Рішення № 98829160, 06.08.2021, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/980/21

Номер провадження 2/573/301/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2021 року Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді Терещенко О.І.

з участю секретаря судового засідання Кислої Ю.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопіллі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,

ВСТАНОВИВ:

15 червня 2021 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що відповідно до договору, укладеного 05 листопада 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 , остання отримала кредит у розмірі 16000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Спадкоємці після смерті останньої мали право подати заяву про прийняття або про відмову від спадщини протягом шести місяців у строк до 24 липня 2019 року. Спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, є ОСОБА_1 . Позивачем було направлено претензію кредитора до Білопільської районної державної нотаріальної контори, на що нотаріус повідомила, що спадкоємці померлої із заявою про прийняття спадщини не зверталися. 19 січня 2021 року ОСОБА_1 направлено лист-претензію, згідно з яким АТ КБ «ПриватБанк» пред`явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано. Станом на день смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором від 05 листопада 2007 року становить 8711,92 грн, яку АТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 , а також судові витрати.

Ухвалою від 18 червня 2021 року у справі відкрито загальне позовне провадження і призначено підготовче засідання, витребувано з Миколаївської селищної ради довідку про склад сім`ї ОСОБА_2 та реєстрацію осіб за адресою її проживання; з Білопільської районної державної нотаріальної контори - копію спадкової справи, заведену після смерті останньої; з Миколаївської селищної ради та з Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру - інформацію про майно ОСОБА_2 .

Ухвалою від 21 липня 2021 року підготовче провадження у справі закрите. Справу призначено до розгляду по суті на 06 серпня 2021 року.

Представник позивача ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, одночасно з позовом надіслала заяву про розгляд справи в її відсутність, позов підтримує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, направив до суду заяву про розгляд справи без його участі. Також зазначив, що позов не визнає в повному обсязі у зв`язку з відсутністю спадкового майна.

З урахуванням зазначеного суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, за наявними у справі доказами.

Повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості, достатності та взаємозв`язку, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов таких висновків.

Встановлено, що на підставі анкети-заяви ОСОБА_2 про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 05 листопада 2007 року ПАТ КБ «ПриватБанк» відкрив останній кредитну лінію із встановленням кредитного ліміту на платіжну кредитну картку (а. с. 19).

У заяві зазначено, що відповідачка підтвердила, що ознайомилася та погодилася з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення у письмовому вигляді. Також вона погодилася з тим, що вказана заява разом з пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами є договором про надання банківських послуг, укладеним між нею та банком.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі вищевказаної анкети-заяви ПАТ КБ «ПриватБанк», який змінив свою назву на АТ КБ «ПриватБанк», відкрив ОСОБА_2 картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, а саме: 16000 грн, який потім змінювався та видав кредитну картку. Станом на 13 лютого 2019 року кредитний ліміт складає 0,00 грн (а. с. 18).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про її смерть (а. с. 35).

На день смерті заборгованість позичальника ОСОБА_2 перед АТ КБ «Приват Банк» за кредитним договором б/н від 05 листопада 2007 року становить 7587,21 грн, яка складається із заборгованості за кредитом (а. с. 4-7, 10-17).

Отже, суд вважає, що факт порушення ОСОБА_2 взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної сплати кредиту у строки, передбачені договором, у судовому засіданні знайшов своє підтвердження.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У силу ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статті 1219, 1282 ЦК України передбачають, що в разі смерті фізичної особи-боржника у зобов`язальних правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до її спадкоємців, які прийняли спадщину та не відмовилися від її прийняття, тобто, відбувається передбачена законом заміна боржника в зобов`язанні.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.

Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Зі змісту статті 1268 ЦК України вбачається, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Як роз`яснено у пункті 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов`язком спадкоємця.

Аналіз вищевикладеного дає підстави для висновку про те, що спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, реалізувавши які, спадкоємець, незалежно від отримання ним свідоцтва про право на спадщину, набуває прав на спадкове майно (право володіння, користування).

За змістом ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Абзацом 2 пункту 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов`язку, передбаченого статтею 1297 ЦК України, зокрема з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця, розмір якої може бути визначений за правилами статті 625 цього Кодексу.

Сплив визначених ст. 1281 ЦК України строків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов`язаннями, а також припинення таких зобов`язань.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/407/15-ц (провадження № 14-53цс18), постанові Верховного Суду від 05 грудня 2018 року № 505/451/14-ц (провадження № 61-6088ск18).

За інформацією Миколаївської селищної ради ОСОБА_2 на день смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 разом з чоловіком ОСОБА_1 (а. с. 83).

Як вбачається з копії спадкової справи, 08 травня 2020 року до Білопільської районної державної нотаріальної контори Сумської області надійшла претензія ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з вимогою повідомити, чи заводилася спадкова справа після смерті боржника ОСОБА_2 , включити кредиторські вимоги до спадкової справи, повідомити про осіб, які звернулися із заявами про прийняття спадщини та довести до їхнього відома, що заборгованість ОСОБА_2 за кредитом становить 8711,92 грн (а. с. 65-66).

08 травня 2020 року Білопільська районна державна нотаріальна контора направила позивачу повідомлення про заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_2 . Спадкоємці останньої до Білопільської державної нотаріальної контори не зверталися (а. с. з. 73).

Тобто свою претензію на адресу нотаріуса банк направив більше, ніж через рік після смерті ОСОБА_2 . Ні у претензії, ні у позовній заяві позивач не зазначив коли йому стало відомо про смерть боржника ОСОБА_2 , у зв`язку з чим неможливо перевірити чи дотримався банк шестимісячного строку, встановленого ч. 2 ст. 1281 ЦК України.

Крім цього, вжитими судом заходами встановлено, що за ОСОБА_2 на день її смерті не було зареєстровано будь-якого майна, що підтверджується інформацію, наданою на виконання ухвали суду про витребування документів (а. с. 74-75, 83-84, 85-91).

Доказів того, що відповідач ОСОБА_1 успадкував після смерті ОСОБА_2 будь-яке майно, позивачем також надано не було.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення боргу кредитором спадкодавця відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ЦПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя