Рішення № 98835853, 05.08.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2021 року м. Київ № 320/3663/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Проктер енд гембл Україна” про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (код: 38598371, адреса: 49600, м. Дніпро, вул. Короленка, 4) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Проктер енд гембл Україна” (код: 19341005, адреса: 08304, Київська область, м. Бориспіль, вул. Завокзальна, 2) в якому просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: будівель та споруд Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Проктер енд гембл Україна” (код ЄДРПОУ: 19341005) за адресою: Дніпропетровська обл., м. Покров, вул. Уральська, 1а до повного усунення порушень.

Заявлені вимоги мотивовані тим, що за результатами проведеної позивачем планової перевірки об`єктів відповідача за адресою: Дніпропетровська обл., м. Покров, вул. Уральська, 1а, щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, відповідним актом зафіксовані виявлені під час перевірки порушення в частині недотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Ухвалою суду від 05.05.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

08.06.2021 судом отримано відзив на позовну заяву, у якій відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, уповноваженими особами позивача на виконання вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», з метою виконання Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з надзвичайних ситуацій на 2021 рік, затвердженого наказом ДСНС України від 26.11.2020 №633 та Плану комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) на 2021 рік, затвердженого наказом Державної регуляторної служби України від 16.11.2020 №114, на підставі наказу ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області від 20.01.2021 №1 та посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 15.02.2021 №15, проведено планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Проктер енд Гембл Україна» (код: 19341005, адреса реєстрації: 08304, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Завокзальна, 2), а саме: об`єкта розташованого за адресою: 53300, Дніпропетровська обл., м. Покров, вул. Уральська, 1а.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 06.02.2021 №14, відповідно до змісту якого перевіркою об`єктів ТОВ «Проктер енд Гембл Україна» щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту від 26.02.2021 №14 встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України, правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (ППБУ), Державних будівельних норм України «Планування та забудова територій», затверджених наказом Мінрегіону України від 26.04.2019 №104 (ДБН Б.2.2-12:2019), Порядку затвердження програм навчання та інструктажів з питань пожежної безпеки, організації та контролю за їх виконанням, затверджених наказом МВС України від 05.12.2019 №1021, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03.02.2020 за №108/34391 (наказ МВС №1021), Національного стандарту України «Системи протипожежного захисту. Настанова з підтримання експлуатаційної придатності», наказу ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 22.09.2020 №232 (ДСТУ 9047:2020), Національного стандарту України «Системи пожежної сигналізації та оповіщування. Частина 14. Настанови щодо побудови, проектування, монтування, введення в експлуатацію, експлуатування, і технічного обслуговування» (ДСТУ-Н CEN/TS 54-14:2009), «Правила улаштування електроустановок», Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.32-01, НПАОП 40.1-1.32-01), Будівельних норм та правил «Складські будівлі» (СНиП 2.11.01-85*), Відомчих будівельних норм України «Проектування складів нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа», затверджених наказом Держкомнафтогазу України від 18.03.1994 №133 (ВБН В.2.2-58.1-94), Державних будівельних норм України «Системи протипожежного захисту», затверджених наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 №312 (ДБН В.2.5-56:2014), Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом МВС України від 15.01.2018 №25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23.02.2018 за №225/31677 (наказ МВС №25), Державних будівельних норм України «Автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та сповіщення населення», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.01.2014 №29 (ДБН В.2.5-76:2014), Державних будівельних норм України (Пожежна безпека об`єктів будівництва”, затверджених наказом Мінрегіону України від 31.10.2016 №287 (ДБН В.1.1-7:2016), Національного стандарту України «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», затвердженого наказом Мінрегіону України від 15.06.2016 №158 (ДСТУ Б В.1.1-36:2016), постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 №1200 «Про затвердження Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю (Порядок забезпечення), Правил техногенної безпеки, затверджених наказом МВС України від 05.11.2018 №879, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27.11.2018 за №1346/32798 (ПТБ), наказу МНС України від 18.12.2000 №338 (у редакції наказу МНС України від 16.08.2005), зареєстрованого у Мін`юсті України 01.09.2005 за №970/11250 “Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об`єктів” (Положення про паспортизацію), постанови Кабінету Міністрів України №763 від 26.10.2016 «Про затвердження переліку суб`єктів господарювання, галузей та окремих територій, які підлягають постійному та обов`язковому аварійно-рятувальному обслуговуванню на договірній основі” (ПКМУ №763), постанови Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 №819 «Порядок проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту” (Порядок проведення навчання), постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 №444 «Порядок здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» (Порядок здійснення навчання населення), а саме:

