Постанова № 98834239, 03.08.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/8296/21

н/п 3/766/6590/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2021 року м. Херсон

Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Рябцева М.С.,

за участю секретаря: Шукшиної О.В., захисника Петрової О.О.,

розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсона, громадянина України, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працюючого,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 29.04.2021 року о 22.30 год., в Херсонській області, селище Зимівник, вул. Лугова 49, керував транспортним засобом «ВАЗ 2102», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, що зафіксовано технічними засобами відеозапису за допомогою камери ДМ-5157. Своїми діями, ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306 (далі по тексту ПДР).

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп?яніння.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, вказуючи, що зазначеного в протоколі числа він не був за кермом автомобілю. За кермом автомобілю була інша особа: водій ОСОБА_2 . Він перебував в автомобілі в якості пасажиру на передньому сидінні. Автомобіль за кермом, якого був ОСОБА_2 , потрапив в дорожньо-транспортну пригоду, в`їхавши в дерево, після чого водій ОСОБА_2 залишив автомобіль та пішов за ліками для себе та інструментами для автомобілю. Поліцейські, які прибули за викликом сусідів будинку, неправомірно склали адміністративні протоколи за ст.ст. 130 ч.1 та ст. 124 КУпАП на нього, хоча він й казав ним, що не був за кермом.

Захисник Петрова О.О. просила закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення, так як ОСОБА_1 не є суб`єктом зазначеного адміністративного правопорушення, до того ж протокол про адміністративне правопорушення містить помилку в прізвище ОСОБА_3 , помилково зазначено « ОСОБА_4 » замість « ОСОБА_5 ».

Незважаючи на невизнання своєї вини ОСОБА_1 , його вина підтверджується наступними доказами:

Протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 331504 від 29.04.2021 року, складеним поліцейським за порушення пункту 2.5 ПДР України, а саме за відмову водія ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в передбаченому порядку що зафіксовано технічними засобами відеозапису за допомогою камери ДМ-5157.

Відмова водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, крім протоколу, також підтверджується:

Письмовим направленням ОСОБА_1 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів.

Відеофайлами з нагрудних відео реєстраторів поліцейських, якими підтверджено обставини, за яких ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп`яніння як на місці, за допомогою газоаналізатору Drager Alcotest», так і у найближчому медичному закладі. При цьому, відео зафіксовано, що ОСОБА_1 дійсно стверджував, що він транспортним засобом не керував, а перебував в ньому в якості пасажира разом з дружиною. Однак хто був водієм зазначеного автомобілю, його ім`я, прізвище, як він виглядає, відмовлявся казати. Куди цей водій пішов він також не відповідав. При цьому весь час ОСОБА_1 намагався домовитись з працівниками поліції, просив не оформляти протокол, сплатити штраф, не забирати автомобіль на штрафмайданчик, пропонував самостійно відвести автомобіль. На запитання: «Чи ОСОБА_6 це машина?», відповів: «не зовсім». В автомобілі знаходились його власні речі та речі дружини, які вони забирали після того, як поліцейські відмовились надати йому транспортний засіб у зв`язку з оформленням автомобілю на штрафмайданчик. З відеозапису також вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення поліцейські оформляли зі слів водія, оскільки останній відмовився надати які небудь документи що посвідчують особу чи документи на автомобіль. Також з відеозапису вбачається, що поліцейськими був встановлений власник автомобілю за реєстраційними даними та виявлено, що зазначеним автомобілем раніш керував ОСОБА_7 , 1996 року народження. Зі зовнішніх пошкоджень на обличчі ОСОБА_1 , а саме гулі на лобі, поліцейські зробили висновок, що автомобілем керував саме він.

Таким чином, зазначений відеозапис з нагрудних відеокамер відображає із достатньою повнотою стан водія ОСОБА_1 , його поведінку та те, що співробітники поліції під час складання протоколу про адміністративне діяли згідно до вимог чинного законодавства та у відповідності до процедури проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп`яніння та оформлення результатів такого огляду.

Відеозапис з нагрудних відеокамер працівників поліції, є об`єктивним доказом по справі, незалежним від суб`єктивного сприйняття будь якої особи та на якому зафіксовано достовірну, повну та переконливу фіксацію відповідних подій. Крім того, підтверджує обставини, викладенні в протоколі про адміністративне правопорушення. Доказів, що цей відеозапис сфальсифіковано чи на ньому відображено інші обставини, матеріали справи не містять.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив, що ОСОБА_7 є його сином, який також мав право керування цим автомобілем, та колись робив страховку на цей автомобіль.

