповідним записом на висновку експертизи керівника експертного підрозділу або керівника територіального органу Держгеокадастру, на який покладено контроль за усуненням зауважень державної експертизи.

Відповідно до пункту 5.23 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації Вимог до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, затвердженої наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 р. № 55, підпис складається з назви посади особи, яка підписує документ (повної, якщо документ надруковано не на бланку, скороченої - на документі, надрукованому на бланку), особистого підпису, ініціалу(-ів) і прізвища.

Тобто, відмітка про усунення недоліків, окрім підпису має містити, щонайменше назву посади особи, яка підписує документ (повної, якщо документ надруковано не на бланку, скороченої - на документі, надрукованому на бланку), ініціалу(-ів) і прізвища.

До того ж, відповідна відмітка виконавців експертизи має бути датована, з тієї підстави, що сам висновок не містить дати його затвердження, а саме з дати затвердження висновки державної експертизи є обов`язковими для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення щодо об`єктів державної експертизи (стаття 35 Закону № 1808).

Як вбачається з Висновку державної експертизи землевпорядної документації від 04.12.2018 р. № 3209-18, що на Висновку міститься відбиток штампу "Держгеокадастр зауваження враховано" та підпис невідомої особи та печатка «для довідок » (а ні посади, а ні прізвище, а ні розшифровки підпису, а ні відмітки що зауваження усунуті ), що є порушенням вимог ЗУ № 1808 .(т. 1 а.с. 108).

Застосування локальних факторів та відповідних коефіцієнтів до земельних ділянок про розробці Тех. документації НГОЗ є вимогою Порядку № 489, що затверджений Наказом міністерства аграрної політики та продовольства України 24.11.2016 року.

Суд критично оцінює позицію Відповідача та Третьої особи, яка зводиться, до того що відсутній обов`язок у розробника на застосування та \або не застосування локальних факторів та відповідних коефіцієнтів, а є лише право яке він може використати або ні на власний розсуд.

Таке твердження протирічить самій меті з якою розробляється Тех. документація НГОЗ.

Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів встановлена Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства агарної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489.

Відповідно до положень зазначеного Порядку інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.

Вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання (Цн) визначається з урахуванням територіально-планувальних, інженерно- геологічних, історико-культурних, природно-ландшафтних, санітарно-гігієнічних та інженерно-інфраструктурних особливостей місця її розташування в межах економіко- планувальної зон за формулою.

Значення коефіцієнта КмЗ визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей.

Для обчислення КмЗ враховуються локальні фактори, наведені в додатку 7, при цьому добуток пофакторних оцінок не має бути нижче 0,50 і вище 1,50.

Таким чином, необхідність застосування окремих локальних факторів визначається розробником технічної документації в кожному населеному пункті окремо, в залежності від його особливостей.

Тобто, Відповідач у своїх запереченнях на позовну заяву фактично спотворює зазначені у Порядку вислови: «необхідність застосування окремих локальних факторів визначається розробником технічної документації в кожному населеному пункті окремо, в залежності від його особливостей. »

Порядок ставить необхідність застосування окремих локальних факторів та відповідних коефіцієнтів розробником в залежність від результатів обстеження земельних ділянок вивчення технічної документації земель населеного пункту, а ні від внутрішнього бажання розробника.

Якщо земельні ділянки оснащені централізованим опалення, то застосування локального фактору та відповідного коефіцієнту є для розробником обов`язковим.

Застосування локальних факторів та відповідних коефіцієнтів є визначальною розрахунковою величиною яка впливає на вартість 1 кв м. той чи іншій земельній ділянки.

Порядком № 489, все ж такі встановлений імперативний припис для розробника необхідності визначення в технічній документації з нормативної грошової оцінки населеного пункту всіх локальних факторів, які зазначені в додатку 7 Порядку, в залежності від результатів обстеження земель населених пунктів та відповідних затверджених генеральних планів населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

Пунктом 3 Порядку № 489, чітко визначено, що інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

А від так для розроблення Тех. документації НГОЗ переважне значення мають затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 486 від 08.05.1996р. (надалі за текстом Порядок № 486), встановлює єдиний правовий механізм визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них (п. 1 Порядку № 486). Відповідно до п. 5 Порядку № 486 визначено, що розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації.

Проекти цих зон розробляються на замовлення фізичних та юридичних осіб, узгоджуються з власниками землі, землекористувачами, Мінекоенерго, Держводагентством та територіальними органами Держгеокадастру, а на території АРК - з органами виконавчої влади АРК з питань екології та природних ресурсів, водного господарства та земельних ресурсів і затверджуються відповідними місцевими органами виконавчої влади або виконавчими комітетами рад (абз. 2 п. 5 Порядку № 486).

