Рішення № 98828204, 06.08.2021, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/5209/20

пр.№ 2/464/1071/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.08.2021 року м.Львів

Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючої судді Сабари Л.В.,

секретар судових засідань Мерза Д.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті ДТП, -

з участю: відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 , -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ "Страхова компанія "ВУСО" звернувся з позовом до суду про стягнення з ОСОБА_1 , шкоди у розмірі 15073 грн. 76 коп.

В обґрунтування позову посилається на те, що між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» (страховик) і ОСОБА_3 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 3823791 від 15.09.2017 року (внутрішній реєстраційний номер договору 3823791-02-14-01), за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов`язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме Mazda 6 державний номерний знак НОМЕР_1 . 25.09.2018 року трапилася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля Mazda 6 д.н.з. НОМЕР_1 та автомобілем ACURA RDX, д.н.з НОМЕР_2 під управлінням відповідача ОСОБА_1 . В результаті ДТП зазначені транспортні засоби отримали механічні ушкодження. Згідно умов договору страхування одним із страхових випадків, визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП було завдано шкоду автомобілю страхувальника. Підставою для визначення розміру збитку є рахунок станції технічного обслуговування, рекомендованої Страховиком. Відповідно до рахунку № АР00032040 від 17.10.2018 року, рахунку № 0000000937 від 18 12.2018 року, наряд-замовлення № 0000002380 від 22.12.2018 року, видаткової накладної № 0000001066 від 18.12.2018 року, наряд-замовлення № 0000002381 від 22.12.2018 року вартість відновлювального ремонту ТЗ становить 25 309,80 грн. Так, гідно умов договору страхування ПрАТ «СК «ВУСО» було здійснено виплату страхованого відшкодування на загальну суму 25 309,80 грн. Виплата страхового відшкодування була здійснена ПрАТ «СК «ВУСО» у відповідності до статті 25 ЗУ «Про страхування» па підставі заяви страхувальника, що підтверджується страховим актом № 10193-02 від 24.10.2018 року, доповненням №1 від 21.12.2018 року до страхового акту № 10193-02 та платіжними дорученнями. Цивільна відповідальність винної особи на момент настання страхової події була застрахована в ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» за договором обов`язкового страхування цивільної правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АМ/7277377. ПрАТ «СК «ВУСО» звернулося до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» з заявою на виплату страхового відшкодування (регресною вимогою). При здійсненні розрахунку розміру страхового відшкодування за Полісом ПрА`Г «СК «ПЗУ Україна» було враховано знос у розмірі 70,00%, а також виключено із рахунку СТО вартість ущільнювача дверей, молдингу дверей, наклейки дверей на загальну суму 3 033,90 грн . то стверджується розрахунком страхового відшкодування до страхового акту № UA 2018092500085/L01/01. Таким чином розмір страхового відшкодування, сплаченого ПрАТ «СК «ПЗУ «Україна» за полісом АМ/7277377, з урахуванням положень Закону N 1961-1V, склав 7202,14 грн. Сума понесених збитків (з урахуванням положень цього ж Закону) в повному обсязі не відшкодована, тому з огляду на приписи ст. 1194 ЦК України різниця між сумою страхового відшкодування за Полісом та фактично завданими збитками в сумі 15 073,76 гри. підлягає стягненню з винної особи. Ціна позову була розрахована наступним чином: 25 309,80 грн. – 3 033,90 грн – 7 202,14 грн. = 15 073,76 грн., де 25 309,80 грн. – фактично заподіяний розмір збитків; 3 033,90 грн. – вартість ущільнювача дверей, молдингу дверей, наклейки дверей, які ПрАТ СК «ПЗУ Україна» вирахувало під час здійснення страхового відшкодування за Полісом АМ 7277377; 7 202,14 грн. – розмір страхового відшкодування, сплаченого ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», за полісом АМ/7277377. Просить позов задоволити.

