Ухвала суду № 98821998, 05.08.2021, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа №278/2279/21

У Х В А Л А

05 серпня 2021 року м. Житомир

Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О. М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання права власності на частину нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з вище вказаною позовною заявою.

Частиною 4 ст. 177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Всупереч наведеному позивач не додав до заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (надано квитанцію про сплату судового збору у сумі 500 грн).

Разом з тим, остання звернулась до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, обґрунтоване тим, що вона має на утриманні двоє малолітніх дітей, а дохід від підприємницької діяльності за 2020 рік становить 22867,22 грн, тому вона не має можливості сплатити у повному обсязі судовий збір за даним позовом.

Дослідивши вказане клопотання, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору з огляду на наступне.

За ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (далі - ЄСПЛ).

ЄСПЛ у рішенні від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України», зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, п. 59).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але небільше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати встановлюється ст. 8 Закону України «Про судовий збір». Так, згідно з вказаною нормою, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Визначене Законом України «Про судовий збір» право суду відстрочити, розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати може бути реалізоване, зокрема, у випадку, коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу фізичної особи за попередній календарний рік (п.1 ч.1 ст. 8 Закону).

У своїх рішеннях «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005року (п. 44) та «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року (п.п. 63-64) ЄСПЛ зазначив, що оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.

Отже, відповідно до принципу диспозитивності та правил доказування у цивільному судочинстві, особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Також суд зауважує, що позивачем не додано до клопотання доказів, з яких вбачалося б, що остання інших доходів не має (довідка з Житомирської ДПІ Житомирського управління ГУ ДФС у Житомирській області, довідка з Пенсійного фонду України, тощо).

Крім того позивач зазначає, що має на утриманні двох малолітніх дітей, однак не надає доказів того, що батько дітей ухиляється від сплати аліментів або доказів того, що позивач є одинокою матір`ю.

Частиною 1 ст. 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на наведене, суд вважає за потрібне залишити позовну заяву без руху.

Керуючись ст. 8 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 81, 185 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання про відстрочення судового збору.

Залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення її недоліків тривалістю 10 (десять) днів з дня отримання примірника позовної заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Дубовік