Рішення № 98835728, 06.08.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2021 р. справа № 300/2671/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Панікара І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до їх вчинення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі – позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якої діє адвокат Думич Оксана Іванівна, звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області (надалі – відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання до їх вчинення.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем за наслідками розгляду поданої позивачем заяви про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 ЗУ “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, рішенням від 11.06.2020 року № 986 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком через недостатність пенсійного стажу, оскільки до страхового стажу не враховано наступні періоди роботи: з 16.02.2002 року по 09.10.2003 року в ПП “ОРВО” (наказ на звільнення дописаний), з 23.10.2003 року в ДП “Вега-сервіс” ЗАТ “Радіотехніки” (періоди не підтверджені уточнюючими довідками, відсутні відомості у системі персоніфікованого обліку про нарахування та сплату страхових внесків), з 07.09.2005 року по 10.11.2015 року – період роботи на території Королівства Іспанії (не підтверджений компетентними органами Королівства Іспанії). У зв`язку з цим, ОСОБА_1 у 2020 році укладено договір про добровільне страхування, оплачено стаж, якого не вистачало для призначення пенсії, та, як наслідок, позивачу визначено мінімальний розмір пенсії за віком. ОСОБА_1 12.12.2020 року отримала листа ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, яким повідомлено про те, що згідно з формуляром E/UCR-3 позивачу підтверджено страховий стаж на території Королівства Іспанії за період з 07.09.2005 року по 10.11.2015 року, водночас, зазначено, що пенсія за віком на території Іспанії не призначена. В подальшому, позивач звернулася до відповідача із відповідною заявою про перерахунок пенсії. Однак, листом від 20.04.2021 року за № 2606-2291/Т-02/8-0900/21 відмовлено позивачу у зарахуванні стажу та перерахунку пенсії. Позивач вважає, що що відповідачем протиправно відмовлено у перерахунку пенсії з урахуванням стажу, здобутого на території Королівства Іспанії, чим грубо порушено право позивача на належний рівень соціального забезпечення. З урахуванням викладеного, позивач просить суд визнати протиправною відмову ГУ ПФУ в Івано-Франківській області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням стахового стажу, здобутого на території Королівства Іспанії та зобов`язати відповідача провести з 21.12.2020 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням трудового і страхового стажу, здобутого на території Королівства Іспанії за період з 07.09.2005 року по 10.11.2015 року, з урахуванням раніше сплачених сум.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 263 КАС України (а.с.25-26).

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 09.07.2021 року, згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечила. Вказала, що 30.09.2020 року позивачем було укладено типовий договір № О2009159100026 про одноразову сплату у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та відповідно, 02.10.2020 року призначено пенсію за віком відповідно до ЗУ “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Головним управлінням 21.12.2020 року повідомлено ОСОБА_1 про те, що відповідно до листа Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України від 02.12.2020 року № 2800-030103-9/41770 згідно з формуляром E/UCR-3 позивачу підтверджено страховий стаж на території Королівства Іспанії за період з 07.09.2005 року по 10.11.2015 року. Представник відповідач зазначив, що оскільки пенсія ОСОБА_1 вже призначена і виплачується, то стаж набутий на території Королівства Іспанії зараховується тільки для визначення права на пенсію і не може враховуватися для обчислення пенсії (а.с.31-34).

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 ЗУ “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 11.06.2020 року № 986 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 ЗУ “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та повідомлено, що її страховий стаж становить 25 років 8 місяців, що є недостатнім для призначення пенсії за віком. Зазначено, що до страхового стажу не зараховані наступні періоди роботи: з 16.02.2002 року по 09.10.2003 року в ПП “ОРВО” (наказ на звільнення дописаний), з 23.10.2003 року в ДП “Вега-сервіс” ЗАТ “Радіотехніки” (періоди не підтверджені уточнюючими довідками, відсутні відомості у системі персоніфікованого обліку про нарахування та сплату страхових внесків), з 07.09.2005 року по 10.11.2015 року – період роботи на території Королівства Іспанії (не підтверджений компетентними органами Королівства Іспанії) (а.с.7).

В подальшому, 30.09.2020 року між Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області та ОСОБА_1 укладено Типовий договір № О2009159100026 про одноразову сплату у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (а.с.8-10).

Як встановлено з матеріалів адміністративної справи, рішенням ГУ ПФУ в Івано-Франківській області № 091630002872 від 12.10.2020 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до статті 26 ЗУ “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, починаючи з 02.10.2020 року (а.с.18).

Відділ обслуговування громадян № 6 (сервісний центр) ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, згідно листа за № 2044 від 21.12.2020 року, повідомив ОСОБА_1 проте, що відповідно до листа Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України від 02.12.2020 року № 2800-030103-9/41770 згідно з формуляром E/UCR-3 їй підтверджено страховий стаж на території Королівства Іспанії за період з 07.09.2005 року по 10.11.2015 року (а.с.13).

ОСОБА_1 , в інтересах якої діяла ОСОБА_2 , звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії, з урахуванням з урахуванням стажу, здобутого на території Королівства Іспанії.

За результатами розгляду вказаної заяви, відповідач, згідно листа за № 2606-2291/Т-02/8-0900/21 від 20.04.2021 року, повідомив ОСОБА_2 про те, що оскільки пенсія ОСОБА_1 вже призначена і виплачується, то відповідно страховий стаж, набутий на території Королівства Іспанії зараховується тільки для визначення права на пенсію і не може враховуватися для обчислення пенсії (а.с.14).