Ухвалою судді Сихівського районного суду м.Львова від 12.10.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, про що повідомлено учасників справи.

Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 12.04.2021 задоволено заяву відповідача та скасовано заочне рішення суду від 24.11.2020.

Ухвалою суду від 08.07.2021 судом витребовувалися оригінали доказів, та явка представника позивача для дачі особистих пояснень визнавалася обовязковою.

27.04.2021 ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву згідно котрого не згідна з обставинами викладеними у позовній заяві у зв`язку з істотними невідповідностями. 25.09.2018 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю її транспортного засобу (HONDA ACURA RDX, д.р.н. НОМЕР_3 ) та транспортного засобу потерпілого ОСОБА_3 (MAZDA 6, д.р.н. НОМЕР_4 ). У зв`язку з незначним ушкодженням лакофарбового покриття автомобілю потерпілого (передньої правої дверки та дзеркала), було прийнято спільне рішення скласти європротокол. У квітні 2019 року вона отримала від позивача дві претензії: №2411 від 25.03.2019 року про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, в сумі 2000,00 грн. (в порядку регресу), та №2412 від 25.03.2019 року про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, в сумі 16 107, 66 грн. (в порядку регресу). Згідно долучених до претензій документів характер ушкоджень автомобіля потерпілого та обсяг проведених, ремонтних робіт, не відповідали ушкодженням, зазначеним у європротоколі. Одним із додатків до вищезгаданих претензій була копія протоколу огляду пошкодженого ТЗ. Зокрема було встановлено, що проводився огляд колісного транспортного засобу, на підставі якого був складений акт огляду колісного транспортного засобу від 26.09.2018 який був підписаний лише ОСОБА_3 15.04.2019 року відповідачем було надіслано відповідь на адресу ПрАТ СК «ВУСО», в якій окрім інших недоліків, на підставі яких вона відмовлялась виконувати вимоги Позивача, зазначила, що акт складений одноосібно ОСОБА_3 , без її участі та участі експерта (копія відповіді, додатків та докази відправки додаються). Зворотної відповіді на лист так і не отримала. У позовній заяві Позивач вказує, що підставою для визначення розміру збитку є рахунок станції технічного обслуговування, рекомендованої Страховиком де вартість відновлювального ремонту ТЗ становить 25 309,80 грн. Однак такий розмір збитку, не відповідає тим ушкодженням, які зафіксовані учасниками ДТП в повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду («європротоколі») від 25.09.2018 року. Зокрема, згідно вказаного європротоколу, автомобіль потерпілого ОСОБА_4 зазнав пошкоджень передньої правої дверки та правого дзеркала. А у акті огляду КТЗ від 26.09.2018 року міститься інформація про пошкодження не тільки передньої правої дверки, але і переднього правого крила. На момент ДТП, її відповідальність як особи, що керує транспортним засобом, була застрахована в страховій компанії ПрАТ СК «ПЗУ Україна», що підтверджується полісом №АМ/7277377 від 17.07.2018 року. ПрАТ СК «ПЗУ Україна» відшкодувала 7 202,14 гривень страхового відшкодування. В задоволені позовних вимог просить відмовити повністю.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розглядати справу у його відсутності, позов підтримав, просив його задовольнити.

Ухвалою суду, явка представника позивача визнавалася обов`язковою, однак обов`язку, щодо явки до суду на вимогу суду позивач не виконав.

Відповідач в судовому засіданні та його представник в судовому засіданні надали пояснення аналогічні доводам викладеним у відзиві на позовну заяву. Додатково вказали, що вимоги позивача є необгрунтованими, акт огляду направлений відповідачу із претензією різниться із актом огляду автомобіля наданого суду. Крім того, вважають, що страхове відшкодування потерпілому у ДТП позивач здійснив поза межами договору страхування, оскільки, як вбачається із договору страхування, кінцева дата дії полісу є 26.09.2017 тоді як страховий випадок мав місце 25.09.2018..

