Ухвала суду № 98835264, 05.08.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 серпня 2021 року м. Житомир справа № 240/9325/21

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні клопотання про розгляд у судовому засіданні справи за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Житомирської обласної прокуратури про стягнення матеріальної шкоди у вигляді недоотриманої частини заробітної плати,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з держави України в особі Житомирської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у вигляді неотриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу, визначеного за ч.ч. 3,5 ст. 81 Закону України "Про прокуратуру", завданої положеннями пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, за період з 1 липня 2015 року по 30 серпня 2017 року у сумі 473 912,60 грн.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Визначаючись щодо клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч. 2 ст. 12 КАС України).

Відповідно до п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно із ч. 3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до п. ч. 4 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, які кореспондуються із ч. 4 ст. 12 вказаного Кодексу, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із ч. 4 ст. 260 КАС України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:

1) залишення заяви відповідача без задоволення;

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням (ч. 4 ст. 260 КАС України).

У контексті наведеного суд відмічає, що дана справа не належить до переліку справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження, визначеного ч. 4 ст. 12 та ч. 4 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

У клопотанні відповідач не обгрунтував та не вказав, що саме позбавляє його можливості користуватися наданими правами, визначеними ст.44 КАС України під час розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.

В той же час, визначаючись щодо обґрунтованості та доцільності розгляду справи за правилами загального позовного провадження суд враховує, що дана адміністративна справа не належить до категорії справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, і при прийнятті рішення про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд виходив з положень частин 1-3 статті 257 КАС України.

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні клопотання представника відповідача.

Керуючись статтями 248, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

В задоволенні клопотання представника відповідача про призначення розгляду справи за правилами загального позовного провадження відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили післі підписання та не оскаржується.

Суддя О.В. Капинос