1. п. 22 розділу ІІ ППБУ, п. 15.1.3 ДБН Б.2.2-12:2019 – не розміщено пожежно-рятувальний підрозділ (частину) для обслуговування підприємства; 2. п. 15 розділу ІІ ППБУ, п. 16 ПКМУ №444, п. 2 розділу ІІІ наказу МВС України №1021 від 05.12.2019 – не пройшли перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 №444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях», 52 працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою; 3. п.1.4 глави 1, розділу V ППБУ, п. 4.3.4 глави 4.3 розділу 4 ДСТУ 9047:2020, п. 11.2.1 глави 11.2 розділу 11 ДСТУ-Н CEN/TS 54-14:2009 – не здійснюється підтримання експлуатаційної придатності (технічне обслуговування) систем протипожежного захисту (СПЗ), що змонтовані в будівлях та приміщеннях відповідно до затверджених регламентів робіт з технічного обслуговування на кожний вид СПЗ/ІСтаТО (ІСтаТО – інженерні системи та технологічне обладнання); 4. п. 2.2 глави 2 розділу ІІІ ППБУ, п. А.11.6 дод. А ДСТУ-Н CEN/TS 54-14:2009 – не забезпечено підтримання експлуатаційної придатності СПЗ, що змонтовані в будівлях та приміщеннях, а саме: організацією, відповідальною за проведення перевіряння не надані відповідальній особі підписані підтвердження після завершення квартального та щорічного обслуговування, що перевіряння завершено і що відповідальна особа сповіщена про усі виявлені недоліки; 5. п. 2.2 глави 2 розділу ІІІ ППБУ, п. 4.2.2 глави 4.2 розділу 4 ДСТУ 9047:2020, п. 10.2 розділу 10 ДСТУ-Н CEN/TS 54-14:2009 – не забезпечено підтримання експлуатаційної придатності (технічне обслуговування) СПЗ, що змонтовані в будівлях, спорудах а приміщеннях, а саме: відсутні експлуатаційний журнал СПЗ/ІСтаТО, план-графіки робіт з підтримання експлуатаційної придатності СПЗ, інструкції для персоналу щодо підтримання експлуатаційної придатності СПЗ; 6. п. 2.2 глави 2 розділу ІІІ ППБУ, п. 5.1.2.6 глави 5.1 розділу 5 ДСТУ 9047:2020, п. 7.2.22 ДБН В.2.5-56:2014 – не забезпечено підтримання експлуатаційної придатності СПЗ, що змонтовані в будівлях та приміщеннях, а саме: не забезпечено запас пожежних сповіщувачів у кількості не менше ніж 10% від установлених; 7. п. 3.17 глави 3 розділу V ППБУ п. 5 розділу ІІ наказу МВС України №25 від 15.01.2018 – не здійснено технічне обслуговування семи порошкових вогнегасників ВП-9; 8. ч. 1 ст. 53 КЦЗУ, розділу 1 ДБН В.2.5-76:2014, п. 3 розділу ІІІ ПТБ – не обладнані об`єкти підвищеної небезпеки автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення; 9. п. 21 наказу МНС України №338 від 18.12.2000 – не виконано переоформлення паспорту потенційно небезпечного об`єкта; 10. п. 12 ч. 1 ст. 20, ст. 133 КЦЗУ, п. 3 розділу ІІІ ПТБ, п. 1 ПКМУ №763 – не забезпечено постійне та обов`язкове аварійно-рятувальне обслуговування на договірній основі аварійно-рятувальними службами, які пройшли атестацію в установленому порядку шляхом укладення угоди; 11. п. 3 ч. 1 ст. 20 КЦЗУ, п. 3 розділу ІІІ ПТБ – не розміщено інформацію про заходи безпеки та поведінку населення на випадок виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру на офіційних веб-сайтах, інформаційних стендах та в засобах масової інформації; 12. п. 8 ч. 1 ст. 20 КЦЗУ, пп. 10, 11 ПКМУ №819, п. 15 ПКМУ №444 – не пройшли функціональне навчання з питань цивільного захисту особи