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши та оцінивши всі здобуті й перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, надані позивачем на обґрунтування позову, та відповідачем на спростування доводів, беручи до уваги матеріали позовної заяви та відзив на позов, письмові пояснення учасників справи, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд встановив наступне.

25 вересня 2018 року сталася дорожньо - транспортна пригода за участю за участю автомобіля Mazda 6 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та автомобілем ACURA RDX, д.н.з НОМЕР_2 під керувагням ОСОБА_1 , під час якої було заподіяно матеріальну шкоду транспортному засобу марки Mazda 6 д.н.з. НОМЕР_1 у виді пошкоджень передньої правої дверки та правого дзеркала. На місці події, у відповідності до примітки ст. 124 КУпАП 25.09.2018 учасники дорожньо-транспортної пригоди склали повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

З цього слідує, що між сторонами виник спір з приводу відшкодування шкоди спричиненої автомобілю внаслідок ДТП в межах страхового відшкодування.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 16 ЦК України та ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частинами 1, 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з ч.1 ст. 993 Цивільного кодексу України, ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно примітки до ст. 124 КУпАП вбачається, що особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Так як, цивільна відповідальність ОСОБА_1 застрахована, а учасники ДТП скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв`язку із цим слід керуватися нормами, вказаного нормативно-правового акту та законодавства, що регулює питання страхування, як спеціальними нормами, в частині щодо відшкодування шкоди.

Так, страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України "Про страхування").

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Положеннями статті 5 Закону України "Про страхування" визначено форми страхування - добровільну та обов`язкову.

Статтею 6 вказаного Закону передбачено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

У відповідності до ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Статтею 27 вказаного Закону визначенго, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

При цьому, одним із видів обов`язкового страхування в Україні, закріпленим у статті 7 Закону України "Про страхування" є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

У відповідності до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. При цьому, відповідно до цього Закону потерпілим - юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну.

При цьому, ст. 6 вказаного закону визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Страховою сумою у відповідності до ст. 9 Закону є - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

У відповідності до ст. 28 Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, зокрема з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу, відповідно до ст. 29 Закону відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно п.33.2. ст. 33 Закону у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

При цьому, згідно п. 33.3 Закону власники пошкодженого майна зобов`язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).

У відповідності до п. 33-1.1. Закону Страхувальник, інша особа, відповідальність якої застрахована, водій транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), зобов`язані сприяти страховику та МТСБУ в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме: надати для огляду належний їй транспортний засіб або інше пошкоджене майно, повідомити страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) про всі відомі їй обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї документи щодо цієї дорожньо-транспортної пригоди протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа.

При цьому п. 34.4 ст. 34 Закону для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

Пунктом 36.1. ст. 36 Закону передбачено Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний:у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна, а у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) (п. 36.2. ст. 36 Закону ).

При дослідженні наданих сторонами доказів суд встановив наступне.

На підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 3823791 укладеного між приватним акціонерним товариством «СК "ВУСО" (страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) між позивачем та потерпілою стороною виникли договірні відносини з приводу страхування майнових інтересів страхувальника, що не суперечать чинному законодавству, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом «Мазда 6», н.з. НОМЕР_4 зі строком дії з 27 вересня 2017 року до 26 вересня 2018 року (а.с. 10-13).

При цьому, згідно п. 3.1 вказаного договору визначено, що страховими випадками є дорожньо-транспортна пригода (ДТП), що сталася внаслідок зіткнення (контакту) застрахованого ТЗ з іншим ТЗ – учасником ДТП, яке сталося з вини водія іншого ТЗ-учасника ДТП, особа та вина якого встановлена у порядку, визначеному законом.

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 власником тз «Мазда 6», н.з. НОМЕР_4 являється ОСОБА_3 (а.с.6).

