Рішення № 98816592, 06.08.2021, Зміївський районний суд Харківської області

Справа № 621/1442/21

Провадження № 2-а/621/17/21

РІШЕННЯ

Іменем України

06 серпня 2021 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Вельможної І.В.,

за участю секретаря судового засідання – Лацько А.В.,

розглянувши за відсутності сторін в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Харківській області, третя особа - командир взводу № 1 роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Харківській області старший лейтенант поліції Морозов Сергій Олександрович про скасування постанови,

в с т а н о в и в:

26.05.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови, в якому просив скасувати постанову серії ДПО18 № 626046 від 18.05.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 8 статті 121, частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що згідно постанови серії ДПО18 № 626046 від 18.05.2021 на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн.

Згідно вищевказаної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі: «18 травня 2021 року о 09 год. 15 хв. керуючи транспортним засобом FIAT, номерний знак НОМЕР_1 , щодо якого порушено строки його тимчасового ввезення на територію України, не будучи при цьому особою, що ввезла вказаний транспортний засіб на митну територію України, здійснив рух по трамвайним коліям зустрічного напрямку, чим порушив п. 11.9 Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративні правопорушення передбачені частиною 8 статті 121, частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З оскаржуваною постановою ОСОБА_1 не погоджується, вважає її протиправною та такою, що винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства України, не відповідає вимогам статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки вказана постанова є неправомірною, винесеною з порушенням Інструкції, від 07.11.2015, якою компетенція органів національної поліції виносити постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене частиною 8 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення без складання відповідного протоколу не передбачено.

Також в оскаржуваній постанові, в порушення вимог статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не зазначено модель транспортного засобу, відсутні посилання на технічний засіб, яким нібито здійснено відеозапис правопорушення.

Крім того, позивач зазначає, що при винесенні постанови були грубо порушені його права, передбачені статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема, відповідачем було проігноровано його клопотання про забезпечення юридичною допомогою при розгляді справи та залучення до участі в справі адвоката або іншого фахівця у галузі права.

На вимогу позивача надати службове посвідчення, поліцейським Морозовим С.О. було надано документ, який не відповідає Постанові Кабінету Міністрів України № 1137, а тому не є відповідною ознакою належності ОСОБА_2 до поліцейського.

У зв`язку з наведеним, ОСОБА_1 просить суд скасувати постанову про накладенні адміністративного стягнення серії ДПО18 №626046 від 18.05.2021, скасувати вказане в ній стягнення, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 27.05.2021 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху.

03.06.2021 позивачем було усунуто недоліки вказаної вище ухвали.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 04.06.2021 у справі відкрито провадження та призначено судовий розгляд на 17.06.2021.

17.06.2021 судовий розгляд адміністративної справи відкладено за клопотанням представника відповідача на 21.07.2021.

12.07.2021до канцелярії суду надійшов відзив представника УПП в Харківській області ДПП Левенцової К.Ю. на позовну заяву ОСОБА_1 в якому представник відповідача повністю заперечує проти позову, просить залишити його без задоволення. У відзиві на позов відповідач вказує, що 18.05.2021 об 09:15 годині командиром взводу № 1 роти № 2 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП старшим лейтенантом поліції Морозовим С.О. виявлено водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом FIAT, номерний знак НОМЕР_1 , щодо якого Митним кодексом України встановлені обмеження, а саме перебування на території України порушенням строків перебування в режимі тимчасового ввезення до одного року. Шляхом перевірки вказаного транспортного засобу через базу даних МВС ІПНП «АРМОР» - «Митниця», старшим лейтенантом поліції Морозовим С.О. було встановлено, що автомобіль FIAT , номерний знак НОМЕР_1 ввезено 05.01.2021 на територію України громадянином ОСОБА_3 , а використовувався ОСОБА_1 , який не ввозив його у на Митну територію України, чим порушено вимоги статті 380 Митного кодексу України, статтю 31 Закону України «Про дорожній рух». Внаслідок чого було винесено постанову серії ДПО18 № 626046, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 8500 грн. Крім того, командиром взводу № 1 роти № 2 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП старшим лейтенантом поліції Морозовим С.О. дотримано вимоги статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у фабулі викладено опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. У графі 8 «до постанови додається» внесено додаток: запис з бодікамер ZM 1929. Під час розгляду справи, позивача було ознайомлено з правами, передбаченими статтею 63 Конституції України та статтями 268, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з матеріалами справи, вирішено питання про притягнення до адміністративної відповідальності у виді штрафу (а.с. 56-63).

