Ухвала суду № 98815949, 06.08.2021, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/3122/21

Провадження № 1-кп/0203/784/2021

У Х В А Л А

06.08.2021 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого судді Смольнякова О.О.,

при секретарі Віліщук К.В.

за участю прокурора Зінченко О.С.

захисника Циндри Р.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

отримавши обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021041030000551 від 09.06.2021 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Красавичі Клімовецького району Могилівської області, Республіки Білорусь, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, не працюючого, раніше судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в:

В провадження Кіровського районного суду м. Дніпропетровська надійшов вищевказаний обвинувальний акт.

В судовому засіданні прокурор звернувся із клопотанням щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, посилаючись на те, що на теперішній час не зникли ризики, зазначені п.п.1,5 ст.177 КПК України, які існували на час обрання обвинуваченому міри запобіжного заходу. ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання до шести років позбавлення волі. ОСОБА_1 не має постійного місця роботи, раніше судимий за вчинення корисливих злочинів, у відношенні ОСОБА_1 до різних судів направлено декілька обвинувальних актів, з метою уникнення покарання буде переховуватися від суду та вчиняти нові злочини, так як не має постійного джерела доходу. Жодний більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризиками, передбаченим ст.177 КПК України. Окрім того, зазначила, що ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, але він його порушив, у зв`язку із чим міра запобіжного заходу була змінена на більш сувору.

Захисник обвинуваченого заперечував проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на те, що будь-яких доказів на підтвердження заявлених ризиків прокурор не навів. ОСОБА_1 має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працює неофіційно, щоб забезпечувати дітей. Під час досудового слідства з`являвся до райвідділу в якості свідка по іншому кримінальному провадженню, а про те, що його викликали по даному кримінальному провадженню не знав. Нічний домашній арешт не порушував. Просив змінити запобіжний захід підзахисному. на більш м`який, а саме на домашній арешт.

Обвинувачений підтримав думку захисника та суду пояснив, що він не порушував домашній арешт та не намагався переховуватися від досудового розслідування. Він не знав про декілька дат, на які його викликали до поліції. Він неофіційно працює, щоб забезпечувати дітей.

Заслухавши учасників, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід продовжити обрану міру запобіжного заходу з наступних підстав.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 липня 2021 року, обвинуваченому ОСОБА_1 змінено запобіжний захід з домашнього арешту на тримання під вартою строком до 09.08.2021 року.

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Разом із тим, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватись у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Європейський суд з прав людини у справі в справах «Летельє проти Франції», «І. А. проти Франції» зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Суд враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання до шести років позбавлення волі, судове дослідження доказів по справі не проведене. З наданих документів вбачається, що ОСОБА_1 порушив запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, перебував у розшуку, у зв`язку із чим міра запобіжного заходу змінена на більш сувору. Обвинувачений немає офіційного джерела доходу, а отже є ризики вчинення інших кримінальних правопорушень, що підтверджується тим, що відносно ОСОБА_1 є ще декілька кримінальних проваджень, які перебувають на розгляді в Кіровському та Бабушкінському районних судах м. Дніпропетровська. Отже на теперішній час не зникли ризики, зазначені ст.177 КПК України, які існували на час обрання обвинуваченому ОСОБА_1 міри запобіжного заходу.

Крім того, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, а саме рішення «Лабіта проти Італії», за яким питання розумності строків тримання особи під вартою вирішуються судом, зважаючи на наявність дійсного публічного інтересу у триманні особи під вартою, що переважає над приватним правом особи на особисту недоторканність.

Суд вважає за необхідне при вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, його особи, а також встановлених ризиків перешкоджання кримінальному провадженню, визначити розмір застави, який буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, які він, в разі внесення зазначеної суми застави, зобов`язаний буде виконувати.

З таким підстав, суд вважає недоцільним застосування більш м`якого запобіжного заходу та вважає за необхідним продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 строком на 60 днів, визначивши останньому альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 6810,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 315 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 04 жовтня 2021 року.

Визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 6810 (шість тисяч вісімсот десять) гривень.

Покласти на ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, які він у разі внесення визначеної суми застави, зобов`язаний буде виконувати, а саме: прибувати за кожною вимогою на визначений час до суду, повідомляти суд про зміну місця свого проживання або роботи, у разі невиконання яких судом буде вирішено питання про звернення застави у дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя Кіровського районного суду

м. Дніпропетровська О.О.Смольняков