На факт керування саме автомобілем ВАЗ 2102, держномер НОМЕР_1 також вказує поведінка ОСОБА_1 під час складення адміністративного протоколу та намагання домовитися із працівниками патрульної поліції щодо не складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього та уникнення відповідальності за вчинене ним правопорушення та повернення саме йому автомобілю.

Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 02.08.2021 року провадження по справі за фактом ДТП, яке мало місце 29.04.2021 року за участю водія ОСОБА_1 було закрито у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи по суті строку накладення адміністративного стягнення без зазначення вини особи.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з`ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Так, ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так п. 2.5 ПДР України покладає на водія обов`язок на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Наведена норма не містить виключень і обставин, які б надавали водію право відмовитись від такого огляду.

Дії поліцейських в наведеній ситуації в першу чергу регламентовані нормами Наказу МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», відповідно до п. 2 розділу І якого огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. До ознак алкогольного сп`яніння віднесено: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 розділу І Інструкції).

Так з вищевикладених доказів вбачається, що поліцейськими були встановлені відповідні ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів), а тому наведене мало своїм наслідком законну вимогу про проходження медичного огляду на встановлення алкогольного сп`яніння.

Згідно з ч.2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Оскільки ж відповідно до ч.2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовувався технічні засоби відеозапису, які додані до протоколу про адміністративне правопорушення, представниками поліції з дотриманням вищевикладених вимог було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Оцінюючи позицію ОСОБА_1 щодо заперечення факту керування автомобілем до моменту встановлення стану сп?яніння, судом враховується таке.

За конструкцією ж норми ст. 130 КУпАП відповідальності підлягають саме особи, що керують транспортним засобом, а тому вказана обставина підлягає першочерговому з`ясуванню, а в подальшому і доказуванню при складанні протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Хоча ОСОБА_1 і заперечив проти тієї обставини, що керував транспортним засобом, проте вказаний факт знайшов своє підтвердження під час судового розгляду, на що вказує в першу чергу досліджене відео, та відповідна поведінка особи на ньому.

До показів свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про те, що вони бачили як після ДТП з автомобілю, з місця водія вийшов інший чоловік, який пішов в невідомому напрямку, суд відноситься критично, оскільки, як вбачається з відео, здійсненого з боді-камер поліцейських під час складання протоколу та з`ясування обставин ДТП, зазначені особи заявили поліцейським, що не були свідками ДТП, хто був водієм не знають.

До показів свідка ОСОБА_2 про те, що саме він був за кермом автомобілю ВАЗ 2102, в селище Зимовнік, по вул. Лугова 49, після ДТП, він залишив місце пригоди, автомобіль разом з ключами, та пішов додому за ліками, суд також оцінює критично, оскільки зазначений свідок, пояснив в судовому засіданні, що не пам`ятає ані точну дату ДТП, ані точні дані (ПІБ) володільця автомобіля, сам володільцем автомобілю не був, не перебував під час складення протоколу біля автомобілю, не піклувався про її збереження.

Що стосується посилання захисника на допущену описку у прізвищі « ОСОБА_5 » в протоколі про адміністративне правопорушення, в якому помилково вказано « ОСОБА_4 » хоча і є слушними, однак суд не вважає цю обставину істотним порушенням вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, оскільки вказана механічна описка не впливає на правильність фактичних обставин, які встановлені у протоколі про адміністративне правопорушення та не спростовані у суді.

Враховуючи викладене вище та правила, визначені ч. 2 ст. 33 КУпАП, а також те, що ОСОБА_1 взагалі не отримував посвідчення водія згідно довідки Управління патрульної поліції, приходжу до висновку про необхідність застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у зв`язку з чим на вимогу п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40-1, 130, 250-252, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень без позбавлення права керування транспортними засобами.

(Рахунок отримувача: UA578999980313090149000021001, Одержувач – ГУК у м. Херсон обл./Херсон обл./21081300, Код отримувача(код за ЄДРПОУ) – 37959517, Банк отримувач – Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 (чотирьохсот п`ятдесяти чотирьох) гривень.

(Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37993783, Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в уст ановлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя: М.С. Рябцева