Рішення № 98829269, 12.07.2021, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/64/21

Провадження №2/592/672/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2021 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого: судді Бичкова І. Г. ,

за участю секретаря судового засідання: Алфімової І. В. ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОТОН-С” про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

15.02.2021 року ОСОБА_1 звернулася до Ковпаківського районного суду м. Суми з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОТОН-С” про стягнення заборгованості, в якому вона зазначила наступне. Історія спірних правовідносин. 1. ОСОБА_1 на праві власності належать 1/2 земельних ділянок, кадастровий номер 5923586700:03:006:0012 (площа – 3,9505 га) та кадастровий номер 5923586700:03:006:0030 (площа – 0,4222 га) . 2. 30 серпня 2020 року між ОСОБА_1 (далі за текстом – Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “АГРОТОН-С” (далі за текстом – Відповідач, ТОВ “АГРОТОН-С” ) було укладено Договір про оренду земельної ділянки, кадастровий номер 5923586700:03:006:0012 (площа – 3,9505 га) , № б/н та Договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5923586700:03:006:0030 (площа – 0,4222 га) (далі за текстом – Договори оренди) . 3. Право оренди було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під № 1507490459235 та 1507506659235. Право оренди зареєстровано до 31.12.2025. 4. Нормативна грошова оцінка відповідно до пункту 5 Договорів становить: - Договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5923586700:03:006:0030 (площа – 0,4222 га) : 2 104 грн; - Договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5923586700:03:006:0012 (площа – 3,9505 га) : 121 126,66 грн. 5. Орендна плата за Договорами становить 9 % від 1/2 нормативної грошової оцінки земельних ділянок. 6. За вказаними Договорами (пункт 10) Відповідач зобов`язується сплатити Відповідачу до 31.12 поточного року орендну плату у розмірі: - Договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5923586700:03:006:0030 (площа – 0,4222 га) : 94,72 грн; - Договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5923586700:03:006:0012 (площа – 3,9505 га) : 5450,70 грн. 7. Відповідно до п. 23 Договорів Орендодавець має право вимагати від Орендаря Своєчасного внесення орендної плати. 8. Проте, Відповідачем було сплачено орендну плату за 2019 рік 07 лютого 2020 року у розмірі 4 960 грн (підтверджується випискою з банку) , в порушення умов договору, порушив умови договору, що стало причиною для звернення до суду з даним позовом. Обґрунтування позову. I. Щодо невиконання зобов`язань та виникнення заборгованості: a) Доводи Позивача. 9. Як описано вище, Відповідачем було сплачено лише 4 960 грн орендної плати, при цьому, сума до сплати підлягала 5 545,42 грн (94,72 грн + 5450,70 грн) , у зв`язку з невиконанням умов Договорів перед Позивачем виникла заборгованість у розмірі 585,42 грн. II. Відповідно до п. 13 Договорів, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 % річної орендної плати, встановленої цим договором; справляється пеня у розмірі 0,1 % несплаченої суми за кожен день прострочення. 12. Оскільки Відповідачем не сплачено орендну плату у розмірі 5 545,42 грн в строки встановлені Договором, то Відповідач повинен сплатити штраф у такому ж розмірі (5 545,42 грн) . 13. Більш того, сума пені за несплату орендної плати за весь час прострочення становить (по формулі: кількість днів помножена на 0,1 % від суми загальної заборгованості) : з 01.01.2020 по 10.01.2020 (включно) 0,1 % від 5 545,42 грн (сума пені) за 10 днів = 55,45 грн. ; з 11.01.2020 по 07.02.2020 (включно) 0,1 % від 11 090,84 (сума пені із суми основної заборгованості + штраф) за 27 днів = 299,45 грн. ; з 08.02.2020 по 28.12.2020 (включно) 0,1 % від 585,42 грн (недоплачена орендна плата) за 326 днів = 190,85 грн. ; b) Нормативно-правове обґрунтування. 14. Частиною першою статті 2 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. 15. Згідно зі статтею 13 Закону України “Про оренду землі” договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. 16. Відповідно до статті 15 Закону України “Про оренду землі” істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки) ; строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. 17. Частинами першою-третьою статті 21 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що орендна плата за землю – це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України) . Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. 18. Згідно із статтею 24 Закону України “ Про орендну землі” орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. 19. Виходячи з положень цивільного законодавства, а саме відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) визначені підстави виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема – договори та інші правочини. 20. Крім цього, в ч. 1 ст. 14 ЦКУ визначено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. 21. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. 22. Частиною другою статті 409 ЦК України встановлено, що власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором. 23. Згідно статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. 24. За приписами статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. 25. Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. 26. Відповідно до ст. 509 ЦКУ зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання) , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. 27. З умовами договору та ст. 610 та ст. 611 ЦКУ порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) . У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Висновки. 28. Враховуючи виникнення заборгованості за недоплату та несвоєчасне невиконання зобов`язання, з урахуванням штрафних санкцій (п. 13 Договору) , загальна сума вимог становить: 585,42 грн + 5 545,42 грн + 55,45 грн + 299,45 грн + 190,85 грн = 6 676,59 грн. Підсудність. 29. Вона вважає, що даний спір відноситься до юрисдикції загальних судів, з огляду на наступне. 30. Відповідно до статті 19 Цивільно процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. 31. Частиною 2 статті 27 ЦПК України Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. 32. Згідно із частиною 2 статті 22 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом. 33. У відносинах щодо стягнення грошових коштів за невиконання та прострочення боргового зобов`язання перед Позивачем згідно Договору, даний спір відноситься до юрисдикції загальних судів. 34. Оскільки місцезнаходження Відповідача зареєстроване, за адресою у місті м. Суми (вул. Ярослава Мудрого, 71) , то даний спір підсудний Ковпаківському районному суду м. Суми. II. Щодо подання однієї позовної заяви. 35. У постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 905/2043/18 дійшов до наступного висновку. 36. Частиною 1 статті 173 ГПК України визначено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. 37. Таким чином, нормою процесуального права закріплювалося право позивача об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. 38. Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин. 39. Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. 40. Підстава позову – це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. 41. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. 42. Колегія суддів вважає, що місцевий та апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку щодо порушення правил об`єднання вимог в позовній заяві, пославшись на те, що в одній позовній заяві об`єднані вимоги непов`язані між собою ні підставами виникнення, ні доказами, на яких вони ґрунтуються. 43. Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись з позовом, позивач просив стягнути заборгованість за п`ятьма договорами про відкриття кредитної лінії. На підтвердження позовних вимог позивачем до позовної заяви, окрім договорів, додано копію меморіальних валютних ордерів по кожному договору, копії виписок по особовим рахункам, розрахунки заборгованості ДП “Донецька залізниця” по кожному договору. Крім того, на підтвердження існування заборгованості за кредитними договорами позивачем до матеріалів позовної заяви додано листи позичальника та його засновника від 27.11.2015 за вих №ЦЦР-6/1030, від 13.10.2014 за вих. №в.о. Н-01/2954, заяви АТ “Сбербанк” про вимоги кредитора за вих. №124/5/52 від 07.08.2014, уточнення до заяви про вимоги кредитора за вих. №141/5/52 від 01.10.2014, і ці всі документи, як зазначає позивач, стосуються вказаних договорів. 44. Таким чином, оскільки необхідність об`єднання в позовній заяві декількох позовних вимог, що мають однакові підстави виникнення, обґрунтовано позивачем пов`язаністю поданих до позовної заяви доказів, на яких ґрунтуються позовні вимоги і, на стадії відкриття провадження у справі суд позбавлений процесуального права надавати оцінку доказам поданим в позивачем обґрунтування позовних вимог, тому висновки суду першої та апеляційної інстанції про не пов`язаність поданих до позовної заяви доказів із заявленими позовними вимогами, є передчасними. 45. Постановою Верховного Суду від 22.04.2019 у справі № 914/2191/18 суд вирішив таке. 46. Проаналізувавши зміст позовної заяви та дослідивши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що цивільні права та обов`язки між сторонами виникли на підставі зазначених договорів унаслідок неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитними договорами, що і є спільною підставою для звернення із позовом у цій справі. 47. Заявлені позивачем вимоги пов`язані між собою підставами виникнення та поданими доказами в частині необхідності встановлення обставин розрахунку за кредитними договорами та наявності боргу за ними, визначення дійсної суми боргу. 48. Отже, позовні вимоги, заявлені у цій справі, відповідно до положень частини 1 статті 173 ГПК України можуть бути об`єднані в одній позовній заяві. 49. Крім того, Верховний Суд звертає увагу, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні мати легітимну мету, а слід дотримуватися розумного ступеня пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Мушта проти України” від 18.11.2010) . 50. Господарські суди попередніх інстанцій не врахували правил поєднання позовних вимог, передбачених частиною 1 статті 173 ГПК України, та підстав виникнення зазначених у позові вимог, тому дійшли помилкового висновку про повернення позовної заяви, що свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваних ухвали і постанови та передачі справи для розгляду суду першої інстанції. 51. Також колегія суддів звертає увагу, що у цьому разі об`єднання відповідних позовних вимог не матиме наслідком суттєвого утруднення вирішення спору, а навпаки, об`єднання позовних вимог у справі № 914/2191/18 дає можливість досягти процесуальної економії за однакових обставин. а) Висновки Позивача: 52. Підставою подання позову є невиконання Відповідачем умов Договорів оренди земельних ділянок, які укладені між тими самими сторонами. 53. В даному контексті відбувається невиконання двох однакових за змістом договорів, та однакові порушення (несвоєчасна сплата орендної плати) . 54. Предметом у даній справі є стягнення заборгованості як по одному, так і по іншому договору, які були укладені для однієї мети, з однією особою (Відповідачем) . 55. Таким чином, Позивач правомірно подає одну позовну заяву а не розділяє її на два окремі позови у два окремі провадження, оскільки таке розділення позовів призведе до затягування та менш економічно обґрунтовано. Загальні висновки до позовної заяви. 56. Враховуючи вищевикладене, вона вважає, що у суду є всі підстави та повноваження для того, щоб стягнути з Відповідача грошові кошти у сумі 6 676,59 грн грн, за невиконання своїх зобов`язань встановлених Договорами. 57. Дана справа є малозначною (не перевищує 100 розмірів прожиткових мінімумів) . 58. Позивач обґрунтовано подає одну позовну заяву по двох ідентичних договорах, з однаковим порушенням для процесуальної економії, щоб ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин. Судові витрати. 59. На виконання п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачка повідомляє, що вона понесла витрати на сплату судового збору у розмірі 840 грн 80 коп, та 2 000 грн за надання правової допомоги. Неподання інших позовів. 60. На виконання п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України вона повідомляє, що ОСОБА_1 не подано іншого позову (позовів) до цього самого Відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав. Враховуючи викладене вище, керуючись ст. ст. 175, 184-188 ЦПК України, вона просила: 1. Прийняти дану позовну заяву та відкрити провадження у справі; Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОТОН-С” (ЄДРПОУ: 40136778) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) заборгованість по Договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5923586700:03:006:0012 від 30.08.2018 № б/н та по Договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5923586700:03:006:0030 від 30.08.2018 № б/н у сумі 6 676,59 грн (шість тисяч шістсот сімдесят шість гривень 59 копійок) , а саме: заборгованість – 585,42 грн. ; штраф – 5 545,42 грн. ; пеня – 545,75 грн. ; 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОТОН-С” (ЄДРПОУ: 40136778) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір за подання даної позовної заяви у розмірі 840,80 грн. Додатки: 1. Докази сплати судового збору (оригінал для суду) ; 2. Виписка банку з рахунку Позивача (оригінал – електронний витяг) ; 3. Копія договору № б/н від 30 серпня 2018 року (5923586700:03:006:0012, площа – 3,9505 га) (оригінал знаходиться у Позивача та Відповідача) ; 4. Копія договору № б/н від 30 серпня 2018 року (5923586700:03:006:0030, площа – 0,4222 га) (оригінал знаходиться у Позивача та Відповідача) ; 5. Копія паспорта Позивача (оригінал у Позивача) ; 6. Копія РНОКПП Позивача (оригінал у Позивача) ; 7. Копія Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (5923586700:03:006:0012) (оригінал у Позивача та Відповідача) ; 8. Копія Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (5923586700:03:006:0030) (оригінал у Позивача та Відповідача) ; 9. Відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про Відповідача; 10. Копія позовної заяви з додатками (окрім: копії витягів та договорів оренди, відомостей про Відповідача, оскільки вони у Відповідача наявні) для Відповідача. 28 грудня 2020 року, підпис, ОСОБА_2 (вхідний № 173/21 від 01.2021 року) (а. с. 1-6) .