керівного складу та фахівці, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту; 13. п. 4 глави 6 розділу V ПТБ, п. 7 розділу IV наказу МВС України від 05.12.2019 №1021 – не заведено журнал реєстрації інструктажів з питань цивільного захисту, пожежної безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях; 14 – п. 2 ч. 1 ст. 20 КЦЗУ, пп. 2, 3 ПКМУ №1200 – працівники не забезпечені засобами радіаційного та хімічного захисту; 15. п. 3.11 глави 3 розділу V ППБУ – не доукомплектовані одинадцять пожежних щитів засобами пожежогасіння згідно норм належності, що встановлені на території; 16. п. 2.7 глави 2 розділу ІІІ ППБУ – наказом не призначено посадову особу, відповідальну за утримання вогнезахисного покриву; 17. п. 2.8 глави 2 розділу ІІІ ППБУ – не здійснено перевірку стану вогнезахисного покриву із складанням акту перевірки технічного стану вогнезахисного покриву; 18. п. 22 розділу ІІ, п. 2.3 глави 2 розділу ІІІ ППБУ, п. 6.29 ДБН В.1.1-7:2016 – протипожежні двері приміщення електрощитової на першому поверсі не утримуються у справному стані, а саме: відсутній пристрій для самозачинення; 19. п. 2.3 глави 2 розділу ІІІ ППБУ, пп. 6.16, 6.17 ДБН В.1.1-7:2016 – допущено зниження класу вогнестійкості елементу заповнення прорізу у протипожежній перешкоді, а саме: приміщення архіву на першому поверсі не відділене від інших приміщень протипожежними дверима з нормованим класом вогнестійкості; 20. п. 1.2 глави 1 розділу V ППБУ, п. 13.1 табл. А.2 дод. А ДБН В.2.5-56:2014 – приміщення серверної на третьому поверсі не обладнане СПЗ відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», а саме: автоматичною системою пожежогасіння (АСПГ); 21. п. 2.26 глави 2 розділу IV ППБУ – зовнішній простір навколо кондиціонерів на стіні не розчищено від гілок дерев у радіусі не менше ніж 1,5 метра; 22. п. 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ, п. 7.2.2 ДБН В.1.1-7:2016 – допущено улаштування розсувних дверей з приміщення їдальні в коридор; 23. п. 22 розділу ІІ, п. 2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ, п. 7.2.7 ДБН В.1.1-7:2016 – допущено зменшення висоти евакуаційного виходу, а саме: висота дверей зі сходової клітки у просвіті виконана меншою за 2,0 м; 24. п. 22 розділу ІІ ППБУ, п. 7.3.26 ДБН В.1.1-7:2016 – вікна в двох сходових клітках не обладнані пристроями для їх відчинення з рівня сходових площадок; 25. п. 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ – допущено влаштування двох виступів на шляху евакуації першого поверху; 26. п. 2.27 глави 2 розділу ІІІ ППБУ – двері прохідної на першому поверсі відчиняються не в напрямку виходу; 27. п. 22 розділу ІІ, п. 2.3 глави 2 розділу ІІІ ППБУ, п. 6.29 ДБН В.1.1-7:2016 – протипожежні двері приміщення складу не утримуються у справному стані, а саме: відсутній пристрій для самозачинення; 28. п. 22 розділу ІІ, п. 2.3 глави 2 розділу ІІІ ППБУ, пп. 6.16, 6.17 ДБН В.1.1-7:2016 – допущено зниження класу вогнестійкості елементу заповнення прорізу у протипожежній перешкоді, а саме: кімната холодильних установок не відділена від інших приміщень протипожежними дверима з нормованим класом вогнестійкості; 29. п. 2.26 глави 2 розділу IV ППБУ – лінії живлення до трьох побутових кондиціонерів не забезпечено автономними пристроями електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії; 30. піпд. 7 п. 9.1 глави 9 розділу VI ППБУ – не забезпечено відстань між стінами та штабелями готової продукції не менше 0,8 м в будівлях складів №№ 17, 8; 31. п. 22 розділу ІІ ППБУ, п. 30.10 СНиП 2.11.01-85* – не виконані віконні фрамуги, що відчиняються у приміщенні складу №16; 32. п. 