Рішення № 98835703, 06.08.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 серпня 2021 року Справа № 280/4407/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663)

про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

01.06.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі – відповідач 1), в якій позивач просить суд:

визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу від 14.05.2021 року №Ф-26796-13, Рішення №0045862406 від 26.03.2021 року про застосування штрафних санкцій та нарахуванні пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску Головного управління ДПС у Запорізькій області, якою від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 вимагається сплатити борг: штрафні санкції за період з 11.02.2014 року по 14.07.2014 року у розмірі 238,81 грн., за період з 06.03.2015 року по 12.09.2018 року у розмірі 3507,65 грн., а також пеня у розмірі 5862,17 грн., а всього 9608,63 грн.;

зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області списати Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 борг: штрафні санкції за період з 11.02.2014 року по 14.07.2014 року у розмірі 238,81 грн., за період з 06.03.2015 року по 12.09.2018 року у розмірі 3507,65 грн., а також пеня у розмірі 5862,17 грн., а всього 9608,63 грн.

Крім того, судові витрати зі сплати судового збору просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 07.06.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 05.08.2021 замінено відповідача Головне управління ДПС у Запорізькій області на правонаступника - Головне управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ ВП: 44118663).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, з 17.11.2009 запису №2 266 000 0000 055313 позивач зареєстрований в державному реєстрі фізичних та юридичних осіб як фізична особа-підприємець (далі - ФОП). У зв`язку з військовими діями на території Донецької та Луганської областей позивач був вимушений змінити місце фактичного проживання та реєстрації підприємницької діяльності.

Позивач перебував на загальній системі оподаткування з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року, з 01.01.2016 року і по теперішній час перебуває на спрощеній системі оподаткування, при цьому до жовтня 2018 року позивач як ФОП перебував на обліку в ДПІ Калінінського району м.Донецька.

З листопада 2018 року позивач, як ФОП перереєструвався до м.Бердянська.

05.04.2021 позивачем отримане Рішення №0045862406 від 26.03.2021 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ). В якому були нараховані штрафні санкції за період з 11.02.2014 по 14.07.2014 у розмірі 238,81 грн., за період з 06.03.2015 по 12.09.2018 у розмірі 3507,65 грн., а також пеня у розмірі 5862,17 грн. Загалом 9608,63 грн.

Позивач звернулася до ДПС України зі скаргою (вх. №9855/6 від 06.04.2021 року) про скасування рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату ЄСВ від 26.03.2021 року №0045862406.

20.04.2021 року №8824/6/99-00-06-02-01-06 їй було відмовлено в задоволенні скарги та роз`яснено про право звернення до суду.

20.05.2021 позивач отримала конверт з вимогою про сплату боргу від 14.05.2021 року №Ф-26796-13. Заборгованість, виникла в наслідок невчасної несплати ЄСВ за минулі роки, станом на 30.04.2021 розмір недоїмки складає 0 гривень, штраф 0, пеня 5509,01 грн.

З вказаною заборгованістю позивач не погоджується з підстав, того, що позивач на час виникнення спірних правовідносин перебував на обліку в органі доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводиться антитерористична операція, то згідно з положеннями закону не несе фінансової відповідальності за порушення вимог в частині невиконання обов`язків з нарахування, обчислення чи сплати єдиного внеску. Просить задовольнити позовні вимоги, стягнути з відповідача сплачений судовий збір.

Відповідачем подано відзив у якому зазначається, що Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0045862406 на загальну суму 9608,63 грн. за період з 11.02.2014 по 12.09.2018 винесено на підставі того, що в інтегрованій картці платника єдиного внеску за кодом платежу 71040000 у позивача за період з 2013 по 2018 роки була наявна заборгованість зі сплати єдиного внеску. Розрахунок цих фінансової санкції здійснювався на підставі даних інформаційної системи «Податковий блок». Відповідач вказує, що станом на 30.04.2021 в інтегрованій картці (далі - ІКП) по єдиному соціальному внеску у позивача наявна заборгованість у сумі 5509,01 грн. На підставі даних ІКП ГУ ДГІС у Запорізькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2021 рік № Ф-26796-13, яка отримана позивачем засобами потового зв`язку. Позивачем оскаржувалось до Державної податкової служби України рішення № 0045862406 від 26.03.2021 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату ЄСВ. За результатом розгляду скарги, Державною податковою службою України прийнято Рішення про відмову в задоволенні скарги від 20.04.5021 року № 88824/6/99-00-06-02-01-06. Відповідач позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено та не заперечувалось учасниками справи, що ОСОБА_1 до 2018 року була зареєстрована як фізична особа підприємець в місті Донецьк Донецької області та перебувала на податковому обліку у ДПІ Калінінського району м.Донецька.