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 11.01.2021 року у справі № 592/64/21, провадження № 2/592/672/21 було відкрито спрощене позовне провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОТОН-С” (адреса: м. Суми, вул. Ярослава Мудрого, буд. 71) про стягнення заборгованості. Розгляд справи було ухвалено проводити в судовому засіданні, яке відбудеться 10.03.2021 року о 09 годині 00 хвилин в приміщенні Ковпаківського райсуду м. Суми (м. Суми, вул. Першотравнева, буд. 12, зал № 11) з повідомленням сторін. Було ухвалено встановити відповідачу строк п`ятнадцять днів з дня вручення йому цієї ухвали, протягом якого він має право подати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України. Одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи копію відзиву та доданих до нього документів. Було ухвалено роз`яснити відповідачу про те, що в разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов до позивача. Було ухвалено встановити позивачу строк три дні з дня отримання копії відзиву, протягом якого він має право подати суду відповідь на відзив, передбачену ст. 179 ЦПК України, до якої застосовуються правила, встановлені ч. ч. 3, 5 ст. 178 ЦПК України. Одночасно з поданням суду відповіді на відзив позивач зобов`язаний її копію надіслати іншим учасникам справи. Було ухвалено встановити відповідачу строк три дні з дня отримання відповіді на відзив, протягом якого він має право подати суду заперечення, передбачене ст. 180 ЦПК України, до якого застосовуються правила, встановлені ч. ч. 3, 5 ст. 178 ЦПК України. Копію заперечення і доданих до нього одночасно з поданням його суду відповідач повинен надіслати іншим учасникам справи. Було ухвалено роз`яснити учасникам справи, що на підставі п. 4 ч. 1 ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: ненадання копії відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: http://kv.su.court.gov.ua/sud1806/gromadyanam/csz/ . Ухвала набрала законної сили 11.01.2021 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/94058146) (а. с. 28) .

