Вирок № 98825837, 06.08.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/8033/21

1-кп/219/1144/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

6 серпня 2021 року м. Бахмут Донецької області

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Худіної О.О.,

за участю секретаря Курилової А.О.,

прокурора Зубко А.О.,

захисника Доброхотовой А.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м .Бахмут в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 42021051110000008 від 15.03.2021 року за обвинуваченням: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Цілина Цілинського району Ростовської області Російської Федерації, громадянина України, одруженого, має на утриманні малолітню та неповнолітню дитину, солдат, навідник в/ч А4165 Збройних сил України, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 263 КК України, та угоду про визнання винуватості укладену між Прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил Зубко Андрієм Олександровичем, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №42021051110000008 від 15.03.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 263 КК України, з одного боку, та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з іншого боку, на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України в приміщенні службового кабінету № 3 слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУСБУ в Донецькій та Луганській областях, розташованого за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Морських Десантників, 20, за участю захисника Доброхотової Анастасії Анатоліївни (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №5591 від 28.09.2019), -

ВСТАНОВИВ:

24.08.1991 Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки (далі за текстом - ВР УРСР) схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що ВР УРСР проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.

Незалежність України визнали держави світу, серед яких і Російська Федерація (далі за текстом - РФ).

Згідно з п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, РФ, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії й Сполучені Штати Америки (далі за текстом - США) підтвердили Україні їх зобов`язання, згідно з принципами Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов`язались утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності, чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом Організації Об`єднаних Націй (далі за текстом - ООН).

31.05.1997 відповідно до положень Статуту ООН і зобов`язань по Заключному акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі Україна та РФ уклали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і РФ (ратифікований Законом України від 14.01.1998 №13/98-ВР та Федеральним Законом РФ від 02.03.1999 № 42 ФЗ). Відповідно до ст.ст. 2-3 зазначеного договору РФ зобов`язалась поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів та будівництво відносин на основі принципів взаємної поваги суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або загрози силою, включаючи економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов`язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.

Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 № 36/103 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями від 16.12.1970 № 2734 (ХХV), що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та обмеження їх суверенітету та від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), що містить визначення агресії, встановлено, що ні одна з держав не має право здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації; здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.

Положеннями ст. ст. 1-3 Основного Закону України - Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.

Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Донецька область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.

Відповідно до ст. ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається ВР України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією України, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.

Упродовж 2013 року у зв`язку з демократичними процесами, які відбувалися на території України, у представників влади РФ та службових осіб з числа керівництва ЗС РФ, досудове розслідування та судовий розгляд щодо яких здійснюється в інших кримінальних провадженнях, виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, спрямованих на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Мотивами зазначеного умислу стали євроінтеграційний курс розвитку України, підготовка до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, які розцінені представниками влади і ЗС РФ як безпосередня загроза економічним та геополітичним інтересам РФ, що сприятиме втраті впливу над політичними процесами в Україні та позбавить контролю над її економічною діяльністю, призведе до поглиблення співпраці України з Організацією Північноатлантичного договору з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації та можливої денонсації угод щодо тимчасового розташування Чорноморського флоту РФ на території України - в АР Крим та м. Севастополі.

Свою злочинну мету співучасники з числа представників влади та ЗС РФ вирішили досягти шляхом ведення агресивної війни проти України з використанням підпорядкованих підрозділів і військовослужбовців ЗС РФ, у тому числі дислокованих на підставі міжнародних угод на території АР Крим і м. Севастополя, а також залучення до виконання злочинного плану інших осіб, у тому числі громадян України та Російської Федерації, створення і фінансування незаконних збройних формувань, терористичних організацій та вчинення інших злочинів.

При цьому вони усвідомлювали, що такі протиправні дії призведуть до порушення суверенітету і територіальної недоторканості України, незаконної зміни меж її території та державного кордону, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, передбачали і прагнули їх настання.

З метою реалізації вказаного умислу впродовж 2013 року на території РФ службові особи Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації (далі - ГШ ЗС РФ), на виконання наказів та під безпосереднім керівництвом представників влади та службових осіб ЗС РФ, досудове розслідування та судовий розгляд щодо яких здійснюється в інших кримінальних провадженнях, розробили злочинний план, яким передбачалося для досягнення військово-політичних цілей РФ, що на думку співучасників були прямо пов`язані із необхідністю незаконної окупації та подальшої анексії АР Крим, м. Севастополя та південно-східних регіонів України, поряд із застосуванням політичних, дипломатичних, економічних та інформаційних заходів, використання протестного потенціалу населення південно-східних регіонів України для організації сепаратистських референдумів, спрямованих на порушення територіальної цілісності України.

У подальшому, з грудня 2013 року до лютого 2014 року, для забезпечення схвалення та підтримки громадянами РФ і мешканцями південно-східних регіонів України злочинних діянь, направлених на порушення суверенітету і територіальної цілісності України та встановлення впливу і вагомості РФ на світовій арені, представники влади та ЗС РФ, на виконання спільного злочинного плану, організували із застосуванням засобів масової інформації розпалювання в Україні національної ворожнечі шляхом ведення інформаційно-пропагандистської підривної діяльності.

Так, із грудня 2013 року за допомогою різних видів медіа-ресурсів РФ здійснювалось викривлення подій Революції Гідності, вказувалося на хибність європейського вектора розвитку зовнішніх відносин України. При цьому шляхом перекручування, постійного нав`язування хибного тлумачення, компонування інформації для зміни свідомості та ставлення громадян РФ і місцевих мешканців південно-східних регіонів України щодо дійсності та значення подій, які насправді відбувалися в Україні, представники опозиційних до тодішнього політичного режиму в Україні сил висвітлювалися як прихильники радикально націоналістичних поглядів, учасники національно-визвольного руху середини ХХ століття (ОУН, УПА) - як прибічники та послідовники фашизму, пропагувалась їх неповноцінність за ознаками ідеологічних та політичних переконань.

