Ухвала суду № 98820416, 06.08.2021, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 615/1174/21

провадження № 1-кп/631/112/21

У Х В А Л А

про призначення справи до судового розгляду

06 серпня 2021 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Трояновської Т. М.,

за участю секретаря судового засідання М`ячиної Ю. В.,

з боку сторони обвинувачення:

прокурора Шури О. Л.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

з боку сторони захисту:

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

захисника Бессонова В. А.,

розглянувши і перевіривши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні залу судових засідань № 1 Нововодолазького районного суду Харківської області справу з єдиним унікальним № 615/1174/21 за кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 червня 2021 року під № 12021221050000113 щодо вчинення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 121, частиною 2 статті 263 Кримінального кодексу України,

В С ТА Н О В И В:

05 серпня 2021 року за вхідним № 4419/21-вх з Харківського апеляційного суду надійшли матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 121, частиною 2 статті 263 Кримінального кодексу України, що були зареєстровані за № 615/1174/21 (провадження № 1-кп/631/112/21) та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, обліково-статистичної картки справи та Контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду головуючому судді Трояновській Т. М.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року задоволено подання голови Валківського районного суду Харківської області Логвінова А. О. про направлення кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 червня 2021 року під № 12021221050000113 щодо вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 121, частиною 2 статті 263 Кримінального кодексу України, до іншого суду Харківської області, а саме Нововодолазького районного суду Харківської області.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 05 серпня 2021 року було призначено підготовче судове засідання по справі.

Під час підготовчого судового засідання прокурор заявив, що обвинувальний акт складений відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України, підстав для закриття чи зупинення провадження не має. У справі маються всі необхідні для розгляду у судовому засіданні матеріали, вважав за можливе призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Також прокурор вважав за необхідне надати доручення органу пробації підготувати досудову доповідь відносно обвинуваченого відповідно до положень статті 314-1 Кримінального процесуального кодексу України.

Потерпіла ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні не заперечувала проти призначення справи до судового розгляду, повідомивши про відсутність будь-яких клопотань до суду та вказала, що вона примирилась з обвинуваченим й остання простила його.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Бессонов Віталій Анатолійович у підготовчому судовому засіданні не заперечували проти призначення справи до судового розгляду та наданні доручення органу пробації підготувати досудову доповідь відносно обвинуваченого. Також сторона захисту повідомила про відсутність будь-яких клопотань до суду на даний час.

Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт та доданий до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, приходить до висновку, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 складений у відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України і підстав для його повернення прокурору не має.

Провадження за обвинувальним актом відповідно до приписів статті 33 та частин 5 та 6 статті 34 Кримінального процесуального кодексу України підсудне Нововодолазькому районному суду Харківської області. Підстав для закриття провадження у справі за підпунктами 4 – 8 частини 1 або частини 2 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, як і прийняття рішення за пунктами 1 – 4 частини 3 статті 314 Кримінального процесуального кодексу України, не має.

Істотних порушень вимог Кримінального процесуального законодавства України, які б перешкоджали призначенню справи до судового розгляду, не встановлено.

У підготовчому судовому засіданні, відповідно до положень частини 2 статті 318, пунктів 19, 25 та 26 частини 1 статті 3 Кримінального процесуального кодексу України, судом визначено коло осіб з боку сторони обвинувачення та захисту, які братимуть участь у судовому розгляді.

З метою забезпечення суду інформацією, що характеризує особу обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання, слід доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

При вирішенні питань, пов`язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого ОСОБА_2 з`ясовано, що відповідно до ухвали слідчого судді Валківського районного суду Харківської області Товстолужського О. В., постановленої 11 червня 2021 року задоволено клопотання органу досудового розслідування та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком до 09 серпня 2021 року (включно) з визначенням застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90800 гривень 00 копійок.

У судовому засіданні прокурор Валківського відділу Богодухівської окружної прокуратури Харківської області Шура Олексій Леонідович звернувся до суду з письмовим клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , яке мотивував наявністю у провадженні обставин, визначених пунктами 1 – 4 частини 1 та частиною 2 статті 177, статтями 183, 184, частиною 1 статті 194 статтями 199, 315 Кримінального процесуального кодексу України. На думку прокурора, у розрізі того, що причетність обвинуваченого до указаних кримінальних правопорушень – злочинів, підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, є дійсними ризики, визначені статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, як то можливість переховуватись від суду, про що свідчить відсутність стійких соціальних зв`язків та тяжкість ймовірного покарання, яка загрожує обвинуваченому; перешкоджання кримінальному провадженню іншим шляхом, а саме шляхом створення уявних доказів його невинуватості, враховуючи тяжкість злочинів та розуміючи можливість отримати значний термін покарання.

Також, прокурор зазначив, що суд при вирішенні питання про обрання виду запобіжного заходу у виді тримання під вартою особи, своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Враховуючи те, що ОСОБА_2 являється місцевим мешканцем, розуміючи невідворотність покарання та побоюючись отримати покарання у вигляді позбавлення волі, матиме змогу впливати на потерпілу або свідків по кримінальному провадженню з метою зміни їх показань, в тому числі шляхом вмовлянь чи залякування, тим самим перешкоджатиме кримінальному провадженню. Крім цього, у відповідності до чинного кримінального процесуального законодавства, ОСОБА_2 були вручені копії відповідних процесуальних документів, серед яких є процесуальні документи з даними свідків, тому ймовірна можливість, що в разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, підозрюваний зможе впливати на вказаних учасників кримінального провадження.

Підстави для зміни міри запобіжного заходу, на думку прокурора, на даний час відсутні, дані, що характеризують особу обвинуваченого також не змінилися. Тому з метою забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні, беручи до уваги неможливість запобігання вищезазначеним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, прокурор просив застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави у відповідності до пункту 1 частини 4 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України.

Потерпіла ОСОБА_1 у судовому засіданні зауважила, що ніяких претензій до обвинуваченого не має.

У судовому засіданні сторона захисту заперечувала проти застосування заходу забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_2 у розрізі не доведення, на їх переконання, обставин регламентованих пунктами 1 – 3 частини 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України.

Ризики, названі прокурором, на думку обвинуваченого та його захисника, не є доведеними та переконливими, а лише обумовлюються припущенням учинення певних дій.

Захисник обвинуваченого акцентував увагу суду, що його підзахисний не намагався уникнути відповідальності та активно сприяв проведенню досудового розслідування, потерпіла ніяких претензій до ОСОБА_2 не має.

Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження та проаналізувавши в системного зв`язку усі наявні на даному етапі судового слідства у матеріалах справи докази на обґрунтування доцільності обрання заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, приходить до наступного.

Згідно з частиною 1 статті 1 Кримінального процесуального кодексу України, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (частина 2 статті 1 Кримінального процесуального кодексу України).

Відповідно до положень статті 2 Кримінального процесуального кодексу України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим (частина 3 статті 315 Кримінального процесуального кодексу України).

Приписами частини 3 статті 331 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 Кримінального процесуального кодексу України.

При цьому суд враховує положення частини 1 статті 131 вищевказаного нормативного акту України які обумовлюють, що заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 2 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Вимогами статті 178 Кримінального процесуального кодексу України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.

Відповідно до положень статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені пунктами 1 – 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями статті 178 Кримінального процесуального кодексу України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого та визначені у пунктах 1 – 12 частини 1 вказаної статті.

В даному випадку, за обставин, викладених у сформульованому обвинуваченні, у вказаному кримінальному провадженні було висунуто обвинувачення ОСОБА_2 , за вчинення тяжкого злочину, передбаченого частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України, яка передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років та за вчинення нетяжкого злочину, передбаченого частиною 2 статті 263 Кримінального кодексу України, санкція якої також передбачає такий вид покарання як позбавлення волі на строк до трьох років.

В ході обговорення питання доцільності обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого, відповідно до обвинувального акту та долучених до кримінального провадження матеріалів встановлено такі відомості: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: село Старий Мерчик Богодухівського (Валківського) району Харківської області, громадянин України, офіційного працевлаштування не має, на життя заробляє випадковими заробітками, не одружений, зі слів перебуває у фактичних шлюбних відносинах, доказів щодо наявності на утриманні неповнолітніх дітей або непрацездатних батьків суду не надано. Вказане свідчить про відсутність стійких соціальних зв`язків у обвинуваченого.

Обвинувачений на час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров`я не має специфічних особливостей стану здоров`я, не відноситься до осіб з інвалідністю, має типові соціальні зв`язки для особи його віку та статусу, прийнятну репутацію.

Відповідно, аналізуючи указані фактори у цьому провадженні в їх сукупності на предмет перевірки дійсності у справі обставин визначених частиною 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, суд ураховує, що застосування до підозрюваного будь-якого запобіжного заходу першочергово передбачає наявність обґрунтованої підозри.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що передбачено частиною 5 статті 9 Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (наприклад, пункт 32 рішення від 30 серпня 1990 року у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86)) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04)).