03.02.2021 року позивачка ОСОБА_1 надіслала до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми заяву про збільшення позовних вимог, в якій вона зазначила наступне. Історія спірних правовідносин. 1. У грудні 2020 Позивачем подано в Ковпаківський районний суд позовну заяву до ТОВ “АГРОТОН-С” про стягнення заборгованості у сумі 6 676,59 грн (підстави стягнення та обґрунтування наведені в позовній заяві) . 2. Ухвалою вказаного суду від 05.01.2021 у справі № 592/64/21 відкрито провадження, справу призначено на 9:00 10.03.2021. 3. Проте, станом на 14.01.2021 Відповідач не сплатив орендну плату за 2020 рік, яку повинен був сплатити до 31.12.2020. за земельну ділянку кадастровий номер 5923586700:03:006:0012 (площа – 3,9505 га) та кадастровий номер 5923586700:03:006:0030 (площа – 0,4222 га) . Натомість, 13 січня 2021 року на її картковий рахунок від ТОВ Агротон-С надійшла сума 4960,00 грн з призначенням платежу (коментарем) “Перевод средств” , що унеможливлює ідентифікацію вказаного платежу (основна сума виплати, за який рік, чи виплата штрафу) . 4. Таким чином, сума заборгованості Відповідача перед Позивачем збільшилась. 5. Так, 30 серпня 2020 року між ОСОБА_1 (далі за текстом – Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “АГРОТОН-С” (далі за текстом – Відповідач, ТОВ “АГРОТОН-С” ) було укладено Договір про оренду земельної ділянки, кадастровий номер 5923586700:03:006:0012 (площа – 3,9505 га) , № б/н та Договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5923586700:03:006:0030 (площа – 0,4222 га) (далі за текстом – Договори оренди) . 6. Право оренди було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під № 1507490459235 та 1507506659235. Право оренди зареєстровано до 31.12.2025. 7. Нормативна грошова оцінка відповідно до пункту 5 Договорів становить: - Договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5923586700:03:006:0030 (площа – 0,4222 га) : 2 104 грн; - Договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5923586700:03:006:0012 (площа – 3,9505 га) : 121 126,66 грн. 8. Орендна плата за Договорами становить 9 % від 1/2 нормативної грошової оцінки земельних ділянок. 9. За вказаними Договорами (пункт 10) Відповідач зобов`язується сплатити Відповідачу до 31.12 поточного року орендну плату у розмірі: - Договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5923586700:03:006:0030 (площа – 0,4222 га) : 94,72 грн. ; - Договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5923586700:03:006:0012 (площа – 3,9505 га) : 5450,70 грн. 10. Відповідно до п. 23 Договорів Орендодавець має право вимагати від Орендаря Своєчасного внесення орендної плати. Обґрунтування заяви. І. Щодо невиконання зобов`язань та виникнення заборгованості: a) Доводи Позивача. 11. Як описано вище, до сплати Відповідачем за 2020 рік підлягала сума грошових коштів у розмірі 5 545,42 грн (94,72 грн + 5450,70 грн) , у зв`язку з невиконанням умов Договорів перед Позивачем виникла заборгованість цю суму. 11. Більш того, відповідно до п. 13 Договорів, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 % річної орендної плати, встановленої цим договором; справляється пеня у розмірі 0,1 % несплаченої суми за кожен день прострочення. 12. Враховуючи, що Відповідачем не сплачено також 100 % річної орендної плати, така сума підлягає стягненню додатково. 13. Також, враховуючи, що станом на 27.01.2021 Відповідачем не сплачено штраф, з Відповідача підлягає стягненню також сума пені 0,1 %, що становить 94,27 грн (з 11/01/2021 до 27/01/2021 – 5 545,42 х 0.1 х 17 : 100) . b) Нормативно-правове обґрунтування. 14. Частиною першою статті 2 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. 15. Згідно зі статтею 13 Закону України “Про оренду землі” договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. 16. Відповідно до статті 15 Закону України “Про оренду землі” істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки) ; строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. 17. Частинами першою-третьою статті 21 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що орендна плата за землю – це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України) . Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. 18. Згідно із статтею 24 Закону України “ Про орендну землі” орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. 19. Виходячи з положень цивільного законодавства, а саме відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) визначені підстави виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема – договори та інші правочини. 20. Крім цього, в ч. 1 ст. 14 ЦКУ визначено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. 21. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. 22. Частиною другою статті 409 ЦК України встановлено, що власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором. 23. Згідно статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. 24. За приписами статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. 25. Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. 26. Відповідно до ст. 509 ЦКУ зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання) , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. 27. З умовами договору та ст. 610 та ст. 611 ЦКУ порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) . У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Висновки. 28. Враховуючи виникнення заборгованості за несплату орендної плати з урахуванням штрафних санкцій (п. 13 Договору) , загальна сума вимог становить: 5 545,42 грн + 5 545,42 грн + 94,27 грн = 11 185,11 грн, а відповідно на цю суму збільшуються позовні вимоги Позивача. II. Підстави подання заяви. 29. Враховуючи наявність нової заборгованості у зв`язку з подальшим невиконанням Відповідачем Договорів оренди земельних ділянок, Позивач змушений подавати дану заяву про збільшення позовних вимог. а) Нормативно-правове обґрунтування. 30. У відповідності до ч. 2 ст. 174 ЦПК України, заявами по суті є: позовна заява; відзив на позовну заяву; відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. 31. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. 32. Згідно з абз. 1 ч. 3 статті 176 ЦПК України, у разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою. b) Висновки. 33. Перше судове засідання у даній справі призначене судом на 10.03.2021, а відповідно Позивачем в строки подана заява про збільшення розміру позовних вимог. 34. Загальна сума заборгованості з урахуванням вимог в позовній заяві та цій заяві, становить 17 861,70 грн (6676,59 грн + 11 185,11 грн) , заборгованість за 2019 та 2020 роки, а відтак, справа ще підлягає розгляду в порядку спрощеного провадження, оскільки не перевищує 100 розмірів прожиткових мінімумів. Судові витрати. 35. За стягнення грошової суми у розмірі 17 861,70 підлягає сплаті судовий збір у розмірі 908,00 грн. 36. При цьому, Позивачем при поданні позовної заяви було сплачено 840,80 грн, а відповідно Позивач зобов`язаний додатково доплатити судовий збір у розмірі 67,20 грн (908,00 грн – 840,80 грн) . 37. У зв`язку з цим, позивачка повідомляє, що вона понесла витрати на сплату судового збору у розмірі 908,00 грн (840,80 грн + 67,20 грн) , та 3200 грн за надання правової допомоги. Враховуючи викладене вище, керуючись ст. ст. 49, 174, 176 ЦПК України, вона просила: 1. Прийняти та розглянути дану заяву про збільшення розміру позовних вимог; 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОТОН-С” (ЄДРПОУ: 40136778) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) заборгованість по Договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5923586700:03:006:0012 від 30.08.2018 № б/н та по Договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5923586700:03:006:0030 від 30.08.2018 № б/н у сумі 17 861,70 грн. ; 3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОТОН-С” (ЄДРПОУ: 40136778) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір за подання даної позовної заяви у розмірі 908,00 грн. Додатки: 1. Докази сплати судового збору (оригінал для суду) ; 2. Виписка банку з рахунку коштів Позивача (оригінал – електронний витяг) ; 3. Докази відправлення заяви про збільшення розміру позовних вимог Відповідачу (опис вкладення та квитанція) . 27 січня 2021 року, підпис, ОСОБА_2 (вхідний № 3872 від 03.02.2021 року) (а. с. 32-35) .

