Ухвала суду № 98835632, 05.08.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

УХВАЛА

ПРО ПОНОВЛЕННЯ СТРОКУ ЗВЕРНЕННЯ ДО СУДУ

05 серпня 2021 року Справа № 280/6743/21 провадження м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про поновлення строку звернення до суду по адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_1 )

до – Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663)

про визнання пртиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

03 серпня 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Запорізькій області по нарахуванню (обчисленню) сум єдиного соціального внеску включених до вимог про сплату боргу (недоїмки): № Ф-102499-56У від 13.08.2019 року; № Ф-Ю2499-56У від 17.02.2020 року; № Ф-102499-56У від 24.11.2020 року; № Ф-102499-56У від 24.03.2021 року; № Ф-102499-56 від 13.08.2019 року; № Ф-102499-56 від 17.02.2020 року: № Ф-102499-56 від 24.11.2020 року; № Ф-102499-56 від 24.03.2021 року ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) винесені Головним управлінням ДПС у Запорізькій області: № Ф-102499-56У від 13.08.2019 року; № Ф-102499-56У від 17.02.2020 року; № Ф-102499-56У від 24.11.2020 року; № Ф-102499-56У від 24.03.2021 року; № Ф-102499-56 від 13.08.2019 року; № Ф-102499-56 від 17.02.2020 року; № Ф-102499-56 від 24.11.2020 року; № Ф-102499-56 від 24.03.2021 року;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити з інформаційної системи органу доходів і зборів суми єдиного соціального внеску нарахованих (обчислених) у вимогах про сплату боргу (недоїмки): № ф-102499-56У від 13.08.2019 року; № Ф-102499-56У від 17.02.2020 року; № Ф-102499-56У від 24.11.2020 року; № Ф-102499-56У від 24.03.2021 року; № Ф- 102499-56 від 13.08.2019 року; № Ф-102499-56 від 17.02.2020 року; № Ф-102499- 56 від 24.11.2020 року; № Ф-102499-56 від 24.03.2021 року ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про поновлення процесуального строку звернення до суду.

В обґрунтування заяви позивач посилається на те що оскаржувані вимоги не отримувала, оскільки мешкає за іншою адресою. Про їх існування позивач дізналася через вебпортал Міністерства юстиції України щодо наявності боргових зобов`язань, у якому значиться як боржник. Після отримання копій вимог, а саме 22.07.2021 позивач звернулась до суду із даним позовом. З наведених підстав просить поновити строк звернення до суду.

Розглядаючи подану заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частин 1 та 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 вказаної вище статті).

Предметом даного позову скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) винесені Головним управлінням ДПС у Запорізькій області: № Ф-102499-56У від 13.08.2019; № Ф-102499-56У від 17.02.2020; № Ф-102499-56У від 24.11.2020; № Ф-102499-56У від 24.03.2021; № Ф-102499-56 від 13.08.2019; № Ф-102499-56 від 17.02.2020; № Ф-102499-56 від 24.11.2020; № Ф-102499-56 від 24.03.2021.

Оскаржувані вимоги сформовано контролюючим органом відповідно до статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до абз.5. 6, 7 ч.4 ст. 25 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Згідно абз.8, 10, 11 статті 25 вказаного вище Закону, скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до податкового органу вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це податкового органу, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Не підлягають оскарженню зобов`язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником. Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до абз. 9 ч. 4 ст. 25 Закону №2464 у разі, якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Пунктом 1.3 ПКУ визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються питання погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Зазначене свідчить про те, що положення ПК України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.

Відтак, при оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону №2464, строк звернення до адміністративного суду визначений приписами п. 56.18 ПКУ, ст. 102 ПКУ не застосовується, на що також вказував Верховний Суд в постановах від 31 січня 2019 року у справі №802/983/18-а, від 17 липня 2019 року у справі №0740/1050/18.

Тобто, право на таке оскарження має бути реалізоване протягом 10 календарних днів з дня отримання рішення податкового органу.

У разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 08.08.2019 у справі № 480/106/19, «…навіть у випадку обрання адміністративного способу оскарження, за наслідками якого згоди з органом доходу і зборів не досягнуто (відмова у розгляді або у задоволенні скарги), у особи зберігається право оскаржити вимогу про сплату внеску ще і в суді. Таке право має бути реалізоване протягом 10 днів з дня надходження відповідного рішення органу ДФС України платнику ЄСВ…».

За приписами частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі Мушта проти України зазначено: право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Отже, дотримання строку звернення з позовом, є однією з умов реалізації права на подання позову у публічно-правових відносинах.

При вирішенні питання про відкриття провадження у даній справі суддя дійшов висновку про відкриття провадження по справі.

Верховний Суд, зокрема, у постанові від 19.03.2020 (справа №140/1757/19) висловив таку правову позицію.

Положення абзацу 5 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI передбачають наступні способи оскарження вимоги: адміністративний або судовий порядок. Втім, правове регулювання, наведене у абзаці 9 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI, свідчить, що навіть у випадку обрання адміністративного способу оскарження, за наслідками якого згоди з органом доходу і зборів не досягнуто (відмова у розгляді або у задоволенні скарги), у особи зберігається право оскаржити вимогу про сплату внеску ще і в суді. Таке право має бути реалізоване протягом 10 днів з дня надходження відповідного рішення органу ДФС України платнику ЄСВ.

Дослідження змісту аналізованих приписів статей Закону №2464-VI та статті 122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому можливість застосування строку, визначеного частиною четвертою статті 122 КАС України виникає у разі, якщо інший закон, що регулює спірні правовідносини, не встановлює іншого строку звернення до суду (в тому числі і у разі використання процедури адміністративного оскарження).

Для об`єктивного вирішення заявленого клопотання необхідно з`ясувати, чи виконано контролюючим органом свій обов`язок направлення вимоги про сплату боргу (недоїмки) на адресу позивача, та чи отримував позивач оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень,

Як свідчать надані до позовної заяви документи, згідно паспорту серії НОМЕР_2 від 22.04.1999, позивач з 03.08.2004 зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 .

Згідно даних Єдиного реєстру боржників, позивач дізналась про відриті виконавчі провадження, орган стягнення Мелітопольський відділ державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

22.07.2021 року до ГУ ДПС у Запорізькій області (м. Мелітополь), позивачем була подана заява про видачу копії всіх вимог про сплату боргу (недоїмки), що були винесені (складені) відносно позивача та копій документів, що підтверджують їх направлення на її поштову адресу.

27.07.2021 за листом від 23.07.2021 № 44562/6/08-01-13-11 позивач особисто отримала копії витребуваниих документів.

Жодного документа (ані виконавчого документа, ані постанови про відкриття виконавчого провадження) Позивачу надіслано не було: ані до, ані після відкриття виконавчого провадження.

Суд звертає увагу на те, що поважними причинами пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Приймаючи до уваги обставини, викладені позивачем на обґрунтування заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та на підставі вищевказаних законодавчих норм, суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та поновити позивачеві строк звернення до адміністративного суду.

Керуючись статтями 12, 122, 243, 248 та 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву позивача про поновлення строку звернення до суду – задовольнити.

2. Поновити строк звернення до суду ОСОБА_1 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_1 ) до – Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання пртиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії по справі №280/6743/21.

Ухвала, відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Ухвала складена у повному обсязі та підписана суддею 05 серпня 2021 р.

Суддя Р.В. Сацький