З копії посвідчення водія НОМЕР_6 від 07.12.2007 ОСОБА_3 отримав право керування категорії А, В та С1, С (а.с.14-15)

Згідно повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколу) вбачається, що 25.09.2018 у м.Львові по вул. Рубчака, між транспортними засобами ACURA RDX, д.н.з НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 та "Мазда 6" р.н. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_3 сталося ДТП, у ході якої автомобіль "Мазда 6" р.н. НОМЕР_4 зазнав механічних пошкоджень у виді пошкодження передньої правої дверки та правого дзеркала. Також, цивільно-правова відповідальність відповідача, власника автомобіля ACURA RDX, д.н.з НОМЕР_2 на момент скоєння ДТП була застрахована в ПрАТ «СК «ПЗУ Україна». (а.с.16).

З копії полісу № АК\ 7661083 від 15.09.2007 встановлено щодо договір страхування із ОСОБА_3 укладено 15.09.2017 зі строком дії полісу з 27.09.2017 до 26.09.2018, та яким визначено страхову суму у розмірі 200 тис. грн. (а.с. 17-18).

Згідно копії повідомлення ПрАТ «ВУСО» ОСОБА_3 26.09.2018 повідомив страхову компанію про настання події з наземним транспортним засобом що мала місце 25.09.2018 із зазначенням пошкоджень автомобіля (а.с.19-21).

З акту огляду колісного транспортного засобу від 26.09.2018 автомобіль "Мазда 6" р.н. НОМЕР_4 оглянутий, встановлено пошкодження у виді двері ПП (деформовані, пошкод. ЛФП), крило ПП (пошкод. ЛФП). Огляд проведено та Акт складено ОСОБА_5 , про що наявні власноручні підписи (а.с. 22-23).

Згідно Рахунку на ремонт № АР 00032040 від 17.10.2018 та № 0000000937 від 18.12.2018 встановлено перелік виконаних робіт з ремонту автомобіля та їх вартість, що становить 22699,80 грн. а також витратних матеріалів на суму 2900 грн.(а.с.24-25, 28-29).

Відповідно до страхового акту №10193-02 від 24.10.2018 та доповнення № 1 до страхового акту № 10193-02 від 21.12.2017 подія, а саме ДТП, яка відбулась 25.09.2018 та за результатами якої, застрахований, згідно договору добровільного страхування наземного транспорту № 3823791, автомобіль марки "Мазда 6" зазнав механічних пошкоджень, визнано страховиком страховим випадком та позивачем прийнято рішення про відшкодування у розмірі 22699,80 грн., та 2610 грн., загалом 25309,80 грн. (а.с.26)

З копії платіжного дорученя № 23904 від 24.10.2018 та № 28650 від 22.12.2018 ФОП « ОСОБА_6 » ПрАТ «ВУСО» здійснено виплату на суму 22699,80 грн. та 2610 грн. відповідно (а.с.27, 30).

З наряду замовлення № 0000002380 від 22.12.2018, № 0000002381 від 22.12.2018 та видаткової накладної № 0000001066 від 18.18.2018 ОСОБА_3 у ФОП ОСОБА_6 замовив виконання робіт та використанням запчастин щодо ремонту автомобіля. Такі замовником не підписані (а.с.33-35).

Згідно листа №1555-31 від 04.03.2019 ПрАТ «ПЗУ України» ПрАТ «ВУСО» надано копію страхового акту та розрахунку страхового відшкодування, згідно яких подію, що мала місце 25.09.2020 визнано страховим випадком та нараховано страхове відшкодування на суму 7202,14 грн. (а.с. 36-38).

Згідно копій претензій ОСОБА_7 №2411 від 25.03.2019, № 2412 від 25.03.2019 встановлено, що ПрАТ «ВУСО» пред`явлено останній вимогу щодо оплати в порядку регресу 2000 грн. та 16107,66 грн. (а.с. 114-116).

З копії акту огляду колісного транспортного засобу від 26.09.2018 скерованого відповідачу разом із претензією, встановлено, що такий підписано ОСОБА_3 , дані про те ким складено акт та хто здійснив огляд автомобіля відсутні (а.с.112)

Згідно оригіналу документу Акт огляду колісного транспортного засобу від 26.09.2018 вбачається, що автомобіль "Мазда 6" р.н. НОМЕР_4 оглянутий, встановлено пошкодження у виді двері ПП (деформовані, пошкод. ЛФП), крило ПП (пошкод. ЛФП). Огляд проведено та Акт складено ОСОБА_5 , про що наявний власноручний підпис, а також підпис власника ОСОБА_3 запрошені учасники ДТП не були (а.с.142-143).

З огляду на вищевикладене, суд встановив, що 25.09.2018 мала місце дорожньо-транспортна пригода, з вини відповідача ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якої застрахована, внаслідок якої було пошкоджено майно, а саме автомобіль марки "Мазда 6" р.н. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_3 , яким добровільно застраховано наземний транспорт. При цьому, дорожньо-транспортна пригода, що мала місце 25.09.2018 підтверджена даними європротоколу, що не оспорюється її учасниками, та страховиками учасників пригоди, визнана ними як страховий випадок, у зв`язку із чим, позивачем здійснено страхове відшкодування потерпілому, та частково отримано страхове відшкодування, від страховика особи відповідальної за завдані збитки.

Суд бере до уваги, що уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за якими страховик зобов`язаний виплатити страхове відшкодування при настанні цивільно-правової відповідальності страхувальника та/або особи, відповідальність якої застрахована, такий страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання взяв на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоду.

Зокрема, як встановлено судом, страховиком відповідача ПрАТ «ПЗУ України» позивачу виплачено суму страхового відшкодування у розмірі 7202,14 грн. та виключено із рахунку певні витрати на суму 3033,90 грн.

Вирішуючи спір, суд погоджується із позицією Верховного суду, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі N 755/18006/15-ц, що уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності та договір добровільного комплексного страхування транспортних ризиків, за якими страховик зобов`язаний виплатити страхове відшкодування при настанні цивільно-правової відповідальності страхувальника та/або особи, відповідальність якої застрахована, такий страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання взяв на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоду. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України "Про страхування", шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Так, в силу з ч.1 ст. 993 Цивільного кодексу України, ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

З метою встановлення меж фактичних витрат понесених потерпілим ОСОБА_3 за наслідками ДТП, що мало місце 25.09.2018 суд зважує та наступне.

Відповідно до п.10.5 Договору добровільного страхування наземного транспорту від 15.09.2017, страхувальник зобов`язаний при настанні поді, що може бути кваліфікована як страховий випадок діяти відповідно до р.4 Договору, зокрема, надати тз для огляду і складання акту огляду, та до підписання акту огляду пошкодженого ТЗ Страховиком не проводити ніяких ремонтних робіт і не вживати заходів до його відновлення. У випадку виявлення прихованих дефектів письмово повідомити страховика для проведення додаткового огляду (п.п. 4.8-4.9 Договору).

З цього слідує, що первинні ушкодження пошкодженого автомобіля фіксують учасники ДТП на місці пригоди та відображають це у повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду відповідно до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Наступний огляд автомобіля проводиться страховиком, до котрого звертається потерпілий.

Як встановлено судом, згідно повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 25.09.2018 автомобіль марки "Мазда 6" р.н. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_3 отримав видимі пошкодження передньої правої дверки та правого дзеркала. У повідомленні про настання події страховика, потерпілий вказав збиток майну внаслідок ДТП – праві передні двері.

На момент огляду автомобіля 26.09.2019 встановлено пошкодження двері ПП (деформовані, пошкод. ЛФП), крило ПП (пошкод. ЛФП).

Будь-яких доказів, про те, що автомобіль марки "Мазда 6" р.н. НОМЕР_4 внаслідок ДТП отримав пошкодження правого переднього крила суду не надано.

Також в судовому засіданні не встановлено, та позивачем не доведено, що таке пошкодження автомобіля потерпілий ОСОБА_3 виявив після ДТП, або після звернення із заявою про страховий випадок до страховика, оскільки будьяких письмових заяв потерпілого з даного приводу до справи не долучено.

А тому заперечення відповідача в цій частині знайшли своє підтвердження.

Крім того, при дослідженні доказів, встановлено, що позивачем на підтвердження доводів викладених у позовній заяві долучено копію акту огляду колісного транспортного засобу від 26.09.2028 складеного та підписаного тільки ОСОБА_5 ..

Відповідачем до відзиву на позовну заяву долучено також копію Акту огляду колісного транспортного засобу, отриманого від позивача з претензією, підписаного тільки ОСОБА_3 . Дані про того хто склав акт та оглянув автомобіль відсутні. З цього слідує, що такі документи не є ідентичні.

У зв`язку із цим, у позивача судом випробовувалися оригінали Актів огляду колісного транспортного засобу, копія котрого долучена до позовної заяви та копію котрого скеровувалося відповідачу.

Для огляду в судовому засідання позивачем скеровано тільки один оригінал Акт огляду колісного транспортного засобу, без зазначення причин не направлення іншого.

При дослідженні оригіналу Акт огляду колісного транспортного засобу від 26.09.2018 встановлено, що жоден Акт огляду, що долучений до матеріалів справи не може бути його копією, оскільки в оригіналі вказана особа, що проводила огляд автомобіля, складала Акт ОСОБА_5 в присутності власника ОСОБА_3 про що свідчать власноручні підписи.

З метою з`ясування всіх фактичних обставин, судом визнавалася явка представника позивача обов`язковою у судове засідання для дачі особистих пояснень, однак такий до суду не прибув.

Беручи до уваги вищевикладене, а також те, що Акт огляду транспортного засобу, пошкодженого внаслідок ДТП є підставою для встановлення шкоди, нарахування страхової виплати та відшкодування збитків, в судовому засіданні не встановлено, документу, на підставі котрого було проведено вказані дії, так як, суду представлено три різні документи з даного приводу, суд прийшов до переконання, що позивач не довів, характер пошкоджень автомобіля внаслідок ДТП, за результатами відновлюваного ремонту котрих, з відповідача слід стягнути оспорювану суму, заявлену як страхове відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Так, згідно ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 2 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Зокрема, у судові витрати, понесені позивачем, суд відносить витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102 грн., та витрати на правову допомогу понесені відповідачем у розмірі 5000 грн.

Так судом встановлено, що на підставі ордеру № 1066944 серії ВС від 25.03.2021 та договору про надання адвокатських послуг № 25\03 від 25.03.2021, котрим передбачено розмір винагороди що становить 400 грн. за погодинною ставкою, правову допомогу ОСОБА_1 надавав адвокат Іваночко М.В. (а.с.76, 119-121).

Згідно акту № 1 про надання адвокатських послуг від 03.08.2021 адвокатом загалом на вказану справу витрачено 12,5 годин з розрахунку 400 гривень за одну годину, що становить 5000 грн., 1000 грн. з яких на підставі квитанції вже оплачено замовником (а.с.149-150).

Таким чином, ураховуючи наведені положення процесуального законодавства та беручи до уваги підтверджений матеріалами справи і не спростований факт надання адвокатом Іваночко М.В. правової допомоги у цій справі на суму 5000 грн., та враховуючи, що суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог судові витрати відносить за рахунок позивача.

На підставі ст.ст. 979, 993, 1194 ЦК України, ст.ст. 5-7, 25, 27 Закону України «Про страхування» та керуючись ст.ст. 2, 12, 81, 82, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

в позовних вимогах приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті ДТП – відмовити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Сихівський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текс рішення вигтовлено 06 серпня 2021 року

Позивач: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія" "ВУСО", місцезнаходження м. Київ, вул. Казимира Малевича, 31 (ЄДРПОУ 31650052).

Відповідач: ОСОБА_1 (проживає в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ).

Головуюча суддя Сабара Л.В.