05.02.2021 року представниця відповідача – товариства з обмеженою відповідальністю “Агротон-С” адвокат Гурнак Світлана Олексіївна надала до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми відзив на позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “Агрото-С” про стягнення заборгованості по орендній платі, із змісту якого вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю “Агротон-С” , ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по орендній платі, повідомляє наступне. Так, між позивачем ОСОБА_1 , як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю “Агротон-С” 30.08.2018 року було укладено договір оренди землі на 1/2 частину земельної ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) кадастровий номер 59235867:03:006:0012 площею 3,9505 га та аналогічний договір оренди на 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 5923586700:03:006:0030 площею 0,4222 га. Пунктом 9 вказаних договорів передбачено розмір річної орендної плати, для ріллі він становить 5450,70 грн. , що складає 9 (дев`ять) % від 1/2 нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначеної в пункті 5 договору, та для сіножатей, відповідно, 9 % – 94,72 грн. . У свою чергу, пунктом 11 вказаних договорів передбачено, що відповідно до Податкового кодексу України, Орендар виступає податковим агентом Орендодавця щодо його доходу (орендної плати) від надання в оренду земельної ділянки за цим договором. Так, згідно п. п. 164.2.5. п. 164.2. ст. 164 розд. IV Податкового кодексу України (ПК України) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування) , визначений у порядку, встановленому п. 170.1. ст. 170 ПК України. Відповідно до п. п. 170.1.1. п. 170.1. ст. 170 ПК України податковим агентом платника податку-орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю) , майнового паю є орендар. На підставі вказаних положень Закону об`єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі. Підпунктом 170.1.2. п. 170.1. ст. 170 ПК України передбачено, що податковим агентом платника податку-орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об`єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в п. п. 170.1.1. п. 170.1. ст. 170 ПК України (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку) , є орендар. При цьому об`єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Доходи від надання в оренду (суборенду) , житловий найм (піднайм) нерухомого майна оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1. ст. 167 ПК України (п. п. 170.1.4. п. 170.1. ст. 170 ПК України) . Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПК України (п. п. 168.1.1. п. 168.1. ст. 168 ПК України) . Відповідно до п. 167.1. ст. 167 ПК України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у п. п. 167.2.-167.5. ст. 167 ПК України) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами. Крім того, Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи” № 71-VIII від 28.12.2014 року (далі – Закон № 71) , який набрав чинності з 01.01.2015 року, було внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПК України) , зокрема у частині оподаткування військовим збором. Відповідно до підпункту 1.4. пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 ПК України, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3. цього пункту (1,5 відсотка від об`єкта оподаткування) . Зокрема, підпунктом 168.1.1. пункту 168.1. статті 168 ПК України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника, зобов`язаний утримувати збір із суми такого доходу за його рахунок. Разом з цим, платник, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити військовий збір з таких доходів (підпункт 168.2.1. пункт 168.2. статті 168 ПК України) . З огляду на вищевикладене, товариство з обмеженою відповідальністю “Агротон-С” , як податковий агент, було зобов`язано та, відповідно, здійснило відрахування з орендної плати у розмірі 18 % – ПДФО та 1,5 % – військового збору. Така вимога прямо передбачена в договорі, та у вищевказаних законодавчих актах, а тому зазначені у позовній заяві вимоги щодо сплати заборгованості є необґрунтованими та безпідставними. Щодо розміру та строків виплати орендної плати варто зазначити наступне. Як вбачається з матеріалів справи і дані обставини визнають обидві сторони, між позивачем та відповідачем 30.08.2018 року було укладено вищезгаданий договір оренди землі. Як вже було зазначено вище, пунктом 9 договору сторони визначили, що річна орендна плата становить 5450,70 грн. , що складає 9 % від 1/2 нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначеної в п. 5 цього Договору. На виконання умов договору товариством з обмеженою відповідальністю “Агротон-С” було нараховано та своєчасно було виплачено орендну плату навіть у більшому розмірі, ніж передбачено договором, а саме: за 2018 рік орендарем було нараховано орендну плату за ставкою 10 % та було виплачено 21.12.2018 року за два роки 2018-2019 роки у розмірі 9920,14 грн. (з них 1201,49 грн. було утримано ПДФО та військовий збір з вищевказаних підстав) , що у свою чергу є заохочувальною ініціативною орендаря та не заборонено законом. У свою чергу за 2020 рік орендарем було нараховано орендну плату у розмірі 6161,49 грн. за ставкою 10 % (з них 1201,49 грн. було утримано ПДФО та військовий збір з вищевказаних підстав) та було виплачено 07.02.2020 року орендну плату в розмірі 4960,00 грн. . Варто зауважити на тому, що орендарем також було виплачено орендну плату і за 2021 рік у розмірі 4960,00 грн. . Дані обставини підтверджуються доданими до відзиву платіжними документами та витягами відомостей та особових рахунків. На підставі вищевикладеного, вона вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та безпідставним, оскільки орендодавцем було здійснено навіть переплату орендної плати, а тому вона просила відмовити в задоволенні позовних вимог. Копія ордеру та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю наявні в матеріалах справи. Додаток: 1. Довідка про нараховану орендну плату. 2. Витяг з відомості виплати орендної плати. 3. Виписка з розрахункового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю “Агротон-С” . 4. Виписка з особового рахунку орендодавця. 5. Відомість розподілу масових виплат за 2021 рік. 6. Докази направлення відзиву (для суду) . 7. Копія свідоцтва. 8. Копія ордеру. Представниця відповідача адвокат, підпис, Світлана Гурнак (вхідний № 4430 від 05.02.2021 року) (а. с. 41-43) .