Для створення сприятливого режиму водних об`єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою (ч. 2 ст. 58 ЗК України).

Саме у межах водоохоронних зон виділяються землі прибережних смуг та смуги відведення з особливим режимом їх використання відповідно до ст. 88-91 ВК України (п. 4 Порядку № 486).

Положення Водного Кодексу разом з даними геозьомки місцевості, даними інвентаризації земель та державної статистичної звітності, є визначальним даними для розроблення та затвердження органом місцевого самоврядування Плану розмірів та межі водоохоронних зон.

У даному в випадку у розробника був відсутній затверджений Проект розмірів та меж водоохоронних зон, оскільки рішення про затвердження цього проекту ще було скасовано Постановою ОААС 10.03.2015 року по справі № 814/3187/13-а.

З 2012 року (останній рік в якому розроблявся проект) по теперішній час Миколаївська міська Ради не прийняла та належним чином не затвердила проект «встановлення водоохоронних зон прибережних та захисних річок Інгул, Південний Буг і Бузький лиман на території землекористування м. Миколаєва» (а.с.127-128)

Порядком № 486 не передбачено застосовувати розробнику самостійно норми ст. 88 Водного Кодексу у випадку відсутності відповідного нормативного акту встановлення водоохоронних зон.

Суд погоджується з позицією Позивача, що застосуванню локальних факторів за знаходження земельних ділянок «в водоохоронній зоні» передує визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них на підставі розробленого проекту землеустрою та затвердження його органом місцевого самоврядування. Застосування локальних факторів за знаходження земельних ділянок «в водоохоронній зоні» без визначення меж водоохоронних зон в порядку, встановленому законодавством є порушенням зазначених норм законодавства.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 КС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, рішенням № 52\18 від 10.07.2018 року затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Миколаєва, яке згідно академічного тлумачного словника української мови поняття "затверджувати" (Словник української мови: в 11 томах. - Том 3, 1972. - Стор. 343.) тлумачиться як схвалювати що-небудь, вважати остаточно вирішеним; узаконювати що-небудь, надаючи юридичної сили якійсь постанові, рішенню і т. ін.

Тобто, затверджуючи певні положення, інструкції, правила, порядки орган, який має на це передбачене законом право, своїм розпорядчим актом надає юридичної сили документу, який цим розпорядчим актом затверджений.

Тобто, такого роду документи становлять невід`ємну частину розпорядчих документів, якими затверджені, і мають однакову з ними юридичну силу.

З рішення № 52\18 вбачається, що воно не має жодних обмежень юридичної сили затвердженої ним технічної документації. Отже технічна документація є невід`ємною частиною оскарженого рішення та надає йому ознак нормативно-правового акту.

В цьому контексті також слід привести рішення Європейського Суду з прав людини в справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04), яке набуло статусу остаточного 20 січня 2012 р., в якому суд підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Суд критично оцінює позицію Відповідача, яка зводиться до того, що оскільки у місячний термін з моменту опублікування проекту НГОЗ не від кого не надходило заперечень та /або пропозицій, то проект НГОЗ є узгодженим.

Суд вважає, за необхідне наголосити, що відсутність зауважень та/або пропозицій у місячний термін що передував прийняттю оскаржуваного Рішення № 52/18 ніяким чином не позбавляє Миколаївську міську раду від обов`язку використовувати надані їй повноваження у відповідності з Законом та з метою які вони надані.

Виходячи з вищевикладеного, та приймаючи до уваги положення ч. 2 ст.2 КАС України, суд приходить висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення про затвердження Тех. документації НГОЗ, Миколаївська Міська Рада діяла в межах своїх повноважень, але з використанням повноваження не з тією метою, з якою це повноваження надано їй Законом. Відповідач діяв не обґрунтовано, тобто не врахував усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що призвело до порушення принципу рівності всіх перед законом. Затвердження оскаржуваним рішенням НГОЗ яка розроблена з порушенням Порядку № 489, з порушенням Методики № 391, що призвело до порушення прав позивача, як особи на яку поширюється дія цього регуляторного акту.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем відповідно до платіжного доручення № 7981 від 06.07.2020 року сплачено сплату судовий збір в сумі 2 102,00 грн., який належить стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. ( т. 1 а.с. 151)

Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (вул. Електриків, 8,Київ 71,04071, 00017733) до Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20,Миколаїв,54001, 26565573) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та недійсним рішення від 10.07.2019 р. № 52/18 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Миколаєва".

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20,Миколаїв,54001 26565573) на користь Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (вул. Електриків, 8,Київ 71,04071 00017733) судові витрати в розмірі 2102,00 (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суддя Н. В. Лісовська

Рішення складено в повному обсязі 06.08.2021