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ, п. 7.3.8 ДБН В.1.1-7:2016 – допущено влаштування порогу в дверях виходу з приміщення складу №16 висотою більше ніж 0,05 м; 33. п. 2.3 глави 2 розділу ІІІ ППБУ – допущено використання у несправному стані протипожежних воріт, які розділяють складські приміщення, а саме: пошкоджене полотно; 34. пп. 2.8 глави 2 розділу ІІІ ППБУ – не проведено повторне вогнезахисне обробляння металевих конструкцій двох сходових кліток та металевих конструкцій перекриття у яких закінчився строк експлуатації; 35. п. 2.8 глави 2 розділу ІІІ ППБУ – не відремонтовано пошкоджений вогнезахисний покрив металевих конструкцій на позначці +9,000; 36. п. 22 розділу ІІ ППБУ, п. 10.13 ВБН В.2.2-58.1-94 – склад паливно-мастильних матеріалів (ПММ) не обладнаний приямками та трапами для стікання проливів; 37. підп. 23 п. 9.2 глави 9 розділу VI ППБУ – допущено зберігання порожніх металевих бочок, забруднених нафтопродуктами у приміщенні складу ПММ; 38. підп. 7 п. 9.1 глави 9 розділу VI ППБУ – не забезпечено ширину проходів між штабелями пластикових бочок не менше 1 м, а також відстань між стінами та штабелями пластикових бочок не менше 0,8 м в будівлі складу №10; 39. п. 1.4 глави 1 розділу V ППБУ – підтримання експлуатаційної придатності СПЗ не проводиться відповідно до вимог технічної документації підприємства-виготовлювача, а саме: не виконано заміну модулів порошкового пожежогасіння «Буран-8», що відслужили свій термін експлуатування; 40. п. 2.2 глави 2 розділу ІІІ ППБУ, п. 5.2.1.4.4 глави 5.2 розділу 5 ДСТУ 9047:2020, пункту 20.3.4.2 глави 20.3 розділу 20 ДСТУ EN 12845:2011 – не забезпечено підтримання експлуатаційної придатності (технічне обслуговування) СПЗ, а саме: не перевірені усі насоси спринклерної АСПГ в режимі повної потужності (шляхом приєднання випробувальної лінії до лінії подавання води насосом нижче незворотного клапана нагнітального патрубка насоса) під час виконання щорічних робіт; 41. п. 2.2 глави 2 розділу ІІІ ППБУ, п. 5.2.1.2 глави 5.2 розділу 5 ДСТУ 9047:2020 – не забезпечено підтримання експлуатаційної придатності (технічне обслуговування) СПЗ, а саме: відсутній окремий опис порядку ручного аварійного запускання насосів спринклерної АСПГ, а також докладна інформація щодо виконання щотижневих робіт; 42. п. 2.4 глави 2 розділу ІІІ ППБУ – допущено застосування горючого матеріалу у місці проходження трубопроводу спринклерної АСПГ через протипожежну стіну; 42. п. 22 розділу ІІ, п. 2.3 глави 2 розділу ІІІ ППБУ, п. 6.29 ДБН В.1.1-7:2016 – протипожежні двері в приміщенні насосної не утримуються у справному стані, а саме: відсутній пристрій для самозачинення; 44. п. 2.9 глави 2 розділу ІІІ ППБУ – невірно визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою» для будівлі; 45. п. 2.9 глави 2 розділу ІІІ ППБУ – не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопоженою та пожежною небезпекою».

