Ухвала суду № 98817012, 05.08.2021, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/9317/19

Провадження по справі №1-кп/635/1183/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2021 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Березовської І.В.,

за участю прокурора – Григорової Г.П.,

захисників – Моїсеєнко К.О., Князєва В.О., Головкова О.М.,

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представника потерпілого – Сичова К.В.,

секретар судового засідання – Савченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 194, ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 263 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 194, ч.3 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н ОВ И В:

В провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходиться зазначене кримінальне провадження.

На підставі ухвали слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 10 жовтня 2019 року відносно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 11 жовтня 2019 року відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Судом неодноразово продовжувався строк тримання під вартою обвинувачених, останній раз на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 09 червня 2021 року на 60 днів - до 07 серпня 2021 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Вимогами п. 2 ч. 3 ст. 331 КПК України передбачено, що до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження застосування до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, посилаючись на те, що ризики, які існували на момент обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , продовжують існувати, застосування до обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам та забезпечити виконання обвинуваченими їх процесуальних обов`язків.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти продовження строку тримання його під вартою, просив обрати щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти продовження строку тримання його під вартою, просив обрати щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 – адвокат Моїсеєнко К.О. у судовому засіданні просила змінити її підзахисному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на нічний домашній арешт за місцем реєстрації обвинуваченого.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Князєв В.О. у судовому засіданні просив змінити його підзахисному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 спливає 07 серпня 2021 року.

Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.

Згідно зі ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

Питання стосовно того, чи була розумною тривалість тримання особи під вартою, не може вирішуватися абстрактно. Наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою має оцінюватися в кожній справі з урахуванням її конкретних обставин. У будь-якій справі тривале тримання під вартою може виявитися виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення у справі «W. проти Швейцарії»).

Продовжуючи 09 червня 2021 року строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , суд виходив з наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме: можливості переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Продовжуючи 09 червня 2021 року строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 , суд виходив з наявності ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме: а саме: можливості переховування від суду, незаконного впливу на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення.

При вирішенні питання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд приймає до уваги розумність сукупної тривалості їх перебування під вартою та зазначає про надмірну тривалість такого строку по даному кримінальному провадженню, який складає понад двадцять місяців, при цьому враховує незабезпечення прокурором явки свідків сторони обвинувачення, у зв`язку з чим розгляд справи неодноразово відкладався, що потягло за собою порушення розумних строків тримання особи під вартою, а тому вважає за необхідне розглянути питання про можливість запобігання зазначеним ризикам при зміні запобіжного заходу на більш м`який.

Крім того, при вирішенні зазначеного питання суд враховує особи обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , дані про міцність соціальних зв`язків, наявність у ОСОБА_1 постійного місця проживання за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , наявність у ОСОБА_2 постійного місця проживання за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , відсутність у останніх судимостей, що підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Окрім наведеного, суд бере до уваги, що у даному кримінальному провадженні обвинувачені в судовому засіданні дали покази та визнали свою винуватість за ч.2 ст. 194, ч.3 ст. 185 КК України. Представник потерплого також допитаний в судовому засіданні.

Тривалість судового розгляду та надмірний строк тримання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під вартою значно зменшують ризик їх переховування від суду, впливу на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення, але, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує їм у разі визнання їх винуватими, суд вважає, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, продовжують існувати, а тому є підстави для застосування до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладанням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. Суд вважає, що такий захід є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених та запобігання спробам переховування від суду, впливу на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки виключає можливість обвинувачених залишати житло цілодобово.

Як вбачається зі змісту положень параграфу 1 глави 18 КПК України, питання про застосування, зміну або продовження запобіжного заходу, виходячи з принципів змагальності та диспозитивності кримінального провадження, судом вирішується виключно на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, обов`язок по доведенню існування ризиків, які дають підстави для застосування чи продовження запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою, покладається на сторону обвинувачення.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, встановленим ст. 177 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 197, 199, 331 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – відмовити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, який полягає в забороні обвинуваченому цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .

Змінити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, який полягає в забороні обвинуваченому цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 .

Зобов`язати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на період часу дії вказаної ухвали:

-прибувати до суду за кожною вимогою;

-утримуватися від будь-якого спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну (в разі їх наявності);

-носити електронний засіб контролю.

Строк дії ухвали визначити до 05 жовтня 2021 року включно.

Попередити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що в разі невиконання вищевказаних зобов`язань до них може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Попередити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що відмова від носіння засобу електронного контролю, умисне зняття, пошкодження або інше втручання в його роботу з метою ухилення від контролю, а рівно намагання вчинити зазначені дії є невиконанням обов`язків, покладених судом на обвинуваченого при обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Обвинуваченого ОСОБА_1 негайно доставити до місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Обвинуваченого ОСОБА_2 негайно доставити до місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідному органу Національної поліції негайно поставити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на облік як осіб, щодо яких застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням засобу електронного контролю, і повідомити про це суд.

Роз`яснити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що відповідно до частини п`ятої статті 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за їх поведінкою мають право з`являтися в житло, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на них зобов`язань.

Зобов`язати працівника органу Національної поліції перед застосуванням електронного засобу контролю під розпис роз`яснити обвинуваченим правила користування пристроєм, техніку безпеки поводження з ним та наслідки його зняття або неправомірного втручання в його роботу з метою ухилення від контролю.

Ухвалу направити для виконання до Відділу поліції №3 Харківського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Березовська