Рішення № 98835717, 05.08.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2021 р. справа № 300/3266/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до їх вчинення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, відповідно до змісту якого просить: визнати протиправними дії щодо незарахування до трудового стажу роботи у колгоспі "50-річчя Жовтня" у період з 01.06.1977 по 19.08.1997 на посаді робоча на АВМ та телятниці; зобов`язати зарахувати до загального трудового стажу роботу у колгоспі "50-річчя Жовтня" у період з 01.06.1977 по 19.08.1997 на посаді робоча на АВМ та телятниці.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач протиправно відмовив у призначенні пенсії за віком, не зарахувавши до страхового стажу роботу в колгоспі "50-річчя Жовтня" у період з 01.06.1977 по 19.08.1997, за наявності запису про роботу в трудовій книжці. Позивач зауважує, що підтвердити вказаний період роботи можуть свідки, які працювали з нею в колгоспі "50-річчя Жовтня" у спірний період.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, в якому стосовно заявлених позовних вимог заперечує. Зазначає, що єдиною підставою для неврахування до трудового стажу позивача часу роботи колгоспника за фактичною тривалістю є невиконання встановленого мінімуму трудової участі без поважних причин. Зауважує що згідно архівної довідки архівного відділу Надвірнянської районної державної адміністрації від 30.07.2020 №Г-336/04-01 позивач відпрацювала у 1990 році – 44 людинодні, у 1996 році – 49 людиноднів, без зазначеного встановленого мінімуму. Також у вказаній довідці зазначено, що у зведених відомостях колгоспу «50 – річчя Жовтня» записів про роботу позивача за 1977-1997 роки не виявлено, а згідно опису особового складу колгоспу, книги нарахування заробітної плати членам колгоспу в архівний відділ Надвірнянської РДА здані частково, тобто: за 1950-1977, 1990-1991 роки, 1996 рік. Наголошує, що будь-яких інших доказів, які б підтверджували виконання саме річного мінімуму трудової участі у колгоспі «50-річчя Жовтня» позивачем не надано. Крім того, зазначає, що ні трудова книжка колгоспника, ні вказана архівна довідка не містять відомостей про прийнятий в колгоспі «50-річчя Жовтня» річний мінімум трудової участі в громадському господарстві та його виконання, як того вимагає пункт 5 Основних положень про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, відтак, у відповідача відсутні правові підстави для зарахування спірного періоду до стажу позивача (а.с.21).

Правом на подання відповіді на відзив позивач не скористалася.

З 08.02.2021 по 10.03.2021 головуючий суддя у справі перебувала у відпустці та на листку непрацездатності.

Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.

Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.

17.08.2020 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком (а.с.34).

Рішенням управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №1819 від 26.08.2020 позивачу відмовлено у призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зазначено, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 7 років 1 місяць. До страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 01.06.1977 по 19.08.1997 в колгоспі "50-річчя Жовтня», оскільки згідно архівної довідки №Г-336/04-01 від 30.07.2020 у зведених відомостях вказаного колгоспу запис про роботу позивача не виявлено, окрім даних за 1990 та 1996 роки (а.с.12).

Вважаючи рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком протиправним, позивач звернулася із позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (надалі також – Закон №1058-IV).

Статтею 1 зазначеного Закону визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом. Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

За змістом абзацу першого частини 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.4 ст.24 Закону №1058-IV).

Відповідно до частин 1, 2 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (надалі також – Закон №1788-XII), до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Згідно із статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (надалі також - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 вказаного Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Таким чином, трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. До стажу роботи зараховується робота, виконувана, зокрема, в колгоспах незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв, однак, при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю. Тобто, єдиною підставою для не врахування до трудового стажу (при його обчисленні) часу роботи колгоспника є невиконання встановленого мінімуму трудової участі саме без поважних причин.

Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 за №310 (надалі також – Основні Положення).

Відповідно до пунктів 1, 2 Основних Положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.

До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних Положень).

Згідно з пунктом 6 Основних Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.