Одночасно, за допомогою засобів масової інформації, здійснювалося спотворення свідомості частини населення України з метою зміни світоглядних основ, зародження сумніву в необхідності та доцільності спільного існування в рамках самостійної, унітарної, суверенної держави Україна з європейським вектором розвитку, підбурювання до міжетнічних конфліктів, розпалювання сепаратистських настроїв серед населення окремих регіонів України (АР Крим і м. Севастополя та південно-східних областей), провокування національних зіткнень, формування хибного образу частини українського населення як «націонал-фашистів», які мають інші духовні та моральні цінності, пропагують культ насильства та знущання над російськомовним населенням України.

Ураховуючи, що територія АР Крим та м. Севастополя мала найбільше військово-стратегічне значення для представників влади та ЗС РФ серед інших територій України, які були об`єктом їх злочинного посягання, а також те, що на вказаній території дислокувалися підрозділи Чорноморського флоту Російської Федерації (далі - ЧФ РФ), що сприяло найбільш прихованому використанню регулярних військ ЗС РФ поряд з іншими елементами гібридної війни, а тому її ведення проти України співучасники злочинного плану вирішили розпочати з території півострова Крим. При цьому для ефективної його реалізації вирішено залучити військовослужбовців ЗС РФ, представників влади і службових осіб із числа керівництва правоохоронних органів РФ, інших громадян Російської Федерації та України, кожному з яких передбачалося доведення його ролі в реалізації спільного злочинного умислу.

Так, починаючи з 20 лютого 2014 року для реалізації вищезазначеного умислу, з метою блокування та захоплення адміністративних будівель і ключових об`єктів військової та цивільної інфраструктури для забезпечення військової окупації та подальшої анексії РФ території АР Крим і м. Севастополя, усупереч вимогам пунктів 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994 року, пунктів 3, 8 Меморандуму про підтримку миру та стабільності в Співдружності Незалежних Держав від 10 лютого 1995 року Російською Федерацією, принципів Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року та вимоги частини 4 статті 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї ООН від 9 грудня 1981 року № 36/103, від 16 грудня 1970 року № 2734 (XXV), від 21 грудня 1965 року № 2131 (XX), від 24 жовтня 1970 року № 2625 (XXV), від 14 грудня 1974 року № 3314 (XXIX), статей 1, 2 III Конвенції про відкриття воєнних дій від 18 жовтня 1907 року, статей 1, 2, 68 Конституції України, на територію суверенної держави Україна, а саме АР Крим і м. Севастополь здійснено вторгнення військовим, морським та повітряним транспортом окремих підрозділів ЗС РФ.

У подальшому військовослужбовці ЧФ РФ у взаємодії з підрозділами спеціальних військ ЗС РФ та із залученням представників військових козацьких товариств РФ продовжили реалізацію спільного умислу, спрямованого на військову окупацію частини території України та анексію

АР Крим та м. Севастополя.

Таким чином, з 20 лютого 2014 року представниками влади РФ і службовими особами ЗС РФ розпочато збройне вторгнення регулярних військ РФ на територію України з метою зміни меж території та державного кордону України, на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Виконання вищевказаних дій надало можливість представникам влади та службовим особам з числа керівництва ЗС РФ забезпечити військову окупацію території АР Крим та м. Севастополя, проведення диверсій, блокування військових частин, установ та органів військового управління ЗС України та інших військових формувань, державних органів і органів місцевого самоврядування, ведення підривної діяльності, організацію проведення на території АР Крим та м. Севастополя 16 березня 2014 року незаконного сепаратистського референдуму, направленого на порушення територіальної цілісності України, проголошення так званої «республіки Крим» суверенною державою та подальшого звернення нелегітимного парламенту АР Крим до Російської Федерації із пропозицією про прийняття «республіки Крим» до складу РФ як нового суб`єкта федерації, підписання «Договору про прийняття до Російської Федерації Республіки Крим і утворення у складі Російської Федерації нових суб`єктів», його ратифікацією Радою Федерації Федеральних зборів РФ та прийняття Федерального конституційного закону про утворення в РФ двох нових суб`єктів - «республіки Крим» і «міста федерального значення Севастополя».

Надалі, представниками Російської Федерації у продовження злочину агресії проти України та подальшої реалізації злочинного плану щодо зміни меж території та державного кордону України в спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України, з використанням прибічників ідеї відокремлення Донецької області від України 07 квітня 2014 року у м. Донецьку Донецької області створено квазідержавне утворення - «Донецкую народную республику», яка відповідно до абз. 19 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» має ознаки терористичної організації.

Так, «ДНР» має конкретних лідерів, які підтримують між собою тісні взаємозв`язки; чітку ієрархію та структуру, яка складається з політичного та силового блоків, керівники та учасники яких підпорядковуються лідерам організацій; а також розподіл функцій між її учасниками, на яких покладені відповідні обов`язки згідно з єдиним планом спільних злочинних дій, зокрема щодо здійснення терористичної діяльності. При цьому, терористична діяльність охоплює зокрема організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у них (ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом»).

Одночасно, 7 квітня 2014 року у м. Донецьку Донецької області видано «Акт о провозглашении государственной самостоятельности Донецкой народной республики», яким публічно закликано місцеве населення до проведення 11.05.2014 так названого «загального обласного референдуму» на території Донецької області з питання визнання державної самостійності «Донецкой народной республики» та чинення збройного опору державній владі України, військовим підрозділам Міністерства оборони України та Міністерства внутрішніх справ України. При цьому протягом квітня-травня 2014 року в окремих містах Донецької області організовано та проведено низку мітингів з метою привернення уваги та схилення громадян України з числа місцевих мешканців до визнання державної самостійності «Донецкой народной республики».

За таких обставин 11.05.2014 в окремих містах та районах Донецької області всупереч законодавству України проведено так названий «загальний обласний референдум», за результатами якого 12.05.2014 проголошено про суверенітет «Донецкой народной республики» (далі «ДНР») на території Донецької області.

Подальше вторгнення та утримання території Донецької області відбувалось за допомогою збройних формувань Російської Федерації, що складаються з регулярних з`єднань і підрозділів, підпорядкованих Міністерству оборони Російської Федерації, підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам Російської Федерації, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією.