За змістом викладеного у позовній заяві, за наявності вказаних вище порушень пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту на об`єкті відповідача - їх подальша експлуатація створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, та у якості відповідних обґрунтувань позивачем зазначено зокрема наступне.

Аварійно-рятувальне обслуговування передбачає надання послуг з проведення відповідних робіт із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій (профілактики), локалізації і ліквідації наслідків аварій, інших послуг відповідно до укладеної угоди. Не виконання даного заходу унеможливлює якісно проводити заходи щодо локалізації та ліквідації надзвичайних ситуацій, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відсутність навчання по програмі пожежно-технічного мінімуму призведе до панки та невірним діям персоналу при виникненні пожежі, що в свою чергу сприяє розвитку пожежі, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення пожежі або вибуху.

Не належне утримання автоматичної системи пожежогасіння та автоматичної пожежної сигналізації призведе до пізнього виявлення пожежі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, не відбудеться оповіщення людей, які перебувають у приміщеннях, в зв`язку з чим продукти горіння та чадний газ унеможливить своєчасну та безпечну евакуацію з приміщень та може призвести до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

Відсутність первинних засобів пожежогасіння та не відповідність їхнього технічного стану унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При відсутності автоматизованої системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення персоналу і населення, що проживає в зоні можливого ураження, надзвичайна ситуація буде виявлена на більш пізній стадії розвитку, у зв`язку з чим заходи щодо її ліквідації на ранній стадії будуть не ефективними. Відсутність оповіщення персоналу і населення, що проживає у зоні можливого ураження від надзвичайної ситуації на ранній стадії її розвитку призведе до ймовірного ураження зазначених осіб у разі не своєчасної евакуації. Тобто відсутність даних систем створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відсутність навчання з питань цивільного захисту призведе до паніки та невірним діям персоналу пр виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації.

Відсутність засобів індивідуального захисту призведе до ураження органів дихання працюючого персоналу, що може збільшити кількість летальних випадків.

Відсутність або не відповідність вогнезахисної обробки конструктивних елементів будівлі або невідповідність стану вогнезахисної обробки, під впливом небезпечних факторів пожежі, призводить до її руйнування, поширення пожежі зі збільшенням продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур та їх розповсюдження до шлахів евакуації, що унеможливлюють евакуацію людей з будівлі.

Відсутність приладів для самозачинення дверей створює загрозу розповсюдження пожежі із однієї частини будівлі в іншу, унеможливлює евакуацію людей з будівлі та послідуючим отруєнням чадним газом та продуктами горіння, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При відсутності протипожежних дверей (люків, клапанів, вікон) з нормованою межею вогнестійкості або їх не відповідності можливі втрата цілісності та втрата теплоізолювальної спроможності даної перешкоди, що підвищує вплив небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), унеможливлює евакуацію людей з будівлі та послідуючим отруєнням чадним газом та продуктами горіння та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відсутність автоматичної системи пожежогасіння та автоматичної пожежної сигналізації призведе до пізнього виявлення пожежі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, не відбудеться оповіщення людей, які перебувають у приміщеннях, в зв`язку з чим продукти горіння та чадний газ унеможливить своєчасну та безпечну евакуацію з приміщень та може призвести до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