15.02.2021 року позивачка ОСОБА_1 надіслала до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми відповідь на відзив у справі № 592/64/21, в якій вона зазначила наступне. Історія спірних правовідносин. 1. У грудні 2020 Позивачем подано в Ковпаківський районний суд м. Суми позовну заяву до ТОВ “АГРОТОН-С” про стягнення заборгованості у сумі 6 676,59 грн (підстави стягнення та обґрунтування наведені в позовній заяві) . 2. Ухвалою вказаного суду від 05.01.2021 у справі № 592/64/21 відкрито провадження, справу призначено на 9:00 10.03.2021. 3. У січні 2021 року, Позивач подала до суду заяву про збільшення позовних вимог. 4. 08.02.2021 Позивач отримала відзив на позовну заяву, в якому Відповідач зазначає, що сума оплати за рік зменшилась за рахунок сплати ним як податковим агентом податку з доходів фізичних осіб та військового збору. 5. Відповідач у відзиві зазначив, що оскільки останній наперед сплатив Позивачу орендну плату, то вимоги Позивача є необґрунтованими. 6. Відповідно до ч. 1 ст. 179 ЦПК України, у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення. Доводи відповіді на відзив. 7. Твердження Відповідача щодо сплати орендної плати наперед є безпідставними з огляду на наступне. 8. Так, Відповідач зазначає, що за 2018 рік 21.12.2018 він сплатив за ставкою 10 % та виплатив за 2018-2019 роки суму у розмірі 9920,14 грн (з них вирахувано 1201,49 грн податку та збору) . 9. Вона звертає увагу суду, що Відповідач сам повідомив у Відзиві, що сплатив саме за 2018 рік, а не за 2018-2019 роки (як додатково додано, що не узгоджується одне з одним) . 10. При цьому, на численні питання за який період сплачені дані кошти, Позивачу повідомлялось, що саме за 2018 рік була здійснена оплата. Те, що сума перевищує річну суму оренди, так це ініціатива Відповідача, заохотити Позивача додатковим благом, що не заборонено законом. 11. Більш того, у довідці від 04.03.2019 №1, виданої ТОВ “Агротон-С” Позивачу надано розрахунок орендної плати за 2018 рік, сплаченої Відповідачем (копія довідки додається) . Вся сума, навіть більше від зазначеної у відзиві, а саме у розмірі 12 323,16 грн, розрахована помісячно та виключно за 2018 рік. 12. Отже, Відповідач сам підтвердив, що саме за 2018 рік була здійснена оплата, а не наперед, як зазначає у відзиві. 13. Окрім цього, в матеріалах справи наявна виписка про надходження коштів, у якій вказано, що оплата орендної плати, яка відбулась 07.02.2020 призначалась саме за 2019 рік, про що вказано самим Відповідачем у призначенні платежу. 14. Також, додаємо виписку з банку стосовно оплати оренди за 2021 рік, отже, оплата за 2020 рік залишилась не сплаченою, що спростовує твердження Відповідача. 15. Більш того, звертаємо увагу суду, що Відповідачем надані разом із відзивом на позовну заяву документи. 16. Виходячи з наданих Відповідачем документів, можливо прийти до наступного висновку: - З Реєстру документів за дату 07.02.2020, наданих Відповідачем, - що сплата (#45) відбулась 07.02.2020 за “оренда земпаю 2019 р. по нарах, і перерах. повн. без ПДВ” (як прямо зазначено в Реєстрі) , тобто нарахування та сплата за оренду землі за 2019 рік; - З Довідки виданої ТОВ “АГРОТОН-С” (номер та дата відсутні) , де в розділі “2019 рік” , в графі “виплачено грошима Дата виплати” відсутні відомості щодо виплати коштів ОСОБА_1 за 2019 рік при наявності нарахування, а виплата, яка за словами Відповідача вказана у відзиві як оплата наперед, розрахована виключно на 2018 рік – вказані відомості взагалі приводять до висновку, що оплата проведена за 2018 рік окремо, а за 2019 рік оплата взагалі не проведена (тобто, нарахування вказане, а виплата відсутня) , що в свою чергу ставить під сумнів достовірність довідки, оскільки з інших доданих (в тому числі Відповідачем) документів вбачається така виплата за 2019 рік, однак у 2020 році, а саме – 07 лютого 2020 року; - З доданої виписки по банку вбачається, що нарахування по паям у 2018 році відбулось 21.12.2018, а списання сум відбулось 21.12.2018; у 2019 році нарахування по паям відбулось 28.10.2019, а списання – 07.02.2020; чергове нарахування відбулось 21.10.2020, а списання – відсутнє. Інформація про нарахування та списання по паям за 2021 рік відсутня. Тобто вказані обставини спростовують можливість виплати банком сум до їх нарахування, тобто наперед. 17. Додатково наголошуємо, що у виписках банку (копії додаються) отриманих ОСОБА_1 коштів значиться наступна інформація: - Виписка за 2018 рік: нараховано 9 920,14 грн, дата – 21.12.2018, призначення платежу – “perevod sredstv” ; - Виписка за 2020 рік: нараховано 4 960,20 грн, дата – 07.02.2020, призначення – оренда землі 2019 рік; - Виписка за 2021 рік: нараховано 4 960,00, дата – 13.01.2021, призначення – “perevod sredstv” . 18. Таким чином, виходячи з доданих Відповідачем документів, та доданих позивачем документів вбачається, що Відповідач сплатив за 2018 рік 9 920,14 грн (21.12.2018) , за 2019 рік (виходячи з призначення платежу) 4 960,20 грн (07.02.2020) , за 2021 рік (за словами Відповідача, які викладені у відзиві) 4 960,00 грн (13.01.2021) . Відтак, докази та сам відповідач підтвердили, що орендна плата за 2020 рік проведена не була. Більш того, усі платежі, здійснені після 2018 року, були вчинені з порушенням строків оплати, встановлені в договорі оренди, у зв`язку з чим Позивачем стягується сума грошових коштів, за таке порушення. 19. Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. 20. Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 21. Відповідно до частин першої, другої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів) , що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. 22. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини перша, друга статті 89 ЦПК України) . 23. Відтак, твердження Відповідача, що останній сплачував орендну плату на перед, є безпідставними та такими, що не відповідають матеріалам справи. 24. Більш того, докази додані Відповідачем до відзиву не спростовують твердження Позивача, а лише підтверджують сплату податку та сплату орендної плати із запізненням. 25. Таким чином, вимоги Позивача про стягнення коштів, за невиконання умов договору оренди є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню. Враховуючи викладене вище, керуючись ст. ст. 49, 179 ЦПК України, вона просила: 1. Прийняти дану відповідь на відзив та врахувати докази і твердження, викладені в ньому, а також долучити їх до матеріалів справи; 2. Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОТОН-С” у повному обсязі та з урахуванням збільшення позовних вимог. Додатки: 1. Копія довідки від 04.03.2019 №1 (оригінал у Позивача) ; 2. Виписки банку з рахунку коштів Позивача (оригінал – електронний витяг) ; 3. Докази відправлення відповіді на відзив Відповідачу (опис вкладення та квитанція) . 12 лютого 201 року, підпис, ОСОБА_2 (вхідний № 5581 від 15.02.2021 року) (а. с. 55-57) .

17.03.2021 року позивачка ОСОБА_1 надіслала до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми заяву про розгляд справи № 592/64/21 без участі Позивача, в якій вона зазначила наступне. 1. У провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми перебуває справа № 592/64/21 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ “АГРОТОН-С” про стягнення заборгованості у сумі 6 676,59 грн. . 2. Враховуючи, що Позивач проживає за сотні кілометрів від суду, в якому перебуває вказана вище справа, вона просила розглядати справу без участі Позивача. 3. Позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, підтримує в повному обсязі. 4. У разі необхідності додаткових пояснень чи доказів, останні надасть на вимогу суду в письмовому вигляді. Враховуючи викладене вище, вона просила: 1. Позовну заяву (з урахуванням збільшення розміру позовних вимог) задовольнити; 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОТОН-С” (ЄДРПОУ: 40136778) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) заборгованість по Договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5923586700:03:006:0012 від 30.08.2018 № б/н та по Договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5923586700:03:006:0030 від 30.08.2018 № б/н у сумі 17 861,70 грн (з урахуванням збільшення позовних вимог) ; 3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОТОН-С” (ЄДРПОУ: 40136778) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір за подання даної позовної заяви у розмірі 908,00 грн. 16 березня 2021 року, підпис, ОСОБА_2 (вхідний № ЕП-2772/21 від 17.03.2021 року, вхідний № 10846 від 23.03.2021 року) (а. с. 66, 71) .