В даному випадку судовий розгляд кримінального провадження не завершений та знаходиться на стадії підготовчого судового провадження.

Наведеного вище достатньо для висновку, не вирішуючи питання про доведеність вини під час розгляду клопотання, що підозра відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 відповідно до ухвали слідчого судді Валківського районного суду Харківської області від 11 червня 2021 року, закінчується 09 серпня 2021 року.

На цей час в даному кримінальному провадженні обвинуваченого, потерпілу та свідків не допитано, докази передбачені статтею 84 Кримінального процесуального кодексу України з боку сторони обвинувачення та захисту, не досліджені, у зв`язку з чим, враховуючи наведені дані суд вважає, що обставини регламентовані статтею 177, пунктами 1, 2 частини 1 статті 194 вказаного Кодексу є дійсними, беручи до уваги наявні дані, які підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що обвинувачений має певне відношення до подій відображених в обвинувальному акті (суд не удається на цій стадії до оцінки його дій та ролі з точки зору норм Кримінального кодексу України, а лише констатує факт, того, що вони пов`язані з цими подіями).

Таким чином, під час розгляду заявленого клопотання, суд вважає, що в даному конкретному випадку продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1 та 3 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.

Так, ОСОБА_2 може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки обвинувачений не має міцних соціальних зв`язків, обвинувачується у вчиненні двох злочинів, один із яких є тяжким злочином проти здоров`я особи.

Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій.

При цьому, Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) суд використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України у цьому кримінальному провадженні щодо обвинуваченого.

Та з його урахуванням суд погоджується з аргументами прокурора про наявність ризику перешкоджати кримінальному провадженню.

Також, реальним є ризик переховування, адже наявність певного ризику/ризиків, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, а у даному конкретному випадку, такий ризик є обґрунтованим, оскільки він належним чином умотивований прокурором та підтверджується наявними матеріалами.

Слушним є і ризик впливу на потерпілу та свідків.

Так, оцінюючи наявність цього ризику у кримінальному провадженні, суд виходить з встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від свідків, потерпілого у кримінальному провадженні на різних його етапах, та уважає, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань цих осіб безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Тим самим, не виключена ймовірність того, що обвинувачений не будучи обмеженим у спілкуванні із цими особами, яким відомі обставини вчинення злочину у яких останній обвинувачується, він може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Тим самим, наявності ризику впливу на свідків, потерпілу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, потерпілого та дослідження їх судом.

Разом із тим, прокурором не доведено належними та допустимими доказами наявність ризику знищити, сховати або спотворити речові докази у справі, які на даний час вилучені та долучені до матеріалів справи.

Враховуючи вищевикладене, як наслідок є дійсними обставини визначені пунктами 1 та 2 частини 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно ж до наведеної нори права наявність ризику є підставою для застосування запобіжного заходу, а тому визначаючись з тим, який саме запобіжний захід на даному етапі у кримінальному провадженні убезпечить від його настання, суд ураховує таке.

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.

При оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачені частиною 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

З огляду на викладене суд у ракурсі установлених фактичних обставин уважає, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є достатнім заходом забезпечення кримінального провадження, таким, потреба у застосуванні якого, на сьогодні є дійсною, та сприймає його застосування, як доречне (слушне) в цей час, адже саме він, по-перше, буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та по-друге, зможе запобігти ризикам, які передбачені статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, та які були встановлені судом.

У ході даного розгляду не установлено факту того, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам.

Будь – яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Таким чином, обставини регламентовані статтею 178 Кримінального процесуального кодексу України, у світлі даних про особу обвинуваченого, не є такими, що вказують на відсутність передумови визначеної пунктом 3 частини 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України у поєднанні з характером висунутого обвинувачення та проведеним комплексом досліджених у цій справі доказів та тих, які тільки мають бути в ньому вчинені.

Як наслідок, на даний час наявні обставини визначені статтею 177, пунктам 1 – 3 частини 1 статті 194, статтями 315, 331 Кримінального процесуального кодексу України, які в своїй сукупності вказують на дійсність обставин, як слушних щодо викладу обставин, які дають підстави обвинувачувати особу у вчиненні кримінальних правопорушень.

Враховуючи викладене вище, на даний час відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, що в свою чергу виправдовує подальше обмеження права обвинуваченого ОСОБА_2 перебувати на волі.