21.07.2021 судове засідання відкладено у зв`язку з неявкою учасників до 06.08.2021.

Позивач ОСОБА_1 до канцелярії суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник позивача адвокат Кузьміна Т.Г. до канцелярії суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача Левенцова К.Ю. повідомлена про час, дату та місце проведення судового засідання своєчасно та належним чином у судове засідання 06.08.2021 не з`явилася, у відзиві на позов просила здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами у справі.

Належним чином повідомлена третя особа - командир взводу № 1 роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Харківській області старший лейтенант поліції Морозов С.О. у судове засідання 06.08.2021 не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив, будь – яких заяв з процесуальних питань до суду не надходило.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки немає передбачених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, справу розглянуто за відсутності сторін.

Згідно з частиною 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оцінивши обставини, повідомлені позивачем у позовній заяві, представником відповідача у відзиві на позов, дослідивши надані письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 1 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частин 1-4 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У відповідності до статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати наступні обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 2, 3 статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.05.2021 командиром взводу № 1 роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції Морозовим С.О., складено постанову про накладення на ОСОБА_1 , адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за частиною 8 статті 121, частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу у розмірі 8 500 грн. (а.с.8)

Згідно постанови, 18 травня 2021 о 09:15 годині в м. Харків, в`їзд Семиградський, 15, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом FIAT, номерний знак НОМЕР_2 , щодо якого порушено встановлені Митним кодексом України, строки тимчасового ввезення на митну територію України до одного року. Згідно ІПНП транспортний засіб було ввезено 05.01.2018 громадянином ОСОБА_3 , використовувався ОСОБА_1 , який не ввозив його у на Митну територію України, чим порушено вимоги статті 380 Митного кодексу України, статтю 31 Закону України «Про дорожній рух», здійснив рух по трамвайним коліям зустрічного напрямку, чим порушив п. 11.9 Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 8 статті 121, частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 8, 71).

Переглядом відеозапису з портативного відеореєстратора працівника патрульної поліції встановлено, що поліцейський роз`яснив позивачеві його права і обов`язки, з`ясував, на його думку, всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, виніс оскаржувану постанову, оголосив її та надав позивачу для ознайомлення, будь – яких заперечень при розгляді справи позивач щодо вчинення ним адміністративних правопорушень не висловив, будь – яких клопотань не заявляв, в тому числі і клопотання про забезпечення позивача юридичною допомогою при розгляді справи та залучення до участі в справі адвоката або іншого фахівця у галузі права.

З копії листа в.о. начальника Харківської митниці Державної митної служби України Таранчука С. від 09.07.2021 № 7.14-1/20-01/8.5/345, вбачається, що згідно автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор», транспортний засіб «FIAT STILO» VIN: НОМЕР_3 , з реєстраційним номером НОМЕР_4 був ввезений на митну територію України громадянином ОСОБА_3 (паспорт НОМЕР_5 ) в зоні діяльності Волинської митниці ДФС у митному режимі «тимчасове ввезення» терміном до одного року з метою особистого використання.

Таким чином, суд вважає неспроможним аргумент позивача про те, що оскаржувана постанова не містить відомостей про транспортний засіб (марка, модель, номерний знак), так як з копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 № 626046 від 18.05.2021, вбачається що в графі 5 «Керуючи транспортним засобом (марка, модель)» зазначена марка автомобіля «FIAT», номерний знак « НОМЕР_2 » (а.с. 8, 71).

Також не зайшли підтвердження й доводи позивача, щодо не зазначення поліцейським посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис правопорушення, оскільки відповідно до копії оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 626046 від 18.05.2021, у графу 8 «До постанови додається» внесено додаток: «відео з камер 1929» (а.с. 8, 71).

