Ухвала суду № 98832945, 30.07.2021, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/513/21

Провадження № 2/496/1190/21

У Х В А Л А

30 липня 2021 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Галич О.П.,

за участю:

секретаря – Мединської К.І.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – ОСОБА_2 ,

відповідачки – ОСОБА_3 ,

представника відповідачів – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні Біляївського районного суду Одеської області заяву ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про скасування арешту у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Біляївська районна державна нотаріальна контора Одеської області, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 про визнання недійсними договорів дарування, –

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду знаходиться вищевказана справа.

ОСОБА_5 , ОСОБА_3 звернулися до суду з заявою про скасування арешту, в якій просять скасувати заходи забезпечення позову, які були вжиті ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 01 березня 2021 року по справі 496/513/21 у виді накладення арешту на майно заявників.

Свої вимоги обґрунтовують тим, що на початку березня 2020 року заявники отримали з Біляївського районного суду Одеської області ухвалу суду за підписом судді Галич О.П. про накладення арешту на їхнє майно по цивільній справі № 496/513/21, провадження 2/496/1190/21. Після отримання ухвали про накладення арешту на майно заявників, вони не отримали ухвалу суду про відкриття провадження та копію позовної заяви. Наявність номера справи та провадження свідчить про наявність такої справи. Невиконання судом вимог ст. 189, 190 ЦПК України свідчить про умисне позбавлення заявників доступу до правосуддя і дає підстави думати про корупційну складову в діях суду, направлених на незаконне обмеження розпоряджатися їхнім майном. Заявники вважають, що у суду не було підстав відкривати провадження по справі та накладати арешт на їхнє майно. Виходячи зі змісту ухвали про накладення арешту, позивач не вказав, а суд не встановив, які саме права, свободи та законні інтереси позивача порушені. Його бажання оголосити батька – ОСОБА_5 недієздатним, дочекатися його смерті і отримати спадщину, не відноситься до порушення його прав свобод та законних інтересів. ОСОБА_5 є учасником оспорюваної позивачем угоди по відчуженню його будинку та земельної ділянки на ім`я дружини – ОСОБА_3 , з якою вони багато років перебувають у шлюбі. Це волевиявлення заявника, нікого не стосується, тим паче позивача і не порушує права та інтереси ОСОБА_5 . Виходячи зі змісту вищевказаного визначення осіб, однак він не доручав захист своїх прав, так як ніякі його права не порушені. Крім того, позивач злісно обмовив заявника, вказавши в документах, поданих в суд про те, що він погано розуміюча людина, сім років потребує сторонньої допомоги. Цікаво звідки йому відомо це, якщо позивач таку допомогу не надавав, і за сім років ОСОБА_5 бачив позивача декілька разів. ОСОБА_5 стверджує, що він лікар-стоматолог, працюючий до квітня 2020 року, який звільнився у зв`язку з початком епідемії в Україні, ніколи не потребував сторонньої допомоги, не являвся інвалідом, захист своїх начебто порушених прав не доручав ОСОБА_8 або його адвокату Пижик В.В. і дуже обурений тим, що суд безпідставно відкрив провадження по справі, наклав арешт на майно заявників, чим спричинив моральну та матеріальну шкоду. Просять закрити провадження по справі, зняти арешт та заборону відчуження майна заявників, в іншому випадку заявники повинні будуть звернутися в Антикорупційний комітет та Вищу раду правосуддя України.

Позивач та його представник у підготовчому судовому засіданні заперечували проти задоволення заяви у зв`язку з її необґрунтованістю.

Відповідач у підготовчому судовому засіданні підтримала подану заяву.

Представник відповідача та третьої особи ОСОБА_5 – адвокат Леонова Т.О. у підготовчому судовому засіданні заяву підтримала частково. Просила задовільнити заяву в частині скасування арешту та не враховувати викладені обставини щодо обмеження у доступі до правосуддя заявникам та корупційної складової в діях суду.

Представник Біляївської районної державної нотаріальної контори у підготовче судове засідання не з`явилася, але надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Треті особи у підготовче судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Суд, дослідивши заяву про скасування заходів забезпечення позову, матеріали додані до неї та матеріали справи, вважає що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , в якому просить визнати недійсним договір дарування житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами від 17.12.2019 року, серія та номер: 2-2019, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , виданий Біляївською районною державною нотаріальною конторою Одеської області; визнати недійсним договір дарування земельної ділянки від 17.12.2019 року, серія 2-2020, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , виданий Біляївською районною державною нотаріальною конторою Одеської області.

Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області від 01 березня 2021 року було накладено арешт на - земельну ділянку, для ведення особистого селянського господарства, площею 0,0648 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1989294851210, кадастровий номер: 5121081400:02:003:0163, номер запису про право власності/довірчої власності: 34684091, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_3 ; - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1977882851210, номер запису про право власності/довірчої власності: 34683580; Опис: літ. «А»- житловий будинок загальною площею 326,8 кв. м., житловою площею 132,1 кв.м., літ. «Б» - літня кухня, літ. «В» - гараж, №1-6 - огорожа, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві власності ОСОБА_3 .

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що земельна ділянка та житловий будинок, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_3 . (а.с. 75-80)

Частиною 2 ст. 149 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов може бути забезпечено, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч.1, 2, 4, 5 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування. Суд вправі скасувати вид забезпечення позову по будь-якій справі, яка знаходиться в його провадженні, коли відпаде потреба в ньому або в забезпеченні позову взагалі. Скасування заходів забезпечення позову слід відрізняти від скасування ухвали про забезпечення позову. Різниця полягає в тому, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів. При цьому правомірність застосування таких заходів судом відповідач, як правило, не заперечує.

Пунктом 4 цієї Постанови передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Під час забезпечення позову судом було враховано, що предметом спору, є визнання недійсним договорів дарування житлового будинку та земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, заходи забезпечення позову вжиті судом є співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Разом з тим суд враховує, що на теперішній час позовна заява перебуває на стадії підготовчого судового розгляду, а матеріали справи не містять в собі об`єктивних доказів того, що потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

На думку суду, скасування заходів забезпечення позову, на теперішній час, може, в залежності від прийнятого судового рішення, утруднити його виконання, або зробити виконання судового рішення неможливим.

Суд вважає, що клопотання заявників про скасування арешту є передчасним, підстави для скасування заходів забезпечення позову відсутні, у зв`язку з чим у задоволенні зачви слід відмовити.

Відповідно до ч. 6 ст.158 ЦПК України, відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 158,197 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_3 , та ОСОБА_5 про скасування арешту у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Біляївська районна державна нотаріальна контора Одеської області, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 про визнання недійсними договорів дарування - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду на протязі п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції.

Повний текст ухвали складено 03 серпня 2021 року.

Суддя О.П. Галич