Таке судове рішення не суперечить вимогам статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Приймаючи до уваги, що дане кримінальне провадження в суді першої інстанції не завершено до спливу встановленого ОСОБА_2 строку тримання під вартою, суд вважає за доцільне на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів та оцінених в сукупності з усіма обставинами, у тому числі визначеними статтями 177, 178, 183, 194, 315 та 331 Кримінального процесуального кодексу України, обрати відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою у межах строків визначених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Частиною 3 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України покладено на суд обов`язок, при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Прокурор у своєму клопотанні та у судовому засіданні просив не визначати розмір застави ОСОБА_2 , посилаючись на пункт 1 частини 4 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, а саме, що останній вчинив злочин із застосуванням насильства.

Разом із тим, в даному випадку суд вважає за можливе виходячи з положень частини 3 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України визначити обвинуваченому ОСОБА_2 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Вирішуючи питання щодо розміру застави суд виходить з приписів пункту 2 частини 5 статті 182 Кримінального процесуального кодексу України, який передбачає, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчинені тяжкого злочину в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також бере до уваги майновий стан обвинуваченого та його відношення до скоєного та вважає за необхідне визначити ОСОБА_2 заставу у розмірі, що дорівнює сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, саме такий розмір застави буде здатний забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Абзацом 3 статті 7 Закону України № 1082-ІХ від 15 грудня 2020 року «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 року встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб в сумі 2270 гривень, а отже розмір застави становитиме 90800 гривень 00 копійок.

Таким чином, підготовка до судового розгляду є завершеною.

Відповідно до частини 1 статті 316 Кримінального процесуального кодексу України після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

Враховуючи, що під час підготовчого судового засідання не були встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1 – 4 частини 3 статті 314 Кримінального процесуального кодексу України, суд приходить до висновку про необхідність призначення справи за кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 червня 2021 року під № 12021221050000113 щодо вчинення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 121, частиною 2 статті 263 Кримінального кодексу України, до судового розгляду.

Судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені частиною 2 статті 27 Кримінального процесуального кодексу України відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 1 – 29, частинами 1 та 11 статті 31, статтею 33, частинами 5 та 6 статті 34, статтею 35, частиною 2 статті 110, статтями 131 – 132, 134 – 138, 176 – 178, 182 – 184, 186, 193 – 194, 196, 291,314 – 316, 331, 369 – 372, частиною 2 статті 392, частиною 5 статті 532, статтею 533 Кримінального процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В:

Призначити судовий розгляд справи з єдиним унікальним № 615/1174/21 (провадження № 1-кп/631/112/21) за кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 червня 2021 року під № 12021221050000113 щодо вчинення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 121, частиною 2 статті 263 Кримінального кодексу України, у відкритому судовому засіданні на 11 серпня 2021 року о 10 годині 30 хвилин в приміщенні залу судових засідань Нововодолазького районного суду Харківської області.

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому у виді тримання під вартою – задовольнити частково.

Обрати відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Харківській слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів, а саме до 04 жовтня 2021 року.

Одночасно визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 800 (дев`яносто тисяч вісімсот) гривень 00 копійок.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (номер рахунку UA208201720355299002000006674, МФО банку одержувача 820172, код отримувача за ЄДРПОУ 26281249, отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, банк отримувача ДКСУ у місті Київ, призначення платежу застава, справа № 615/1174/21, номер провадження № 1-кп/631/112/21, з обов`язковою вказівкою П.І.Б. обвинуваченого.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в даній ухвалі протягом дії цієї ухвали.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 червня 2021 року під № 12021221050000113 щодо вчинення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 121, частиною 2 статті 263 Кримінального кодексу України;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити, що у разі внесення застави у визначеному в ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти, та повідомити усно і письмово Нововодолазький районний суд Харківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в ухвалі, ОСОБА_2 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити ОСОБА_2 , що з моменту звільнення його з-під варти у зв`язку з внесенням застави він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Визначити термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави до 04 жовтня 2021 року.

Попередити ОСОБА_2 або заставодавця, що у разі невиконання обов`язків покладених судом, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зобов`язати прокурора Валківського відділу Богодухівської окружної прокуратури Харківської області негайно повідомити близьких родичів ОСОБА_2 про тримання під вартою останнього.

Доручити представнику Валківського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України ( Харківська область, місто Валки, вулиця Харківська, будинок № 13) підготувати в строк до 11 серпня 2021 року досудову доповідь щодо обвинуваченого:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища міського типу Старий Мерчик Богодухівського (Валківського) району Харківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала підлягає до негайного виконання після її проголошення.

У судове засідання викликати учасників кримінального провадження.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області протягом семи днів з часу її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання - ухвала, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала, що набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

Суддя: Т. М. Трояновська