Ухвала суду № 98819461, 05.08.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/8365/21 1-кс/335/4405/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2021 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Стеценко А.В., за участю секретаря судового засідання Резніченко Ю.В., прокурора Юзько Н.А., слідчого Пержило О.А., захисника Запорожця О.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12021082060000935 від 03.08.2021 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, має повну середню освіту, не одруженому, офіційно не працевлаштованому, дітей на утриманні не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженому:

- 22 грудня 2010 року, Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, за ч. 2 ст. 186 КК України, за вчинення якого було призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75, 76 КК України, було звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;

- 12 грудня 2012 року, Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, за ч. 2 ст. 186 КК України, за вчинення якого було призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України, було звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;

- 02 жовтня 2013 року, Жовтневим районним судом м. Запоріжжя, за ч. 3 ст. 185 КК України – кримінальна справа закрита;

- 17 лютого 2016 року, Жовтневим районним судом м. Запоріжжя, за ч. 2 ст. 186 КК України, за вчинення якого було призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі;

- 18 червня 2018 року, Ленінським районним судом м. Запоріжжя, за ч. 3 ст. 185; ч. 2 ст. 186; ч. 1 ст. 309 КК України, за вчинення якого було призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднати до вироку Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03.08.2016 і визначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць;

- 16 березня 2021 року, Запорізькою місцевою прокуратурою № 2 Запорізької області, за ч. 2 ст. 185 КК України, направлено до суду з обвинувальним актом;

- 11 березня 2021 року, Запорізькою місцевою прокуратурою № 2 Запорізької області, за ч. 2 ст. 185 КК України, направлено до суду з обвинувальним актом,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий слідчого відділення Відділу поліції № 1 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Пержило О.А., за погодженням з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Юзько Н.А., звернувся до слідчого суді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в обґрунтування якого зазначив, що зібраними під час досудового розслідування доказами встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

З наданих слідчому судді матеріалів вбачається, що СВ Відділу поліції № 1 Запорізького РУП Головного управління Національної поліції в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021082060000935 від 03.08.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідування встановлено, що 03.08.2021, приблизно о 06 год. 00 хв., ОСОБА_1 , маючи умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме: кабельної продукції зв`язку, що належить ПАТ «Укртелеком», діючи повторно та з корисливих мотивів, знаходячись між під`їздами № 14 та № 15 будинку № 72 по вулиці Незалежної України у місті Запоріжжі, за допомогою заздалегідь заготовленого ножа, відрізав кабель ТППеп 30х2х0,4 довжиною 15,7 метра. Проте, не зміг довести свій злочинний намір до кінця з причин, що не залежали від його волі.

03.08.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Посилаючись на те, що підозрюваний будучи особою раніше неодноразово судимою за вчинення корисливих злочинів, судимість за які у встановленому законом порядку не знята та не погашена, на шлях виправлення не став і знову вчинив корисливий злочин, за яке законом передбачене покарання, в тому числі у вигляді позбавлення волі на строк до п`яти років, офіційно не працевлаштований та не має стійких соціальних зв`язків, що підтверджує можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення, слідчий просить застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки на переконання слідчого жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належне виконання підозрюваним його процесуальних обов`язків та запобігти ризикам, що визначені ст. 177 КПК України.

Слідчий та прокурор під час розгляду клопотання його підтримали та просять задовольнити, з підстав, які викладені у клопотанні. Крім того, прокурор повідомив, що в березні 2021 року Запорізькою місцевою прокуратурою № 2 направлено до суду обвинувальні акти у кримінальних провадженнях відносно підозрюваного, за обвинуваченням у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, та ч. 1 ст. 360 КК України. Ухвалами суду від 19.03.2021 та 22.03.2021, копії яких додано до клопотання, у зазначених кримінальних провадженням призначено підготовче судове засідання. ОСОБА_1 у судові засідання за викликом суду жодного разу не прибув, у зв`язку із чим судовий розгляд у зазначених провадженням неодноразово відкладався.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вказуючи на те, що він постійно з`являється на виклики слідчого, мети переховуватися від слідчого та суду він не має та буде належним чином виконувати свої процесуальні обов`язки. Просили обрати відносно підозрюваного більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою.

Крім того, підозрюваний суду повідомив, що йому відомо про те, що обвинувальні акти у кримінальних провадженнях, за обвинуваченням його у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, та ч. 1 ст. 360 КК України направленні до суду. У деякі судові засідання він з`являвся оскільки не отримував повістки. Деякі судові засідання він був вимушений пропустити, зважаючи на карантині обмеження в роботі громадського транспорту м. Запоріжжя.

Розглянувши клопотання про застосування запобіжного заходу, дослідивши додані до нього матеріали, вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя встановив наступне. Захисник у судовому засіданні проти клопотання заперечував, вважав недоведеними ризики, про які зазначено у клопотанні та наведено прокурором, посилаючись, в тому числі, на наявність обставин, в силу яких підозрюваний не має наміру переховуватися.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що СВ Відділу поліції № 1 Запорізького РУП Головного управління Національної поліції в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021082060000935 від 03.08.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

03.08.2021 о 06 год. 55 хв., ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України, та 03.08.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , особу підозрюваного, який стійких соціальних зв`язків не має, непрацевлаштований, проживає не за місцем реєстрації місця проживання, попереднє засудження за вчинення корисливих злочинів.

Виходячи з того, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризику переховування, та, виходячи з відсутності у підозрюваного стабільного доходу, приходить до висновку про наявність ризику вчинення ним інших злочинів.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Подвезько проти України» крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.

Зазначені обставини дають підстави для висновку, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів розслідування й суду, оскільки протягом розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та наявність обставин, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а також для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні, слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу.

У зв`язку з цим, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

У відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК, слідчий суддя вирішує питання про визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, розмір якої у відповідності до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину встановлюється у розмірі від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, враховує матеріальний стан підозрюваного, тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, та з урахуванням ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2021 складає 2270 грн., вважає за необхідне визначити заставу в межах, передбачених п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме 10 (десять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, а саме: прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися за межі м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Виходячи з вимог ст. 115 КПК України строк дії запобіжного відносно підозрюваному ОСОБА_1 слід обраховувати з дня його затримання – з 03.08.2021, та у відповідності до ст. 197 КПК України, згідно якої строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу - до 01.10.2021 включно.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 376, 395 КПК України, слідчий суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, який обраховувати з дня затримання підозрюваної особи – 03 серпня 2021 року, до 01 жовтня 2021 року включно.

Визначити відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 22700 (двадцять від тисячі сімсот) гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області за наступними реквізитами: Отримувач - ТУ ДСА в Запорізькій області, Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26316700; Номер розрахунку (IBAN): UA378201720355249002000001205; Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ; МФО 820172, призначення платежу – застава ОСОБА_1 .

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:

- прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися за межі м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення – негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов`язки, що покладаються у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та наслідки їх невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Встановити строк дії даної ухвали до 01.10.2021 включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.

Повний текст ухвали складено 05.08.2021.

Слідчий суддя А.В. Стеценко