2018 позивачем змінено місце реєстрації з Донецької області на місто Бердянськ Запорізької області та позивача прийнято на податковий облік до Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області.

26 березня 2021 року ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято рішення №0045862406 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача застосовано штраф за період з 11.02.2014 року по 14.07.2014 року у розмірі 238,81 грн., за період з 06.03.2015 року по 12.09.2018 року у розмірі 3507,65 грн., а також пеня у розмірі 5862,17 грн., а всього 9608,63 грн.

14 травня 2021 року ГУ ДПС у Запорізькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-26796-13, якою позивача зобов`язано сплатити пеню у розмірі 5509,01 грн.

Вважаючи прийняті рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та вимогу про сплату боргу (недоїмки) протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

За вимогами ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи від 04 липня 2013 року № 406-VІІ до Закону № 2464-VI та ПК України внесено зміни, відповідно до яких право на адміністрування єдиного внеску, яке раніше було у органів Пенсійного фонду України, передано органами доходів і зборів.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 8 липня 2010 року № 2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон №2464-VI).

Згідно з ч. 1 ст. 2 цього Закону його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються, зокрема, принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (ч. 2 ст. 2 Закону № 2464-VI).

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI).

Стаття 4 Закону № 2464-VI визначає перелік суб`єктів, які відносяться до платників єдиного внеску.

Пунктом 1 ч.2 ст.6 Закону №2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з п. 4 ч.2 ст. 6 Закону України від 08.07.2010 № 2464- VІ платники єдиного внеску зобов`язані подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Абзацом 1 ч.8 ст.9 Закону № 2464-VI передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у п. 4 і 5 ч. 1 ст. 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Стаття 25 Закону № 2464-VI регламентує заходи впливу та стягнення, ч. 1 якої передбачено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч.10 ст.25 Закону № 2464-VІ на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Згідно з ч.11 ст.25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції.

Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 2 вересня 2014 року № 1669-VII (далі Закон №1669-VII), який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Підпунктом 8 п. 4 ст. 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону № 2464-VІ, а саме підп. б розд. VIII Прикінцеві та перехідні положення доповнено п. 9-3 такого змісту: Платники єдиного внеску, визначені ст. 4 Закону № 2464-VI, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому ПК України для списання безнадійного податкового боргу.

Згідно з п. 2 Закону України від 02 березня 2015 року № 219-VIII Про внесення змін до розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці, п. 9-3 в редакції Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII вважати п. 9-4.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України.

На виконання абз. 3 п. 5 ст. 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1669-VII розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (дію розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 1079-р), яке втратило чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України.

Тобто, факт перебування платника єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до такого платника заходів впливу, стягнення і відповідальності за порушення Закону №2464-VI.

З аналізу наведених правових норм й встановлених обставин справи та з урахуванням безпосередньо абз. 3 п. 9-3 (у подальшому п. 9-4) розд. VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI, суд дійшов висновку, що факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції є підставою для незастосування до таких платників заходів впливу та стягнення за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в силу прямої дії норми Закону № 2464-VI, яка забороняє притягнення до відповідальності за невиконання обов`язків платника єдиного внеску.

Судом встановлено, що м. Донецьк (де знаходився і перебував на обліку позивач у спірний період), входять до Переліків населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженням КМУ від 30.10.2014 №1053-р (втратило чинність) та розпорядженням КМУ від 02.12.2015 №1275р (чинне).

З огляду на дію абзацу третього пункту 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VІ відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Отже, позивач звільняється від відповідальності, встановленої ч.2 ст. 6 Закону 2464-VІ з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції за умови перебування його на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася така операція.

У межах спірних відносин накладення штрафу відбулося за період проведення антитерористичної операції, за наявності умови перебування позивача як платника єдиного внеску на обліку в органі доходів і зборів, розташованому в місті проведення цієї операції, без врахування положень Закону, який прямо забороняє притягнення до відповідальності за невиконання обов`язків платника єдиного внеску, що прямо передбачено пунктом 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VІ.

Таким чином, застосування до позивача штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності є протиправним.

Відповідачем факт перебування позивача на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася антитерористична операція не спростовується.

Водночас суд зазначає, що Закон № 2464-VІ не скасовує обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а надає можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

Суд зауважує, що питання щодо правомірності притягнення платника єдиного внеску, який перебуває на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, до відповідальності за невиконання обов`язків платника єдиного внеску було розглянуто Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 812/292/18 (Пз/9901/22/18).

Так, Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 812/292/18 було ухвалено постанову від 06 листопада 2018 року, якою суд дійшов висновку, що факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція, є підставою для незастосування до таких платників заходів впливу та стягнення за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в силу прямої дії норми Закону № 2464-УІ, яка забороняє притягнення до відповідальності за невиконання обов`язків платника єдиного внеску.