12.07.2021 року представниця відповідача – товариства з обмеженою відповідальністю “Агротон-С” адвокат Гурнак Світлана Олексіївна надала до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми додаткові пояснення, із змісту яких вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю “Агротон-С” , ознайомившись з позовною заявою, запереченням на відзив ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по орендній платі, вважає за необхідне надати додаткові пояснення. Як вбачається з матеріалів справи між позивачкою ОСОБА_1 , як орендодавцем, та товариством з обмеженою відповідальністю “Агротон-С” , як орендарем, 30.08.2018 року було укладено договір оренди землі на 1/2 частину земельної ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) кадастровий номер 59235867:03:006:0012 площею 3,9505 га та аналогічний договір оренди на 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 5923586700:03:006:0030 площею 0,4222 га. Пунктом 9 вказаних договорів передбачено розмір річної орендної плати, для ріллі становить 5450,70 грн. , що складає 9 (дев`ять) % від 1/2 нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначеної в пункті 5 договору та для сіножатей, відповідно, 9 % – 94,72 грн. . У свою чергу, пунктом 11 вказаних договорів передбачено, що відповідно до ПК України, орендар виступає податковим агентом орендодавця щодо його доходу (орендної плати) від надання в оренду земельної ділянки за цим договором. Пунктом 10 договору визначено, що орендна плата вноситься щороку в такі строки: до 31 грудня поточного року. На виконання умов вказаного договору відповідачем, як орендарем, було нараховано та виплачено: у 2018 році позивачу було нараховано орендну плату у розмірі 10 % від 1/2 нормативної грошової оцінки за два роки 2018 та 2019 роки (наперед) , що становила 6161,49 грн. за 2018 рік та 6161,49 грн. за 2019 рік. На виконання вимог ПК України та договору оренди землі, пунктом 11 якого сторони погодили, що орендар є податковим агентом та зобов`язаний утримувати із суми орендної плати та перераховувати до бюджету 18 % ПДФО та 1,5 % військового збору з даної суми, відповідач, як податковий агент, утримав і перерахував до бюджету відповідно 1201,49 грн. – 18 % ПДФО та 1,5 % військового збору, тобто 6161,49 грн. – 1201,49 грн. = 4960,00 x 2 (роки) = 9920,14 грн. . Дану суму коштів відповідач перерахував позивачу 21.12.2018 року, тобто у строки передбачені договором. Оскільки орендна плата була виплачена у 2018 році за два роки, відповідно у 2019 році виплата орендної плати не здійснювалась, оскільки була виплачена у 2018 році, що не є порушенням умов договору чи законодавства. У 2020 році позивачу була нарахована орендна плата у розмірі 6161,49 грн. , що становить 10 % від 1/2 розміру нормативно-грошової оцінки, з якої знову ж таки було утримано 1201,49 грн. ПДФО і військового збору та 07.02.2020 року було виплачено 4960,00 грн. на картковий рахунок, тобто у строки передбачені договором. Крім того, за 2021 рік позивачу було нараховано орендну плату у розмірі 6161,49 грн. , що становить 10 % від 1/2 розміру нормативно-грошової оцінки, та було утримано 1201,49 грн. ПДФО і військового збору та 26.01.2021 року було виплачено 4960,00 грн. на її картковий рахунок у строки передбачені договором. На підтвердження даних обставин відповідачем були надані як довідки про нараховану та виплачену орендну плату, так і платіжні доручення. Крім того, сама позивачка не заперечує факту отримання вказаної суми у вказані дати. Також вона надала виписку з рахунку, з якого вбачається, що вказані суми коштів були зараховані на її картковий рахунок. З урахуванням пункту 30.1. ст. 30 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” моментом виконання грошового зобов`язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою. Отже, відповідач, як орендар, виконав свої зобов`язанні по договору та у строки, передбачені ним, виплатив орендодавцю належну йому орендну плату, навіть у більшому розмірі, ніж передбачено договором (10 % від нормативної грошової оцінки, тоді як договором передбачено 9 % ) . Так, згідно ст. 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Чинне законодавство про оренду землі не містить заборони сплати орендної плати за майбутні періоди користування земельною ділянкою. Умови договору оренди землі про сплату орендної плати за майбутні періоди можуть бути погоджені сторонами договору оренди у формі, передбаченій ст. 14 Закону України “Про оренду землі” . Подібні висновки містяться в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.10.2019 року у справі № 321/329/17, провадження № 61-16545св18 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/84845623) . Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Натомість, суд першої інстанції не врахував дану позицію, а звернув увагу та мотивував своє рішення лише посилаючись на призначення платежу, тобто формально вирішив спір, не звертаючи уваги на інші докази, якими підтверджується протилежне. Щодо платіжних доручень варто зауважити на таке. Як вбачається з матеріалів справи, як позивачем, так і відповідачем, на підтвердження оплати за оренду землі були надані платіжні доручення та виписки, з яких вбачається дата оплати і сума, а саме: - 21.12.2018 року позивачу була перерахована сума у розмірі 9920,14 грн. (за два роки 2018-2019 роки) з утриманим ПДФО та військовим збором; - 07.02.2020 року позивачу було перераховано орендну плату в розмірі 4960,00 грн. (з утриманим ПДФО та військовим збором) за 2020 рік та 26.01.2021 року у розмірі 4960,00 грн. (з утриманим ПДФО та військовим збором) за 2021 рік. В платіжному дорученні було помилково зазначено призначення платежу, яке не впливає на сам факт виплати орендної плати. Щодо отримання вказаних сум у позивача заперечень не було, а тому слід рахувати: 9920,14 (за 2018, 2019 роки) + 4960,00 (за 2020 рік) + 4960,00 (за 2021 рік) = 19840,14 грн. було отримано позивачем в рахунок орендної плати за 2018-2021 роки, тобто за чотири роки. Щодо формального підходу до вирішення спору варто зазначити про те, що судове рішення, за юридичною позицією Конституційного Суду України, висловленою в Рішенні № 7-р/2019 від 25.06.2019 року, не є документом, який просто формально ухвалює суд; воно має бути обґрунтованим, справедливим. Формальне судове рішення нівелює мету та суть правосуддя, яке визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 9 п. 4 мотивувальної частини) (вхідний № 25974 від 12.07.2021 року) (а. с. 78-80) .

12.07.2021 року представниця відповідача – товариства з обмеженою відповідальністю “Агротон-С” адвокат Гурнак Світлана Олексіївна надала до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми заяву, в якій вона просила розгляд справи № 592/64/21 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “Агротон-С” про стягнення заборгованості по орендній платі, призначений на 12.07.2021 року на 10 годину 00 хвилин проводити без її участі та без участі позивачки, яка була повідомлена про місце, дату та час судового засідання належним чином. Вона категорично заперечує проти задоволення позову та просила відмовити в його задоволенні (вхідний № 26015 від 12.07.2021 року) (а. с. 81) .

Ознайомившись із позовною заявою, заявою про збільшення розміру позовних вимог, відзивом на позовну заяву, відповіддю на відзив, додатковими поясненнями, дослідивши та перевіривши письмові докази справи, встановивши такі юридичні факти та відповідні їм правовідносини, враховуючи наявність судових рішень, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в режимі повного доступу, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України “Про оренду землі” .

Ст. 1 вказаного Закону передбачено, що оренда землі – це засноване на договорі платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та іншої діяльності.

Зобов`язання орендодавця і орендаря земельної ділянки виникають на підставі укладеного договору оренди землі. Умови договору є обов`язковими до виконання сторонами.

Одностороння відмова від договору не допускається.

Згідно ст. 24 Закону “Про оренду землі” орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 27 Закону України “Про оренду землі” орендареві забезпечується захист його прав на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

У ст. 21 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що орендна плата за землю – це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями ст. 24 Закону України “Про оренду землі” орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно ст. ст. 13, 15, 21 Закону України “Про оренду землі” основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

За приписами ст. ст. 610, 612, 614 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) .

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності) , якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

У праві діє презумпція вини порушника зобов`язання, яка може бути ним спростована шляхом надання відповідних доказів.

