Ухвала суду № 98833514, 26.07.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/10130/21

Провадження по справі № 1-кп/522/1953/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді - Іванова В.В.

при секретарі –Торчинській О.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Одеси клопотання про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця республіки Таджикистан, м. Душанбе, таджика за національністю, громадянина України, із базовою середньою освітою, одруженого, офіційно працюючого ФОП « ОСОБА_2 », зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-

який обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця республіки Таджикистана, м. Душанбе, таджика за національністю, громадянина Таджикисту, із базовою середньою освітою, одруженого, офіційно не працюючого, без реєстрації на території Одеської області, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,-

який обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця республіки Таджикистану, м. Душанбе, таджика за національністю, громадянина Таджикистану, із середньою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , не маючого реєстрації на території Одеської області, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , раніше не судимого,-

який обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,

за участю прокурора - Радзілевича Д.А.,

потерпілих - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисника - Балашової О.В., Толпиго Д.М.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться клопотання захисника обвинувачених,- адвоката Балашової О.В. про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12021162510000273 від 03.03.2021р.

В обґрунтування своїх доводів адвокат Балашова О.В. вказала що в наданому до суду обвинувальному акті не міститься формулювання обвинувачення щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Замість формулювання лише повторно викладені фактичні обставини справи.

Крім того, як зазначає адвокат фактичні обставини викладені в обвинувальному акті, суперечать фактичним обставинам, викладеним в повідомлених обвинуваченим підозрах.

Так, відповідно до обставин викладених в обвинувальному акті потерпілому ОСОБА_7 наносив удари ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . В подальшому, виходячи із змісту обвинувального акту, ОСОБА_4 сумісно із ОСОБА_3 та ОСОБА_1 повалили на землю потерпілого ОСОБА_5 та почали йому наносити удари. Але в змісті підозр, які повідомлені ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 викладені зовсім інші обставини справи.

Таким чином, як зазначає адвокат Балашова О.В., враховуючи, що обвинувальний акт не містить формулювання обвинувачення стосовно ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 обвинувальний акт істотно відрізняється від повідомлення про підозру, по суті призводить до ситуації, коли в подальшому протягом судового розгляду особа буде фактично дезінформована в питаннях сутності і характеру обвинувачення, що, у свою чергу, порушує базовий міжнародний стандарт, закріплений у пункті «а» ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким передбачено право особи бути негайно і детально проінформовано зрозумілою для неї мовою про характер і причини висунутого обвинувачення, та ставить під сумнів легітимність висунутого обвинувачення.

В судовому засіданні адвокат Балашова О.В. та адвокат Толпиго Д.М. підтримали вимоги зазначені в обвинувальному акті, просила їх задовольнити та доповнила свої обґрунтування тим фактом, що обвинувальний акт, наявний в суді, за змістом відрізняється від даних наведених в обвинувальному акті, наданому обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримали клопотання в повному обсязі та просили винести рішення про направлення обвинувального акту прокурору.

Прокурор та потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 заперечували щодо задоволення вимог, викладених у клопотанні адвоката Балашової О.В.

Розглянувши клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, заслухавши думку учасників процесу, суд вважає, що клопотання захисника назарова А.Н., ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,- адвокатів Балашової О.В., Толпиго Д.М.- обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

Так, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Згідно із вимогами ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, і т.д..

Дослідивши обвинувальний акт по зазначеному кримінальному провадженню, суд вважає, що він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Згідно з приписами статті 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Концепт належної правової процедури є одним із найзагальнішим і водночас фундаментальним явищем будь-якої демократичної правової держави сучасності.

В доктрині вітчизняного кримінального процесу під належною правовою процедурою розуміється такий порядок здійснення юридично значущих дій, який втілює на практиці верховенство права шляхом застосування до кожної особи тих норм права, що цілком відповідають усім важливим об`єктивно існуючим обставинам та дозволяють недвозначно та заздалегідь спрогнозувати таке застосування і його результати.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 277 КПК повідомлення про підозру має містити серед іншого стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.

У випадку виникнення підстав для зміни раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов`язані виконати дії, передбачені статтями 278, 279 КПК.

Обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення (пункт 5 частини 2 статті 291 КПК).

Згідно зі статтею 293 КПК одночасно з переданням обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику, захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи (стаття 337 КПК).

Отже, значення обвинувального акта як процесуального рішення сторони обвинувачення, полягає у тому, що він формалізує правову позицію обвинувачення, ініціює судовий розгляд і тим самим відкриває доступ особи до правосуддя.

Виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення (пункт 5 частина 2 статті 291 КПК) по суті є консистенцією усього обвинувального акта.

Відображення фактичних обставин кримінального правопорушення має значення не тільки для аргументації висновків слідчого, прокурора, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді, а також для реалізації права підозрюваного на захист.

Незважаючи на те, що чинним КПК не передбачені наслідки неспівпадіння викладу фактичних обставин кримінального правопорушення у повідомленні про підозру і обвинувальному акті, врученому обвинуваченим і направленого до суду, усталена судова практика свідчить про те, що випадки коли обвинувачення, викладене в обвинувальному акті, не збігається з викладом фактичних даних у повідомленні про підозру мають визнаватися істотними порушеннями вимог КПК.

Структурні елементи, які входять до підозри та формалізуються у повідомленні про підозру, мають повністю відтворюватися в обвинувальному акті. У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або при зміні первинної підозри, слідчий, прокурор зобов`язані знову вручити особі повідомлення про підозру з виконанням вимог статті 278 КПК.

Щодо зазначеного кримінального провадження, коли обвинувальний акт, направлений до суду, не є ідентичним обвинувальному акту, врученому обвинуваченому, та істотно відрізняється від повідомлення про підозру, по суті може призвести до ситуації, що особа буде дезінформована в питаннях сутності і характеру обвинувачення, що, у свою чергу, порушує базовий міжнародний стандарт, закріплений у пункті «а» частини 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким передбачено право особи бути негайно і детально поінформованою зрозумілою для неї мовою про характер і причини висунутого обвинувачення, і ставить під сумнів легітимність висунутого обвинувачення.

Зазначені обставини знайшли свого підтвердження також відповідно до рішення колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду України від 21.04.2020 року (справа № 295/12923/19 провадження № 51-207 км 21).

Одночасно суд зазначає, що у підготовчому судовому засіданні судом не досліджувались обставини, зокрема чи містять дії обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, оскільки ці обставини підлягають перевірці судом в ході судового розгляду, відповідно до вимог КПК України.

Також, в судовому засіданні встановлено, що обвинувальний акт, який надійшов до суду відрізняється від обвинувального акту, який був наданий стороною обвинувачення стороні захисту після закінчення досудового розслідування.

Неналежне виконання уповноваженими особами вимог ст. 291 КПК України унеможливлює призначення кримінального провадження до судового розгляду, в зв`язку з чим обвинувальний акт слід повернути прокурору для усунення виявлених недоліків при його складанні.

Керуючись ст. 314 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням стосовно ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, повернути прокурору через невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України.

На ухвалу суду протягом семи днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси.

Суддя Приморського районного суду

м. Одеси В.В. Іванов

26.07.2021