Як наслідок, частина території Донецької області опинилась під контролем представників окупаційної адміністрації Російської Федерації в особі представників терористичної організації «ДНР» та відповідно до постанови Верховної Ради України № 254-VIII від 17.03.2015 «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», постановою Верховної Ради України № 252-VIII від 17.03.2015 «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування», Закону України від 18.01.2018 «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» набула статусу тимчасово окупованої території.

Чисельні злочини, вчинені представниками «ДНР» або за їх участі визнані у зверненнях ВР України до міжнародних організацій та іноземних держав щодо визнання «ДНР» терористичною організацією. Зокрема, у Зверненні ВР України до ООН, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи (далі за текстом - ПАРЄ), Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї Організації з безпеки і співробітництва в Європі (далі за текстом - ОБСЄ), Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання РФ державою-агресором, затвердженому Постановою ВР України від 27.01.2017 за

№ 129-VIII, та Зверненні до Європейського Парламенту, ПАРЄ, національних парламентів держав-членів ЄС, США, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженому Постановою ВР України від 14.01.2015 за № 106-VIII, Постанові ВР України «Про Заяву Верховної Ради України «Щодо протидії поширенню підтриманого Російською Федерацією міжнародного тероризму» від 22.07.2014 за № 1597-VII, Постанові ВР України «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків» від 21.04.2015 за № 337-VIII, Постанові ВР України «Про Заяву Верховної Ради України «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України» від 22.07.2014 за № 1596-VII, Постанові ВР України «Про Заяву Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян» від 04.02.2015 за № 145-VIIІ.

Факт створення «ДНР» за підтримки та під контролем Російської Федерації визнано Резолюцією ПАРЄ від 12.10.2016. При цьому в Резолюції зазначено, що «ДНР» та всі її «установи» не мають будь-якої легітимності у відповідності з українським або міжнародним правом.

З метою сприяння насильницькій зміні меж території України, на виконання завдань силового блоку терористичної організації «ДНР» з квітня 2014 року на частині території Донецької області групами осіб, котрі здійснювали захоплення адміністративних будівель органів влади та правоохоронних органів на території Донецької області, після незаконного заволодіння зброєю та боєприпасами із зазначених будівель, утворено ряд незаконних збройних формувань, що увійшли до складу терористичної організації «ДНР», зокрема - та «Министерство государственной безопасности», що підпорядковуються керівникам «ДНР».

Так, в період з 25.01.2021 до моменту затримання ОСОБА_1 , діючи умисно, з власних переконань на території Донецької області в районі проведення Операції об`єднаних сил за власною ініціативою сприяв діяльності терористичної організації «ДНР».

Завідомо для ОСОБА_1 учасники вказаної терористичної організації з моменту її створення систематично вчиняли на території України терористичні акти, здійснювали залякування населення, вбивства громадян, захоплення адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування України, вчиняли інші тяжкі й особливо тяжкі злочини, що призводило до дестабілізації суспільно-політичної ситуації в Україні.

ОСОБА_1 усвідомлював, що основною метою діяльності терористичної організації «ДНР» є насильницька зміна та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, а також зміна меж території і державного кордону України, шляхом створення незаконного державного утворення «ДНР» на території Донецької області в порушення порядку, встановленого ст. ст. 2, 73 Конституції України.

Вказана терористична організація завідомо для ОСОБА_1 є стійкою, має чітку ієрархію та структуру, яка складається з політичного та силового блоків, а також розподіл функцій між її учасниками, на яких покладені відповідні обов`язки згідно з планом спільних злочинних дій.

На керівників блоків покладається керівництво, організація дій та контроль за діяльністю підлеглих їм співучасників злочину за допомогою керівників груп, що входили до вказаних блоків.

При цьому, на керівників та учасників силового блоку (не передбачених законом збройних формувань) покладається забезпечення стійкості терористичної організації шляхом вчинення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів і військовослужбовцями Збройних Сил України. У свою чергу, на представників політичного блоку покладаються організація збору та отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичної організації та осіб, лояльно налаштованих до терористичної діяльності, чим також забезпечується існування вказаної терористичної організації.

Так, «ДНР» завідомо для ОСОБА_1 має стабільний склад лідерів вказаної терористичної організації, які підтримують між собою тісні стосунки, централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організації, а також план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.

Так, на учасників політичного блоку, відповідно до плану спільних злочинних дій, покладаються наступні обов`язки:

- створення так званих органів державної влади «ДНР» та організація їх діяльності;

- видання так званих нормативно-правових актів від імені нелегітимних органів державної влади «ДНР»;

- організація та проведення незаконного референдуму на території Донецької області про визнання суверенітету незаконного державного утворення «ДНР»;

- проведення агітаційної роботи серед населення щодо діяльності терористичної організації «ДНР» з метою схиляння їх до участі у вказаній терористичній організації та отримання підтримки власної діяльності серед мешканців східних регіонів України;

- організація збору, отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичної організації та осіб, лояльно налаштованих до їх діяльності, а також її розподілу;

- налагодження взаємодії з терористичною організацією «ЛНР» та її керівниками з метою координації дій, спрямованих на повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні, а також дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;

- налагодження взаємодії з прихильниками злочинної діяльності терористичної організації «ДНР», що перебувають за кордоном з метою координації дій, отримання матеріальної і гуманітарної допомоги та озброєння, а також залучення іноземних громадян для протидії правоохоронним органам України та Збройним Силам України;

- налагодження взаємодії з місцевими та закордонними засобами масової інформації з метою їх використання для агітації, висвітлення діяльності «ДНР», дискредитації діяльності органів державної влади України та осіб, задіяних у ході проведення АТО та ООС, а також формування думки серед населення про законність власних дій та вчинення за їх допомогою закликів до повалення конституційного ладу і захоплення державної влади в Україні та дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;

- надання матеріальної та організаційної допомоги учасникам силового блоку «ДНР» (не передбачених законом збройних формувань) для забезпечення їх протиправної діяльності;

- забезпечення учасників «ДНР» транспортом, символікою та агітаційними матеріалами.