П. п. 8-12 договору оренди землі № б/н від 30.08.2018 року (кадастровий номер земельної ділянки 5923586700:03:006:0012, площею 3,9505 га) в розділі “Орендна плата” передбачене наступне: 8. Сторони домовилися про те, що орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами. Виплата орендної плати у грошовій формі здійснюється готівкою через касу Орендаря з письмовим підтвердженням Орендодавцем факту отримання орендної плати або шляхом перерахування на картковий рахунок Орендодавця. Для перерахування орендної плати на картковий рахунок Орендодавець повинен надати Орендарю довідку з банку про відкриття карткового рахунку. 9. Річна орендна плата становить 5450 (п`ять тисяч чотириста п`ятдесят) грн. 70 коп. , що складає 9 (дев`ять) % від 1/2 (одна друга) нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначеної в п. 5 цього Договору. 10. Орендна плата вноситься щороку в такі строки: до 31 грудня поточного року. Орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації на дату її виплати відповідно до рівня інфляції національної валюти України. 11. Відповідно до Податкового кодексу України, Орендар виступає податковим агентом Орендодавця щодо його доходу (орендної плати) від надання в оренду земельної ділянки за цим договором. 12. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації. Розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок) не з вини орендаря, що підтверджено документами; зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) державної та комунальної власності; в інших випадках, передбачених законом (а. с. 9-11) .

П. п. 8-12 договору оренди землі № б/н від 30.08.2018 року (кадастровий номер земельної ділянки 5923586700:03:006:0030, площею 0,4222 га) в розділі “Орендна плата” передбачене наступне: 8. Сторони домовилися про те, що орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами. Виплата орендної плати у грошовій формі здійснюється готівкою через касу Орендаря з письмовим підтвердженням Орендодавцем факту отримання орендної плати або шляхом перерахування на картковий рахунок Орендодавця. Для перерахування орендної плати на картковий рахунок Орендодавець повинен надати Орендарю довідку з банку про відкриття карткового рахунку. 9. Річна орендна плата становить 94 (дев`яносто чотири) грн. 72 коп. , що складає 9 (дев`ять) % від 1/2 (одна друга) нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначеної в п .5 цього Договору. 10. Орендна плата вноситься щороку в такі строки: до 31 грудня поточного року. Орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації на дату її виплати відповідно до рівня інфляції національної валюти України. 11. Відповідно до Податкового кодексу України, Орендар виступає податковим агентом Орендодавця щодо його доходу (орендної плати) від надання в оренду земельної ділянки за цим договором. 12. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації. Розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором: зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок) не з вини орендаря, що підтверджено документами; зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) державної та комунальної власності; в інших випадках, передбачених законом (а. с. 13-15) .

Між сторонами існує спір щодо невиконання та несвоєчасного виконання відповідачем своїх зобов`язань по виплаті орендної плати позивачці в грошовій формі за 2019, 2020, 2021 роки.

Позивачка в позовній заяві, в заяві про збільшення позовних вимог, у відповіді на відзив посилається на те, що орендна плата за 2019 рік відповідачем взагалі не сплачена, а за 2020, 2021 роки сплачена несвоєчасно. Представниця відповідача ці обставини заперечувала та доводила навпаки, що орендна плата відповідачем сплачена повністю та своєчасно.

Виконуючи завдання цивільного судочинства суд, на підставі наданих сторонами доказів перевірив обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення.

На підтвердження несвоєчасної сплати відповідачем орендної плати, позивачка надала суду виписку банку з рахунку позивачки, оригінал – електронний витяг (а. с. 8) , виписку банку з рахунку коштів позивачки, оригінал – електронний витяг (а. с. 37) , виписки банку з рахунку коштів позивачки, оригінал – електронний витяг (а. с. 59-61) , згідно яким у 2019 році товариство з обмеженою відповідальністю “АГРОТОН-С” не здійснювало нарахування і сплату орендної плати позивачці.

Натомість представниця відповідача надала суду копії довідки про нараховану орендну плату, витягу з відомості виплати орендної плати, виписки з розрахункового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю “Агротон-С” , виписки з особового рахунку орендодавця, відомості розподілу масових виплат за 2021 рік (а. с. 44-48) .

В додаткових поясненнях представниця відповідача – товариства з обмеженою відповідальністю “Агротон-С” адвокат Гурнак Світлана Олексіївна наполягала на сплаті відповідачем у 2019 році орендної плати позивачці, але при цьому вказала про те, що в платіжному дорученні було помилково зазначено призначення платежу, яке не впливає на сам факт виплати відповідачем орендної плати позивачці.

Щодо орендної плати за 2018 рік, то вона сплачена відповідачем у грошовій формі та у строк, встановлений договором, що підтверджується наданими представницею відповідача письмовими доказами (а. с. 44-48) .

Помилкове зазначення призначення платежу не спростовує сам факт виконання орендатором-відповідачем свого зобов`язання перед орендодавцем-позивачкою, який підтверджено належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами, а саме: копією довідки про нараховану орендну плату, копією витягу з відомості виплати орендної плати, копією виписки з розрахункового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю “Агротон-С” , копією виписки з особового рахунку орендодавця, відомості розподілу масових виплат за 2021 рік (а. с. 44-48) .

Позивачка не спростувала наданих представницею відповідача доказів та не довела того, що кошти нею не були отримані, а навіть якби вона такі докази надала, то зобов`язана була довести відсутність прострочення кредитора.

За таких обставин суд вважає, що представниця відповідача довела факт належного виконання відповідачем зобов`язання перед позивачкою, які виникли у 2018 році, та продовжились у 2019, 2020, 2021 роках.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про оренду землі” оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Ч. 1 ст. 2 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 13 Закону України “Про оренду землі” договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України “Про оренду землі” в редакції, чинній на час укладення оспорюваного договору, істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки) ; строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Ч. ч. 1-3 ст. 21 Закону України “Про оренду землі” в редакції, чинній на час укладення оспорюваного договору, орендна плата за землю – це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України “Про плату за землю” ) . Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тлумачення п. “д” ч. 1 ст. 141 ЗК України, ч. 2 ст. 651 ЦК України свідчить про те, що несплата орендної плати охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо) .

Звертаючись до суду з цим позовом, позивачка ОСОБА_1 посилалася на те, що відповідач не виплатив та несвоєчасно виплатив їй орендну плату за 2019-2021 роки.

Крім того, товариство з обмеженою відповідальністю “АГРОТОН-С” , як податковим агентом, було здійснено відрахування з орендної плати у розмірі 18 % – ПДФО та 1,5 % – військового збору. Така вимога прямо передбачена в договорі.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом принципу верховенства права.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Тобто саме на суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивачки та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Проніна проти України” від 18.07.2006 року, заява № 63566/00, § 23) .

Договір оренди землі укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 14 Закону України “Про оренду землі”) .

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів) , що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України) .

За змістом ч. ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів) , який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) .

Позивачкою не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що вона не отримувала у 2019 році орендної плати у виді грошових коштів від орендаря-відповідача, та несвоєчасно отримала у 2020, 2021 роках орендну плату у виді грошових коштів від орендаря-відповідача. А надані представницею відповідача письмові докази навпаки свідчать про отримання позивачкою орендної плати.

Згідно ст. 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Чинне законодавство про оренду землі не містить заборони сплати орендної плати за майбутні періоди користування земельною ділянкою. Умови договору оренди землі про сплату орендної плати за майбутні періоди можуть бути погоджені сторонами договору оренди у формі, передбаченій ст. 14 Закону України “Про оренду землі” .

Враховуючи положення ст. 531 ЦК України, надані позивачкою та представницею відповідача письмові докази, а також дії орендаря, який сплатив позивачці орендну плату, можливо дійти висновку про те, що сторони погодили у письмовій формі вказаний порядок сплати орендної плати, і цей порядок було реалізовано сторонами. Отже, у орендаря-відповідача станом на день пред`явлення позову була відсутня перед орендодавцем-позивачкою заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

Орендодавець-позивачка не довела суттєвого порушення орендарем-відповідачем істотних умов договору, позбавлення її права на те, на що вона розраховувала при укладенні договору оренди (ст. 651 ЦК України) .

