Рішення № 98818888, 06.08.2021, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/2508/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2021 року м.Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Бєлостоцької О.В.

при секретарі Теліціній О.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому зазначив, що є інвалідом 3 групи внаслідок війни, має право на пільги, передбачені законодавством України для ветеранів війни, зокрема статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». В квітні 2020 року отримав щорічну одноразову виплату до 5 травня у розмірі, що дорівнює розміру, встановленому для осіб з інвалідністю внаслідок війни третьої групи, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 112 від 19 лютого 2020 року - а саме 3160 гривень 00 копійок. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року визнано протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради щодо ненарахування та невиплати йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 року в розмірі, передбаченому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Недоплата щорічної разової грошової допомоги становить 8306 гривень 00 копійок (з розрахунку 11466 грн - 3160 грн). Отже, відповідач своєю злочинною бездіяльністю заподіяв йому матеріальну шкоду в розмірі 8306 гривень, що призвело до порушення його конституційних прав у вигляді значного зменшення розміру одноразової допомоги до 05 травня 2020 року. Зазначений факт обурює його як ветерана війни, порушує його права, свободу і честь, негативно впливає на його фізичний та психічний стан, визиває недовіру до діючої влади, загострює хронічні хвороби, на лікування яких відповідач не нарахував і не виплатив в повному обсязі кошти, у зв`язку з чим він не міг придбати необхідні ліки. Своїми діями відповідач безпідставно скасував права, гарантовані йому державою, принизив та образив його як ветерана війни, учасника бойових дій.

Позивач ОСОБА_1 просить:

-визнати нанесену йому відповідачем матеріальну шкоду в сумі 8306 гривень 00 копійок;

-визнати нанесену відповідачем шкоду його здоров`ю;

-зобов`язати відповідача сплатити йому кошти на відновлення здоров`я, моральну шкоду в розмірі 20000 гривень 00 копійок.

15 червня 2021 року суддею Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області постановлено ухвалу про розгляд даної цивільної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради направило на адресу суду та позивача по справі відзив, в якому просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити, посилаючись в обґрунтування своєї позиції на те, що разова грошова допомога за 2020 рік була призначена та виплачена позивачу по справі у розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань». Визнає, що 30 квітня 2021 року рішенням Донецького окружного адміністративного суду позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені - зобов`язано УСЗН Костянтинівської міської ради нарахувати та виплатити на його користь недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі 8306 гривень 00 копійок. Разом з тим, відповідно до ч.ч.1,2, ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Позивачем не доведено заподіяння йому або членам його сім`ї душевних страждань протиправною бездіяльністю відповідача, зокрема, у вигляді погіршення здоров`я та/або настання інших втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, інших негативних явищ, що настали в результаті незаконних дій (бездіяльності) відповідача.

З`ясувавши позицію сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що позивач по справі – ОСОБА_1 (а.с.4-5) є інвалідом 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 (а.с.6).

Як вбачається з довідки Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради від 01 липня 2021 року № 01-22-2136-08, ОСОБА_1 перебуває на обліку як особа з інвалідністю 3 групи внаслідок війни з 02 жовтня 2009 року; отримав разову грошову допомогу до Дня Перемоги 5 травня у 2020 році в розмірі 3160 гривень 00 копійок через установу ПАТ КБ «Приватбанк» на особистий розрахунковий рахунок згідно платіжного доручення № 1155 від 07 квітня 2020 року (а.с.19).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року в адміністративній справі № 200/6065/20-а визнано протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік в розмірі семи мінімальних пенсій за віком; зобов`язано Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік в розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, в розмірі 8306 грн (а.с.24-31).

Частиною першою ст.15 ЦК України передбачене право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною другою статті 16 ЦК України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом, до яких належить і відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно ч.1, п. 2 ч.2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів

Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

3) в інших випадках, встановлених законом.

На підставі ст.1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди у такому випадку є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пункті 32 постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 вересня 2019 року в справі № 916/1423/17 (провадження № 12-208гс18) вказано, що «застосовуючи статті 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акту; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування».

Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади або органу місцевого самоврядування, як правило, є відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року в адміністративній справі № 200/6065/20-а визнано протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік в розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Отже, відповідачем по справі було порушено право позивача ОСОБА_1 на отримання в 2020 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі, передбаченому ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - 7 мінімальних пенсій за віком.

На підставі ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Неправомірна бездіяльності Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради, яка полягала у ненарахуванні та не виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік в розмірі семи мінімальних пенсій за віком доведена позивачем та підтверджується рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року в адміністративній справі № 200/6065/20-а, зважаючи на що посилання представника відповідача у відзиві на недоведеність ОСОБА_1 позовних вимог є безпідставними.

Згідно зі ст. 46 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, рішення Європейського суду є обов`язковими для держав-учасниць Конвенції, суд враховує прецедент практики Європейського суду з прав людини, якою визнана презумпція моральної шкоди. Тобто в разі порушення майнових або цивільних прав "середня", "нормально" реагуюча на протиправну щодо неї поведінку людина повинна відчути страждання (моральну шкоду).

На підтвердження погіршення стану здоров`я позивачем надано виписки із медичної картки № 721, № 1842, № 371, з яких вбачається, що він перебував на лікуванні в період часу з 15 липня 2020 по серпень 2020 року, з 26 жовтня 2020 року по 27 жовтня 2020 року, з 10 грудня по 24 грудня 2020 року, з 18 червня по 10 липня 2021 року (а.с.7-9,23).

Суд відхиляє доводи позивача стосовно погіршення стану його здоров`я внаслідок протиправної бездіяльності відповідача, з огляду на ненадання позивачем доказів на підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між порушенням прав та захворюваннями, на які, як вбачається з виписок із медичної карти (а.с.7-9,23), позивач по справі страждає протягом тривалого часу.

Проте, як зазначено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 січня 2020 року у справі №560/798/16-а (адміністративне провадження №К/9901/38893/18) психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення органом держави чи місцевого самоврядування прав людини, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров`я, можуть свідчити про заподіяння їй моральної шкоди.

Приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи, що позивачем доведено неправомірну бездіяльність Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради відносно нього, що призвело до порушення передбаченого ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» права на отримання в 2020 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, керуючись принципом розумності та справедливості, а також враховуючи ступінь та характер моральних страждань, яких зазнав позивач суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та захист порушеного права ОСОБА_1 шляхом стягнення з відповідача на його користь моральної шкоди в розмірі 4000 гривень 00 копійок.

За змістом ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Враховуючи наведені вище положення ст.16 ЦК України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання нанесеної відповідачем матеріальної шкоди в розмірі 8306 гривень 00 копійок та визнання нанесеної відповідачем шкоди здоров`ю, оскільки такий спосіб захисту цивільних прав не передбачений законодавством.

Крім того, суд вважає за доцільне звернути увагу на те, що розмір недоплаченої позивачу грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік - 8306 гривень встановлений рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року в адміністративній справі № 200/6065/20-а.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а позивач ОСОБА_1 на підставі п.13) ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 454 гривні 00 копійок.

Керуючись ст. ст. 4,19, 82, 259,263, 264, 265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради (адреса місцезнаходження: Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Громова, 14; ідентифікаційний код 03197428) про відшкодування моральної шкоди,- задовольнити частково.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради на користь ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення по справі виготовлений 06 серпня 2021 року.

Суддя