Рішення № 98835588, 05.08.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 серпня 2021 року Справа № 280/5395/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (Україна, 69107, Запорізька обл., місто Запоріжжя, пр.Соборний, будинок 166, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44118663), як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (Україна, 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, ідентифікаційний код юридичної особи 43005393)

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі – позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №0051135-2405-0828 від 05 березня 2021 року про визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік в сумі 1830,15 грн.

Також просить суд стягнути з Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, місто Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, ідентифікаційний код 44118663) на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору та стягнути з Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 1000 грн., а також інші витрати у вигляді сплаченої комісії за сплату судового збору відповідно до фіскального чеку пн. 215600426655 від 25.06.2021 в сумі 13,50 грн. та у вигляді сплати комісії за сплату послуг за правничу допомогу відповідно до фіскального чеку пн. 215600426655 в сумі 13,50 грн.

Ухвалою суду від 30 червня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковим повідомленням-рішенням №0051135-2405-0828 від 05 березня 2021 року визначено суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно позивача у вигляді частки 37/100 будівлі автомобільних боксів за адресою: АДРЕСА_2 . Проте, за висновком експерта, будівля автомобільних боксів (Д2), розташована за вказаною адресою відноситься до категорії «гараж боксового типу», а тому об`єкт оподаткування підпадає під пільги зі сплати податку на нерухоме майно, передбачені пункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, а також підпунктом «а» абзацу першого пункту 2.4.1 і абзацом п`ятим пункту 2.4.2 Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 28 січня 2015 року №5. Крім того, частка власності позивача у зазначеному об`єкті нерухомості дорівнює 37/100 та відповідає 169,09 кв.м., що в будь-якому разі менше граничного розміру пільги, передбаченої підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України та пунктом 2.4.1 Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 28 січня 2015 року №5. Позивач, не погодившись з правомірністю винесення податкового повідомлення-рішення №0051135-2405-0828 від 05 березня 2021 року, звернувся до суду з вимогою про його скасування. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач позовні вимоги не визнав, 20 липня 2021 року надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№40596), в якому зазначає, що згідно Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), прийнятого до рішення міської ради від 28 січня 2015 року №5 (пільга зі сплати податку, що сплачується на території міста Запоріжжя), надається, зокрема, на гаражі (наземні і підземні) та криті автомобільні стоянки, але не в якому разі на гаражі боксового типу. Тобто, на автомобільні бокси, які купив позивач не поширюється відповідна пільга, прийнята місцевою радою, на яку посилається позивач. Також заперечує проти вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. За таких обставин, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

24 жовтня 2017 року ОСОБА_2 разом із ОСОБА_1 придбано у спільну часткову власність будівлю автомобільних боксів літера Д (2) загальною площею 457 кв.м., яка знаходить за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу №1233 від 04 жовтня 2017 року.

Згідно пункту 1.1 Договору Продавець передає у власність Покупцям: гр. ОСОБА_2 – 63/100 (шістдесят три сотих) частки, гр. ОСОБА_1 – 37/100 (тридцять сім сотих) часток будівлі автомобільних боксів літ. Д (2), що знаходить за адресою: АДРЕСА_2 (сім) і сплачують за них визначену за домовленістю сторін грошову суму згідно умов цього договору.

Загальна площа об`єкту нерухомого майна – 457 кв.м.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09 березня 2021 року, у спільній частковій власності ОСОБА_1 перебуває гараж наземний літ. Д (2).

28 квітня 2021 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 отримано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області № 0051135-2405-0828 від 05 березня 2021 року про визначення суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік, в сумі 1830,15 грн.

11 травня 2021 року, не погодившись із вказаними рішеннями, ОСОБА_1 оскаржив його в адміністративному порядку до контролюючого органу вищого рівня - Державної фіскальної служби України.

Листом Державної фіскальної служби України від 26 травня 2021 року № 2998/6/99-99-10-02-15 повідомлено позивача про доцільність звернення з даного питання до Державної податкової служби України.

Позивач, не погодившись з правомірністю винесено податкового повідомлення-рішення, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набув чинності з 01 січня 2015 року текст статті 266 Податкового кодексу України викладено у новій редакції, якою передбачено сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Положеннями підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12, підпункту 266.1.1 пункту 266.1, підпункту 266.2.1, підпункту 266.3.2. пункту 266.3, підпункту 266.5.1. пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є співвласником нежитлової будівлі літ. Д (2), загальною площею 457,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , в якій йому на праві приватної власності належить 37/100 частин згідно договору купівлі-продажу від 24 жовтня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Банковською Ю.В.