Згідно ч. 1 ст. 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Дана стаття встановлює загальне правило, відповідно до якого боржник вправі виконати зобов`язання достроково, якщо заборона цього не міститься в законодавстві або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Слід зазначити про те, що дана стаття не встановлює, що заборона дострокового виконання може бути передбачена в договорі (випливати із змісту зобов`язання) . Разом з тим, можна припустити, що на підставі принципу свободи договору така договірна умова може бути узгоджена сторонами та буде підставою для неможливості дострокового виконання боржником зобов`язання. За загальним правилом даної статті дострокове виконання допускається без згоди кредитора. Так, позичальник за договором безпроцентної позики може повернути її достроково (ч. 2 ст. 1049 ЦК України) . Фізична особа має право достроково вимагати повернення їй банківського вкладу незалежно від його виду (ст. 1060 ЦК України) тощо. Разом з тим, із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту може випливати заборона дострокового виконання зобов`язання без згоди кредитора. Так, наприклад, суті зобов`язання суперечило би дострокове виконання обов`язку зберігача, якому майно надане на зберігання, виконання договору довічного утримання тощо. Від дострокового виконання зобов`язання за ініціативою боржника слід відрізняти випадки, коли боржник зобов`язаний на вимогу кредитора виконати зобов`язання раніше строку. Так, в разі прострочення повернення чергової частини позики (якщо за умовами договору позика повертається з розстроченням) позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів (ч. 2 ст. 1050 ЦК України) . В даному випадку дострокове виконання зобов`язання є санкцією за порушення боржником зобов`язання.

За загальним правилом, передбаченим у ст. 531 ЦК України, виконання обов`язку достроково є правом боржника, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Як наслідок, виконання обов`язку боржником достроково є належним виконанням, якщо заборона не зумовлена договором, актами цивільного законодавства, сутністю зобов`язання або звичаями ділового обороту. При цьому в договорі між боржником та кредитором може бути встановлена процедура здійснення права на дострокове виконання.

Оскільки позивачка не повернула дострокове виконання, а саме: орендну плату сплачену боржником-відповідачем у 2018 році за 2018, 2019 роки, а тому вважається, що кредитор-позивачка прийняла дострокове виконання.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Тобто, особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальні норми не встановлюють конкретних заходів, то особа має право обрати спосіб із числа передбачених ст. 16 ЦК з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Отже, в цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який полягає, в тому числі, в тому, що суд не має права виходити за межі вимоги сторін (ч. 1 ст. 11 ЦПК України) , тобто не може застосовувати інший спосіб захисту, ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві.

Європейський суд з прав людини зауважує на тому, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Воловік проти України” (“Volovik v. Ukraine” ) від 06.12.2007 року, заява № 15123/03, § 45) .

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права – це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість – одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права (п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2004 від 02.11.2004 року) .

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Тлумачення як ст. 3 ЦК України загалом, так і п. 6 ст. 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.

Схожий по суті висновок зроблений в п. 8.26. постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 902/417/18, провадження № 12-79гс19, в якій вказано про те, що водночас закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.

Добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України) – це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) , базується ще на римській максимі - “non concedit venire contra factum proprium” (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці) . В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Якщо особа, яка має право на оспорення документу (наприклад, свідоцтва про право на спадщину) чи юридичного факту (зокрема, правочину, договору, рішення органу юридичної особи) , висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що не буде реалізовувати своє право на оспорення, то така особа пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити право на оспорення суперечитиме попередній поведінці такої особи і має призводити до припинення зазначеного права.

Як вбачається з матеріалів справи і дані обставини визнають обидві сторони, між позивачкою та відповідачем 30.08.2018 року було укладено вищезгаданий договори оренди землі. В п. 9 договору сторони визначили, що річна орендна плата становить 5450,70 грн. , що складає 9 % від 1/2 нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначеної в п. 5 цього договору. На виконання умов договору товариством з обмеженою відповідальністю “Агротон-С” було нараховано та своєчасно було виплачено орендну плату навіть в більшому розмірі, ніж передбачено договором, а саме: за 2018 рік орендарем було нараховано орендну плату за ставкою 10 % та 21.12.2018 року було виплачено орендну плату за 2018-2019 роки в розмірі 9920,14 грн. (з них 1201,49 грн. було утримано ПДФО та військовий збір) , що у свою чергу є заохочувальною ініціативною орендаря та не заборонено законом. За 2020 рік орендарем було нараховано орендну плату в розмірі 6161,49 грн. за ставкою 10 % (з них 1201,49 грн. було утримано ПДФО та військовий збір) та 07.02.2020 року було виплачено орендну плату в розмірі 4960,00 грн. . За 2021 рік орендарем було нараховано та було виплачено орендну плату в розмірі 4960,00 грн. . Дані обставини підтверджуються доданими до відзиву платіжними документами та витягами відомостей та особових рахунків.

Рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно із положеннями ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів) , що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ознаками судових доказів є їх належність, допустимість, достовірність і достатність.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

За змістом ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів) , який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) .

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом (допустимість доказів) .

Достовірність доказів – це їх якість, точність і правильність відображення обставин, що входять у предмет доказування, а достатність – це сукупність доказів, яка дозволяє вирішити справу.

Звертаючись із позовом про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати та штрафу, позивачка повинна була підкріпити їх відповідними доказами, які безспірно підтверджували б їх розмір, однак цього нею зроблено не було.

Наведені позивачкою розрахунки є теоретичними, побудованими на можливих очікуваннях отримання певного доходу та не підтверджені відповідними документами, іншими належними і допустимими доказами, що свідчили б про конкретний розмір доходу, який могла би та повинна була отримати позивачка, якщо б відповідач не здійснював начебто протиправних дій.

Позивачкою також не було надано доказів того, що начебто неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток у виді орендної плати.

Враховуючи те, що сума заборгованості зі сплати орендної плати та розмір штрафу, які просила стягнути позивачка, обґрунтовується умовними припущеннями, оскільки позивачкою не було надано доказів того, що начебто неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила її можливості отримати прибуток у виді орендної плати, відтак суд вважає, що підстави для задоволення позову та стягнення заборгованості з орендної плати та розміру штрафу відсутні.

Таким чином, оскільки доводи позивачки ОСОБА_1 не є суттєвими й істотними та вказують про недоведеність протиправної поведінки відповідача — товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОТОН-С” , що виключає можливість його притягнення до цивільно-правової відповідальності, оскільки позивачкою ОСОБА_1 не було надано суду будь-яких переконливих доказів неотримання нею у 2019 році від відповідача орендної плати за користування земельними ділянками та несвоєчасного отримання нею у 2020, 2021 роках від відповідача орендної плати за користування земельними ділянками, відтак суд дійшов висновку про те, що у задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОТОН-С” про стягнення заборгованості слід відмовити.

Європейський суд з прав людини вказав про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Серявін та інші проти України” (“Seryavin And Others v Ukraine” ) від 10.02.2010 року, заява № 4909/04, § 58) .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 259, 265, 267, 268, 272 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОТОН-С” про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення може бути оскаржене.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається Сумському апеляційному суду через суд першої інстанції – Ковпаківський районний суд м. Суми, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Головуючий: І.Г. Бичков