На учасників силового блоку (не передбачених законом збройних формувань), відповідно до плану спільних злочинних дій, покладаються наступні обов`язки:

- організація та ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні АТО та ООС;

- з метою опору представникам державної влади та унеможливлення припинення злочинної діяльності правоохоронними органами та Збройними Силами України, організація у групи осіб, які є прихильниками злочинної діяльності учасників «ДНР», озброєння зазначених осіб та керівництво їхніми діями;

- створення не передбачених законом збройних формувань та участь у їх діяльності;

- вербування нових учасників до складу силового блоку «ДНР» (не передбачених законом збройних формувань) та керівництво їхніми діями;

- захоплення населених пунктів, будівель, військових частин та інших об`єктів на території Донецької області;

- вчинення терористичних актів та диверсій на території України;

- захоплення зброї чи заволодіння у інший спосіб боєприпасами, вибуховими речовинами, військовою технікою, транспортними засобами, а також будівництво укріплень з метою протидії діяльності осіб, задіяних у ході проведення АТО та ООС, а також забезпечення власної злочинної діяльності;

- викрадення осіб з метою отримання матеріальної вигоди та залякування мешканців, які підтримують діючу легітимну владу в Україні;

- силова підтримка учасників політичного блоку при проведенні незаконного референдуму на території Донецької області про визнання суверенітету незаконного державного утворення «ДНР», а також укріплення та охорона зайнятих ними будівель та споруд;

- організація поставок зброї, бойових припасів, вибухових речовин, військової техніки та їх розподіл серед учасників терористичної організації;

- організація виробництва, налагоджування ремонту деяких видів зброї та бойових припасів, створення військово-промислового комплексу «ДНР».

Достовірно усвідомлюючи всі вищенаведені обставини, ОСОБА_1 у період часу з 25.01.2021 до моменту затримання на добровільній основі, діючи умисно, з власних переконань з метою сприяння злочинній діяльності терористичної організації «ДНР» щодо дестабілізації суспільно-політичної обстановки та втрати авторитету органів державної влади України шляхом надання учасникам цієї терористичної організації відомостей щодо місць дислокації, маршрутів пересування військової техніки та військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань України, задіяних у проведенні ООС, здійснював, на виконання отриманого ним від учасників терористичної організації «ДНР» відповідного завдання, цілеспрямований збір та передачу учасникам терористичної організації «ДНР», зокрема громадянину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (який розшукується відділом поліції №1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області за підозрою у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 260 КК України), який завідомо для нього є одним з учасників терористичної організації «ДНР», деталізованих даних про місця дислокації, маршрути пересування військової техніки та військовослужбовців Збройних сил України та інших військових формувань України, які беруть участь у проведенні ООС, зокрема в м. Дружківка Донецької області та на лінії зіткнення в районі проведення ООС на території Донецької області, для подальшого використання учасниками терористичної організації «ДНР» наданої ним інформації у веденні терористичної діяльності проти органів державної влади та військових підрозділів України.

При цьому, ОСОБА_1 діючи з єдиним умислом на неодноразове сприяння діяльності терористичної організації «ДНР», усвідомлював, що терористична організація «ДНР», діяльності якої він сприяє, діє на території України незаконно та що її учасники застосовують зброю, вчиняють терористичні акти, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії (зокрема, артилерійські обстріли), які створюють небезпеку для життя та здоров`я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також перешкоджають виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України, військовослужбовцями Збройних Сил України та інших військових формувань України, задіяними у проведенні ООС.

Так, 25.01.2021 ОСОБА_1 , перебуваючи в районі проведення ООС в смт. Зайцеве Бахмутського району Донецької області, більш точну адресу органами досудового розслідування не встановлено, діючи умисно, за допомогою мессенджера «WhatsApp» підключеного до всесвітньої мережі Інтернет, встановлені на власний телефонний номер НОМЕР_1 , з метою сприяння учасникам терористичної організації «ДНР» у реалізації їх злочинних намірів щодо вчинення злочинів відносно військовослужбовців підрозділів Збройних Сил України та інших військових формувань України, задіяних в проведенні ООС, та створення умов, які сприяють цій злочинній діяльності, передав учаснику терористичної організації «ДНР» ОСОБА_2 на мессенджери підключені до всесвітньої мережі Інтернет, встановлені на номер мобільного телефонну НОМЕР_2 , відомості про організаційно штатну структуру, кількість особового складу, озброєння, місця дислокації, завдання, проведенні навчання за участю міжнародних партнерів, пересування підрозділу, а також щодо морально психологічного стану в підрозділі 81 окремої аеромобільної бригади А2120 ЗСУ в районі проведення ООС. Крім того, ОСОБА_1 за власною ініціативою, надав учасниками терористичної організації «ДНР» згоду на активні диверсійні дії в районі проведення ООС.

Так, 19.02.2021 ОСОБА_1 , перебуваючи в районі проведення ООС в смт. Зайцеве Бахмутського району Донецької області, більш точну адресу органами досудового розслідування не встановлено, діючи умисно, за допомогою мессенджера «WhatsApp» підключеного до всесвітньої мережі Інтернет, встановлені на власний телефонний номер НОМЕР_1 , з метою сприяння учасникам терористичної організації «ДНР» у реалізації їх злочинних намірів щодо вчинення злочинів відносно військовослужбовців підрозділів Збройних Сил України та інших військових формувань України, задіяних в проведенні ООС, та створення умов, які сприяють цій злочинній діяльності, передав учаснику терористичної організації «ДНР» ОСОБА_2 на мессенджери підключені до всесвітньої мережі Інтернет, встановлені на номер мобільного телефонну НОМЕР_2 , відомості про місця дислокації підрозділів 81 окремої аеромобільної бригади А2120 ЗСУ на лінії зіткнення в смт. Зайцеве Бахмутського району Донецької області, кількість їх озброєння, планування ними бойових завдань, а також оперативної обстановки на лінії зіткнення в смт. Зайцеве Бахмутського району Донецької області. Місця дислокації 137 окремого батальйону морської піхоти військова частина А3821 на відстані 5 кілометрів від смт. Зайцеве Бахмутського району Донецької області в районі проведення ООС.