При недотриманні вимог до шляхів евакуації та евакуаційних виходів може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При зменшенні висоти у просвіті евакуаційних виходів (дверей) на шляху евакуації можуть призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При влаштуванні перепадів висот та виступів на шляхах евакуації може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При порушенні вимог до евакуаційних виходів, а саме відчинення дверей не в напрямку евакуації, унеможливить їх використання як евакуаційного виходу при виникненні пожежі, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних фактів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При порушенні виконання монтажу побутових кондиціонерів та їх не відповідність призводить до аварійної пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При недотриманні нормованої ширини проходів (шляхів евакуації) можуть призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних фактів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відсутність або не відповідність перешкод розливу палива може призвести до розтікання палива при пожежі, поширення пожежі на інші об`єкти та унеможливить підступи до осередку пожежі для його гасіння, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відтак, вказане за доводами позивача, свідчить про обґрунтованість звернення позивача до суду у відповідності до положень Кодексу цивільного захисту України у зв`язку з необхідністю застосувати заявлені заходи реагування шляхом заборони експлуатації об`єктів відповідача до повного усунення виявлених порушень.

Натомість, у відзиві на позов відповідач заперечуючи проти задоволення заявлених позивачем вимог вказував у тому числі на те, що станом на час подання відзиву на об`єкті відповідача залишилося лише 2 з 45 пунктів переліку порушень, вказаних в акті перевірки.

Окрім того, відповідач зазначає, що в контексті позовних вимог позивач просить застосувати заходи реагування щодо всіх об`єктів відповідача за вказаною адресою, попри те, що в акті перевірки зазначені окремі порушення по окремим об`єктам, які не мають відношення до інших об`єктів.

У той же час, в іншій частині відзиву відповідач наводить детальне обґрунтування своєї позиції по кожному пункту акта перевірки.

При цьому, за змістом висловлених пояснень щодо виявлених позивачем порушень під час перевірки об`єктів відповідача, наявність більшості порушень (пункти 2-7, 9-11, 13-33, 35-45) в тому числі станом на час проведення перевірки не заперечувалася відповідачем. На підтвердження усунення цих порушень відповідачем надано відповідні докази та вказано, що окремі з цих порушень перебувають у стані усунення.

Також, за клопотанням відповідача до матеріалів справи долучались інші докази щодо стану усунення виявлених позивачем порушень на об`єкті відповідача.

Таким чином, посилаючись на правові позиції суду касаційної інстанції у справах з подібними правовідносинами, відповідачем вказувалося на необхідності врахування принципу співмірності в контексті заявленого позивачем виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації підприємства відповідача.

Натомість, у наданих позивачем до суду поясненнях про стан усунення порушень, останній також із відповідними обґрунтуваннями, підтвердженими судовою практикою Верховного Суду, зауважував на тому, що ДСНС є спеціально уповноваженим органом, який має право надавати оцінку виявленим порушенням вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, а складений за результатами перевірки акт - є належним доказом факту виявлення таких порушень, які в свою чергу слугують підставами для застосування відповідних заходів реагування.

Разом з цим, позивачем також вказувалось і на те, що з моменту проведення планової перевірки та відкриття провадження у даній адміністративній справі, відповідач не звертався до позивача з приводу проведення позапланової перевірки на об`єкті відповідача, а тому надані відповідачем докази через неможливість їх прив`язки до відповідного об`єкта не можуть слугувати на користь висновку про усунення виявлених позивачем порушень.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

За змістом статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа (частина 4 статті 4 Закону №877-V).

Частиною 7 статті 7 Закону №877-V визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до положень частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів,

Згідно з частиною 2 цієї статті повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналіз наведених правових норм права дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Згідно з частиною 2 статті 51 та частиною 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до п.п. 26, 33, 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Суд зазначає, що у контексті вищенаведених норм, настання реальної загрози життю та здоров`ю людей слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 Кодексу цивільного захисту України).

У силу пункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Суд зазначає, що зі змісту вищевказаних норм законодавства вбачається, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки, та не залежить від виконання (не виконання) вимог припису органу контролю щодо усунення виявлених порушень.