При цьому як зазначено у зазначеній постанові, висновки Великої Палати Верховного Суду у цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах за зверненням платника єдиного внеску до суду з позовом до органів доходів і зборів з вимогами скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-УІ.

В свою чергу, недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Порядок виникнення та списання безнадійного податкового боргу регламентується пунктом 14.1.11 частини 14.1 статті 14, статті 101 ПК України, Наказом Міністерства доходів і зборів України «Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків» від 10 жовтня 2013 року № 577, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року №1844/24376 (далі - Порядок № 577).

У відповідності до пункту 14.1.11 частини 14.1 статті 14 ПК України, безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема, заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв`язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до пункту 101.1 статті 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Відповідно до норм пункту 101.2 статті 101 ПК України під терміном «безнадійний» розуміється: податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв`язку з недостатністю майна банкрута; податковий борг фізичної особи, яка: визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; 720 днів перебуває у розшуку; податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом; податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин); податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду, а для банків - на підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II Порядку № 577 під терміном «безнадійний податковий борг» слід розуміти, зокрема, податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Відповідно до підпункту 4 пункту 2.1 розділу II Порядку такий факт непереборної сили підтверджується Торгово-промисловою палатою України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України; уповноваженими органами іншої держави, які легалізовані консульськими установами України, - у разі настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території такої держави; рішеннями Президента України про запровадження надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затвердженими Верховною Радою України, або рішеннями Кабінету Міністрів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повені, посухи, пожежі та інших видів стихійного лиха, у тому числі рішеннями щодо визначення окремих місцевостей потерпілими від несприятливих погодних умов, які спричинили втрату врожаю сільськогосподарських культур в обсягах, що перевищують 30 відсотків середнього врожаю за попередні п`ять календарних років; рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад - у випадках, встановлених Кодексом; висновками інших органів, уповноважених згідно із законодавством засвідчувати форс-мажорні обставини.

Статтею 11 Закону № 1669-VІІ Торгово-промисловій палаті України надано право засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видавати сертифікати про такі обставини.

Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР (далі - Закон № 671/97-ВР), Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Згідно пункту 6.2 Регламенту, затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18 грудня 2014 року № 44(5,) форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Тобто, Торгово-промислова палата України, за наявністю підстав, засвідчує факт настання форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) у наслідок чого видає сертифікат.

Верховний Суд в рішенні у зразковій справі від 30 березня 2018 року у справі №812/292/18 зазначив, що потреба у сертифікаті Торгово-промислової палати України про наявність форс-мажорних обставин, які призвели до несвоєчасної сплати єдиного внеску, виникне при визнанні безнадійної недоїмки та її списанні. Отже, у вказаній зразковій справі суд підтвердив необхідність сертифікату для списання.

В даному випадку факт непереборної сили підтверджується сертифікатом Запорізької Торгово-промислової палати України - про настання обставин непереборної сили: акти тероризму на території Донецької області, щодо обов`язку платника податків, а саме сплати податків і зборів в строки та у розмірах, встановлених нормативно-правовими актами: Сплата єдиного соціального внеску за II квартал 2014року, III квартал 2014року, за IV квартал 2014 року, за І квартал 2015 року, за II квартал 2015року, за III квартал 2015року, за IV квартал 2015року у строк до: 20 липня 2014року, 20 жовтня 2014 pоку; 20 січня 2015 року; 20 квітня 2015року; 20 липня 2015року; 20 жовтня 2015року; 20 січня 2016року.

Враховуючи вищенаведене підлягає задоволенню вимога позивача про зобов`язання відповідача списати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 борг: штрафні санкції за період з 11.02.2014 року по 14.07.2014 року у розмірі 238,81 грн., за період з 06.03.2015 року по 12.09.2018 року у розмірі 3507,65 грн., а також пеня у розмірі 5862,17 грн., а всього 9608,63 грн. Спір між сторонами щодо розміру штрафних санкцій та пені нарахованих на суму недоїмки у розмірі 9608,63 відсутній.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) установлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Рішенням Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» встановлено: «Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами».

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, суд вважає неприйнятними з підстав вищевикладеного аналізу норм чинного законодавства.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу від 14.05.2021 року №Ф-26796-13.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області про застосування штрафних санкцій та нарахуванні пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0045862406 від 26.03.2021.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити з інтегрованої картки платника фізичної особи підприємця ОСОБА_1 штрафні санкції за період з 11.02.2014 року по 14.07.2014 року у розмірі 238,81 грн., за період з 06.03.2015 року по 12.09.2018 року у розмірі 3507,65 грн., а також пеня у розмірі 5862,17 грн., а всього 9608,63 грн.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1816,00 грн. (одну тисячу шістнадцять гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 06.08.2021.

Суддя О.В. Конишева