Також слід відмітити про встановлений взірець трудової книжки колгоспника, відповідно до якого трудова книжка колгоспника містить окремі розділи: ІІІ "членство в колгоспі", де зазначаються відомості про прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі та причини такого припинення , відомості про документ, на підставі якого внесений запис; ІV "відомості про роботу" – відомості про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, із зазначенням причин та відомості про документ, на підставі якого внесений запис; V "трудова участь у громадському господарстві" – встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі, відомості про документ, на підставі якого внесений запис.

Отже, трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого взірця, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі). У випадку відсутності трудової книжки колгоспника або відповідних записів у ній, трудовий стаж колгоспника підтверджується довідкою господарства, в якому набуто стаж або довідкою правонаступника. В разі ліквідації господарства колгоспний стаж підтверджується довідками архівних установ.

Згідно записів 1, 2, 3 трудової книжки колгоспника ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 від 15.03.1978 (а.с.7) позивач у спірний період:

- 01.06.1977 прийнята робочою на АВМ колгоспу "50-річчя Жовтня" на підставі наказу №9 від 01.06.1977,

- 05.01.1985 переведена на роботу на ферму телятницею згідно наказу №1 від 05.01.1985,

- 19.01.1997 звільнена з роботи (ліквідація підприємства) на підставі наказу №1 від 05.02.1997.

Як зазначає відповідач, страховий стаж ОСОБА_1 становить 7 років та 1 місяць. При цьому, до страхового стажу відповідачем не зараховано періоди роботи позивача в колгоспі "50-річчя Жовтня", оскільки згідно архівної довідки від 30.07.2020 за №Г-336/04-01 у зведених відомостях колгоспу не виявлено записів про роботу ОСОБА_1 , окрім даних за 1990 рік та 1996 рік.

Відповідно до архівної довідки архівного відділу Надвірнянської районної державної адміністрації від 30.07.2020 за №Г-336/04-01 ОСОБА_1 працювала в с/с «Прут» (колишній колгосп «50-річчя Жовтня») (а.с. 46).

Ця довідка містить відомості про заробітну плату позивача за січень-квітень, вересень, грудень 1990 року та кількість відпрацьованих людиноднів за січень-березень та вересень 1990 року, а також інформацію про заробітну плату і про кількість відпрацьованих людиноднів за лютий, березень, червень 1996 року.

Крім того, у вказаній довідці зазначено, що згідно опису з особового складу колгоспу "50-річчя Жовтня", книги нарахування заробітної плати членам колгоспу в архівний відділ Надвірнянської районної державної адміністрації здані частково, а саме: за 1950-1977, 1990-1991 роки, 1996 рік, а тому надати архівну довідку про трудовий стаж роботи (встановлення і виконання мінімуму) за весь період роботи ОСОБА_1 у архівного відділу Надвірнянської районної державної адміністрації немає можливості (а.с.46).

Отже, стаж роботи позивача у період з 01.06.1977 по 19.01.1997 підтверджується записами 1, 2, 3 розділу «Членство в колгоспі» трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 від 15.03.1978, при цьому записи виконано без перекреслень, виправлень, у чіткій послідовності та відповідності дати, які належним чином завірені підписом уповноваженої особи та печаткою колгоспу "50-річчя Жовтня" та підписом уповноваженої особи і печаткою спілки селян «Прут» (колишній колгосп «50-річчя Жовтня»). Архівна довідка №Г-336/04-01 від 30.07.2020 підтверджує роботу ОСОБА_1 в с/с «Прут» (колишній колгосп «50-річчя Жовтня»).

Разом з цим, трудова книжка позивача не містить записів про встановлений у вказаному колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання чи не виконання позивачем річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі, відомості про документ, на підставі якого внесений запис.

Суд зазначає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки з вини адміністрації підприємства та не повинен контролювати роботодавця з цього питання. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці. Тому, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 06.02.2018 по справі 677/277/17, 21.02.2018 по справі №687/975/17, постанові від 06.03.2018 по справі №127/9055/17.

При цьому суд ще раз наголошує, що стаття 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначає, що стаж роботи в колгоспі за період після 1965 року обчислюється за фактичною тривалістю роботи тільки тоді, коли член колгоспу не виконував встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві без поважних причин. Тобто, для неврахування до трудового стажу при його обчисленні часу роботи в колгоспі, або певного його періоду, необхідно встановити невиконання членом колгоспу встановленого у господарстві мінімуму трудової участі, а також те, що невиконання встановленого мінімуму трудової участі відбулось з вини члена колгоспу за відсутності поважних причин.