Щодо посилань позивача про те, що поліцейський при розгляді справи про адміністративне правопорушення не склав протокол, чим порушив положення Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №4395 від 07.11.2015, суд вважає їх необґрунтованим виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

Згідно частини 5 статті 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Адміністративне правопорушення передбачене частиною 8 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення є правопорушенням у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

За таких обставин, суд вважає, що поліцейський при розгляді даної справи правомірно виніс постанову про адміністративне правопорушення, без складання протоколу.

Відповідно до частини 1 статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до частини 8 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту.

Відповідно до частини 4 статті 380 Митного кодексу України тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов`язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

Тимчасове ввезення громадянами-резидентами на митну територію України інших транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року під письмове зобов`язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, та із застосуванням до них заходів гарантування, передбачених розділом Х цього Кодексу.

Транспортні засоби, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД, та причепи до них, що класифікуються за товарною позицією 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які ввозяться громадянами-резидентами у зв`язку з виконанням своїх обов`язків за укладеними трудовими договорами з підприємствами-нерезидентами, що підтверджується документами відповідних компетентних органів країни реєстрації підприємства-нерезидента, для цілей цього Кодексу вважаються транспортними засобами особистого користування. Тимчасове ввезення громадянами-резидентами на митну територію України таких транспортних засобів дозволяється на строк до 10 діб за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, та із застосуванням до них заходів гарантування, передбачених розділом X цього Кодексу.

Строки, передбачені абзацами першим, другим, третім та п`ятим цієї частини, можуть бути продовжені митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.

Відповідно до частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про дорожній рух» транспортні засоби, їх складові частини і комплектуючі вироби, що ввозяться на територію України, підлягають перевірці на відповідність обов`язковим вимогам або повинні мати сертифікат, виданий уповноваженим на це Секретаріатом ЄЕК ООН Адміністративним органом по сертифікації дорожніх транспортних засобів.

Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб.

Такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.

Транспортні засоби, зареєстровані відповідними органами іноземних держав, які ввезені на територію України та перебувають під митним контролем, підлягають вивезенню або поміщенню в інший митний режим у строки, визначені законодавством з питань державної митної справи.

Крім того, позивача постановою, що оскаржується, притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (здійснив рух по трамвайним коліям зустрічного напрямку, чим порушив п. 11.9 Правил дорожнього руху України), проте позивачем не спростовано вчинення зазначеного правопорушення.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 3 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, суд дійшов висновку, що керування позивачем транспортним «FIAT», номерний знак НОМЕР_2 , щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту, підтверджено належними і допустимими доказами.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі "O'Halloran and Francis v. the United Kingdom" будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

З аналізу досліджених обставин, дійшов до висновку, що оскаржувана позивачем постанова винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Кодексу України про адміністративні правопорушення, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо та своєчасно, тому підстави для її скасування відсутні.

Оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, перевіривши всі доводи і заперечення сторін, суд дійшов висновку про залишення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 № 626046 від 18.05.2021 без змін, а позовну заяву без задоволення.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 8, 9, 12, 77, 241-243, 246, 255, 268, 269, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 7, 9, 121, 122, 222, 247, 251, 258, 268, 276, 280, 283, 287, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення ,

в и р і ш и в:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Харківській області, третя особа - командир взводу № 1 роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Харківській області старший лейтенант поліції Морозов Сергій Олександрович про скасування постанови – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, з одночасним надсиланням апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 06.08.2021.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ;

Відповідач – Департамент патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Харківській області, юридична адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернеста, буд. № 3, адреса місцезнаходження: 61013, м. Харків, вул. Шевченка, буд. № 315, ЄДРПОУ Управління патрульної поліції у м. Києві – 40108646;

Третя особа – командир взводу № 1 роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Харківській області старший лейтенант поліції Морозов Сергій Олександрович, юридична адреса: 61013, м. Харків, вул. Шевченка, буд. № 315.

Головуючий: