Вирок № 98826010, 04.08.2021, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/9604/21

Провадження № 1-кп/263/1113/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2021 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого – судді Соловйова О.Л.,

за участю: секретаря –Кирилюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження щодо проступків кримінальне провадження 12021053770000760 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Водяне Кам`янсько – Дніпровського району Запорізької області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, не працюючого, неодруженого, раніше не судимого, учасника бойових дій, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження судом встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнав свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, повністю згодний із встановленими органом досудового розслідуванням обставинами вчиненого ним кримінального проступку, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч.1 ст. 394 КПК України, і у присутності захисника - адвоката Бережної М.І. підписав заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду у судовому засіданні.

За результатами спрощеного провадження встановлено, що 15 червня 2021 року приблизно о 05 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись за адресою мешкання: АДРЕСА_2 , діючи умисно, переслідуючи мету незаконного придбання, зберігання та перевезення психотропних речовин без мети збуту, замовив їх через мережу інтернет, із-за допомогою мобільного додатку «Telegram», шляхом перерахунку грошових коштів через електронний додаток «EasyPay», на вказаний не встановленою особою розрахунковий рахунок, та в подальшому, після отримання грошових коштів невстановленою особою було повідомлено місце та час на території Центрального району м. Маріуполя Донецької області, де він зможе забрати придбані ним психотропні речовини.

15 червня 2021 року приблизно о 06 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись біля буд. 53 по вул. Пашковського в Лівобережному районі м. Маріуполя Донецької області, продовжуючи свій протиправний намір спрямований на незаконне придбання, зберігання та перевезення психотропних речовин без мети збуту, незаконно придбав, а саме підібрав з землі згорток у вигляді «закладки», в якому знаходилась кристалічна речовина блакитного кольору, яка містить психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) та поклав його до своєї сумки, тим самим став незаконно зберігати її для особистого вживання без мети збуту, після чого почав пересуватися на автомобілі марки «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 по Центральному району м. Маріуполя.

Цього ж дня в період часу з 07 год. 44 хв. по 07 год. 49 хв., під час проведення огляду місця події на блокпосту, що розташовується неподалік від ТЦ «Метро» за адресою: Донецька область, Центральний район м. Маріуполя, вул. Запорізьке шосе, 4, ОСОБА_1 , на законну вимогу працівників поліції надав зі своєї сумки, ємність з полімерного матеріалу з кристалічною речовиною блакитного кольору, масою 0,3219 г., яка містить психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он). Маса PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) становить 0,2280 г., яку ОСОБА_1 незаконно придбав, зберігав та перевозив для подальшого особистого вживання без мети збуту.

ОСОБА_1 вчинив кримінальний проступок, передбачений за ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.

Обставини вчинення ОСОБА_1 вказаного кримінального проступку не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акту письмові заяви.

Згідно з ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось.

На виконання вимог ч. 2 ст. 302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні додані: 1) заява ОСОБА_1 , складена в присутності захисника Бережної М.І. про визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні; 2) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

Згідно з ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження, надані органом досудового розслідування, керуючись вимогами КПК України щодо спрощеного провадження, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, доведена, при цьому дії обвинуваченого кваліфіковані вірно.

При обранні виду та міри покарання суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений раніше не судимий, не одружений, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших кримінальних правопорушень.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винуватого, обставин, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім для виправлення і попередження вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді штрафу, оскільки його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, що стимулюватиме його у подальшому до правомірної поведінки.

Суд вважає, що така міра покарання сприятиме вихованню особи в дусі додержання законів України, тобто формування у нього звички законослухняної поведінки і не бажання в майбутньому повторювати дії, які мають наслідком встановлення зазначених обмежень.

Запобіжний захід у кримінальному провадженні не обирався.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлявся.

Відповідно до ст. ст. 100, 124 КПК України суд вирішує питання про долю речових доказів і процесуальні витрати.

Керуючись ст. ст. 100, 107, 124, 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, і призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати з проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/105-21/4651-НЗПРАП від 21.07.2021 у розмірі 2745 грн. 92 коп.

Речові докази у кримінальному провадженні: речовину масою 0,2961 г. в ємності з полімерного матеріалу, металевий предмет у вигляді наперстка, трубку з полімерного матеріалу, речовиною масою 0,120 г. в скляній ємності з кришкою, які передані на зберігання до КЗРД Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області, згідно квитанції від 26.07.2021 року (№ у книзі обліку – 1576)- знищити.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області, з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України, а саме: вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.Л.Соловйов