В матеріалах справи відсутні відомості про невиконання ОСОБА_1 під час роботи в колгоспі «50-річчя Жовтня» ( с/с «Прут» ) встановленого мінімуму трудової участі, в тому числі без поважних причин. При цьому, відповідачем не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання додаткових відомостей або додаткових документів, на підставі яких можна було б переконатися у підтвердженні стажу позивача.

Враховуючи те, що у трудовій книжці позивача наявні записи щодо періоду її роботи в колгоспі «50-річчя Жовтня» ( с/с «Прут» ), зокрема, запис про прийом на роботу, запис про переведення та запис про її звільнення, документи колгоспу «50-річчя Жовтня» здані до архівного відділу Надвірнянської районної державної адміністрації частково, при цьому, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність дій при відмові у призначенні позивачу пенсії за віком, а також того, що позивач у спірний період роботи не працювала в колгоспі «50-річчя Жовтня», або не виконувала встановленого мінімуму трудової участі без поважних причин, суд дійшов висновку, що відмова у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду роботи в колгоспі «50-річчя Жовтня» є протиправною.

Разом з цим, суд звертає увагу на помилковість зазначення позивачем періоду роботи в колгоспі «50-річчя Жовтня» з 01.06.1977 по 19.08.1997, оскільки згідно записів трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 від 15.03.1978 позивач прийнята на роботу в цей колгосп 01.06.1977, а звільнена 19.01.1997. Отже, періодом роботи ОСОБА_1 в колгоспі «50-річчя Жовтня» є з 01.06.1977 по 19.01.1997. Дата звільнення саме 19.01.1997 також підтверджується наявними в матеріалах справи копіями трудових книжок ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які в цей період часу також працювали у вказаному колгоспі.

За встановлених обставин, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо незарахування до страхового стажу позивача роботу в колгоспі «50-річчя Жовтня» та зобов`язання відповідача зарахувати цей період роботи позивача в колгоспі «50-річчя Жовтня» до її страхового стажу.

Разом з цим, з огляду на відсутність в матеріалах справи розрахунку страхового стажу позивача, враховуючи, що суд не може підміняти державний орган та приймати замість нього рішення та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до дискреційних повноважень такого суб`єкта владних повноважень, зокрема й вираховувати страховий стаж, який дає право на пенсію, суд приходить до висновку, що позовна вимога про зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком задоволенню не підлягає.

Враховуючи висновки суду про протиправність незарахування відповідачем до страхового стажу позивача періоду роботи в колгоспі «50-річчя Жовтня» з 01.06.1977 по 19.01.1997, суд приходить до переконання про необхідність вийти за межі позовних вимог в порядку ч.2 ст.9 КАСУ, з метою ефективного захисту прав, свобод і інтересів позивача, та скасувати рішення №1819 від 26.08.2020 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки таке рішення прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, а також про необхідність покласти на відповідача обов`язок повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.08.2020 про призначення пенсії за віком, із врахуванням встановлених обставин та викладених судом висновків у цій справі.

Підсумовуючи наведене вище, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову. При цьому суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправними дії відповідача щодо незарахування ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи в колгоспі «50-річчя Жовтня» з 01.06.1977 по 19.01.1997, скасування рішення №1819 від 26.08.2020, зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період роботи у колгоспі «50-річчя Жовтня» з 01.06.1977 по 19.01.1997 та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 17.08.2020 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням обставин встановлених у цій справі.

У відповідності до частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 588,56 грн., що становить 70% задоволених позовних вимог.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи в колгоспі «50-річчя Жовтня» з 01.06.1977 по 19.01.1997.

Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області від 26.08.2020 №1819.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в колгоспі «50-річчя Жовтня» з 01.06.1977 по 19.01.1997.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.08.2020 про призначення пенсії за віком, із врахуванням встановлених обставин та викладених судом висновків у цій справі.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 588,56 грн. (п`ятсот вісімдесят вісім гривень 56 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) ,

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м.Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018).

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.