Рішення № 98828922, 06.08.2021, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

06.08.2021

Справа №489/3957/20

Провадження №2-др/489/10/21

РІШЕННЯ

іменем України

(додаткове)

06 серпня 2021 року м.Миколаїв

Ленінський районний суд м.Миколаєва у складі головуючого судді Кирильчука О.І., за участю секретаря судового засідання Ковальової С.В., розглянувши заяву представника позивача – адвоката Таганцова Б.А. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» про стягнення коштів,

встановив:

26 липня 2021 року Ленінським районним судом м.Миколаєва ухвалено рішення у справі позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Автокредит Плюс» про стягнення коштів. Позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ТОВ «Автокредит Плюс» на користь ОСОБА_1 кошти у сумі 149192,00 грн. (сто сорок дев`ять тисяч сто дев`яносто дві гривні 00 коп.). Стягнуто з ТОВ «Автокредит Плюс» на користь держави судовий збір в розмірі 1491,92 грн. (однієї тисячі чотириста дев`яносто однієї гривні 92 коп.).

29 липня 2021 року представник позивача звернувся до суду з заявою про стягнення з відповідача судових витрат.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До виплат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно п.2 ч.5 ст.265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначаються, окрім іншого, розподіл судових витрат.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 Цивільного процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надано копію договору №14/08-1 про надання професійної правничої допомоги від 14.08.2020 року, остаточний розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи від 29.07.2021 року, про те, що загальна вартість робіт складає 12489,75 грн.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим. Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволені, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати на правничу допомогу у розмірі 12489,75 грн., розмір яких представником позивача обґрунтовано відповідним розрахунком і є співмірним із складністю справи та наданими адвокатом послугами.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 24 червня 2020 року у справі №759/9300/13-ц процесуальна можливість ухвалення судом додаткового рішення у складі, відмінному від складу суддів, що ухвалив рішення у справі, забезпечена, зокрема, приписами пункту 2.3.47 Положення про автоматизовану систему документообігу суду в редакції, затвердженій рішенням Ради суддів України №25 від 02.04.2015, що дозволяє автоматизований розподіл заяви про ухвалення додаткового рішення у разі відсутності раніше визначеного в судовій справі головуючого судді (судді-доповідача).

Відповідно до постанови Верховного Суду від 20 грудня 2019 року у справі №240/6150/18 судовий збір за подання апеляційної або касаційної скарги на додаткове рішення щодо розподілу судових витрат не сплачується.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 31 травня 2021 №911/132/14 додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою та ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й судове рішення; додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати. Скасування первісного судового рішення є самостійною підставою для скасування додаткового судового рішення до нього.

За таких обставин суд вважає за потрібне вказану заяву задовольнити та винести додаткове рішення.

Керуючись ст. ст. 141, 270, 273 ЦПК України, суд

постановив:

Заяву представника позивача задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12489,75 грн.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його постановлення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя