Рішення № 98836198, 06.08.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2021 р. № 400/1767/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:Вільнозапорізької сільської ради, вул. Москаленка, 35, Вільне Запоріжжя, Баштанський район, Миколаївська область, 55650,

про:визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі-позивач) звернулась до суду з позовом до Вільнозапорізької сільської ради (надалі - відповідач) про:

- визнання протиправними дій Вільнозапорізької сільської ради Новобузького району Миколаївської області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою;

- зобов`язання Вільнозапорізької сільської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,00 га кадастровий номер 4824582600:02:000:0332, що розташована за межами населених пунктів Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області, з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що Вільнозапорізькою сільською радою протиправно відмовлено йому у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Вільнозапорізької сільської ради, пославшись при цьому на підстави, котрі не зазначені в ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України. З огляду на таке, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач надав відзив на позов, просив в його задоволенні відмовити. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що позивач звернувся до Вільнозапорізької сільської ради із заявою про надання йому дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення йому у власність земельної ділянки із земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства площею 2 га. Питання про розгляд цієї заяви було включено до порядку денного сесії Вільнозапорізької сільської ради. Водночас, на цю саму земельну ділянку було подано аналогічну заяву громадянином ОСОБА_2 який брав участь у операції Об`єднаних сил. Питання про розгляд цієї заяви також було включено до порядку денного сесії Вільнозапорізької сільської ради. На сесії сільської ради, яка відбулась 05.02.2021 року, було оголошено обидві вищезазначені заяви та поставлено питання про їх розгляд на голосування. За результатами голосування депутатами сільської ради було прийнято рішення задовольнити заяву саме гр. ОСОБА_2 , оскільки він відноситься до пільгової категорії громадян. Відповідно, заява позивача була залишена без задоволення. Про результати розгляду заяви позивача було повідомлено листом, який отримано нарочно 15.02.2021 року.

Відповідно до ч. 9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

ОСОБА_1 15 грудня 2020 року звернулась до Вільнозапорізької сільської ради із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,00 га кадастровий номер 4824582600:02:000:0332, що розташована за межами населених пунктів Вільнозапорізької сільської ради Новобузького району Миколаївської області.

Листом від 22.02.2021 року відповідач повідомив позивача (на адвокатський запит), що адвокатський запит складено без дотримання встановлених вимог, а саме до нього долучено оригінал ордеру, в кому відсутні повноваження адвоката Ляшко М.Д. Крім того, зазначено, що відповідь по суті, буде надано після усунення адвокатом недоліків.

Не погоджуючись з діями Вільнозапорізької сільської ради щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, позивач звернулась до суду із позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з такого.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 116 Земельного кодексу України (надалі ЗК України) встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Частиною 6 статті 118 ЗК України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до частини 7 статті 116 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У відповідності до ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Аналіз зазначених норм права дає підстави вважати, що такими встановлені підстави, порядок та строки передачі земельної ділянки у власність громадян. Ці норми передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність. За результатами розгляду поданих заяв визначені в статті 118 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень - надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову.

При цьому, встановлено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Водночас, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року (справа № 545/808/17), від 20 вересня 2018 року (справа 804/5597/15), від 23 листопада 2018 року (справа 296/10121/17).

При цьому, Земельним кодексом України визначено чіткий алгоритм розгляду заяв громадян про відведення у власність земельних ділянок та вичерпний перелік підстав для відмови особі у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Як видно з матеріалів справи, що ОСОБА_1 звернулась до Вільнозапорізької сільської ради із заявою про надання їй дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення йому у власність земельної ділянки із земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства площею 2 га. Питання про розгляд цієї заяви було включено до порядку денного сесії Вільнозапорізької сільської ради. Водночас, на цю саму земельну ділянку було подано аналогічну заяву громадянином ОСОБА_2 , який брав участь у операції Об`єднаних сил. Питання про розгляд цієї заяви також було включено до порядку денного сесії Вільнозапорізької сільської ради. На сесії сільської ради, яка відбулась 05.02.2021 року, було оголошено обидві вищезазначені заяви та поставлено питання про їх розгляд на голосування. За результатами голосування депутатами сільської ради було прийнято рішення задовольнити заяву саме гр. ОСОБА_2 , оскільки він відноситься до пільгової категорії громадян. Відповідно, заява позивача була залишена без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Повноваження відповідних органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 Земельного кодексу України, статтями 26, 33, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання з приводу земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Частинами першою і другою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

При цьому суд зауважує, що всупереч вказаним нормам, за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на бажану земельну ділянку на засіданні сільської ради не було прийнято рішення в розумінні статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Таким чином, відсутність належним чином оформленої відмови Вільнозапорізької сільської ради про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, вказує на те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.

Відтак, відсутність належним чином оформленого за результатами пленарного засідання рішення сільської ради про не надання або надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, свідчить про допущення сільською радою протиправної бездіяльності.

За викладених обставин, оскільки в спірному випадку мала місце не дії, а саме протиправна бездіяльність відповідача, що полягає у не розгляді заяви позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на пленарному засіданні у відповідності до положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", суд керуючись приписами статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги, шляхом визнання протиправною бездіяльності щодо не прийняття рішення за клопотанням позивача від 15.12.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,00 га кадастровий номер 4824582600:02:000:0332, що розташована за межами населених пунктів Вільнозапорізької сільської ради, а також зобов`язання розглянути повторно зазначене клопотання з урахуванням висновків суду.

Водночас суд зауважує, що під час повторного розгляду заяви позивача та дотримуючись порядку надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, встановленого ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, відповідач, за умови встановлення відсутності підстав для відмови у наданні такого дозволу (якими є невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку), повинен за заявою позивача прийняти рішення про надання такого дозволу. Натомість відмовляючи у наданні дозволу відповідач зобов`язаний навести усі підстави для відмови з посиланням на норми законодавства, якими такі підстави встановлені.

На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що належним способом захисту прав позивача у спірних правовідносинах є визнання протиправною бездіяльності щодо не прийняття рішення за клопотанням позивача від 15.12.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,00 га кадастровий номер 4824582600:02:000:0332, що розташована за межами населених пунктів Вільнозапорізької сільської ради та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.12.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,00 га кадастровий номер 4824582600:02:000:0332, що розташована за межами населених пунктів Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області, з урахуванням висновків суду.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України , при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 159, 162, 241, 243, 244, 245, 246, 250, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Вільнозапорізької сільської ради (вул. Москаленка, 35, с. Вільне, Запоріжжя, Баштанський район, Миколаївська область, 55650, ідентифікаційний код 04375671) задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Вільнозапорізької сільської ради щодо не прийняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 15.12.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,00 га кадастровий номер 4824582600:02:000:0332, що розташована за межами населених пунктів Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області.

3. Зобов`язати Вільнозапорізьку сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.12.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,00 га кадастровий номер 4824582600:02:000:0332, що розташована за межами населених пунктів Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області, з урахуванням висновків суду.

4. Стягнути з Вільнозапорізької сільської ради (вул. Москаленка, 35, с. Вільне Запоріжжя, Баштанський район, Миколаївська область, 55650, ідентифікаційний код 04375671) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Мельник