Так, 20.02.2021 ОСОБА_1 , перебуваючи в районі проведення ООС в смт. Зайцеве Бахмутського району Донецької області, більш точну адресу органами досудового розслідування не встановлено, діючи умисно, за допомогою мессенджера «WhatsApp» підключеного до всесвітньої мережі Інтернет, встановлені на власний телефонний номер НОМЕР_1 , з метою сприяння учасникам терористичної організації «ДНР» у реалізації їх злочинних намірів щодо вчинення злочинів відносно військовослужбовців підрозділів Збройних Сил України та інших військових формувань України, задіяних в проведенні ООС, та створення умов, які сприяють цій злочинній діяльності, передав учаснику терористичної організації «ДНР» ОСОБА_2 на мессенджери підключені до всесвітньої мережі Інтернет, встановлені на номер мобільного телефонну НОМЕР_2 , відомості щодо планування бойових завдань 81 окремою аеромобільною бригадою А2120 ЗСУ та оперативної обстановки на лінії зіткнення в смт. Зайцеве Бахмутського району Донецької області в районі проведення ООС.

Так, 22.02.2021 ОСОБА_1 , перебуваючи в районі проведення ООС в смт. Зайцеве Бахмутського району Донецької області, більш точну адресу органами досудового розслідування не встановлено, діючи умисно, за допомогою мессенджера «WhatsApp» підключеного до всесвітньої мережі Інтернет, встановлені на власний телефонний номер НОМЕР_1 , з метою сприяння учасникам терористичної організації «ДНР» у реалізації їх злочинних намірів щодо вчинення злочинів відносно військовослужбовців підрозділів Збройних Сил України та інших військових формувань України, задіяних в проведенні ООС, та створення умов, які сприяють цій злочинній діяльності, передав учаснику терористичної організації «ДНР» ОСОБА_2 на мессенджери підключені до всесвітньої мережі Інтернет, встановлені на номер мобільного телефонну НОМЕР_2 , відомості щодо планування бойових завдань 81 окремої аеромобільної бригади А2120 ЗСУ та оперативної обстановки на лінії зіткнення в смт. Зайцеве Бахмутського району Донецької області, а також про затримання особи яка збирала відомості розвідувального характеру на лінії зіткнення поблизу смт. Зайцеве Бахмутського району Донецької області в районі проведення ООС.

Так, 25.02.2021 ОСОБА_1 , перебуваючи в районі проведення ООС в смт. Зайцеве Бахмутського району Донецької області, більш точну адресу органами досудового розслідування не встановлено, діючи умисно, за допомогою мессенджера «WhatsApp» підключеного до всесвітньої мережі Інтернет, встановлені на власний телефонний номер НОМЕР_1 , з метою сприяння учасникам терористичної організації «ДНР» у реалізації їх злочинних намірів щодо вчинення злочинів відносно військовослужбовців підрозділів Збройних Сил України та інших військових формувань України, задіяних в проведенні ООС, та створення умов, які сприяють цій злочинній діяльності, передав учаснику терористичної організації «ДНР» ОСОБА_2 на мессенджери підключені до всесвітньої мережі Інтернет, встановлені на номер мобільного телефонну НОМЕР_2 , відомості щодо результатів обстрілу незаконними збройними формуваннями терористичної організації «ДНР» позицій 81 окремої аеромобільної бригади А2120 ЗСУ на лінії зіткнення в смт. Зайцеве Бахмутського району Донецької області та пересування військової техніки на залізничному вокзалі в м. Дружківка Донецької області в районі проведення ООС.

Так, 26.02.2021 ОСОБА_1 , перебуваючи в районі проведення ООС в смт. Зайцеве Бахмутського району Донецької області, більш точну адресу органами досудового розслідування не встановлено, діючи умисно, за допомогою мессенджера «WhatsApp» підключеного до всесвітньої мережі Інтернет, встановлені на власний телефонний номер НОМЕР_1 , з метою сприяння учасникам терористичної організації «ДНР» у реалізації їх злочинних намірів щодо вчинення злочинів відносно військовослужбовців підрозділів Збройних Сил України та інших військових формувань України, задіяних в проведенні ООС, та створення умов, які сприяють цій злочинній діяльності, передав учаснику терористичної організації «ДНР» ОСОБА_2 на мессенджери підключені до всесвітньої мережі Інтернет, встановлені на номер мобільного телефонну НОМЕР_2 , відомості щодо планування та порядку проведення бойових завдань розвідкою ЗСУ на лінії зіткнення в Донецькій області в районі проведення ООС.

Так, 01.03.2021 ОСОБА_1 , перебуваючи в районі проведення ООС в смт. Зайцеве Бахмутського району Донецької області, більш точну адресу органами досудового розслідування не встановлено, діючи умисно, за допомогою мессенджера «WhatsApp» підключеного до всесвітньої мережі Інтернет, встановлені на власний телефонний номер НОМЕР_1 , з метою сприяння учасникам терористичної організації «ДНР» у реалізації їх злочинних намірів щодо вчинення злочинів відносно військовослужбовців підрозділів Збройних Сил України та інших військових формувань України, задіяних в проведенні ООС, та створення умов, які сприяють цій злочинній діяльності, передав учаснику терористичної організації «ДНР» ОСОБА_2 на мессенджери підключені до всесвітньої мережі Інтернет, встановлені на номер мобільного телефонну НОМЕР_2 , відомості щодо проведення навчань з відпрацювання переміщень бойової техніки 81 окремою аеромобільною бригадою А2120 ЗСУ з місця дислокації в м. Дружківка Донецької області в смт. Зайцеве Бахмутського Донецької області в районі проведення ООС.

Так, 11.03.2021 ОСОБА_1 , перебуваючи в районі проведення ООС в смт. Зайцеве Бахмутського району Донецької області, більш точну адресу органами досудового розслідування не встановлено, діючи умисно, за допомогою мессенджера «WhatsApp» підключеного до всесвітньої мережі Інтернет, встановлені на власний телефонний номер НОМЕР_1 , з метою сприяння учасникам терористичної організації «ДНР» у реалізації їх злочинних намірів щодо вчинення злочинів відносно військовослужбовців підрозділів Збройних Сил України та інших військових формувань України, задіяних в проведенні ООС, та створення умов, які сприяють цій злочинній діяльності, передав учаснику терористичної організації «ДНР» ОСОБА_2 на мессенджери підключені до всесвітньої мережі Інтернет, встановлені на номер мобільного телефонну НОМЕР_2 , відомості щодо оперативної обстановки на лінії зіткнення в смт. Зайцеве Бахмутського району Донецької області та зміни підрозділів 137 окремого батальйону морської піхоти військова частина А3821 ЗСУ на 10 окрему гірсько-штурмову бригаду військова частина А4267 ЗСУ на відстані 5 кілометрів від смт. Зайцеве Бахмутського району Донецької області на лінії зіткнення в районі проведення ООС.