Головним управлінням ДПС у Запорізькій області відповідно до положень статті 266 Податкового кодексу України винесене податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначено грошове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме: податкове повідомлення-рішення №0051135-2405-0828 від 05 березня 2021 року, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік в сумі 1830,15 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Запорізької міської ради №5 від 28 січня 2015 року затверджено Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), яке набрало чинності 01 червня 2016 року, на даний час не скасовано та є чинним.

Згідно пункту 2.4.2 вищезазначеного Положення, з урахуванням внесених рішеннями ради №5 від 30 червня 2015 року та №30 від 26 лютого 2016 року доповнень визначено, що пільга звільнення від сплати податку, що сплачується на території міста Запоріжжя, надається на об`єкти нежитлової нерухомості, зокрема, гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки.

Щодо посилань відповідача про те, що на об`єкт нерухомості – будівля автомобільних боксів літ. Д (2), що знаходить за адресою: АДРЕСА_2 , не поширюється пільга, передбачена Положенням про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), суд зазначає наступне.

Розділом 2 «Класифікація будівель та споруд» Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 року №507 (чинний з 01 січня 2001 року) визначено групу об`єктів нерухомості в частині їх належності до відповідних типів нерухомого майна.

Суд зазначає, що Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 не визначає тип нерухомості щодо приміщення, яке знаходиться у власності фізичних та юридичних осіб, але ідентифікує призначення приміщень та їх тип відповідно до використання згідно з видами економічної діяльності та відповідного класифікаційного угруповання.

Відповідно до названого Державного класифікатора будівлі - це споруди, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів.

Суд зазначає, що у акті від 24 лютого 2021 року за вих.№05/02/21 інженер з інвентаризації нерухомого майна, ОСОБА_3 , дійшов висновку, що об`єкт нерухомого майна - будівля літ. Д (2) загальною площею 457,00 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , являє собою гараж наземний.

У технічному паспорті, складеному 24 лютого 2021 року ТОВ «Укрспецекспертиза» (інвентарна справа №12114), зазначена будівля також визначена, як гараж наземний.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що об`єкт нерухомого майна - будівля літ. Д (2) загальною площею 457,00 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у зв`язку із чим у відповідача були відсутні підстави для визначення суми податкового зобов`язання.

Викладене свідчить, що на позивача як фізичну особу та власника 37/100 частин нежитлової будівлі, розповсюджується дія пільги про звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затвердженої рішенням Запорізької міської ради №5 від 28 січня 2015 року, а тому відповідач протиправно здійснив нарахування позивачу цього податку відповідно до податкового повідомлення-рішень №0051135-2405-0828 від 05 березня 2021 року, яке підлягає скасуванню.

Інші доводи відповідача не спростовують протиправність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах суб`єкт владних повноважень порушив права та інтереси платника податку у сфері публічно-правових відносин у галузі справляння податку на майно, у зв`язку з чим позов належить задовольнити шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0051135-2405-0828 від 05 березня 2021 року.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 132 КАС України).

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що позивачем у зв`язку із розглядом даної адміністративної справи понесено судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн.

З метою отримання професійної правничої допомоги, позивачем було укладено з Адвокатським бюро «Максима Кацюби» договір про надання правової (правничої) допомоги від 22 січня 2021 року.

Згідно предмету Договору від 22 січня 2021 року Бюро приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань;

- складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру;

- складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства);

- представництва та захисту інтересів Клієнта в будь-яких органах державної вла/.и, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань.

На виконання умов Договору адвокатом були надані правничі послуги, детальний опис і перелік яких вказаних в Акті приймання передачі наданих послуг, а саме: опрацювання матеріалів та документів, що стосується справи, аналіз поточної судової практики з аналогічних спорів. Підготовка позовної заяви із додатками та подання її до сулу – 3 год., 1000,00 грн.

Факт оплати за надані послуги на вищезазначену суму підтверджується квитанцією №1033755929 від 25 червня 2021 року.

Суд вважає, що заявлена сума є обґрунтованою та співмірною зі складністю справи, а тому підлягає стягненню на користь позивача.

Матеріалами справи встановлено факт сплати судового збору у розмірі 908,00 грн., що підтверджується квитанцією №1033755877 від 25 червня 2021 року.

Разом з тим, суд зазначає, що сплачена сума комісії за судовий збір та за оплату витрат на професійну правничу допомогу стягненню за користь позивача не підлягають, оскільки не відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 77, 139, 241, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (Україна, 69107, Запорізька обл., місто Запоріжжя, пр.Соборний, будинок 166, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44118663), як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (Україна, 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, ідентифікаційний код юридичної особи 43005393) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №0051135-2405-0828 від 05 березня 2021 року про визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік в сумі 1830,15 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 (одна тисяча гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 05 серпня 2021 року.

Суддя т Д.В. Татаринов