Позивач, вважаючи відмову відповідача протиправною та такою, що порушує її право на належне пенсійне забезпечення, звернулася до суду з метою захисту своїх прав.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Положенням статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.91 N 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 N 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), який набрав законної сили з 01.01.2004.

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до приписів статті 26 Закону № 1058-VI, починаючи з 1 січня 2020 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 28 років.

07 жовтня 1996 було укладено Двосторонню угоду «Угода між Україною і Королівством Іспанія про соціальне забезпечення громадян», яка ратифікована Законом № 741/97-ВР від 17 грудня 1997 року (далі - Угода).

У відповідності до статті 5 Угоди, кожна з Договірних Сторін виплачуватиме заінтересованим особам, які проживають на території іншої Договірної Сторони, передбачену допомогу відповідно до свого законодавства, якщо цією Угодою не передбачено інше.

Згідно частин 1, 2 статті 10 Угоди, працівник, який постійно або тимчасово підпадав під дію законодавства тієї чи іншої Договірної Сторони, матиме право на допомогу, яка регулюється цією главою на таких умовах: компетентні органи кожної Договірної Сторони визначають право на допомогу та обчислюють її, враховуючи тільки трудовий чи страховий стаж, який був набутий під час поширення на працівника дії законодавства цієї Сторони; так само Компетентні органи кожної Договірної Сторони визначають право на допомогу, додаючи до свого трудового чи страхового стажу трудовий чи страховий стаж, набутий згідно із законодавством іншої Договірної Сторони.

Відповідно до частини 2 статті 12 Угоди, якщо частина або весь період трудового чи страхового стажу, який повинен братися до уваги Компетентним органом української Сторони для обчислення середньомісячного заробітку для призначення допомоги, відповідатиме періодам стажу, набутого відповідно до законодавства іспанської Сторони, то Компетентний орган української Сторони визначатиме цей середньомісячний заробіток таким чином:

а) обчислення буде здійснюватися із заробітку за два останні роки трудового чи страхового стажу в Україні відповідно до власного законодавства;

б) розмір отриманої допомоги буде збільшений відповідно до положень про перерахунок допомоги, передбаченої власним законодавством.

Статтею 98 Закону № 1788-XII визначено, що перерахунок пенсії провадиться на підставі документів про вік, стаж, заробіток та інших, наявних на час перерахунку в пенсійній справі, а також додаткових документів, поданих пенсіонером на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії у зв`язку з введенням у дію цього Закону (про стаж роботи, заробіток, сімейний стан та інші), то пенсія знову перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців перед поданням додаткових документів і не раніше ніж з дня введення в дію цього Закону.

Водночас, у відповідності до частини 2 статті 24 Закону № 1058-VI, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Суд зазначає, що при зверненні із заявою щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 в Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області були дані, надані з боку Королівства Іспанії, які підтверджено компетентними органами обох держав, щодо дійсної наявності у ОСОБА_1 стажу, отриманого на території Договірної держави.

Відповідно до частини 1 статті 44 Закону № 1058-IV, призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що період роботи ОСОБА_1 з 07.09.2005 року по 10.11.2015 року набутий на території Королівства Іспанія підлягає врахуванню до трудового (страхового) стажу позивача, оскільки зазначений період роботи підтверджено згідно з формуляром E/UCR-3 (а.с.13).

Водночас, відповідно до частини четвертої статті 45 Закону № 1058-IV, перерахунок призначеної пенсії провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

З урахуванням викладеного, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.07.2021 року витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області належним чином засвідчену копію заяви ОСОБА_1 (її представника) про перерахунок пенсії з урахуванням трудового і страхового стажу, здобутого на території Королівства Іспанія за період з 07.09.2005 року по 10.11.2015 року (а.с.38-39).

Судом встановлено, що 29.03.2021 року представник позивача звернулася до відділу обслуговування громадян № 6 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії шляхом зарахування до страхового стажу усього періоду з 07.09.2005 року по 10.11.2015 року (а.с.44-45).

Суд, з урахуванням наведених вище норм, вважає, що з 01.04.2021 року у позивачки виникло право на перерахунок її пенсії з урахуванням трудового (страхового) стажу з 07.09.2005 по 10.11.2015 року, здобутого на території Королівства Іспанія та, як наслідок, право на виплату суми недоодержаної пенсії у разі збільшення її розміру внаслідок такого перерахунку.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів в повному об`ємі правомірності своїх дій.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи те, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення частково, позивач, згідно з квитанцією від 04.06.2021 року, підтвердила сплату судового збору на суму 908 гривень, за подання даного адміністративного позову, суд робить висновок про стягнення, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області сплачений судовий збір в розмірі 454 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до їх вчинення – задоволити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франкіській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням трудового (страхового) стажу, здобутого на території Королівства Іспанія, починаючи з 01.04.2021 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) здійснити з 01.04.2021 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) із урахуванням трудового (страхового) стажу, здобутого на території Королівства Іспанія за період з 07.09.2005 року по 10.11.2015 року, з урахуванням проведених платежів.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Відповідно до задоволених вимог стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач:

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя /підпис/ Панікар І.В.