Так, 19.03.2021 ОСОБА_1 , перебуваючи в районі проведення ООС в смт. Зайцеве Бахмутського району Донецької області, більш точну адресу органами досудового розслідування не встановлено, діючи умисно, за допомогою мессенджера «WhatsApp» підключеного до всесвітньої мережі Інтернет, встановлені на власний телефонний номер НОМЕР_1 , з метою сприяння учасникам терористичної організації «ДНР» у реалізації їх злочинних намірів щодо вчинення злочинів відносно військовослужбовців підрозділів Збройних Сил України та інших військових формувань України, задіяних в проведенні ООС, та створення умов, які сприяють цій злочинній діяльності, передав учаснику терористичної організації «ДНР» ОСОБА_2 на мессенджери підключені до всесвітньої мережі Інтернет, встановлені на номер мобільного телефонну НОМЕР_2 , відомості щодо виконання бойових завдань снайперською групою ЗСУ в смт. Зайцеве Бахмутського району Донецької області в районі проведення ООС.

Отриману від ОСОБА_1 інформацію, учасник незаконних збройних формувань терористичної організації «ДНР» ОСОБА_2 за допомогою мессенджерів підключених до всесвітньої мережі Інтернет, встановлені на власний телефонний номер НОМЕР_2 , з метою сприяння учасникам терористичної організації «ДНР» у реалізації їх злочинних намірів щодо вчинення злочинів відносно військовослужбовців підрозділів Збройних Сил України та інших військових формувань України, задіяних в проведенні ООС, та створення умов, які сприяють цій злочинній діяльності, передав учаснику незаконного збройного формування так зване «міністерство державної безпеки» терористичної організації «ДНР» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка вказану інформацію передає учаснику незаконного збройного формування так зване «міністерство державної безпеки» терористичної організації «ДНР» ОСОБА_4 , який обіймає посаду начальника так званого «Горлівського МРВ МДБ ДНР».

Зазначені злочинні дії ОСОБА_1 були припинені співробітниками Служби безпеки України у зв`язку з його затриманням 10.06.2021 в м. Дружківка Донецької області.

Таким чином, Солдат ОСОБА_1 , будучи навідником в/ч А4165 Збройних сил України, перебуваючи в зоні проведення ООС в смт. Зайцево Бахмутського району Донецької, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, з ідеологічних мотивів у період з 25.01.2021 по 19.03.2021 за допомогою мессенджера «WhatsApp» підключеного до всесвітньої мережі Інтернет передав учаснику терористичної організації «ДНР» ОСОБА_2 , який виконує завдання по збору інформації розвідувального характеру від учасника незаконного збройного формування так зване «міністерство державної безпеки» терористичної організації «ДНР» ОСОБА_3 , інформацію про:

-організаційно штатну структуру, кількість особового складу, озброєння, місця дислокації, завдання, проведенні навчання за участю міжнародних партнерів, пересування підрозділу, морально психологічного стану в підрозділі 81 окремої аеромобільної бригади А2120 ЗСУ в районі проведення ООС;

-місця дислокації підрозділів 81 окремої аеромобільної бригади А2120 ЗСУ на лінії зіткнення в смт. Зайцеве Бахмутського району Донецької області, кількість їх озброєння, планування ними бойових завдань, оперативної обстановки на лінії зіткнення в смт. Зайцеве Бахмутського району Донецької області;

-місця дислокації 137 окремого батальйону морської піхоти військова частина А3821 на відстані 5 кілометрів від смт. Зайцеве Бахмутського району Донецької області в районі проведення ООС;

-планування бойових завдань 81 окремою аеромобільною бригадою А2120 ЗСУ;

-затримання особи яка збирала відомості розвідувального характеру на лінії зіткнення поблизу смт. Зайцеве Бахмутського району Донецької області в районі проведення ООС;

-результати обстрілу незаконними збройними формуваннями терористичної організації «ДНР» позицій 81 окремої аеромобільної бригади А2120 ЗСУ на лінії зіткнення в смт. Зайцеве Бахмутського району Донецької області;

-пересування військової техніки на залізничному вокзалі в м. Дружківка Донецької області в районі проведення ООС;

-планування та порядку проведення бойових завдань розвідкою ЗСУ на лінії зіткнення в Донецькій області в районі проведення ООС, проведення навчань з відпрацювання переміщень бойової техніки 81 окремою аеромобільною бригадою А2120 ЗСУ з місця дислокації в м. Дружківка Донецької області в смт. Зайцеве Бахмутського Донецької області в районі проведення ООС;

-зміну підрозділів 137 окремого батальйону морської піхоти військова частина А3821 ЗСУ на 10 окрему гірсько-штурмову бригаду військова частина А4267 ЗСУ на відстані 5 кілометрів від смт. Зайцеве Бахмутського району Донецької області на лінії зіткнення в районі проведення ООС;

-виконання бойових завдань снайперською групою ЗСУ в смт. Зайцеве Бахмутського району Донецької області в районі проведення ООС;

-та за власною ініціативою, надав учасниками терористичної організації «ДНР» згоду на активні диверсійні дії в районі проведення ООС;

чим вчинив інше сприяння діяльності терористичної організації тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи достовірно обізнаним про необхідність отримання відповідного дозволу від компетентного органу МВС України на поводження з вогнепальною зброєю, бойовими припасами, вибуховими пристроями та речовинами, діючи умисно, у не встановлені органами досудового розслідування час, дату й обставини, придбав, носив та зберігав вогнепальну зброю та бойові припаси, без дозволу компетентного органу МВС України, тобто на порушення вимог Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої Наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 та Постанови ВР України № 2471-XII від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна».

