Рішення № 98836077, 06.08.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/5364/21

ДОДАТКОВЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М.ю, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А2615 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини А2615,у якій позивач просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини А2615 щодо не проведення повного розрахунку при звільненні;

- зобов`язати військову частину А2615 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільнені за період з 04.10.2018 по 23.03.2021.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.07.2021 адміністративний позов було задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність військової частини А2615 щодо не проведення повного розрахунку із ОСОБА_1 на день виключення із списків особового складу та усіх видів забезпечення 03.10.20218 у зв`язку із звільненням з військової служби; зобов`язано військову частину А2615 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період із 03.10.2018 по 23.03.2021.

Представник позивача подав заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки вказане питання не було вирішено судом при винесенні рішення у справі.

При ухваленні додаткового рішення, суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За правилами частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною сьомою вказаної статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України).

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та адвокатом Хлопецьким О.О. укладено договір про надання правової допомоги від 29.03.2021 № 104-21.

Відповідно до акта виконаних робіт (наданих послуг) від 06.04.2021, Адвокат надав, а Клієнт прийняв (отримав) юридичні послуги (правову допомогу), зокрема:

усна консультація, аналіз правовідносин, відповідно до п. 2.1 прайс-листа вартість становить 500, 00 грн, час виконання 30 хв;

вивчення судової практики у подібних справах, відповідно до п. 2.3 прайс-листа вартість становить 500 грн, час виконання 60 хв;

написання позовної заяви та формування пакету документів – 2000,00 грн.

Відповідно до довідки про проведення готівкової оплати від 06.04.2021 позивачем сплачено адвокату Хлопецькому О.О. готівкові кошти у розмірі 3000, 00 грн.

Суд зазначає, що усна консультація клієнта, пошук та аналіз судової практики з питань застосування законодавства у спірних питаннях у судовому процесі не є професійною правничою допомогою, пов`язаною саме з розглядом даної справи, відповідно до приписів ст.132 КАС України. Такі послуги є фактичною складовою такого виду правничої допомоги, як складання позовної заяви.

Відповідно до положень п.1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною першою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із ч. 2 статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Зазначені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі/WestAllianceLimited проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певну суму, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (269).

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Зазначена позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року у справі № 810/2760/17.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вказана позиція узгоджується з позицією, викладено у постанові Верховного Суду по справі №520/7431/19.

Керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, з урахуванням як національного законодавства, так і практики ЄСПЛ, враховуючи задоволення позовних вимог позивача, суд вважає правомірним стягнення з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань, на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн., оскільки такий розмір гонорару є співмірним із результатом розгляду та складністю такої справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час.За таких обставин, клопотання представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10,14, 72-77,90, 139, 143, 242-246, 252, 255, 257, 293, 295, п. 3 розділу VI Прикінцеві положення, пп. 15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

заяву представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А2615 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії -задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань військової частини А2615 (81052, Львівська обл., Яворівський р-н, с. Старичі, вул. Шептицьких, код ЄДРПОУ 26606616) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1500 грн (одна тисяча п`ятсот гривень) судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.М. Брильовський