Суд також зазначає, що чинне законодавство не обумовлює імперативно необхідність винесення припису, розпорядження чи постанови з питань пожежної безпеки як передумови звернення до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення діяльності об`єкту. Більше того, за змістом частини 7 статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Як вже було встановлено судом, позивачем за результатами перевірки об`єктів відповідача за адресою: Дніпропетровська обл., м. Покров, вул. Уральська, 1а, щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту виявлено 45 порушень в частині недотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, та згідно обґрунтувань у позовній заяві вказано, які порушення та зокрема їх можливі наслідки - створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Наявність більшості із виявлених позивачем порушень на об`єкті відповідача, у тому числі тих, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, станом на час проведення перевірки відповідачем не заперечувалась.

Надані відповідачем докази щодо усунення виявлених порушень суд оцінює критично, оскільки з останніх неможливо достеменно та беззаперечно стверджувати про факт повного усунення всіх виявлених та вищезазначених порушень на об`єктах відповідача.

Суд зазначає, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді, зокрема, повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень.

Такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 11.12.2019 у справі №320/7019/18.

Щодо необхідності застосування принципу співмірності, при застосуванні такого виключного заходу реагування як заявлений позивачем в межах даної адміністративної справи, суд зазначає наступне.

Так, при обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи об`єкта, суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб`єкта господарювання і публічними інтересами.

Однак, суд не може взяти до уваги доводи та подані відповідачем матеріали які такі, що у своїй сукупності могли б свідчити про повне усунення порушень на об`єктах відповідача, зокрема тих, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки за наведених позивачем обґрунтувань, згідно частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підтвердженням факту усунення цих порушень може слугувати позапланова перевірка об`єктів відповідача уповноваженим на те органом, що власне узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленій у постанові від 23.06.2021 по справі №640/16673/19.

Крім цього, згідно акта, складеного за результатами перевірки об`єктів відповідача, в останньому міститься перелік будівель та споруд, щодо яких проводився відповідний захід, а відтак, в контексті викладеного вище та у відповідності до висновків суду касаційної інстанції, саме проведення позапланової перевірки та складання за її результатами відповідного акта може бути належним підтвердженням усунення порушень вимог профільного законодавства на таких об`єктах.

Суд також зазначає, що згідно з пунктом 26 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Враховуючи характер порушень, виявлених під час проведення перевірки відповідача, які зокрема станом на час звернення позивача до суду мали місце та не заперечувались відповідачем, суд дійшов висновку, що вони безумовно пов`язанні з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі, а життя та здоров`я людини має бути найвищою цінністю у суспільстві.

Разом з цим, суд звертає увагу на висновки Верховного Суду, викладені зокрема у постанові від 23.06.2021 по справі №640/16673/19, а саме що захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері охорони праці.

Водночас поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Суд не може перебирати на себе повноваження органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які в свою чергу, є дискреційними.

При цьому, враховуючи, що акт перевірки та викладені в ньому факти та висновки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом під час проведення перевірки порушення, обов`язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, відповідач у разі усунення недоліків у повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення господарської діяльності відповідних об`єктів позивача.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією суду касаційної інстанції у вищезазначеній постанові від 23.06.2021 по справі №640/16673/19.

При цьому, щодо принципу співмірності, на якому наголошено відповідачем, при застосуванні відповідного заходу реагування, який заявлено позивачем в межах даного адміністративного позову, суд звертає увагу на пункт 86 згаданої постанови Верховного Суду, де колегія суддів Касаційного адміністративного суду зауважила, що повне зупинення експлуатації об`єкту - є обґрунтованим, оскільки забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення у порівняні з інтересом скаржника у використанні об`єкту.

Як передбачає частина 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська обл., м. Покров, вул. Уральська, 1а Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Проктер енд гембл Україна” (код ЄДРПОУ: 19341005), шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Проктер енд гембл Україна” (код ЄДРПОУ: 19341005) зупинити експлуатацію вказаних об`єктів до повного усунення порушень, зазначених в акті від 06.02.2021 №14.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено та підписано: 05.08.2021.

Суддя Панченко Н.Д.