Так, ОСОБА_1 у не встановлені органами досудового розслідування час, дату, місце й обставини незаконно придбав:

-вогнепальну зброєю - пістолет «Blow F92» серійний номер « НОМЕР_3 » калібру 9 мм Р.А.;

-боєприпаси - 13 патронів з маркуваннями «АЕ 9мм», 2 патрони із маркуванням «MFS 9mm P.A.Knall», два патрони 16 калібру, 50 спортивно-мисливських патронів кільцевого займання калібру 5,6 мм;

-обріз двоствольної гладкоствольної мисливської рушниці, який має конструктивні ознаки вогнепальної зброї,

які у не встановлений досудовим розслідування час та дату перемістив в будинок свого батька ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , для подальшого їх зберігання.

Також, ОСОБА_1 у не встановлені органами досудового розслідування час, дату, місце й обставини незаконно придбав боєприпаси:

-оборонну ручну осколкову гранату типу Ф-1, яка складається і корпусу гранати типу Ф-1 та запалу типу УЗРГМ;

-1 пістолетний патрон калібру 7,62х25мм;

-118 патронів калібру 5,45х39мм;

-3 гвинтівкових патронів калібру 7,62х54;

-3 патрони калібру 7,62х39мм,

які у не встановлений досудовим розслідування час та дату перемістив до квартири, в якій проживав за адресою: АДРЕСА_1 . В подальшому, 09.05.2021 діючи умисно, з метою приховування своєї злочинної діяльності, ОСОБА_1 перемістив вказані боєприпаси в будинок свого батька ОСОБА_5 за адресою:

АДРЕСА_2 , для подальшого їх зберігання.

10.06.2021 в ході обшуку будинку батька ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_2 , було виявлено та вилучено вище перераховану зброю та боєприпаси.

Таким чином, ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, з особистих мотивів, будучи достовірно обізнаним про необхідність отримання відповідного дозволу від компетентного органу МВС України на поводження з вогнепальною зброєю, бойовими припасами, вибуховими пристроями та речовинами, діючи умисно, у не встановлені органами досудового розслідування час, дату й обставини, придбав, носив та зберігав вогнепальну зброю та бойові припаси, без дозволу компетентного органу МВС України, тобто на порушення вимог Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої Наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 та Постанови ВР України № 2471-XII від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна», чим вчинив носіння, зберігання та придбання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.

Таким чином, своїми умисними діями, ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 258-3 КК України - інше сприяння діяльності терористичної організації, та ч. 1 ст. 263 КК України - носіння, зберігання та придбання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

У підготовчому судовому засіданні надана угода про визнання винуватості укладена між Прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил Зубко Андрієм Олександровичем, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №42021051110000008 від 15.03.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 263 КК України, з одного боку, та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з іншого боку, на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України в приміщенні службового кабінету № 3 слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у

м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях, розташованого за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Морських Десантників, 20, за участю захисника Доброхотової Анастасії Анатоліївни.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому ОСОБА_1 узгоджене сторонами покарання за ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 263 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 , визнав себе винним за ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 263КК України та підтвердив обставини скоєних ним злочинів за ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 263 КК України, які викладені в обвинувальному акті. Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Доброхотова А.А. просили вказану угоду затвердити і призначити ОСОБА_1 узгоджену в ній міру покарання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно даної угоди прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил Зубко Андрій Олександровича та обвинувачений ОСОБА_1 , дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 263 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин.

Обвинувачений ОСОБА_1 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 263 КК України, вчинених ним за викладених вище обставин у повному обсязі повідомленої йому підозри та висунутого обвинувачення.

Обвинувачений ОСОБА_1 під час досудового розслідування і судового розгляду щиро покаявся у скоєному злочині та активно сприяв розкриттю злочину.

Обвинувачений ОСОБА_1 під час судового провадження зобов`язується:

а) беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 263 КК України;

б) щиро каятися.

в) у разі затвердження угоди про визнання винуватості, виконати призначене покарання.

Сторони угоди про визнання винуватості підтверджують, що її укладення є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також, враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, а також беззастережне визнання своєї винуватості, крім того, враховуючи, що на його утриманні перебуває неповнолітня дитина 2006 року народження і малолітня дитина 2014 року народження та те, що ОСОБА_1 за місцем роботи характеризується позитивно, брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, беручи до уваги інтереси суспільства і відсутність обставин, передбачених ст. 67 КК України, що обтяжують покарання ОСОБА_1 , а також, враховуючи низку обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_1 , та істотно впливають на прийняття рішення про можливість укладення угоди про визнання винуватості та обумовлення міри покарання за вчинені злочини, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, а також роз`яснень, що містяться у п. 12 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 13 від 11.12.2015 «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод», сторони вважають за можливе при призначенні покарання ОСОБА_1 , за вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 263 КК України, застосувати норми ст. 69 КК України, та погоджуються на призначення останньому покарання нижчого від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 1 ст. 258-3 КК України. З урахуванням ст. 69 КК України сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_1 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, у вигляді позбавлення волі строком на 6 (шість) років, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі. На підставі ст. ст. 70, 72 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, сторони дійшли згоди на призначення ОСОБА_1 , остаточного покарання за вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 263

КК України, у вигляді позбавлення волі строком на 6 (шість) років.

В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання. Обвинувачений ОСОБА_1 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України. У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно зі ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам; особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, та ч. 1 ст. 263 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином. Судом встановлено, що ОСОБА_1 під час досудового розслідування щиро покаявся у скоєних злочинах та активно сприяв розкриттю злочину, співпрацював з органом досудового розслідування у викритті кримінального правопорушення вчиненого іншою особою, а саме надав свідчення про учасників незаконних збройних формувань терористичної організації «ДНР» із числа жителів міста Дружківка Донецької області в рамках кримінального провадження № 22014050000000097 від 08.08.2014 року за ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Таким чином, розглянувши угоду, вислухавши доводи сторін, суд вважає, що угода підлягає затвердженню, оскільки відповідає вимогам ст. ст. 469 та 472 КПК України, дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 263 КК України кваліфіковані правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін, обвинувачений може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, фактичні підстави для визнання винуватості останнього наявні, узгоджена міра покарання відповідає санкції кримінального закону, особі обвинуваченого та загальним засадам призначення покарання, визначених у ст. ст. 65, 66, 69 КК України.

Підстави відмови у затвердженні угоди, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлені.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.

Цивільний позов не заявлено.

Питання речових доказів необхідно вирішити відповідно до норм КПК України.

Керуючись ст. ст. 314, 374, 394, 468, 469, 472-475 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

у х в а л и в :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 2 серпня 2021 року між Прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил Зубко Андрієм Олександровичем, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №42021051110000008 від 15.03.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 263 КК України, з одного боку, та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з іншого боку, на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України в приміщенні службового кабінету № 3 слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях, розташованого за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Морських Десантників, 20, за участю захисника Доброхотової Анастасії Анатоліївни (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №5591 від 28.09.2019).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 258-3 КК України, ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання за ч. 1 ст. 258-3 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 6 (шість) років, за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 70, 72 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточно до відбування покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 (шість) років.

Запобіжний захід ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою - залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 рахувати з моменту затримання, тобто з 10.06.2021 року.

Зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 10.06.2021 року по день набрання законної сили вироком суду у відповідності з вимогами ч. 5 ст. 72 КК України.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави витрати на проведення експертизи № СЕ -19/105-21/4719 - БЛ від 30.06.2021 року в кримінальному провадженні № 42021051110000008 (балансовий рахунок 3111 «Надходження до загального фонду державного бюджету», код бюджетної класифікації доходу: 24060300 «Інші надходження». Призначення платежу: за висновок експерта № СЕ -19/105-21/4719 - БЛ від 30.06.2021 року) у сумі 2059,44 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави витрати на проведення експертизи № СЕ -19/105-21/4724 - БЛ від 30.06.2021 року в кримінальному провадженні № 42021051110000008 (балансовий рахунок 3111 «Надходження до загального фонду державного бюджету», код бюджетної класифікації доходу: 24060300 «Інші надходження». Призначення платежу: за висновок експерта № СЕ -19/105-21/4724 - БЛ від 30.06.2021 року) у сумі 4976,98 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави витрати на проведення комп`ютерно - технічної експертизи за висновком експерта № 77 від 21.07.2021 року (назва організації: Український науково - дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України; адреса: 03113, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 3. Реквізити - IBAN:UA658201720313241001201007395 ДКСУ в м. Києві, код ЄДРПОУ 20001993) у сумі 4118,64 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави витрати на проведення комп`ютерно - технічної експертизи за висновком експерта № 74 від 13.07.2021 року (назва організації: Український науково - дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України; адреса: 03113, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 3. Реквізити - IBAN:UA658201720313241001201007395 ДКСУ в м. Києві, код ЄДРПОУ 20001993) у сумі 4118,64 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави витрати на проведення комп`ютерно - технічної експертизи за висновком експерта № 72 від 08.07.2021 року (назва організації: Український науково - дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України; адреса: 03113, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 3. Реквізити - IBAN:UA658201720313241001201007395 ДКСУ в м. Києві, код ЄДРПОУ 20001993) у сумі 4118,64 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави витрати на проведення вибухотехнічної експертизи за висновком експерта № 75 від 19.07.2021 року (назва організації: Український науково - дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України; адреса: 03113, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 3. Реквізити - IBAN:UA658201720313241001201007395 ДКСУ в м. Києві, код ЄДРПОУ 20001993) у сумі 2745,76 гривень.

Речові докази:

-Зброю та боєприпаси: 113 патронів калібру 5,45х39 мм; 5 стріляних гільз патронів калібру 5,45х39 мм; стріляну гільзу та кулю патрона калібру 7,62х25 мм; 1 патрон калібру 7,62х39 мм; 2 стріляні гільзи та 2 стріляні кулі патронів калібру 7,62х39 мм; 1 патрон калібру 7,62х54 мм; 2 стріляні гільзи та 2 стріляні кулі патронів калібру 7,62х54мм; 47 патронів калібру 5,6 мм; 3 стріляні гільзи та 3 стріляні кулі патронів калібру 5,6 мм; 1 патрон 16 калібру; стріляна гільза патрону 16 калібру; 32 патрона калібру 9 мм Р.А.; 10 стріляних гільз патронів калібру 9 мм Р.А.; пістолет Blow F92 серійний номер НОМЕР_4 ; обріз рушниці; три марлевих тампона з вмістом каналу стволів пістолета та обрізу рушниці; три контрольних марлевих тампона, що зберігаються у ВГЗ 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганський областях- залишити останнім за належністю;

-Мобільний телефон Nokia 5140і з ІМЕІ НОМЕР_5 ; Мобільний телефон Nokia 2600 з ІМЕІ НОМЕР_6 ; Мобільний телефон Nokia 2710-с-2 з ІМЕІ НОМЕР_7 ; Мобільний телефон Nokia Х2-00 з ІМЕІ НОМЕР_8 ; Мобільний телефон Siemens А55 з ІМЕІ НОМЕР_9 ; Мобільний телефон Samsung SM-J701F/DS з ІМЕІ НОМЕР_10 та з ІМЕІ 2 - НОМЕР_11 ; тримач для SIM-картки із цифровими позначеннями НОМЕР_12 ; SIM-картка оператора Life з цифровими позначеннями НОМЕР_13 ; SIM-картка оператора Beeline з цифровими позначеннями НОМЕР_14 … НОМЕР_15 … НОМЕР_16 ; SIM-картка оператора МТС з цифровими позначеннями НОМЕР_17 ; планшет Pioneer PI - 711; планшет Lenovo A33-HV з ІМЕІ НОМЕР_18 , які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_5 , залишити останньому за належність;

-ноутбук марки АCER s/n NXMS5ER004509000493400 з зарядним пристроєм, передані на відповідальне зберігання ОСОБА_6 , залишити останній за належністю;

-мобільний телефон марки Lenovo ІМЕІ 1) НОМЕР_19 , ІМЕІ 2) НОМЕР_20 , s/n НОМЕР_21 , який зберігається у слідчому відділі 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області і) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях, передати ОСОБА_5 за належністю.

З підстав, передбачених частиною 4 статті 394 Кримінального процесуального кодексу України, вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок , якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом Апеляційної інстанції.

Суддя О.О.Худіна